Постанова № 14876566, 15.02.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2011 р. Справа № 2а-435/10/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”УКРМОНОЛИТСТРОЙ”, м. Миколаїв

До відповідача: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

Прокуратура Миколаївської області

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Чайкіна М.С.

представники:

від позивача: Павленко В.С

від відповідача: Чуприна А.М.

прокурор не зявився

Суть спору: про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000852301/0 від 10.07.2009р., № 0000852301/1 від 08.09.2009р., № 0000852301/2 від 05.11.2009р., № 0000852301/3 від 21.01.2010р., № 0000842301/0 від 10.07.2009р., № 0000842301/1 від 08.09.2009р., № 0000842301/2 від 05.11.2009р., № 0000842301/3 від 21.01.2010р.

Товариство з обмеженою відповідальністю ”УКРМОНОЛИТСТРОЙ” (надалі позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправними та скасування у повному обсязі податкових повідомлень-рішень № 0000852301/0 від 10.07.2009р., № 0000852301/1 від 08.09.2009р., № 0000852301/2 від 05.11.2009р., № 0000852301/3 від 21.01.2010р., № 0000842301/0 від 10.07.2009р., № 0000842301/1 від 08.09.2009р., № 0000842301/2 від 05.11.2009р., № 0000842301/3 від 21.01.2010р. прийнятих Державною податковою інспекцією у м. Миколаєві (надалі - відповідач).

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ”УКРМОНОЛИТСТРОЙ”- задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення № 0000852301/0 від 10.07.2009р., № 0000852301/1 від 08.09.2009р., № 0000852301/2 від 05.11.2009р., № 0000852301/3 від 21.01.2010р., № 0000842301/0 від 10.07.2009р., № 0000842301/1 від 08.09.2009р., № 0000842301/2 від 05.11.2009р., № 0000842301/3 від 21.01.2010р. прийняті Державною податковою інспекцією у м. Миколаєві.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку

Головуючий суддя О.Ф. Середа

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

”15” лютого 2011 р. Справа № 2а-435/10/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”УКРМОНОЛИТСТРОЙ”, м. Миколаїв

до відповідача: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

Прокуратура Миколаївської області

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Чайкіна М.С.

представники:

від позивача: Павленко В.С

від відповідача: Чуприна А.М.

в судовому засіданні присутні: прокурор не зявився

Суть спору: про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Товариство з обмеженою відповідальністю ”УКРМОНОЛИТСТРОЙ” (надалі позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправними та скасування у повному обсязі податкових повідомлень-рішень від 10.07.09 р. № 0000852301/0, від 08.09.09 р. № 0000852301/1, від 05.11.09 р. № 0000852301/2, від 21.01.10 р. № 0000852301/3, від 10.07.09 р. 0000842301/0, від 08.09.09 р. № 0000842301/1, від 05.11.09 р. № 0000842301/2, від 21.01.10 р. № 0000842301/3 прийнятих Державною податковою інспекцією у м. Миколаєві (надалі - відповідач).

Позивач вважає оскаржені податкові повідомлення-рішення протиправними виходячи з того, що перевіркою не встановлено порушень вимог податкового законодавства, Акт перевірки містить бездоказові та безпідставні висновки щодо нікчемності правочинів, а крім того, у відповідача відсутні встановлені докази порушення підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР із змінами до доповненнями та відсутні докази порушення статей 4, 5, 8, 11 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. № 334/94-ВР із змінами до доповненнями.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 18.05.09 р. по 15.06.09 р. відповідач по справі провів планову виїзну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.06 р. по 31.03.09 р. та склав Акт від 30.06.09 р. № 3369/23-300-30564738 (надалі Акт перевірки).

Зокрема, в Акті перевірки вказані висновки про порушення позивачем:

- частин 1, 5 статті 203, статті 215, частини 1 статті 216, статті 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення право чинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених із зазначеними у Акті перевірки постачальниками матеріалів;

- пункту 1.32 статті 1, абзацу 1.4 підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункт 5.1, підпункт 5.2.1 пункту 5.2, підпунктів 5.3.2, 5.3.9 пункту 5.3, пункт 5.9 статті 5, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункт 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями (надалі Закон № 334/94-ВР), в результаті чого занижено суму податку на прибуток за період 2006-2009 р. р. на загальну суму 1088824 грн.;

- підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” від 03.04 97 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями (надалі Закон № 168/97-ВР), в результаті чого була занижена сума податку на додану вартість за період 2006-2007 р. р. на суму 335014 грн. (том I аркуш справи 59)

За наслідками перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- від 10.07.09 р. № 0000852301/0, від 08.09.09 р. № 0000852301/1, від 05.11.09 р. № 0000852301/2, від 21.01.10 р. № 0000852301/3 - про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у сумі основного платежу 335014 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 167507 грн.;

- від 10.07.09 р. № 0000842301/0, від 08.09.09 р. № 0000842301/1, від 05.11.09 р. № 0000842301/2, від 21.01.10 р. № 0000842301/3 - про визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток у сумі основного платежу 1088824 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 948763 грн.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач виходив з наступного.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень з податку на прибуток підприємств.

1. Підставою для визначення позивачу зобовязань з податку на прибуток в сумі 2037587 грн. стало виявлення перевіркою порушень у бухгалтерському та податковому обліку останнього, що призвело до невірного відображення даних валового доходу, валових витрат та амортизаційних відрахувань.

Так, за період з 01.04.06 р. по 31.03.09 р. позивачем задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 23921394 грн. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за вказаний період встановлено його заниження у розмірі 886335 грн.

Заниження валових доходів в сумі 886335 грн. за період з 01.04.06 р. по 31.03.09 р. утворилось як різниця між сумою заниження валових доходів у 2007 р. на 1516643 грн. та у 2009 р. на 11172 грн. та завищенням у 2008 р. на 641480 грн.

На думку відповідача, причиною заниження валового доходу в сумі 886335 грн. стало порушення позивачем пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР, яким передбачено ведення податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів, крім тих, що підлягають амортизації та включення їх до складу валових витрат згідно з цим Законом.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

Відповідач у Акті перевірки зазначає, що на порушення вказаної норми позивач здійснював облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які не використовувались у господарській діяльності підприємства (І квартал 2007 р. на суму 6179 грн.), а також які були переведені до складу основних фондів і підлягали амортизації (ІІ квартал 2007 р. на суму 372750 грн., ІІІ кв. 2007 р. на 6200 грн., IV квартал 2007 р. на 37500 грн.)

Крім того, позивачем невірно задекларовано залишки ТМЦ на початок та кінець звітного періоду, що вплинуло на показники у 2007 - 2009 р. р., а саме:

- приріст ТМЦ в 2007 р. на 1648278,00 грн. (за даними позивача 605751 грн.) - позивачем занижено показник на 1042527 грн.;

- приріст ТМЦ в 2008 р. на 187423 грн. (за даними позивача 829903 грн.) - позивачем завищено показник на 641480 грн.;

- приріст ТМЦ в І кварталі 2009 р. на 37705 грн. (за даними позивача 26533 грн.) - позивачем завищено показник на 11172 грн.

За період з 01.04.06 р. по 31.03.09 р. встановлено заниження задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 01.2 Декларацій ”Приріст балансової вартості запасів” на суму 412219 грн. (заниження показника на 1042527 грн. за 2007 р., завищення показника на 641480 грн. у 2008 р. та заниження показника на суму 11172 грн. за 2009 р.)

2. Перевіркою відображених у рядку 01.6 Декларацій ”Iнші доходи” показників за період з 01.04.06 р. по 31.03.09 р. у загальній сумі 35778 грн. встановлено, що на формування даних показників мало вплив нарахування відсотків установою банку на залишок коштів на рахунках, реалізація безоплатно отриманих ТМЦ.

Проведеною перевіркою відображеного показника за вказаний період було встановлено заниження задекларованих субєктом господарювання показників на загальну суму 474116 грн., з яких:

- 102167 грн. по взаємовідносинам з ТОВ ”Зубарєв і К”;

- 371949 грн. - по взаємовідносинам з ТОВ ”Агроекспорт”.

Валові витрати.

1. За період з 01.04.06 р. по 31.03.09 р. позивачем задекларовано валові витрати у сумі 22743168 грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.06 р. по 31.03.09 р. встановлено їх завищення на суму 2170070 грн.

Причиною завищення валових витрат в сумі 2170070 грн. стали порушення позивачем підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР - підприємством до складу валових витрат були віднесені витрати, повязані з придбанням основних фондів, в наслідок чого завищено валові витрати на суму 1036105 грн.

2. У ІІ та ІІІ кварталах 2006 р. на розрахункові рахунки позивача від ТМЦ ПП ”Паритет М” було зараховано передплату в сумі 75000 грн. в рахунок придбання ТМЦ. Поставка ТМЦ не здійснювалась, кошти були повернуті ТМЦ ПП ”Паритет М”, однак позивачем було збільшено валові витрати в сумі 75000 грн.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат відноситься сума будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, а також датою збільшення валових витрат виробництва(обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь - яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів, робіт( послуг);

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт(послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт(послуг).

Внаслідок вказаного порушення валові витрати позивачем завищені на 75000 грн.

3. На порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334/94-ВР позивачем безпідставно до складу валових витрат двічі віднесена вартість ТМЦ у сумі 157947 грн. (сторінка 12 Акту перевірки)

4. На порушення пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР позивачем завищено валові витрати у розмірі 587485 грн. (сторінки 14-18 Акту перевірки)

На думку відповідача, посадові особи позивача у господарській діяльності використовували документи підприємств-постачальників з ознаками фіктивності. Відповідно до статті 203, пункту 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України описані в Акті перевірки правочини визнаються нікчемними, є недійсним в силу закону, а тому не створюють інших наслідків, крім тих, що повязані із їх недійсністю. Вказані право чини були укладені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

5. На порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР позивачем було завищено валові витрати на суму 182424 грн., оскільки на думку перевіряючи валові витрати останнього документально не підтверджені.

6. На порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР позивачем до складу валових витрат були віднесені витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, чим завищено валові витрати на 685085 грн.

7. На порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР позивачем до складу валових витрат віднесені витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, по ТОВ МЗЗБВ ”Чорноморгідробуд”, чим завищено валові витрати за ІV квартал 2007 р. на 351833 грн.

8. На порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР позивачем занижено валові витрати на суму 905809 грн., оскільки не в повному обсязі були включені витрати сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією і веденням виробництва.

9. На порушення пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР перевіркою відображених у рядку 04.2 Декларацій ”Убуток балансової вартості запасів” показників за період з 01.04.06 р. по 31.03.09 р. у загальній сумі 883 грн. за І квартал 2008 р. встановлено заниження задекларованих субєктом господарювання показників на суму 60894 грн. (додаток 5 до Акту перевірки)

Амортизаційні відрахування.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.06 р. по 31.03.09 р. у загальній сумі 1023778 грн. на підставі зворотно-сальдової відомості по рахунку 10 ”Основні засоби”, зворотно-сальдової відомості по рахунку 131 ”Знос основних засобів”, зворотно-сальдової відомості по рахунку 15 ”Капітальні інвестиції”, журналу обліку основних засобів, журналу обліку податкової амортизації встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 07 Декларацій ”Сума амортизаційних відрахувань” у розмірі 64652 грн.

Відповідач зазначає в Акті перевірки, що на порушення підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону № 334/94-ВР позивач нараховував амортизацію на основні фонди отримані від ТОВ ”Кібер-Юг” по первинним документам, які визнано недійсними з моменту їх видачі на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.03.09 року по справі 2-2636/09.

Внаслідок даного порушення амортизаційні відрахування завищено підприємством на 64652 грн.

Щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток.

За період з 01.04.06 р. по 31.03.09 р. позивачем задекларовано податок на прибуток у сумі 68989 грн., а перевіркою повноти визначення податку на прибуток за перевіряє мий період встановлено його заниження всього у сумі 1088824 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в розділі 3 Акту перевірки.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень з податку на додану вартість.

1. Підставою для визначення позивачу зобовязань з ПДВ в сумі 502521 грн. стало виявлення перевіркою порушень у бухгалтерському та податковому обліку Позивача, що призвело до невірного відображення даних податкового кредиту.

За період з 01.04.06 р. по 31.03.09 р. позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 4022937грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за вказаний період встановлено його завищення всього у сумі 335014 грн.

На думку відповідача причиною завищення податкового кредиту стало включення позивачем сум не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями, що є порушенням вимоги підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, оскільки не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пунктами 2, 5 ”Порядку заповнення податкової накладної”, затвердженого наказом ДПА України 30.05.97 р. за № 165 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.97 р. за № 233/2037), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і який присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

2. На порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР позивачем було завищено податковий кредит на суму 117497 грн., оскільки в Акті перевірки зазначено, що у відповідності до листа ГВПМ СДПІ у м. Миколаєві від 28.05.09 р. № 14054/7/26-508 підприємство-постачальник ТОВ ”Квіст-Роуз” має ознаки фіктивності.

Тобто, укладені позивачем відповідно до статті 203, пункту 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України правочини визнаються перевіряючиими нікчемними, отже є недійсними в силу закону, а тому не створюють інших наслідків, крім тих, що повязані із їх недійсністю і є такими, що суперчать інтересам держави та суспільства. Таким чином, правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже нікчемним і відповідно із частиною 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. А тому платник податку повинен нести відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту.

Дослідивши надані сторонами докази та заперечення, висновки експертизи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені, виходячи з наступного.

Згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів Акту перевірки позивач та його контрагенти-постачальники за укладеними цивільно-правовими угодами, які вказані в перевірці були зареєстровані як платники податку, а тому мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

При вирішенні спору у судовому засіданні представники позивача зазначали, що не було заперечено представником відповідача, що під час проведення перевірки перевіряючим надавались відповідні податкові накладні, які повністю відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР та пунктам 2, 4, 5 ”Порядку заповнення податкової накладної”, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 165.

Таким чином, відповідно до вимог підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР у позивача були передбачені законом підстави для включення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Враховуючи вимоги вище зазначених норм, платники податку не мають права включати до податкового кредиту суми сплаченого податку у звязку з придбанням товарів, робіт (послуг) лише у випадках, коли такі сплачені суми податку:

- не підтверджені податковими накладними;

- підтверджені недійсними податковими накладними, тобто, податковими накладними, що видані особами, які не є платниками податку на додану вартість.

Діюче законодавство, зокрема, податкове не встановлюють обовязок покупця сплачувати ПДВ до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Згідно положень Закону № 168/97-ВР сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобовязанням продавця товару, і саме продавець товару є відповідальним по платі цього податку у бюджет.

Закон України ”Про систему оподаткування” та ”Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачають принцип індивідуальної, персональної відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (стаття 19 Конституції України).

Відносно висновків відповідача по взаємовідносинам позивача з ТОВ ХПП ”Агроекспорт”, зокрема, наявності боргу в сумі 371949 грн.

Як вбачається з матеріалів справи між зазначеними сторонами по господарським відносинам був складений акт звірки від 31.08.07 р. б/н.

Згідно приписів статті 264 Цивільного кодексу України, перебіг строків позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, суд вважає, що строк позовної давності по заборгованості ТОВ ХПП ”Агро експорт”, яка виникла за рахунок отримання ячменя та соняшника у вересні 2004 р., на час проведення перевірки не скінчився.

В ході господарської діяльності підприємством позивача придбались товарно-матеріальні цінності у ТОВ ”Квіст Роуз” на загальну суму 587484,6 грн. (без ПДВ):

- по накладній від 01.06.06 р. № РН-23 на загальну суму 45817,93грн.;

- по накладній від 17.07.06 р. № РН-3 на загальну суму 649999,99грн.

Оплата за отриманий товар надходила на розрахунковий рахунок ТОВ ”Квіст Рокз” наступними платіжними дорученнями:

- від 20.07.06 р. на суму 105000грн.;

- від 18.07.06 р. на суму 300000рн.;

- від 19.07.06 р. на суму 300000.

Станом на 01.04.09 р. по рахунку 631 позивач відобразив дебіторську заборгованість по розрахункам з ТОВ ”Квіст-Роу” у сумі 18,49 грн.

Доставка товарно-матеріальних цінностей відбувалась за рахунок постачальника та входила в вартість товару.

В ході господарської діяльності позивачем були придбані товарно-матеріальні цінності у ТОВ ”Кібер-Юг”:

- по видатковій накладній від 26.06.07 р. № РН-238 на загальну суму 85421,22 грн.;

- по видатковій накладній від 27.06.07 р. № РН-260 на загальну суму 4804грн.;

- по видатковій накладній від 19.07.07 р. № РН-354на загальну суму 40000 грн.;

- по видатковій накладній від 26.07.07 р. № РН-355на загальну 43000 грн.;

- по видатковій накладній від 30.07.07 р. № РН-279 на загальну 38083,33грн.

Основні фонди:

- по видатковій накладній від 27.06.07 р. № РН-261 на загальну суму 54166,67 грн. (кран-балка, акт вводу в експлуатацію 01.10.07 р.)

- по видатковій накладній від 30.05.07 р. № РН-147на суму 81583,33грн. (балка підкранового шляху, акт вводу в експлуатацію 31.05.07 р., двигун ходу б/крана (4шт.) на суму 12833,33грн., акт вводу в експлуатацію 31.05.07 р., вантажна лебідка на суму 14416,67 грн., акт вводу в експлуатацію 31.05.07 р., поворотній редуктор с е/двигуном на суму 10416,67 грн., акт вводу в експлуатацію 31.05.07 р., стрілова лебідка на суму 13916,66 грн., акт вводу в експлуатацію 31.05.07 р.);

- по видатковій накладній від 30.05.07 р. № РН-146 (мачта копрова на суму 56666,67 грн., акт вводу в експлуатацію 31.05.07 р.);

- по видатковій накладній від 27.06.07 р. № РН-260 (гальмова машина ТМ-4 на суму 4666 грн., акт вводу в експлуатацію від 27.06.07 р.);

З матеріалів справи вбачається. що під час проведення господарської діяльності позивач брав в оренду у ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 1296000 грн.:

- комплекс будівель та споруд УПТК згідно договорів від 02.01.07 р., від 03.01.08 р. та від 05.01.09 р.;

- комплекс будівель та споруд УМС згідно договорів від 02.01.07 р., від 03.01.08 р. та від 05.01.09 р.

Вказане підтверджується відповідними актами:

- від 31.12.07 р. № 174 на суму 216000 грн. за IV квартал2007 р.;

- від 31.03.08 р. № 64 на суму 216000 грн. за I квартал 2008 р.;

- від 30.06.08 р. № 154 на суму 216000 грн. за II квартал 2008 р.;

- від 30.09.08 р. № 204 на суму 216000 грн. за III квартал 2008 р.;

- від 31.12.08 р. № 266 на суму 216000 грн. за IV квартал 2008 р.;

- від 31.03.09 р. № 11 на суму 216000 грн. за I квартал 2009 р.

З пояснень представників позивача вбачається, що на протязі перевіряємого періоду підприємством в своїй діяльності були задіяні будівельні механізми ФОП ОСОБА_4 про що свідчать договори від 01.01.07 р. № 01-01/2007, від 01.01.08 р. № 01-01/2008, від 01.01.09 р. 01-01/2009 ) та акти виконаних робіт.

На думку суду, за результатами перевірки перевіряючими безпідставно не були враховані у складі валових витрат витрати по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_4 в загальній сумі 1010581 грн.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є обєктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з матеріалів справи та Акту перевірки відповідачем не встановлено порушення позивачем податкового законодавства щодо декларування та сплати податку на додану вартість, формування податкового кредиту та порядку заповнення податкових накладних. Акт перевірки містить безпідставні твердження про те, що позивач мав господарські з юридичними особами з ознаками фіктивності, вживаються юридично не визначені діючим законодавством терміни, як то ”вигодонабувач”, які нічого не доказують, та не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, матеріали справи, висновки Акту перевірки, щодо порушення позивачем статті 203, пункт 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, суд вважає їх недоведеними, оскільки описова частина Акту не містить посилання на встановлені факти порушення позивачем саме податкового законодавства, зокрема, підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Вказане свідчить, що відповідач в порушення наказу ДПА України від 10.08.05 р. № 327 ”Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925/11205) із змінами, внесеними згідно з наказом ДПА України від 13.06.07 р. № 354, зокрема пункту 2.3.2, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються субєктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку субєкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб субєкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників субєкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

- у разі відмови посадових осіб субєкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Також висновки суду також засновані на матеріалах проведеної на підставі Ухвали суду від 19.07.10 р. судово-економічної (бухгалтерської) експертизи, проведення якої було доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення судово-економічної (бухгалтерської) експертизи судом були поставлені наступні питання:

1. чи є правомірним віднесення до складу податкового кредиту фінансових операцій: з ТОВ ”СЕБ Фінансові послуги” в сумі 86333 грн., з ТОВ ”Кибер Юг” в сумі 88268 грн., та з ТОВ ”Квіст Роуз” в сумі 117497 грн.;

2. чи підтверджується даними бухгалтерського обліку ТОВ ”Укрмонолитстрой” взаємовідносини з ВАТ ”Південелеваторбуд” 15.08.06 р. в сумі 160000 грн. та правомірність отримання податкової накладної від 15.08.06 р. № 346 ВАТ ”Південелеваторбуд” в сумі 160000 грн., у т.ч. ПДВ 26666,67 грн.;

3. чи є правомірним відображення ПДВ від ТОВ ”ХПП Агроекспорт” за вересень 2004 р. в декларації з ПДВ за серпень 2006 р. в сумі 42916 грн.;

4. чи є правомірним включення у валові витрати від господарських операцій: з ТОВ ”Квіст Роуз” в сумі 587485, та з ТОВ ”Кибер Юг” в сумі 182424 грн.;

5. чи є правомірним нарахування амортизаційних нарахувань нарахованих з основних засобів придбаних у ТОВ ”Шибер Юг” в сумі 64652 грн.;

6. чи є правомірним віднесення до валових витрат господарських операцій з ФОП ОСОБА_3 в сумі 1296000 грн.;

7. чи є правомірним віднесення до валових витрат господарських операцій з ФОП ОСОБА_4 в сумі 1010580,93 грн.;

8. чи є правомірним не включення до складу валових доходів у 4 кварталі 2007 р. заборгованість ТОВ ”ХПП Агроекспорт” в сумі 371949 грн.

21.12.10 р. після проведення судово-економічної (бухгалтерської) експертизи до суду надійшло заключення за № 4719-4721 з наступними висновками:

”По первому вопросу.

На оснований проведенного исследования, подробно указанного в исследовательской части заключения, выполненного соответствующего сопоставления, эксперт обосновал документально, что включенные финансово- хозяйственные операции ООО «Укрмонолитстрой»в раздел декларации о НДС «налоговый кредит», оформленные с:

ООО «Финансовые услуги»в общем размере 86333грн.( в т.ч. за ноябрь 2006 г. 31600 грн., за декабрь 2006 г. в сумме 29233 грн. и в январе 2007 г. в сумме - 25500грн.)

ООО «Кибер Юг»в общей сумме - 88268грн. (в т.ч. за май 2007 г. в сумме 27650 грн., за июнь 2007 г. в сумме - 36402грн. и за июль 2007 г. в сумме - 24216 грн.)

ООО «Квист Роуз»в общей сумме 117497 грн. (в т.ч. за июнь 2006 г. в сумме 9164 грн. и июль 2006 г. в сумме - 108333 грн,) документально обосновано. При условии, что вышеуказанные предприятия не являются фиктивными, (их фиктивность следует доказать).

Кроме того, суды не опровергли доводы ГНИ, о том, что во время осуществления хозяйственных операции (по которым ГНИ не признала обоснованным отнесения истцом к налоговому кредиту сумм НДС), продавцы были включены в Единый государственный реестр юридических лиц и ФЛП, а так же имели свидетельство о регистрации плательщика НДС, а при таких обстоятельствах покупатель не может нести ответственность ни за уплату налогов, ни за возможную не достоверность сведений о них, приведенных в указанном реестре, при условии касающейся ее неосведомленности.

По второму вопросу.

На оснований проведенного исследования и выполненного сопоставления, эксперт обосновал документально взаимоотношения между ООО «Укрмонолитстрой»и ОАО «Югзлеваторстрой»по финансово-хозяйственной операции оформленной 15.08.06 г. на сумму - 160000грн. в т.ч. НДС - 26666,67 грн. и документальную правомерность получения налоговой накладной от 15.08.06 г. № 346.

В материалах дела не имеется документальная информация, что операция, оформленная между указанными сторонами является бестоварной.

По третьему вопросу.

На оснований проведенного экспертом сопоставления, и при условии, что налоговый кредит в сумме 42916 грн. (из 48024,77 грн.) не был включен в следующий налоговый в декларацию о НДС ООО «Укрмонолитстрой», то в соответствии со ст. 15.1.1 ЗУ № 2181 от 21.12. 00 г. с дополнениями и изменениями, (следовало выполнить своевременно расчет коррегирования /приложение № 2 к декларации сумм НДС), то ООО Укрмонолитстрой»правомерно отразил налоговый кредит полученный от ООО «ХПП Агроекспорт»в сентябре 2004 г. по данной операции в декларации о НДС в августе 2006г.

По четвертому вопросу.

На оснований проведенного исследования, подробно указанного в исследовательской части заключения, выполненного соответствующего сопоставления, эксперт обосновал документально, что включенные финансово-хозяйственные операции ООО «Укрмонолитстрой»в раздел декларации о налоге на прибыль «Валовые расходы», оформленные с:

ООО «Квист Роуз»на сумму 587485 грн. (в т.ч. за 2-й квар. 2006 г. в сумме - 45818грн. и в 3-й квар.2006 г. в сумме - 541667грн.);

ООО «Кибер Юг»на сумму 182424 грн. (в т.ч. за 2-й кв. 2007 г. в сумме -93225грн. и 3-й квартал 2007 г. в сумме - 9199грн.), документально обоснованы.

Кроме того, эксперт отмечает, что до вынесенных решений указанных в исследовании судов, все общества были внесены в Единый Государственный реестр, на что, в таких случаях, (исходя из обзоров судебной практики), было вынесено Постановлением ВСУ от 13.01.2009 по делу №21-1578во08решение: «..признание недействительными учредительных документов юридического лица и дальнейшее аннулирование свидетельства плательщика НДС сами по себе не привели к недействительности всех соглашений, заключенных с момента государственной регистрации такого лица до момента исключения его из государственного реестра, и не лишало правового значения выданные по этим хозяйственным операциям налоговые накладные».

По пятому вопросу.

На оснований данных бухгалтерского и налогового учета ООО «Укрмонолитстрой», эксперт обосновал, что начисленные амортизационные отчисления на стоимость полученных ОС, приобретенных в продавца-поставщика ООО «Кибер-Юг»в 2007-2009 гг. в сумме 64652 грн., документально обоснованы.

По шестому вопросу.

Поставленный вопрос, о передачи недвижимого имущества и земли, на правах собственности семейного бизнеса, не может быть решен экспертом-экономистом, данный вопрос выходит за пределы его компетенции.

По седьмому вопросу,

При условии, если стоимость полученных валовых доходов в размере - 1113675,99 грн. и понесенных расходов в сумме - 1010580,93 грн. ООО «Укрмонолитстрой»не были включены в декларации о налоге на прибыль в В/Д и В/Р, они подлежат внесению в следующие периоды:

Период исследования

исследования2007г.2008г.2007г.2008г.2007г.2008г.

1-й квартал1453453439812654931344187963054

2-й квартал30713671541817966728125340426

3-й квартал3131589458038155188500-683936080

4-й квартал21190519411517790 Всего:977544136132884011126570935339560 По восьмому вопросу,

На оснований проведенного экспертного исследования, подробно указанного в исследовательской части восьмого вопроса, и при наличии акта взаимосверки от 31.08.2007, составленного между ООО «Укрмонолистстрой»и ООО «ХПП Агрозкспорт», приостановленный срок исковой давности, соответственно не включенный в размер валовых доходов в 4-й квартале 2007 г., числящаяся кредиторская задолженность в сумме - 371949,03 грн., документально обоснованно.”

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що висновки відповідача не підтверджені належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ”УКРМОНОЛИТСТРОЙ”- задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення № 0000852301/0 від 10.07.09 р., № 0000852301/1 від 08.09.09 р., № 0000852301/2 від 05.11.09 р., № 0000852301/3 від 21.01.10 р., № 0000842301/0 від 10.07.09 р., № 0000842301/1 від 08.09.09 р., № 0000842301/2 від 05.11.09 р., № 0000842301/3 від 21.01.10 р. прийняті Державною податковою інспекцією у м. Миколаєві.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку

Головуючий суддя О.Ф. Середа

01.04.2011 р.