Постанова № 14876551, 08.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2011 року Справа № 2а-2299/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Єгоровій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Санаторій-профілакторій "Парус" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 30231,50 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2011 року Луганським окружним адміністративним судом було відкрито провадження в даній адміністративній справі.

На обґрунтування заявленого позову позивачем зазначено, що в порушення п.6 ч.2 ст. 17, ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 9 липня 2003 року відповідач не в повному обсязі сплачував страхові внески, нараховані у відповідності до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що спричинило виникнення недоїмки, яка станом на 10.03.2011 становить 30231,50 грн. з метою вжиття заходів щодо погашення заборгованості позивачем 07.02.2011 було виставлено відповідачу вимогу №Ю-2 на суму 30231,50 грн., яка отримана відповідачем 09.02.2011, втім в добровільному порядку у визначений законом строк не виконана, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, в яких зазначив, що під час друкування позовної заяви було допущено описку, вірним найменуванням відповідача слід вважати ДП "Луганськвугілля" в особі ВП "Санаторій-профілакторій "Парус", а не ВП "Санаторій-профілакторій "Парус" ДП "Луганськвугілля", як помилкового було надруковано.

Відповідач надав, в якому зазначив, що за даними бухгалтерського обліку ВП "Санаторій-профілакторій "Парус" ДП "Луганськвугілля" дійсно існує зазначена в позові сума заборгованості перед Управлінням Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області станом на 10.03.2011.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відокремлений підрозділ "Санаторій-профілакторій "Парус" Державного підприємства "Луганськвугілля" зареєстрований в УПФУ в Лутугинському районі як платник страхових внесків 12.04.1991 та перереєстрований 27.01.2004.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 9 липня 2003 року (далі Закон №1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Страхувальниками відповідно до статті 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 20 Закону №1058 встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Пунктом 12 зазначеної статті передбачено, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Стаття 106 Закону №1058 встановлює відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

07.02.2011 позивачем було виставлено відповідачу вимогу №Ю-2 відповідно до якої станом на 01.02.2011 загальна сума боргу платника страхових внесків становить 30231,50 грн., зазначена вимога отримана відповідачем 09.02.2011 (а.с. 4).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Вимога в добровільному порядку відповідачем не виконана. Сума заявленої до стягнення заборгованості підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, їх доведеність матеріалами справи.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Санаторій-профілакторій "Парус" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 30231,50 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в, ід. код 32473323 на користь Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області,м. Лутугине, вул. Червоних партизан, 15, ід. код 21792548 заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 30231 грн. 50 коп. (тридцять тисяч двісті тридцять одна гривня 50 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 13.04.2011

СуддяА.М. Каюда