Постанова № 14876516, 04.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2011 року Справа № 2а-1855/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі:Бурихіні О.С.,

за участю представників

позивача:Буркової О.М. (довіреність № 02/10 від 04.01.2011),

відповідача:не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

02.03.2011 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія», у якому позивач просив надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія» (далі ТОВ «ЛМК») є платником податків та зборів, перебуває на податковому обліку в Ленінській міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі Ленінська МДПІ у м. Луганську).

Станом на 16.02.2011 відповідач має заборгованість перед бюджетом у розмірі 43494,90 грн., за такими платежами: податок на додану вартість 35909,67 грн.; податок на прибуток 5188,73 грн.; транспортний податок 2145,65 грн.; комунальний податок 145,60 грн.

Позивачем до відповідача були направлені перша податкова вимога від 07.10.2009 № 1/2639 та друга податкова вимога від 06.11.2009 № 2/2789.

Відповідно до п.8.1 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів, активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували у його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобовязань або податкового боргу.

Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено опис активів, на які поширюється право податкової застави та складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 30.08.2010 № 1236/39/40286/24-505.

Податкову заставу зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (витяг № 28305331 від 30.08.2010).

Згідно із п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представником позивача надано заяву про уточнення позовних вимог, у якій зазначено, що позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу на суму 43389,68 грн. за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія», код ЄДРПОУ 32419347, що перебуває у податковій заставі.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судове засідання повторно не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надати заперечення на адміністративний позов не скористався.

З огляду на положення ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія» зареєстровано як юридична особа управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 26.03.2033 за № 25370169Ю0043210, є платником податків та зборів, перебуває на податковому обліку в Ленінській міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (а.с.5-7).

Станом на 16.02.2011 відповідач має заборгованість перед бюджетом у розмірі 43494,90 грн., за такими платежами: податок на додану вартість 35909,67 грн. (основний борг 25082,74 грн., штрафна санкція 10488,61 грн., пеня 338,32 грн.); податок на прибуток 5188,73 грн. (основний борг 5045,60 грн., штрафна санкція 111,25 грн., пеня 30,98 грн.); транспортний податок 2145,65 грн. (основний борг 1974,50 грн., штрафна санкція 133,65 грн., пеня 37,53 грн.); комунальний податок 145,60 грн. (основний борг 28,90 грн., штрафна санкція 116,70 грн.).

Так податковий борг з податку на прибуток у розмірі 5188,73 грн. утворився за відповідачем через несплату самостійно узгоджених податкових зобовязань, визначених платником у деклараціях № 98813 від 28.10.2009, № 131599 від 03.02.2010, № 34261 від 22.04.2010, № 114749 від 26.10.2010 (а.с.45, 52-54), а також через несплату штрафних санкцій нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання нарахованих контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням № 0017351510 від 26.10.2010 (а.с.50).

Оглядом корінця податкового повідомлення-рішення № 0017351510 від 26.10.2010 встановлено, що його вручено директору ТОВ «ЛМК» 26.10.2010, про що свідчить його підпис.

За несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань у визначений законом строк, на суму податкового боргу нарахована пеня у розмірі 30,98 грн., яку підтверджено розрахунком податкового боргу (а.с.21).

Податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 35909,67 грн. утворився за відповідачем через несплату самостійно узгоджених податкових зобовязань, визначених платником у деклараціях № 91112 від 13.10.2009, № 107949 від 13.11.2009, № 111493 від 08.12.2009, № 118645 від 12.01.2010, № 25649 від 13.04.2010, № 63153 від 09.07.2010 (а.с.22-23, 27-28, 34-35, 38); в уточнюючих розрахунках податкових зобовязань з податку на додану вартість № 4644 від 04.02.2010, № 4647 від 04.02.2010, № 4648 від 04.02.2010, № 4650 від 04.02.2010, № 4652 від 04.02.2010 (а.с.29-33); а також через несплату штрафних санкцій нарахованих контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями № 0013561900 від 04.12.2009, № 00135719000 від 04.12.2009, № 0033961600 від 14.10.2010 (а.с.24, 37), штрафних санкцій нарахованих платником в уточнюючому розрахунку податкових зобовязань з ПДВ № 4644 від 04.02.2010, № 4647 від 04.02.2010, № 4648 від 04.02.2010, № 4650 від 04.02.2010, № 4652 від 04.02.2010 (а.с.29-33).

Оглядом корінців податкових повідомлень-рішень встановлено, що їх отримано відповідачем 09.12.2009 та 14.10.2010, про що свідчить підпис на корінці поштового відправлення та корінці податкового повідомлення-рішення.

За несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань у визначений законом строк, на суму податкового боргу нарахована пеня у розмірі 338,32 грн., яку підтверджено розрахунком податкового боргу (а.с.39).

Податковий борг з транспортного податку у розмірі 2145,65 грн. утворився за відповідачем через несплату самостійно узгоджених податкових зобовязань, визначених платником у розрахунках № 11085 від 27.02.2009, № 10992 від 25.02.2010 (а.с.45-46), а також через несплату штрафних санкцій нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання нарахованих контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням № 0006571720 від 04.08.2010 (а.с.47).

За несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань у визначений законом строк, на суму податкового боргу нарахована пеня у розмірі 37,53 грн., яку підтверджено розрахунком податкового боргу (а.с.21).

Податковий борг з комунального податку у розмірі 145,60 грн. виник за відповідачем через несплату самостійно узгоджених податкових зобовязань, визначених платником у розрахунках № 88398 від 07.10.2009, № 23667 від 08.04.2010, № 60430 від 06.07.2010, № 102015 від 06.10.2010 (а.с.40-41), а також через несплату штрафних санкцій нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання нарахованих контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями № 0006321520 від 18.10.2010, № 0006331520 від 18.10.2010 (а.с.42).

Судом встановлено, що всі вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем отримано та у встановленому законодавством порядку не оскаржено, а отже суми визначені цими повідомленнями-рішеннями є також узгодженими.

При розгляді адміністративної справи суд вважає за потрібне застосовувати положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на час виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки саме цей Закон був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних та фізичних осіб-підприємців перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими орагнами.

Згідно з п.1.3. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно з п.п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України № 2181 податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п.п.5.2.2 цього пункту.

Згідно з п.п.5.4.1 п.5.4. ст.5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлений термін, визнається сумою податкового боргу.

Статтею 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобовязання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобовязання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Так, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Врахувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем існує податковий борг, який ним у добровільному порядку не погашений, за несвоєчасну сплату якого нараховані штрафні санкції та пеня.

Також у судовому засіданні встановлено, що позивачем вжито заходів для погашення податкового боргу. Так позивачем до відповідача направлено першу податкову вимогу № 1/2639 від 07.10.2009 (отримано економістом підприємства 07.10.2009, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги) та другу податкову вимогу № 2/2789 від 06.11.2009 (отримано директором підприємства 14.01.2010, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги) (а.с.8).

Відповідно до п.8.1 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів, активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували у його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобовязань або податкового боргу.

Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено опис активів, на які поширюється право податкової застави та складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 30.08.2010 № 1236/39/40286/24-505 (а.с.9).

Податкову заставу зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (витяг № 28305331 від 30.08.2010) (а.с.10).

Незважаючи на те, що за відповідачем існує податковий борг, а також наявне майно, що перебуває у податковій заставі, суд приходить до висновку, що позовна вимога про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу на суму 43389,68 грн. за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія», код ЄДРПОУ 32419347, що перебуває у податковій заставі, задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, яким врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 ст.95 ПК України).

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою суду від 03.03.2011 про відкриття провадження в адміністративній справі було зобовязано позивача у судове засідання надати відомості щодо відсутності у відповідача коштів на рахунках у банку, обслуговуючого такого платника податків, а також готівки, що належить такому платнику податків.

Представником позивача у судове засідання не надано відомостей витребуваних ухвалю суду про відкриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.71 КАС України субєкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обовязку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З урахуванням вищевикладеного, а також того, що позивачем до суду не надано відомостей щодо відсутності у відповідача коштів на рахунках у банку, обслуговуючого такого платника податків, а також готівки, що належить такому платнику податків, а надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливо тільки за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог Ленінської МДПІ слід відмовити.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

Згідно ст.160 КАС України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 11 квітня 2011 року.

Суддя К.О. Пляшкова