Постанова № 14876477, 25.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2011 року Справа № 2а-638/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Єгоровій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області до Виробничого управління житлово-комунального господарства Гірської міської ради про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2011 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області до Виробничого управління житлово-комунального господарства Гірської міської ради про стягнення податкового боргу в сумі 254729,61 грн.

На обґрунтування поданого позову зазначив наступне.

Виробниче управління житлово-комунального господарства Гірської міської ради станом на 25.12.10 має податкову заборгованість з податку на додану вартість: в сумі 247645,91 грн. з яких 128811,00 грн. борг за основним платежем, 12260,37 грн. нарахована пеня та 106574,54 штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням №0000501602/0 від 15.10.2010.

Сума основного боргу складається із самостійно розрахованих відповідачем та зазначених ним у податкових деклараціях сум податкових зобов'язань з ПДВ за період січень-жовтень 2010 року на загальну суму 128811,00 грн., в т.ч.:

податкова декларація від 15.02.10 №1497 ПДВ за січень 2010 року в сумі 10780,00 грн. (а.с. 116-117);

податкова декларація від 17.03.10 №2159 ПДВ за лютий 2010 року в сумі 12217,00 грн.;

податкова декларація від 19.04.10 №4262 ПДВ за березень 2010 року в сумі 13785,00 грн.;

податкова декларація від 19.05.10 №6340 ПДВ за квітень 2010 року в сумі 8496,00 грн.;

податкова декларація від 18.06.10 №7198 ПДВ за травень 2010 року в сумі 10741,00 грн.;

податкова декларація від 19.07.10 №9381 ПДВ за червень 2010 року в сумі 17014,00 грн.;

податкова декларація від 20.08.10 №11577 ПДВ за липень 2010 року в сумі 14614,00 грн.;

податкова декларація від 17.09.10 №12091 ПДВ за серпень 2010 року в сумі 12676,00 грн.;

податкова декларація від 18.10.10 №14270 ПДВ за вересень 2010 року в сумі 12971,00 грн.;

податкова декларація від 22.11.10 №16650 ПДВ за жовтень 2010 року в сумі 15517,00 грн.(а.с. 15-32).

У зв'язку з несвоєчасністю сплати податкового зобов'язання відповідачу відповідно до п. 16.1.1 ст.16 Закону України №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" була нарахована пеня за кожний день прострочки податкових зобов'язань в сумі 12260,37 грн.

Крім того, на підставі акту перевірки від 15.10.2010 №670/16/31197416 позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000501602/0 від 15.10.2010 на суму 106574,54 грн. (а.с. 33-34). Зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалося, отже, вважається узгодженим.

Заборгованість з податку на прибуток складається з суми 25 грн. за основним платежем, 0,69 грн. пеня та 7058,01 грн. залишок несплаченої суми штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0000921500/0 від 21.04.2010.

В судовому засіданні 22.02.2010, після початку розгляду справи по суті, представником позивача було подано заяву №64/10-010/94 від 21.02.2011 "про збільшення розміру позовних вимог", в якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість в сумі 296172,01 грн., з них 175006,70 грн. заборгованість за податковими деклараціями, 14590,77 грн. пеня та 106574,54 грн. штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням №0000501602/0 від 15.10.2010.

Відповідно до статті 51 КАС України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд вважає, що в поданій заяві позивач змінює підставу позову, оскільки збільшення суми податкового боргу заявленого до стягнення відбулося у наслідок включення позивачем до його розрахунку сум ще за двома деклараціями №17194 від 17.12.2010 та №19016 від 17.01.2011 з ПДВ за листопад та грудень 2010 року відповідно, які первісно не були заявлені позивачем. Крім того, декларація за грудень 2010 року була здана відповідачем 17.01.2011, тобто вже після звернення позивача до суду з даним позовом (дата позову 10.01.2011(а.с. 2), а отже в будь-якому випадку не могла бути підставою заявленого раніше за її виникнення позову. Оскільки заява подана позивачем вже після початку розгляду справи по суті, вона не приймається судом. Позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з заявою про стягнення сум заборгованості за деклараціями з ПДВ за листопад-грудень 2010 року на загальних підставах.

За таких обставин заява позивача від 21.02.2011 №64/10-010/94 не приймається судом, розглядаються первісно заявлені вимоги.

Відповідач проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях від 01.02.2011 №41 (а.с.44-45). Зокрема, зазначивши, що сума заборгованості з податку на прибуток сплачена повністю платіжним дорученням №442 від 30.12.2010 на суму 7083,01 грн., та №20 від 26.01.2011 на суму пені 0,69 грн.

Що стосується суми основного боргу за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість за період січень-жовтень 2010 року самостійно визначеними відповідачем у податкових деклараціях, вони відповідачем сплачувалися платіжними документами із зазначенням призначення платежу на загальну суму 96266 грн. та готівкою в сумі 6850 грн.

Суму штрафних санкцій 106574,54 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000501602/0 від 15.10.2010 відповідач не визнає, вважає зазначене рішення протиправним.

За таких обставин відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

У судове засідання 25.02.2011 представник позивача не прибув, витребувану судом ще в засіданні 14.02.2011 виписку з картки особового рахунку відповідача з ПДВ знов не надав.

Відповідно до приписів статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Стаття 49 КАС України передбачає, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Зважаючи на спив встановленого законом строку розгляду справи, та той факт, що позивачем у даній справі є суб'єкт владних повноважень орган державної податкової служби, на який покладено обов'язок звертатися до суду у випадках передбачених законом, і саме за його ініціативою було відкрито провадження в даній адміністративній справі, не вживає необхідних заходів щодо належного виконання своїх процесуальних обов'язків по забезпеченню явки представника у судове засідання та надання витребуваних доказів, виходячи з принципу рівності сторін, змагальності та свободи надання ними суду своїх доказів суд відповідно до приписів статті 128 КАС України здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив наступне.

Виробниче управління житлово-комунального господарства Гірської міської ради зареєстровано виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 22.11.2000 за №04051968ю0010078 та перереєстровано 18.02.2008 за №138810700050002 згідно з довідкою Головного управління статистики у Луганській області від 05.03.2010 Виробниче управління житлово-комунального господарства Гірської міської ради занесене до Єдиного реєстру підприємств і організацій України,код 31197416 (а.с. 7-11).

В ДПІ в м. Первомайську Виробниче управління житлово-комунального господарства Гірської міської ради взято на облік платником податків 04.12.2000, зареєстроване платником податків 08.11.2008 згідно свідоцтва №16494942 серія НБ №306082.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 та з метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом були прийняті передбачені законом заходи, боржнику було вручену першу податкову вимогу №1/128 від 02.07.05 та другу податкову вимогу №2/139 від 02.08.05.

Відповідно до статті 8 Закону №2181 активи боржника передано у податкову заставу, про що свідчить запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 12-14).

Відповідачем в 2010 році було самостійно визначено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період січень-жовтень 2010 року на загальну суму 128811,00 грн., в т.ч.: податкова декларація від 15.02.10 №1497 ПДВ за січень 2010 року в сумі 10780,00 грн. (а.с. 116-117); податкова декларація від 17.03.10 №2159 ПДВ за лютий 2010 року в сумі 12217,00 грн.; податкова декларація від 19.04.10 №4262 ПДВ за березень 2010 року в сумі 13785,00 грн.; податкова декларація від 19.05.10 №6340 ПДВ за квітень 2010 року в сумі 8496,00 грн.; податкова декларація від 18.06.10 №7198 ПДВ за травень 2010 року в сумі 10741,00 грн.; податкова декларація від 19.07.10 №9381 ПДВ за червень 2010 року в сумі 17014,00 грн.; податкова декларація від 20.08.10 №11577 ПДВ за липень 2010 року в сумі 14614,00 грн.; податкова декларація від 17.09.10 №12091 ПДВ за серпень 2010 року в сумі 12676,00 грн.; податкова декларація від 18.10.10 №14270 ПДВ за вересень 2010 року в сумі 12971,00 грн.; податкова декларація від 22.11.10 №16650 ПДВ за жовтень 2010 року в сумі 15517,00 грн.(а.с. 15-32).

Згідно наданих відповідачем платіжних документів в рахунок визначених податкових зобов'язань з ПДВ за місяцями було сплачено:

ПДВ за лютий 2010 року платіжне доручення №47 від 04.03.2010 на суму 1000 грн.,

ПДВ за березень 2010 року платіжне доручення №5 від 30.03.2010 на суму 1100 грн., платіжне доручення №64 від 31.03.2010 на суму 9000 грн., квитанція №к10/V/40 від 31.03.2010 на суму 1850 грн., квитанція №44 від 29.04.2010 на суму 1000 грн., платіжне доручення №6 від 30.04.2010 на суму 1100 грн., платіжне доручення №7 від 30.04.2010 на суму 1800 грн.,

ПДВ за квітень 2010 року платіжне доручення №8 від 02.06.2010 на суму 400 грн.,

ПДВ за травень 2010 року платіжне доручення №111 від 15.06.2010 на суму 2224,40 грн., платіжне доручення №10 від 30.06.2010 на суму 200 грн., квитанція №33 від 29.06.2010 на суму 2000 грн.,

ПДВ за червень 2010 року платіжне доручення №175 від 30.07.2010 на суму 7580 грн., платіжне доручення №15 від 30.08.2010 на суму 900 грн., платіжне доручення №200 від 31.08.2010 на суму 8534 грн., квитанція №6 від 09.07.2010 на суму 500 грн.,

ПДВ за липень 2010 року платіжне доручення №199 від 23.08.2010 на суму 2000 грн., платіжне доручення №201 від 31.08.2010 на суму 10000 грн., платіжне доручення №224 від 29.09.2010 на суму 2300 грн., платіжне доручення №225 від 30.09.2010 на суму 314 грн.,

ПДВ за серпень 2010 року платіжне доручення №225 від 30.09.2010 на суму 6414 грн., платіжне доручення №228 від 08.10.2010 на суму 1300 грн., платіжне доручення №362 від 29.10.2010 на суму 4962 грн.,

ПДВ за вересень 2010 року квитанція К10 від 28.10.2010 на суму 800 грн., платіжне доручення №367 від 08.11.2010 на суму 5000 грн., платіжне доручення №381 від 18.11.2010 на суму 2500 грн., платіжне доручення №397 від 30.11.2010 на суму 5471 грн.,

ПДВ за жовтень 2010 року платіжне доручення №397 від 30.11.2010 на суму 8529 грн., платіжне доручення №443 від 30.12.2010 на суму 6988 грн.

Інші надані відповідачем платіжні документи не відносяться до зазначених вище податкових декларацій або не мають конкретного призначення платежу, а тому не беруться судом до уваги.

Відповідно до проведених розрахунків залишок несплачених сум складає:

за декларацією з ПДВ за січень 2010 року 10780 грн.,

за декларацією з ПДВ за лютий 2010 року 11217 грн.,

за декларацією з ПДВ за квітень 2010 року 8096 грн.,

за декларацією з ПДВ за травень 2010 року 6136,60 грн., а разом 36409,60 грн.

Позивачем на підставі акту перевірки від 15.10.2010 №670/16/31197416 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000501602/0 від 15.10.2010 на суму 106574,54 грн. штрафних санкцій з ПДВ у відношенні відповідача у справі (а.с. 33-34).

Відповідачем визначено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на загальну суму 25 грн. податкові декларації за 1-й квартал, півріччя та 3-й квартал 2010 року (а.с. 35-37).

Також позивачем на підставі акту перевірки від 08.04.2010 №165/15-31197416 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000921500/0 від 21.04.2010 на суму 10768,86 грн. штрафних санкцій з податку на прибуток у відношенні відповідача у справі (а.с. 38-40).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.07.2010 у справі №2а-3483/10/1270 (залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2010) зазначене повідомлення-рішення визнано недійсним в частині застосування штрафних санкцій на суму 3685,85 грн. (а.с. 82-85).

Згідно наданих відповідачем платіжних документів заборгованість з податку на прибуток, як основного платежу, так і суми пені та штрафних санкцій за рішенням №0000921500/0 від 21.04.2010 сплачена відповідачем повністю платіжним дорученням №442 від 30.12.2010 на суму 7083,01 грн., та №20 від 26.01.2011 на суму пені 0,69 грн.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини виникли між сторонами до набрання чинності Податковим Кодексом України тому до них застосовуються правила закону, що діяв на час їх виникнення, тобто Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181 передбачає, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Розглянувши обставини справи та перевіривши їх наданими сторонами доказами суд вважає, що позовні вимоги податкового органу підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Позивач перед зверненням до суду не перевірив фактичний стан розрахунків відповідача перед бюджетом за платежами з податку на додану вартість та податку з прибутку підприємств.

В частині вимог про стягнення заборгованості з податку на прибуток в сумі 7083,70 грн. слід відмовити, оскільки матеріалами справи підтверджена сплата зазначеної суми заборгованості позивачем у добровільному порядку.

Вимоги про стягнення суми штрафних санкцій 106574,54 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000501602/0 від 15.10.2010 підлягають задоволенню повністю, оскільки дане рішення не скасовано ні в адміністративному, ні в судовому порядку, отже, вважається узгодженим. Відповідачем не надано доказів оплати зазначеної в рішенні суми. Посилання щодо протиправності прийнятого податковим органом рішення не приймаються судом до уваги, оскільки правомірність прийнятого рішення не є предметом розгляду в даній адміністративній справі, відповідач не позбавлений права звернутися з відповідним позовом про визнання зазначеного рішення протиправним до адміністративного суду на загальних підставах.

Що стосується вимог про стягнення суми заборгованості за податковими зобов'язаннями самостійно визначеними платником податків у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період січень-жовтень 2010 року, то вони підлягають частковому задоволенню на суму не сплачених зобов'язань 36409,60 грн., з урахуванням здійснених відповідачем платежів.

Вимоги про стягнення пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з ПДВ залишаються судом без задоволення, оскільки при обчисленні сум пені позивач виходив з припущення, що відповідачем визначені в деклараціях за період січень-жовтень 2010 року суми взагалі не сплачувалися, що, як встановлено судом, не відповідає фактичним обставинам справи. В розрахунку пені, наданому в судове засідання 22.02.2011, позивач посилається на відомості облікової картки платника податку на додану вартість (щодо часу погашення податкового боргу та розміру сум погашення) відповідача у справі, втім, як вже зазначалося вище виписку з цієї картки позивач так і не надав на вимогу суду.

За таких обставин розрахунок пені, наданий позивачем не ґрунтується на матеріалах справи, належним чином документально не підтверджений.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 142984 грн. 14 коп., в частині стягнення заборгованості за податковими деклараціями з ПДВ за січень 2010 року 10780 грн., за лютий 2010 року 11217 грн., за квітень 2010 року 8096 грн., за травень 2010 року 6136,60 грн., а разом 36409,60 грн. та сумою штрафних санкцій з ПДВ в розмірі 106574,54 грн. визначених податковим повідомленням-рішенням №0000501602/0 від 15.10.2010.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області Виробничого управління житлово-комунального господарства Гірської міської ради про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з Виробничого управління житлово-комунального господарства Гірської міської ради, Луганська область, м. Гірське, вул. Дружба, буд 11, кв. 2, ід. Код 31197416 податковий борг з податку на додану вартість в сумі 142984 грн. 14 коп. (сто сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 14 коп.) на користь Державного бюджету на р/р 31114029700054, код платежу 14010100, отримувач УДК в м. Первомайську, код 24053509, МФО 804013.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 02.03.2011

СуддяА.М. Каюда