Постанова № 14876338, 18.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2011 року Справа № 2а-1249/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Єгоровій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державного підприємства "Луганський авіаційний ремонтний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року було відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Державного підприємства "Луганський авіаційний ремонтний завод" (далі ДП "ЛАРЗ") до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі СДПІ ВПП) з вимогами:

- визнати неправомірними дії Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську по складанню та надісланню позивачу податкового повідомлення-рішення №0000718013/0 від 26.01.2011 року.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №3000718013/0 від 26.01.2011 року, складене спеціалістами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську.

На обґрунтування заявленого позову позивач зазначив наступне.

Державним підприємством "Луганський авіаційний ремонтний завод" 02.01.2011 року було отримано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську №0000718013/0 від 26.01.2011 року.

В отриманому податковому повідомленні-рішенні зазначено що:

Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Луганську повідомляє Державне підприємство "Луганський авіаційний ремонтний завод" про те, що згідно з підпунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1. статті 58, пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки №23/08-3/08215600 від 12.01.2011 року, встановлено порушення підпункту п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про порядок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР Державному підприємству "Луганський авіаційний ремонтний завод" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 48000,00 (сорок вісім тисяч)гривень.

В тексті акту перевірки зроблено посилання на складений раніше акт № 1461/08-3/08215600 від 30.11.2010 року, в якому встановлені порушення п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.5. п. 7.4. п.п. 7.7.1. п.7.7 ст 7. Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", а саме: ДП "ЛАРЗ" завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2010 року, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 48000,00 грн., та абз. б) п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. .7. Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", в результаті чого в декларації за вересень 2010 року, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування, включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 48 000,00 грн.

В обґрунтування підстав завищення податкового кредиту, спеціалістами СДПІ по роботі з ВПП на сторінці 14 Акту перевірки викладено, посилання на лист ГВПМ СДПІ ВПП у м. Луганську № 12422/7/26-0134 від 03.11.2010 р., у якому надано інформацію про опитування директора ТОВ "ЖКВ "Агромир" - Желудкової Тетяни Костянтинівни, яка нібито зареєструвала зазначене підприємство без мети заняття підприємницькою діяльністю, ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності вона не має.

Позивач вважає, що представники СДПІ по роботі з ВПП у місті Луганську під час складання акту перевірки №23/08-3/08215600 вийшли за межі повноважень та поклали в основу акту перевірки припущення про нікчемність правочинів, а як наслідок зробили висновок про безпідставність віднесення до складу податкового кредиту відповідних періодів суму ПДВ начебто за безтоварними операціями, що за думкою представника СДПІ по роботі з ВПП у місті Луганську, призвело до завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого по ряд. 25.1. податкової декларації з податку на додану вартість за певний період часу на суму 48000,00 гривень.

Позивач зазначає, що за підсумками серпня 2010 року ДП "ЛАРЗ" до суми податкового кредиту звітного періоду включено суму ПДВ із угоди про постачання від ТОВ "ЖКВ "Агромир" (код ЄДРПОУ 36410047) поліпропілену ПП-СВ 30-Т1 у кількості 6000 кг. на загальну суму 288 000,00 грн. у тому числі ПДВ 48 000,00 грн.

Саме на підставі наданих постачальниками первинних документів, відповідно до затвердженого Законом України "Про податок на додану вартість" порядку, позивачем визначено суму податкового кредиту звітного періоду, визначену суму включено до податкового кредиту, всі визначені суми підтверджено первинними документами.

З вищенаведеного вбачається, що відповідачем донараховано податки та штрафні санкції на підставі акту перевірки, який складено всупереч вимог діючого законодавства, та висновки такого акту базуються виключно на припущеннях про можливі порушення норм податкового законодавства іншим платником податку. Без аналізу первинних документів, без аналізу структури взаємовідносин двох суб'єктів господарювання, посадовими особами відповідача визнано правочин між ними нікчемним, та таким, який спрямовано на незаконне заволодіння.

Відповідач проти заявленого позову заперечував з наступних підстав.

Згідно листа ГВПМ СДПІ ВПП у м. Луганську № 12422/7/26-0134 від 03.11.2010 р. надано інформацію стосовно проведеного комплексу заходів по відпрацюванню контрагентів ДП "ЛАРЗ". В результаті опитування директора ТОВ "ЖКВ "Агромир" -Желудкової Тетяни Костянтинівни, яка є директором та одночасно головним бухгалтером встановлено, що остання зареєструвала зазначене підприємство без мети заняття підприємницькою діяльністю, ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності вона не має, за юридичною адресою підприємство не знаходиться (матеріали опитування від 12.10.2010 року). Також пояснення Желудкової свідчять про те, що вона не укладала ніяких угод з ДП "ЛАРЗ" та нікому не доручала цього робити, ніяких ТМЦ на адресу вищевказаного підприємства не поставляла, послуги не надавалися, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні та інші документи вона не готувала та не підписувала.

За результатами перевірки позивача, оформленої актом № 1461/08-3/08215600 від 30.11.2010 було встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2010 р., в результаті чого завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що призвело до збільшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 48000,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "ЖКВ "Агромир".

Зазначений висновок СДПІ ВПП у м. Луганську було зроблено за результатами повного та всебічного дослідження можливостей підприємства-контрагента позивача для здійснення фінансово-господарської діяльності. Так, в ході перевірки було встановлено відсутність у ТОВ "ЖКВ "Агромир" необхідних трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності та, як наслідок, нікчемність укладеного правочину та відсутність фактичного постачання товарів/послуг.

За таких обставин відповідач вважає, що під час проведення невиїзної документальної перевірки та приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення він діяв на підставі і в межах повноважень, наданих законом, з метою з якою це повноваження надано та у спосіб, передбачений законом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив наступне.

Державне підприємство "Луганський авіаційний ремонтний завод" (далі - ДП "ЛАРЗ") зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 21.04.1998 за реєстр. № 13821050001004170.

ДП "ЛАРЗ" є підприємством з 100% державної власності, належить до сфери управ ління Міністерства оборони України та здійснює свою фінансово-господарську діяльність на підставі Статуту, затверджено наказом Міністра оборони України від 16.05.2006 року № 269 (а.с. 20-24).

У період з 03.11.2010 по 23.11.2010 на підставі направлень від 02.11.2010р. № 219, від 08.11.2010р. № 222, від 17.11.2010р. №226, виданих СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську було проведено позапланову виїзну перевірку фінансово господарської діяльності Державного підприємства "Луганський авіаційний ремонтний завод" (код за ЄДРПОУ 08215600) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1981902 грн. за вересень 2010 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2010р. по 31.08.2010р., результати якої оформлені актом перевірки №1461/08-3/08215600 від 30.11.2010 (а.с. 44-82).

В зазначеному акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого було завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2010 р., в результаті чого завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що призвело до збільшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 48 000, 00 гривень, та абз. "б" п.п.7.7.2 п. 7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, в результаті чого в декларації за вересень 2010 року, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 48000 грн.

12.01.2011 Головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податків та зборів управління податкового супроводження підприємств машинобудівельної галузі, чорної металургії та інших - інспектором податкової служби І рангу Запорожець Наталією Анатоліївною згідно із п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ДП "ЛАРЗ" поданої за листопад 2010 року акт перевірки №23/08-3/08215600 від 12.01.2011 (а.с. 11-16).

Результатами проведеної камеральної перевірки встановлено порушення абз. б. п. п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7. Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 року № 168/970ВР (зі змінами та доповненнями) та підпункту п.5.12.5. пункту 5 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. № 166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054, підприємством завищено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу податкової декларації по податку на додану вартість за листопад 2010 року не відображено результат перевірки по акту від 30.11.10 року №1461/08-3/08215600, чим завищено на 48000,00 грн. значення наступних рядків податкової декларації з податку на додану вартість

р.23 "залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду";

р.24. "залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми датку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду";

р.25 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню".

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.01.2011 №0000718013/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 48000 грн. за листопад 2010 року (а.с. 10).

Позивачем було надано суду наступні документи на підтвердження взаємовідносин з ТОВ "ЖКФ "Агромир" у серпні 2010 року та правомірності включення суми 48000 грн. до складу податкового кредиту серпня місяця:

- договір поставки № 8/73 від 07.04.2010р між ДП "ЛАРЗ" в особі директора Мостового Олексія Іванови та ТОВ "ЖКВ "Агромир" (постачальник) в особі директора Желудкової Тетяни Костянтинівни на постачання поліпропілену та специфікація №1 до цього договору.

Згідно умов цього договору Продавець (ТОВ "ЖКВ "Агромир") зобов'язується передати у власність Покупцю (ДП "ЛАРЗ") поліпропілен, а Покупець прийняти та оплатити вартість товару. Товар постачається партіями та вважається переданим Покупцю у кількості відповідно накладної.

Відповідно до пункту 3.1 договору Продавець поставляє товар Покупцю партіями протяго м 10 днів з мометна отримання передплати.

Загальна сума договору 2 160 000, 00 грн., у т.ч. ПДВ 360 000 грн. (а.с. 100-103);

- видаткова накладна № 0508 від 05.08.2010 року, про поставку поліпропілена ПП-СВ 30-Т1 у кількості 6000 кг. за ціною 32,00 грн. без ПДВ, поліпропілен А-6 у кількості 2000 кг. за ціною 24,00 грн. без ПДВ, загальна сума по видатковій накладній становить 288000, 00, у т. ч ПДВ 48000,00 грн. (а.с. 26);

- податкова накладна від 05.08.2010 №0508-01 на суму 288000 грн.. у т.ч. ПДВ 48000 грн. (а.с. 25).

Зазначена податкова накладна відображена позивачем в додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року (а.с.30) та в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2010 року за №123 (а.с. 34).

За поясненнями представника позивача наданими у судовому засіданні постачання поліпропілену здійснювалося ТОВ "ЖКВ "Агромир" самостійно автотранспортом, втім товарно-транспортні накладні не складалися.

Оригінали договору №8/73 від 07.04.2010, специфікації №1 до договору, накладної №0508 від 05.08.2010 та податкової накладної №0508-01 від 05.08.2010 позивачем суду не були надані, оскільки ці документи було вилучено відповідно до протоколу вилучення від 11.03.2011 року (а.с. 118-121), судом досліджувалися копії зазначених документів завірені печаткою позивача та підписом відповідальної особи.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Зазначені вище первинні документи (договір, специфікація, накладна та податкова накладна від 05.08.2010) досліджувалися відповідачем під час проведення позапланової виїзної перевірки, оформленої актом перевірки №1461/08-3/08215600 від 30.11.2010. Відомості зазначені в наданих суду позивачем завірених копіях відповідають відомостям, встановленим відповідачем під час перевірки та відображеним у акті перевірки від 30.11.2010. Між сторонами відсутні розбіжності щодо змісту зазначених документів.

Відповідачем надано суду завірену копію пояснень громадянки Желудкової Тетяни Костянтинівни надані нею 12.10.2010 співробітникам ГВПМ СДПІ ВПП відповідно до яких ця особа зазначає, що зареєструвала на своє ім"я ТОВ "ЖКВ "Агромир" за обіцяну грошову винагороду, здійсненням фінансово-господарської діяльності товариства не займалася, бухгалтерську та податкову звітність не вела, податкові декларації договори від імені товариства не складала та нікому не доручала складати. На поставлені питання Желудкова Т.К. повідомила, що з ДП "ЛАРЗ" ніяких договорів не укладала, не здійснювала поставок ТМЦ в адресу ДП "ЛАРЗ" та нікому не доручала це робити, також, не надавала ніяких послуг. Будь-яких документів з фінансово-господарської діяльності, а саме: видаткових, прибуткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, договорів та інших документів від імені ТОВ "ЖКВ "Агромир" не готувала та не підписувала (а.с. 94-97).

Представником позивача у судовому засіданні було зазначено, що під час надання пояснень Желудковою Т.К. на неї здійснювався тиск з боку робітників податкової міліції.

Судом ці зауваження не приймаються до уваги, оскільки представник позивача не був присутній при наданні зазначених пояснень та не може стверджувати про обставини, які мали місце під час опитування Желудкової Т.К. На вимогу суду надати відомості про звернення Желудкової Т.К. до правоохоронних органів з відповідними заявами на протиправні дії працівників податкової міліції позивачем не було надано ніяких документальних підтверджень заявлених доводів. У той самий час в поясненнях Желудковою Т.К. власноручно зазначено, що пояснення з її слів записані вірно, нею прочитані без застосування мір фізичного чи психологічного впливу.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Взаємовідносини позивача з ТОВ "ЖКВ "Агромир" та включення сум за операцією від 05.08.2010 до складу податкового кредиту відбувалося до набрання чинності Податковим кодексом України, а тому до цих правовідносин застосовуються норми чинних на той час законодавчих актів Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість".

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення були, викладені в акті перевірки висновки податкового органу про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2010 року суми 48000 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "ЖКВ "Агромир".

Предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту.

Суд зауважує, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

У разі підтвердження доводів податкового органу про безтоварність операцій визначення податкового кредиту є безпідставним і податок на додану вартість не підлягає відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

Як було встановлено судом контрагент ТОВ "ЖКВ "Агромир" не міг здійснювати постачання поліпропілену на адресу позивача за накладною №0508 від 05.08.2010 та податковою накладною №0508-01 від 05.08.2010 на виконання договору договором №8/73 від 07.04.2010, оскільки відповідно до пояснень особи зазначеною в цих документах директором ТОВ "ЖКВ "Агромир" Желудкової Т.К. вона не підписувала зазначених документів, не здійснювала поставок ТМЦ на адресу позивача та нікому не доручала цього робити.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до умов договору №8/73 від 07.04.2010 на який як на обгрунтування правомірності включення суми 48000 грн. за операціями з ТОВ "ЖКВ "Агромир" посилається позивач та пояснень представника позивача у судовому засіданні поставка поліпропілену здійснювалася автотранспортом. Втім товарно-транспортних накладних на відповідні перевезення позивачем не надано і зазначено, що цих документів не існує.

Суд звертає увагу, що згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704) визначено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом та відомствами України.

Необхідність застосування товарно-транспортних накладних, дорожніх листів і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам передбачено: ст. 16 Закону України "Про дорожній рух", ст.57 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 21 ст.11 Закону України "Про міліцію", ст. 1 Наказу Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.1997 р. за №363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.98 р. за № 128/2568; Наказом Міністерства статистики, Міністерства транспорту України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29 грудня 1995 року № 488/346.

Відповідно до підпунктів 11.1-1.6 пункту 11 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. за №363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.98 р. за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Після прийняття вантажу, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у вантажовідправника, другий передається вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передаються перевізнику.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні, сертифікати якості, свідоцтва, довідки, паспорти тощо).

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Таким чином, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а відтак суду слід було звернути увагу і дати належну оцінку доводам податкового органу щодо відсутності таких документів у платника податку під час його перевірки, оскільки така може свідчити і про нездійснення самих господарських операцій

За таких обставин враховуючи відсутність документального підтвердження здійснення транспортування поліпропілену ТОВ "ЖКВ "Агромир" позивачу у справі (товарно-транспортні накладні) та не здійснення фінансово-господарської діяльності директором ТОВ "ЖКВ "Агромир" Желудковою Т.К. суд погоджується з висновками податкового органу про відсутність у ТОВ "ЖКВ "Агромир"» необхідних трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності та, як наслідок відсутність фактичного постачання товарів.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем зазначені витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню з позивача.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Луганський авіаційний ремонтний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 23.03.2011.

Суддя А.М. Каюда