Постанова № 14876271, 23.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 березня 2011 року Справа № 2а-1159/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Єгоровій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна компанія перспективного планування "Укрресурси" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2010 №0001902310/0

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна компанія перспективного планування "Укрресурси" (далі ТОВ "Укрресурси") звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2010 №0001902310/0

На обґрунтування заявленого позову зазначив наступне.

29 грудня 2010 р. на адресу позивача надійшло податкове повідомлення-рішення від 24 листопада 2010 №0001902310/0, відповідно до якого Ленінською МДПІ в м. Луганську Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна компанія перспективного планування "Укрресурси" донараховано податку на прибуток в сумі 167848,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 83 924,00 грн., а всього - 251772,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі Акту невиїзної документальної перевірки від 10 листопада 2010 р. № 795/23/31594784, відповідно до якого позивачем нібито порушено вимоги Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 167848,00 грн., у тому числі за 2-й квартал 2008 р. в сумі 119201,00 грн., за 3-й квартал 2008 р. в сумі 37723,00 грн., за 4-й квартал 2008 р. в сумі 8841,00 грн., за 1-й квартал 2009 р. в сумі 2083,00 грн.

Відповідно до Акту перевірки порушення податкового законодавства позивачем було допущено внаслідок того, що ТОВ "Укрресурси" у вказаних податкових періодах було придбано запасні частини у ТОВ "Укр-енерго-менеджмент". При цьому накладні з придбання вказаної продукції виписані та підписані особою, яку, за думкою відповідача, неможливо ідентифікувати, що, у свою чергу, не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису зазначених накладних.

Виходячи з цього, в акті перевірки відповідач робить такий висновок: накладні складені у порушення вимог чинного законодавства і тому не можуть слугувати документом, який підтверджує право ТОВ "Укрресурси" на включення сум за ними до валових витрат відповідного періоду.

Такий висновок відповідача ґрунтується на тому, що вироком Артемівського районного суду м. Луганська по справі № 1-510/689/2009 р. директора ТОВ "Укр-Енерго-Менеджмент" ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 205 КК України та засуджено до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Посилаючись на цей факт, Ленінська МДПІ в м. Луганську визнає правочин між ТОВ «НДКПП «Укрресурси» нікчемним.

Проте доводи відповідача щодо нікчемності правочину не можуть бути прийняті до уваги, оскільки діюче законодавство не дає органам податкової служби право робити висновки, які належать виключно до компетенції суду.

Відповідач не звертався до суду з позовом щодо визнання угод між ТОВ "Укрресурси" та ТОВ "Укр-Енерго-Менеджмент" недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, що також свідчить про недоведеність підстав нікчемності відповідних договорів.

Таким чином, посадові особи суб'єкта владних повноважень, що проводили документальну перевірку ТОВ "Укрресурси" без врахування фактичних обставин, з перевищенням повноважень, що надані їм законом, визначили об'єкт оподаткування та склали документ, який став підставою для донарахування податків та штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач проти заявлених вимог заперечував, вважає їх безпідставними, а повідомлення-рішення від 24.11.2010 №0001902310/0 законним та обґрунтованим.

В судове засідання призначене на 23.03.2011 позивач не прибув подав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна компанія перспективного планування "Укрресурси" зареєстрована юридичною особою виконавчим комітетом Луганської міської ради 25.07.2001 (а.с. 9).

ТОВ "Укрресурси" зареєстроване платником податку на додану вартість свідоцтво №100271584 від 16.08.2001 (а.с. 7).

В період з 27.09.2010 по 05.11.2010 відповідачем у справі Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено перевірку позивача, результати якої оформлені актом від 10.11.2010 №795/23/31594784 "Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна компанія перспективного планування "Укрресурси" код ЄДРПОУ 31594784 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010 валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010" (а.с. 26-89, т.1).

В розділі 3.1.2 Валові витрати акту перевірки зазначено, що підприємством до валових витрат за період 2-3 квартал 2008 року віднесено всього 983796 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 року в сумі 732142 грн., 3 квартал 208 року в сумі 251654 грн. з придбання запасних частин у ТОВ "Укр-енерго-менеджмент". Зазначені накладні з придбання запасних частин від імені ТОВ "Укр-енерго-менеджмент" виписані та підписані особою, яку неможливо ідентифікувати, що у свою чергу, не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи повноважень щодо підпису зазначених накладних. Таким, чином накладні складені у порушення вимог діючого законодавства і тому не можуть слугувати документом, який підтверджує право ТОВ "Укрресурси" на включення до валових витрат відповідного періоду.

За висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ "Укрресурси" п. 3.1. ст. 3, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, , п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 167848,00 грн., у тому числі за 2-й квартал 2008 р. в сумі 119201,00 грн., за 3-й квартал 2008 р. в сумі 37723,00 грн., за 4-й квартал 2008 р. в сумі 8841,00 грн., за 1-й квартал 2009 р. в сумі 2083,00 грн. (а.с. 88).

24.11.2010 відповідачем Ленінською МДПІ м. Луганська прийняте податкове повідомлення-рішення №0001902310/0, яким позивачу ТОВ "Укрресурси" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 251772,00 грн., з них 167848,00 грн. основний платіж, 83 924,00 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с. 25).

Позивачем на підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Укр-енерго-менеджмент" надано засвідчені копії договорів: поставки №1/4 від 01.04.2008 (а.с. 116-118), поставки №18-591гп від 31.03.2008, поставки №18-1603гп від 24.07.2008, поставки №18-956гп від 22.05.2008, поставки №18-958гп від 22.05.2008, поставки №18-627гп від 03.04.2008, поставки №18-1558гп від 22.07.2008 та специфікацій до них (а.с. 175-193). Всі зазначені договори містять аналогічні умови, відповідно до яких ТОВ "Укр-енерго-менеджмент" (постачальник) зобов'язується поставити, а ТОВ "Укрресурси" (покупець) прийняти та оплати товар в номенклатурі, кількості та за цінами, зазначеними у специфікаціях. Конкретні умови постачання визначаються специфікаціями до договорів.

Відповідно до наданих специфікацій постачання товарів відбувається на умовах "франко-склад покупця" чи "транспортом продавця" (тобто в обох випадках за кошти та силами ТОВ "Укр-енерго-менеджмент") і лише в специфікаціях №1 до договору №18-1603гп від 14.07.2008 (а.с. 182) та №1 до договору №18-1558гп від 22.07.2008 (а.с. 193) зазначено умови поставки самовивіз. Зазначені дві специфікації, а також специфікації №1 до договору №18-956гп від 22.05.2008 (а.с. 184), №1 до договору №18-958гп від 22.05.2008 (а.с. 187), №1 до договору №18-627гп від 03.04.2008 (а.с. 189) не містять дати їх складання.

Позивачем надано суду завірені копії видаткових та податкових накладних за період з 04.04.2008 по 20.08.2008 (а.с. 124-151), розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкових декларацій з податку на додану вартість за травень-серпень 2008 року (а.с. 152-159), декларацій з податку на прибуток за 1-е півріччя та 3 квартал 2008 року, а також копії банківських виписок на підтвердження перерахування грошових коштів ТОВ "Укр-енерго-менеджмент" (а.с. 160-174).

Зазначені документи досліджувалися і відповідачем під час проведення перевірки і аналогічні відомості відображені в акті перевірки від 10.11.2010 №795/23/31594784.

Крім того, позивачем було надано суду копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Укр-енерго-менеджмент", копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Укр-енерго-менеджмент" та документи довіреності на отримання товару, видаткові накладні і податкові накладні про постачання ТОВ "Укрресурси" товарно-матеріальних цінностей ДП "Ровенькиантрацит"(194-260, т.1).

Судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2009 у справі №2а-23563/09/1270 було задоволено позов Ленінської МДПІ м. Луганська та припинено юридичну особу ТОВ "Укр-енерго-менеджмент" (а.с. 104-107).

Вироком Артемівського районного суду м. Луганська від 04.12.2009 у справі №1-510/689/2009 директора ТОВ "Укр-Енерго-Менеджмент" ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 205 КК України та засуджено до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців (а.с.6-12, т.2).

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тому до них застосовуються положення законодавства, що було чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України "Підстави для звільнення від доказування" обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2009 у справі №2а-23563/09/1270 припинено юридичну особу ТОВ "Укр-енерго-менеджмент".

Вироком Артемівського районного суду м. Луганська по справі №1-510/689/2009 директора ТОВ "Укр-Енерго-Менеджмент" ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 205 КК України та засуджено до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Вищевказаним вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 посягав на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності, порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, порядок оподаткування та отримання кредитних ресурсів, права власності, здійснив фіктивне підприємництво, а саме утворення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності. Так, ОСОБА_2, у грудні 2007 р. познайомився з чоловіком на прізвище “ОСОБА_3”, який запропонував ОСОБА_2 зареєструвати на своє ім'я суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ “Укр-Енерго-Менеджмент”та стати його директором за щомісячне грошове винагородження у сумі 1000 грн. При цьому обов'язковою умовою є передача “ОСОБА_3” всіх реєстраційних та статутних документів, а також печатки після реєстрації підприємства тому, що ОСОБА_2 не буде мати відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ “Укр-Енерго-Менеджмент”.

Діяльність підприємства ТОВ “Укр-Енерго-Менеджмент” здійснювалась у порушення ст. 24 та ст.65 Господарського Кодексу України.

Таким чином ОСОБА_2 вчинив дії, що порушують публічний порядок створення і державної реєстрації суб'єктів господарювання та заняття підприємницькою діяльністю, які передбачені законодавством України.

В результаті, ТОВ “Укр-Енерго-Менеджмент”, у порушення ч.1 ст. 92 Цивільного Кодексу України та ч. 2 ст. 65 Господарського Кодексу України, протизаконно придбало цивільні права та обов'язки юридичної особи, внаслідок чого не повинно було здійснювати діяльність після державної реєстрації через свої органи відповідно до законів та статутних документів тому, що у порушення порядку створення підприємства фактично було фіктивним суб'єктом підприємницької діяльності.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. п. 5.2.11 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з підпунктом “б”підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 від 21.12.2000 № 2181 -III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(далі Закон № 2181) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п. п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що ТОВ "Укр-Енерго-Менеджмент" не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, а також дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань.

Стосовно наданих позивачем документів на підтвердження взаємовідносин з ДП "Ровенькиантрацит" (а.с. 194-260, т.1) суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 70 КАС України "Належність та допустимість доказів" належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

З огляду на зазначене, надані позивачем документи про продаж та відвантаження товарів ДП "Ровенькиантрацит" не можуть бути підтвердженням отримання цих товарів від ТОВ "Укр-енерго-менеджмент", оскільки вони підтверджують саме факт продажу товарів позивачем і повинні досліджуватися при визначенні валових доходів підприємства та не можуть бути доказами формування валових витрат та податкового кредиту, правомірність віднесення до складу якого операцій з контрагентом ТОВ "Укр-енерго-менеджмент" є предметом дослідження в даній справі.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем зазначені витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню з позивача.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна компанія перспективного планування "Укрресурси" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2010 №0001902310/0 залишити без задоволення.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 28.03.2011.

Суддя А.М. Каюда