Постанова № 14876203, 04.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2011 року Справа № 2а-2731/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Чукіної А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську до малого приватного торговельно-виробничого підприємства «АПК груп» про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2011 року о 17 год. 10 хв. до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до малого приватного торговельно-виробничого підприємства «АПК груп» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 6574,00 грн., який виник через несплату протягом граничних строків податкових зобовязань за податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2011 року, що зареєстрована у податковому органі 21.03.2011 за вх. реєстр. № 26688.

В обґрунтування подання про стягнення коштів за податковим боргом Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську зазначила, що станом на 30 березня 2011 року в результаті несплати поточних податкових зобовязань по деклараціям та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податків податковий борг малого приватного торговельно-виробничого підприємства «АПК груп» складає 6574,00 грн. Підприємству направлено дві податкові вимоги: від 24.11.2008 № 1/2551 з повідомленням про податковий борг в сумі 1632,34 грн. (вручено посадовій особі відповідача 20.01.2009) та від 21.01.2009 № 2/776 з повідомленням про податковий борг в сумі 2123,25 грн. (вручено посадовій особі відповідача 13.03.2009). У звязку з несплатою податкового зобовязання з податку на додану вартість по декларації від 21.03.2011 станом на 30.03.2011 виник податковий борг в сумі 6574,00 грн., який на підставі пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України підлягає стягненню з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Згідно із пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, у відповідності із пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську просить стягнути з розрахункових рахунків малого приватного торговельно-виробничого підприємства «АПК груп», відкритих у банках, на користь Держави кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 6574,00 грн.

У судовому засіданні представник заявника вимоги подання про стягнення коштів за податковим боргом підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у поданні.

Представник малого приватного торговельно-виробничого підприємства «АПК груп» у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду подання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив (арк. справи 18).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом, заслухавши пояснення представника Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає вимоги подання такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Мале приватне торговельно-виробниче підприємство «АПК груп» зареєстровано юридичною особою управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 24 березня 2004 року за № 25370169Ю0054271, включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 25 березня 2004 року (арк. справи 5, 6).

Мале приватне торговельно-виробниче підприємство «АПК груп» (ідентифікаційний код 32900364) як платник податків знаходиться на обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 30.03.2004 № 414 (арк. справи 7).

Відповідно до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01.01.2011) мале приватне торговельно-виробниче підприємство «АПК груп» зареєстроване платником податку на додану вартість.

На виконання пункту 54.1 статті 54 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України мале приватне торговельно-виробниче підприємство «АПК груп» подало до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року (зареєстрована у заявника 21.03.2011 за № 26688), в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 6574,00 грн. (арк. справи 15).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України мале приватне торговельно-виробниче підприємство «АПК груп» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, тобто до 30.03.2011 включно, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Станом на 31.03.2011 податковий борг з податку на додану вартість по податковій декларації від 21.03.2011 в сумі 6574,00 грн. платником податків не сплачений, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника станом на 31.03.2011 (арк. справи 9).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

У судовому засіданні судом встановлено, що у відповідності із статтею 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011) Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську малому приватному торговельно-виробничому підприємство «АПК груп» було направлено першу податкову вимогу від 24.11.2008 № 1/2551 з повідомленням про податковий борг в сумі 1632,34 грн. (вручено посадовій особі відповідача 20 січня 2009 року) та другу податкову вимогу від 21.01.2009 № 2/776 з повідомленням про податковий борг в сумі 2123,25 грн. (вручено посадовій особі відповідача 13 березня 2009 року) (арк. справи 12, 13).

Оскільки перша податкова вимога від 24.11.2008 № 1/2551 та друга податкова вимога від 21.01.2009 № 2/776 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що мале приватне торговельно-виробниче підприємство «АПК груп» станом на дату розгляду та вирішення подання податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість в сумі 6574,00 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів в сумі 6574,00 грн. за податковим боргом з податку на додану вартість з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та вказаних у поданні визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі вимог частини 4 статті 94 КАС України та пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 04 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 11 квітня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до малого приватного торговельно-виробничого підприємства «АПК груп» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 6574,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти малого приватного торговельно-виробничого підприємства «АПК груп» (ідентифікаційний код 32900364, місцезнаходження: 91011, м. Луганськ, вул. Цимлянська, буд. 5) у сумі 6574,00 грн. (шість тисяч пятсот сімдесят чотири гривні нуль копійок) з рахунків у банках, обслуговуючих платника, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в доход державного бюджету України на р/р 31117029700006, код платежу 14010100, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДК у м. Луганську ГУДКУ в Луганській області, код 24046582.

У відповідності із частиною 7 статті 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 11 квітня 2011 року.

СуддяР.С. Твердохліб