Постанова № 14876058, 23.03.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2011 року Справа № 1170/2а-445/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючоїсудді Нагібіної Г.П.

при секретарі Дегтярьові Д.В.

за участю:

представників позивача Звіздуна А.М., Бондаренка О.В., Закревського О.А.

представника відповідача Лепіті О.В,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Омега-Техносервіс»до Знамянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування рішень.

ВИКЛАД ОБСТАНОВИН:

ПП «Омега-Техносервіс»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Знамянської ОДПІ:

- № 0000152310/0 від 16.06.2010 р., № 0000152300/1 від 19.07.2010 р., № 0000152300/2 від 27.09.2010 р., № 0000152300/3 від 08.12.2010 р., якими визначено податкове зобовязання за платежом: податок на додану вартість в сумі 25 610 грн. основного зобовязання та 12805 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, всього 38415 грн.

- № 0000172310/0 від 16.06.2010 р., № 0000172300/1 від 19.07.2010 р., № 0000172300/2 від 27.09.2010 р., № 0000172300/3 від 08.12.2010 р., якими визначено податкове зобовязання за платежом: на прибуток приватних підприємств в сумі 32 012 грн. основного зобовязання та 9603,6 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, всього 41615,6 грн.

В обґрунтування позовної заяви підприємство зазначає, що Знамянською ОДПІ проведена перевірка за результатами якої складено акт, в якому відображено, що товариство неправомірно віднесло до суми валових витрат та податкового кредиту, витрати повязані із придбанням двигунів, які в подальшому були розукомплектовані, що підтверджується актами розу комплектації № 6 та № 7. Перевіряючи вважають, що підприємство не мало правових підстав для віднесення до суду валових витрат та податкового кредиту, витрат повязаних з придбання двигунів, оскільки під час перевірки встановлено, що останні не використовувались в господарській діяльності.

Під час перевірки перевіряючим надані всі первинні документи, визначені ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та звітність в Україні», які підтверджують факт придбання двигунів та їх розукомплектації.

Відповідач надав суду заперечення на адміністративний позов, які обґрунтовані тим, що під час проведення перевірки підприємства встановлені порушення податкового законодавства, суть якого полягає в тому, що підприємство не поставило на баланс розукомплектовані деталі. Оскільки на підприємстві відсутні передбачені чинним законодавством документи, які засвідчують факт реалізації двигунів, тому відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість придбаних ТМЦ на загальну суму 128 048,61 грн.

На підставі таких же доводів відповідач наполягав на тому, що підприємство не правомірно сформувало податковий кредит в сумі 25 610 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги позовної заяви, просили суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, зазначаючи.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 23.03.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 28.03.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Омега - Техносервіс»(далі позивач) зареєстроване Олександрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 578274 (а.с.49), є платником ПДВ (а.с.50) та відомості щодо нього внесені до ЄДРПОУ (а.с.51-52).

Згідно довідки відділу статистики в Олександрівському районі АБ № 251916 позивач має право займатись такими видами діяльності: технічне обслуговування та ремонт автомобілів, посередництво в торгівлі автомобілями, технічні випробування та дослідження, роздбірна торгівля автомобілями, посередництво в торгівлі мотоциклами, роздрібна торгівля мотоциклами, оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям, роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом (а.с.222 т.1).

Тобто, господарська діяльність повязана з автомобільною промисловістю.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно ст.1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Знамянська ОДПІ (далі відповідач), в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є субєктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.

Посадовими особами Знамянської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП Омега-Техносервіс»(код ЄДРПОУ 31688825) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.02.2009 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої складено акт від 03.06.2010 р. № 16/23-10/36188825 (далі акт перевірки) (а.с.30-42), висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, ПП «Омега-Техносервіс»:

- пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV, п.2.4 п.2.1.6 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 169/704 в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 25610 грн.;

- п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV в результаті чого, як на думку відповідача, занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 32 012 грн.;

Знамянською ОДПІ на підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000152310/0 від 16.06.2010 р., яким визначено податкове зобовязання за платежом: податок на додану вартість в сумі 25 610 грн. основного зобовязання та 12805 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, всього 38415 грн.

- № 0000172310/0 від 16.06.2010 р., яким визначено податкове зобовязання за платежом: на прибуток приватних підприємств в сумі 32 012 грн. основного зобовязання та 9603,6 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, всього 41615,6 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження податкових зобовязань прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000152300/1 від 19.07.2010 р., № 0000152300/2 від 27.09.2010 р., № 0000152300/3 від 08.12.2010 р., якими визначено податкове зобовязання за платежом: податок на додану вартість в сумі 25 610 грн. основного зобовязання та 12805 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, всього 38415 грн.

- № 0000172300/1 від 19.07.2010 р., № 0000172300/2 від 27.09.2010 р., № 0000172300/3 від 08.12.2010 р., якими визначено податкове зобовязання за платежом: на прибуток приватних підприємств в сумі 32 012 грн. основного зобовязання та 9603,6 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, всього 41615,6 грн.

Щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими нараховане податкове зобовязання за платежом: податок на додану вартість та податок з прибутку приватних підприємств., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.1 договору купівлі-продажу № 25 від 01.06.2009 р., укладеного між ПП ОСОБА_8 (продавець) та ПП «Омега-Техносервіс»(покупець), продавець зобовязується передати у власність покупцеві запасні частини партіями, у кількості, комплектації, асортименті та по ціні, які вказані в рахунках-фактурах (а.с.41-42 т.1).

На підтвердження факту реалізацій двигунів ПП ОСОБА_8 виписані податкові накладні від 02.07.2009 р. № 134 (а.с.53 т.1), від 29.07.2009 р. № 135 (а.с.56 т.1) та видаткові накладні від 02.07.2009 р. № ЗА-000138 (а.с.54т.1), від 29.07.2009 р. № ЗА-000139 (а.с.57 т.1), відповідно до яких позивачу передано двигуни, вартістю 60000 грн. та 93658,33 грн. відповідно.

Платіжним дорученням № 73 від 02.07.2009 р. (а.с.55 т.1) № 101 від 29.07.2009 р. (а.с.58 т.1) позивач перерахував ПП ОСОБА_8 в рахунок оплати вартості двигунів суми 60000 грн. та 93658,33 грн. відповідно.

На підставі вищезазначених документів позивач відніс до складу валових витрат за 3-й квартал 2009 р. суму вартості придбаних двигунів в розмірі 128048,61 грн.

Відповідно до акту № 6 від 02.07.2009 р. та акту № 7 від 29.07.2009 р. позивач розукомплектував придбані ним двигуни на запчастини (а.с.43-46). Після розукомплектації двигунів на запчастини, деякі з яких були реалізовані позивачем, а решта запчастин знаходиться у позивача, про що свідчить акт проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей станом на 01.11.2009 р. (а.с.47 т.1).

Зі змісту розділу 3.1.2 «валові витрати»акту перевірки вбачається, що позивач завищив задекларовані показники у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»за перевірений період у сумі 128048,61 грн., оскільки на підприємстві відсутні передбачені чинним законодавством документи, які засвідчують факт реалізації двигунів, тому безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість придбаних ТМЦ.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні відповідач не довів суду про порушення позивача податкового законодавства. Перевіряючи поставили в залежність правильність формування валових витрат від формування валового доходу, що на думку суду є помилково.

Посилання відповідача, що порушення позивачем Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. № 168/704 призвело до порушення вимог п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР та пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР є безпідставним.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Позивачем відповідно до вищезазначених норм Закону, на підставі отриманих податкових накладних та видаткових накладних оприбутковані, придбані двигуни на баланс підприємства по д-т 282 «товари в торгівлі»та к-т рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками», а витрати повязані з придбанням двигунів правомірно віднесено до складу валових витрат.

Відповідальність за порушення правил бухгалтерського обліку, на які посилається відповідач, передбачена ст.164-2 Кодекс України про адміністративні правопорушення, а не Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР і не тягне за собою донарахування податкового зобовязання.

В судовому засіданні не наведено факту притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб підприємства.

В розділі 3.2.2 «податковий кредит»акту перевірки зазначено, що в звязку з тим, що підприємством не надано документального підтвердження доказів щодо використання в господарській діяльності ТМЦ, тому це призвело до завищення суми податкового кредиту на 25610 грн.

Відповідно до п.п 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР визначено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Висновки податкового органу щодо не використання двигунів в господарській діяльності підприємства, суд вважає помилковими, оскільки відповідно до довідки АБ № 251916 з ЄДРПОУ одним із видів діяльності позивача за КВЕД є 50.30.2 «роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям»(а.с.222 т.1), а відтак позивач використовував придбані двигуни саме в господарській діяльності підприємства.

Щодо письмових пояснень представника відповідача стосовно відсутності первинних документів по транспортуванню придбаних двигунів від ПП ОСОБА_8 до ПП «Омега-Техносервіс», які підтверджують факти придбання вказаних двигунів, в звязку з чим останній вважає такі угоди безтоварними та направленими на отримання безпосередньої податкової вигоди, суд зазначає, що дані обставини перевірючими під час проведення перевірки не досліджувались і в акті перевірки не відображені. Крім того, відповідач не надав жодного доказу на підтвердження своєї позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної заяви, та про те, що податковий орган не довів суду правомірність своїх дій, а тому позов підлягає задоволенню, а оскаржені рішення скасуванню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Ч.1 ст.95 КАС України передбачено, що у разі відмови позивача від адміністративного позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання адміністративного позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Ухвалою суду від 23.03.2011 р. задоволена заява позивача про відмову від частини позовних вимог і закрито провадження по даній справі в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, якими приватному підприємству «Омега-Техносервіс»визначено податкове зобовязання за платежом: комунальний податок.

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 3,40 грн., що підтверджується квитанцією № 221 від 03.02.2011 р. (а.с.2), а тому, відшкодування витрат, повязаних зі сплатою судового збору підлягають частковому відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 2,17, 71, 86, 94, 158 163 КАС України, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «Омега-Техносервіс»до Знамянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000152310/0 від 16.06.2010 р., № 0000152300/1 від 19.07.2010 р., № 0000152300/2 від 27.09.2010 р., № 0000152300/3 від 08.12.2010 р., якими приватному підприємству «Омега-Техносервіс»визначено податкове зобовязання за платежом: податок на додану вартість в сумі 25 610 грн. основного зобовязання та 12805 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, всього 38415 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000172310/0 від 16.06.2010 р., № 0000172300/1 від 19.07.2010 р., № 0000172300/2 від 27.09.2010 р., № 0000172300/3 від 08.12.2010 р., якими приватному підприємству «Омега-Техносервіс»визначено податкове зобовязання за платежом: на прибуток приватних підприємств в сумі 32 012 грн. основного зобовязання та 9603,6 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, всього 41615,6 грн.

Присудити приватному підприємству «Омега-Техносервіс» з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2,27 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24.03.2011 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна