Постанова № 14875984, 17.03.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2011 року Справа № 1170/2а-11/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючоїсудді Нагібіної Г.П.

при секретарі Дегтярьові Д.В.

за участю:

представників позивача Мачак Н.А. Ярового А.А.,Ромаданової Г.Г.,Писаренка В.В.

представника відповідача Петренка М.А., Гребенюка А.В., Король Д.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промвибух-ТК» до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішення.

ВИКЛАД ОБСТАНОВИН:

ТОВ «Промвибух-ТК»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення рішення Кіровоградської ОДПІ № 0000542360/0 від 31.12.2010 р., яким визначено податкове зобовязання за платежом: податок на прибуток приватних підприємств в сумі 177 180 грн. основного зобовязання та 88590 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовної заяви товариство зазначає, що Кіровоградською ОДПІ проведена перевірка за результатами якої складено акт, в якому відображено, що товариство неправомірно віднесло до суми валових витрат, витрати повязані із придбанням дизпалива за 2007-2010 рр. у ТОВ «Нью-Ніка». Перевіряючи вважають, що завищення задекларованих показників відбулося внаслідок віднесення до складу валових витрат сум, факт проведення яких не підтверджено належним чином оформленими документами.

Під час перевірки перевіряючим надані всі первинні документи, визначені ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та звітність в Україні», а товарно-транспортні накладні (далі ТТН) перевіряючи не вимагали від товариства, ТТН знаходились в іншому місці, де фактично відбувалось отримання дизпалива позивачем.

Після отримання акту перевірки, товариством надіслано податковому органу товарно-транспортні накладі, але вони не були враховані під час прийняття податковим органом податкового рішення повідомлення.

Відповідач надав суду заперечення на адміністративний позов, які обґрунтовані тим, що під час проведення перевірки товариство не надало товарно-транспортних накладних, а відтак не підтвердило правомірність віднесення за 2007-2010 рр. суми в розмірі 708720 грн. до суми валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств.

Крім того, надані ТОВ «Промтехвибух-ТК»ТТН мають ознаки підробки, оскільки ТТН за період з липня 2007 р. по травень 2008 р. видані ТОВ «Нью-Ніка»за формою, яка була затверджена лише з 20.05.2008 р.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги позовної заяви, просили суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, зазначаючи, що так як ТТН мають ознаки фіктивності, тому такі ТТН не можна прийняти як належний доказ.

Свідок ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1, працює юристом ТОВ «Нью-Ніка», пояснив суду, що ТОВ «Нью-Ніка»займається постачанням нафтопродуктів іншим підприємствам, за період з 2007 р. по 2010 р. між ТОВ «Нью-Ніка»і ТОВ «Промвибух-ТК»були укладені договори купівлі-продажу дизпалива, відповідно до яких ТОВ «Нью-Ніка»своїм транспортом транспортувала ТОВ «Промвибух-ТК»дизпаливо. На підставі господарських операцій ТОВ «Нью-Ніка»виписувало податкові накладні, видаткові накладні та ТТН.

Також свідок пояснив суду, що автомобіль на якому відбувалось перевезення дизпалива товариству не належить, а воно його орендує. До 25 червня 2008 р. між товариством і ОСОБА_11 був укладений усний договір оренди автомобіля, а після 25 червня 2008 р. укладений письмовий договір (а.с.216).

Окрім цього свідок зазначив, що в період з 2006 р. по вересень 2008 р. нормативно-правовими документами не була визначена форма ТТН, а відтак товариство моло право видати ТТН за будь-якою формою.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 17.03.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 22.03.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, свідка, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промвибух-ТК»(далі позивач) зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 078369 (а.с.67).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно ст.1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Кіровоградська ОДПІ (далі відповідач), в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є субєктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.

Посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Промвибух-ТК»(код ЄДРПОУ 31920039) з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої складено акт від 15.12.2010 р. № 93/2370/31920039 (далі акт перевірки) (а.с.7-18), висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, ТОВ «Промвибух-ТК» п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, в результаті чого, як на думку відповідача, занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 177 180 грн., у тому числі:

за ІІІ квартал 2007 р. в сумі 7743 грн.;

за ІV квартал 2007 р. в сумі 17 553 грн.;

за І квартал 2008 р. в сумі 19 638 грн.;

за ІІ квартал 2008 р. в сумі 22 761 грн.;

за ІІІ квартал 2008 р. в сумі 44 160 грн.;

за ІV квартал 2008 р. в сумі 9 019 грн.;

за І квартал 2009 р. в сумі 12 801 грн.;

за ІІ квартал 2009 р. в сумі 8 340 грн.;

за ІІІ квартал 2009 р. в сумі 5 702 грн.;

за ІV квартал 2009 р. в сумі 5 993 грн.;

за І квартал 2010 р. в сумі 11 638 грн.;

за ІІ квартал 2010 р. в сумі 11 832 грн.

Отримавши акт перевірки позивач направив відповідачу заперечення на акт перевірки та надав копії товарно-транспортних накладних вих. № 11 від 22.12.2010 р., № 12 від 29.12.2010 р. (а.с.39-40).

За результатом розгляду заперечень на акт перевірки відповідач надав відповідь вих. № 4332/16/23-724 від 27.12.2010 р. (а.с.41).

Кіровоградською ОДПІ на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 31 грудня 2010 р. № 0000542360/0, яким ТОВ «Промвибух-ТК»донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 177 180 грн. за основним платежем та 88 590 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 265 770 грн. ( далі оскаржуване рішення) (а.с.19).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що позивач завищив задекларовані показники у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»за перевірений період у сумі 708720 грн., внаслідок віднесення до складу валових витрат сум по операціях з придбання ТМЦ, факт проведення яких не підтверджено належним чином оформленими документами. Відповідно до наданих до перевірки бухгалтерських документів позивач відобразив у складі валових витрат вартість придбаного у ТОВ «Нью-Ніка»(код за ЄДРПОУ 31844629) дизельного пального. Також в акті перевірки зазначено, що позивач не надав первинні документи, що містять відомості про місце, дату та приймання, кількість нафтопродуктів, що є бланками суворої звітності.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Позивачем були укладені договори купівлі-продажу з ТОВ «Нью-Ніка»№ 5/01/7від 05.01.2007 р., № 10/01/8 від 10.01.2008 р., № 5/01/9 від 05.-1.2009 р. та № 11/01/10 від 11.01.2010 р. (а.с.42-45) щодо придання у ТОВ «Нью-Ніка»нафтопродуктів.

Відповідно до абз.2 п.1 вищезазначених договорів, поставка товару здійснюється автомобільним транспортом продавця (ТОВ «Нью-Ніка»).

Щодо посилання відповідача на факт фіктивності ТТН, суд зазначає наступне.

Діяльність позивача повязана з виготовленням горючо-набухаючого компоненту (ГНК-1), по рецепту ГНК-1 виготовляється у відповідності до технологічного процесу, в якому використовується дизпаливо (а.с.162-172).

На час з 2007 р. по 2010 р. (періверяємий період) діяло два нормативно-правих акта, які регулюють порядок перевезення паливно-матильних матеріалів, а саме:

- Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затверджена наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 2 квітня 1998 р. № 81/38/101/235/122 та зареєстранована в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 1999 р. за N 685/3978 (далі Інструкція 1);

- Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затверджена наказомМіністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. N 281/171/578/155 та зареєстрована Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за N 805/15496 (далі Інструкція 2).

Відповідно до п. 4.1.5.28 розділу «Відвантаження нафтопродуктів автотранспортом»Інструкції 1, щоденно, на підставі графіка відвантаження, робітником підприємства складається добовий наказ на доставку нафтопродуктів за формою N 12-НП (додаток 12). Добовий наказ складається у двох примірниках робітником підприємства нафтопродуктозабезпечення. Один примірник наказу передається для виписування товарно-транспортної накладної, а другий залишається на підприємстві для контролю.

П. 4.1.5.36 Інтрукції 1 визначено, що ТТН за формою N 1-ТН є бланками суворої звітності, що виготовляються друкарським способом з обліковою серією і друкарською нумерацією. Порядок обліку їх одержання, зберігання та використання затверджено наказом Мінстату України і Мінтрансу України від 17.01.97 N 13/12 "Зміни і доповнення до Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи" та зареєстровано в Мін'юсті України 20.02.97 N 41/1845.

Згідно з Висновком Міністерства юстиції України від 15 травня 2006 року N 10/68 рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства статистики Українита Міністерства транспорту України від 7 серпня 1996 року N 228/253 скасовано та 31 травня 2006 року зазначений наказ виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.

В звязку з вищезазначеним форми ТТН в період з 2006 р. по вересень 2008 р. не мали встановленої законодавчо-визначеної форми, і могли бути у довільній формі, але наявність ТТН на підприємствах була обовязковою.

ТОВ «Нью-Ніка»виписані видаткові накладні № РН-0002553 від 27 серпня 2007 р. на 800 л дизпалива (а.с.119), № РН-0002554 від 30 серпня 2007 р. 200 л дизпалива(а.с.120) та № РН-0000513 від 16 липня 2008 р. 300 л дизпалива (а.с.127 зв.) та податкові накладні № 915 від 27.08.2007 р. (а.с.138 зв.), № 901 від 30.08.2007 р. (а.с.139), № 619 від 16.07.2008 р. (а.с.146 зв). На підставі останніх позивач до суми валових витрат відніс витрати в сумі 4728,83 грн. (податок на прибуток 1182,21 грн.), по даним операціям відсутні ТТН. Представник позивача пояснив в судовому засіданні, що 1300 л дизпалива він забирав у ТОВ «Нью-Ніка» особисто, але жодного доказу на підтвердження своїх слів не надав.

Тому, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача про донарахування податкового зобовязання в сумі 1773,31 грн. (1182,21 - основного зобовязання + 591,1 - штрафної санкції).

Виходячи з зазначеного, суд приходить до висновку, що посилання відповідача щодо фіктивності ТТН за період з 18 липня 2007 р. по 27.08.2008 р. є необґрунтованими, так як законодавчо не було врегульоване питання щодо форми ТТН, тому останні могли мати будь-яку форму. Факт видачі ТОВ «Нью-Ніка»ТТН позивачу підтверджений в судовому засіданні поясненнями свідка, який надав для долучення до матеріалів справи копії таких же ТТН, оригінали яких були надані позивачем для огляду в суді та копії довіреностей по яких у ТОВ «Нью-Ніка»отримувало дизпаливо (а.с.186-215).

Щодо посилання відповідача щодо фіктивність ТТН також і в звязку з тим, що начебто такого транспортного засобу як ГАЗ 5312 державний номер НОМЕР_1 не було зареєстроване, суд зазначає наступне.

Відповідно до пояснень свідка, до 25 грудня 2008 р. між ТОВ «Нью-Ніка»і ОСОБА_11 був укладений усний договір щодо оренди вищезазначеного автомобіля, а вже після 25 грудня 2008 р. дані договірні відносини було оформлені також і письмовим договором (а.с.216-218). У всіх ТТН в графі «прийняв водій» значиться «ОСОБА_12», який на товаристві працює вже більше шести років є батьком ОСОБА_11 і завжди здійснював перевезення дизпалива.

У відповіді Кіровоградського РЕВ ВДАІ від 17.03.2011 р. зазначається, що згідно з облікових даних Кіровоградського РЕВ ДАІ автомобіль марки ГАЗ 5312, 1987 р.в., ДНЗ НОМЕР_1, вантажний, тип кузова-цистерна для перевезення небезпечних вантажів-С, 06.12.2007 р. зареєстровано за громадянкою ОСОБА_11 (а.с.219).

Щодо посилання відповідача на той факт, що він звернувся із запитом до прокуратури Кіровоградської області, не надаючи суду копію такого звернення, щодо перевірки дій керівництва ТОВ «Нью-Ніка»на предмет правомірності видачі ТТН, суд зазначає, що таке посилання не може бути доказом фіктивності ТТН в розумінні ст.72 КАС України.

Вищезазначені посилання відповідача щодо фіктивності ТТН стосувались лише за період з липня 2007 р. по вересень 2008 р.

Стосовно періоду з 2 вересня 2008 р. по 30 червня 2010 р., суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 7.5.6 Інструкції 2, відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду- залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

ТТН за вищезазначений період є, вони відповідають за змістом вимогам Інструкції 2. Відповідач не заявляв вимог щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Нью-Ніка».

Стосовно факту відсутності ТТН під час проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Позивач надав суду пояснення, що він орендує виробничі приміщення та технологічного обладнання у підприємства ЗАТ «Техновибух», так як в орендованих приміщеннях відсутні офісні приміщення, тому бухгалтерія позивача знаходиться за іншою адресою. ТТН залишались перевізником на дільниці, яка знаходиться на відстані від офісного приміщення майже 15 км (а.с.161).

Відповідач під час проведення перевірки порушив п.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства субєктами підприємницької діяльності юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України від 16 вересня 2002 р. № 429, оскільки в ході перевірки не вказали посадовим особам товариства на відсутність ТТН за перевіряє мий період та не відібрали у них з цього приводу письмових пояснень. Ненадання в момент перевірки ТТН, за умови їх наявності, не може бути підставою для виключення з суми валових витрат за господарськими операціями з придбання дизпалива.

Дана висновки суду відповідають правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2010 р (справа за позовом ПП «Тріар»до ДПІ у Гагаринському районі м. Севастополя, ДПА у м. Севастополі).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовної заяви, та про те, що податковий орган частково довів суду правомірність своїх дій, а тому позов підлягає задоволенню в частині скасування оскаржуваного рішення щодо нарахування позивачу 175997,79 грн. основного платежу та 87998,90 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Ч.3 ст.94 КАС України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 3,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3 від 05.01.2011 р. (а.с.2), так як адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, то і відшкодування витрат, повязаних зі сплатою судового збору підлягають частковому відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 2,17, 71, 86, 94, 158 163 КАС України, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промвибух-ТК»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішення задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000542360 від 31 грудня 2010 р., винесене Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією в частині нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Промвибух-ТК»податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в частині 175997,79 грн. основного платежу та 87998,90 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю «Промвибух-ТК»з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3,38 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 21.03.2011 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна