Постанова № 14875870, 16.03.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16 березня 2011 року Справа № 1170/2а-493/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МогиланС.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні об 11-45 год. адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Фавор», 25006, м. Кіровоград, вул. Карла Маркса, 10а, кв. 29, код ЄДРПОУ 30869621

до відповідача: Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції, 25009, м.Кіровоград, вул.Глінки, 2

про скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

представників:

позивача Юраха В.М.,

відповідача Король Д.М.,

Приватне підприємство «Фавор»звернулося з позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000972310/0 від 23.07.2010 р. (№0000972310/1 від 06.10.2010 р. та №0000972310/2 від 23.11.2010р.), яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 6078,00грн. основного зобовязання та 3039,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- №0000982310/0 від 23.07.2010 р. (№0000982310/1 від 06.10.2010 р. та №0000982310/2 від 23.11.2010р.), яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 7598,00грн. основного зобовязання та 3799,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією на підставі акту позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.05.2009 р., за взаємовідносинами з ПП «Україна Спецагро»№12/23-10/30869621 від 19.07.2010 р., висновками якого є порушення, на думку відповідача, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 7598,00 грн. та п.п.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 6078,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що перевіряючі дійшли безпідставного висновку про нікчемність правочинів, укладених між ПП «Фавор»та ПП «Україна Спецагро», лише на підставі пояснень директора ПП «Україна Спецагро»ОСОБА_3 про створення підприємства без мети здійснення господарської операції, які вона надала під час розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України. Позивач зазначає, що оскільки обвинувальний висновок щодо ОСОБА_3 відсутній, то у податкового органу не було законних підстав стверджувати про нікчемність зазначених правочинів.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки господарські операції з ПП «Україна Спецагро»не є реальними, бо відповідно до пояснень директора ПП «Україна Спецагро»ОСОБА_3 вона не має ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ПП «Україна Спецагро».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у запереченні на позовну заяву.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.03.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 22.03.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін та покази свідка, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 15.07.2010 р. по 16.07.2010 р. посадовою особою Кіровоградської ОДПІ проведено невиїзну позапланову перевірку приватного підприємства «Фавор»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.05.2009 р. за взаємовідносинами з ПП «Україна Спецагро», за наслідками якої складено акт №12/23-10/30869621 від 19.07.2010 р. (а.с.9-19), висновками якого є порушення, на думку відповідача:

- п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 7598,00 грн., в тому числі:

- за третій квартал 2008 року на 2135,00 грн.;

- за 11 міс. 2008 року на 2135,00 грн.;

- за 2008 рік на 2135,00 грн.;

- за І квартал 2009 року на 3063,00 грн.;

- за півріччя 2009 року на 5463,00 грн.

- п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 6078,00 грн., у тому числі:

- за липень 2008 року на 1708,00 грн.;

- за лютий 2009 року на 750,00 грн.;

- за березень 2009 року на 1700,00 грн.;

- за квітень 2009 року на 1170,00 грн.;

- за травень 2009 року на 750,00 грн.

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000972310/0 від 23.07.2010 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 6078,00грн. основного зобовязання та 3039,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.20);

- №0000982310/0 від 23.07.2010 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 7598,00грн. основного зобовязання та 3799,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (21).

За наслідками адміністративного оскарження Кіровоградською ОДПІ в задоволенні скарги відмовлено та винесено податкові повідомлення-рішення відповідно №0000972310/1 від 06.10.2010 р. (а.с.22) та №0000982310/1 від 06.10.2010 р. (а.с.23).

В задоволенні повторної скарги відмовлено, а Кіровоградською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення: відповідно №0000972310/2 від 23.11.2010р. (а.с.24) та №0000982310/2 від 23.11.2010р. (а.с.25).

Податкове повідомлення-рішення №0000972310/0 від 23.07.2010 р. (№0000972310/1 від 06.10.2010 р. та №0000972310/2 від 23.11.2010р.) з податку на додану вартість.

Як встановлено в судовому засіданні податкове зобовязання з податку на додану вартість (основний платіж), визначене відповідачем у звязку із включенням ПП «Фавор»до складу податкового кредиту за період з 01.07.2008 р. по 30.05.2009 р. ПДВ в сумі 6078,00 грн. (а.с.55-81) за податковими накладними: №114 від 28.07.2008 р. в сумі 630,00 грн. (а.с.100), №115 від 28.07.2008 р. в сумі 1078,00 грн. (а.с.103), №49 від 25.02.2009 р. в сумі 750,00 грн. (а.с.111), №74 від 23.03.2009 р. в сумі 1700,00 грн. (а.с.115), №96 від 28.04.2009 р. в сумі 420,00 грн. (а.с.118), №119 від 28.04.2009 р. в сумі 750,00 грн. (а.с.119), №142 від 28.05.2009 р. в сумі 750,00 грн. (а.с.123), виданими ПП «Україна Спецагро», в яких навпроти підпису посадової особи, що склала відповідні податкові накладні стоять прізвище та ініціали «ОСОБА_3».

В обґрунтування правомірності декларування податкового кредиту, позивачем надано до матеріалів справи копію договору №11 від 10.07.2008 р., зі змісту якого вбачається, що він підписаний ПП «Фавор»та ПП «Україна Спецагро»в особі директора ОСОБА_3 (а.с.101). Відповідно до умов даного договору ПП «Україна Спецагро»зобовязалося провести роботи з ремонту мякої покрівлі.

В підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано копію акту №1 прийняття виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (а.с.104-105), копію податкової накладної №115 від 28.07.2008 р. на загальну суму 6468,00грн., в тому числі ПДВ 1078,00 грн. Оплата за виконані роботи здійснена згідно платіжного доручення №74 від 28.07.2008 р. (а.с.102).

В судовому засіданні позивач посилався на те, що в липні 2008 року ПП «Фавор»згідно накладної №68 від 28.07.2008 р. (а.с.99), податкової накладної №114 від 28.07.2008 р. (а.с.100) придбало у ПП«Україна Спецагро»будівельний електропідіймач в кількості 1 шт. на загальну суму 3780,00грн., в тому числі ПДВ 630,00 грн. Оплата товару здійснена згідно платіжного доручення №75 від 28.07.2008р. (а.с.98). в обґрунтування чого надано копії цих документів.

Також позивач стверджував, що у лютому, березні, квітні та травні 2009 р. ПП «Україна Спецагро»виконало для ПП «Фавор»вантажно-розвантажувальні роботи, в обґрунтування чого надано суду копії актів здачі прийняття виконаних робіт від 25.02.2009 р. (а.с.110), від 23.03.2009 р. (а.с.114), від 28.04.2009 р. (а.с.121) та від 28.05.2009 р. (а.с.124). Оплата за виконані роботи здійснена згідно платіжних доручень №22 від 25.02.2009 р. (а.с.112), №33 від 23.03.2009 р. (а.с.113), №47 від 28.04.2009 р. (а.с.120), №59 від 28.05.2009 р. (а.с.122).

Окрім того, позивач наголошував, що у квітні 2009 р. ПП «Фавор» отримано від ПП «Україна Спецагро»транспортні послуги на підставі акту виконання транспортних послуг від 03.04.2009 р. (а.с.116). Оплату здійснено відповідно до платіжного доручення №48 від 28.04.2009 р. (а.с.117).

Зі змісту усіх наданих суду первинних документів та договору вбачається, що в графах продавця та виконавця (ПП «Україна Спецагро») поряд з підписом зазначено прізвище та ініціали ОСОБА_3

Відповідач вважає, що вказані накладні №114 від 28.07.2008 р., №115 від 28.07.2008 р, №49 від 25.02.2009 р., №74 від 23.03.2009 р., №96 від 28.04.2009 р., №119 від 28.04.2009 р., №142 від 28.05.2009 р. виписані за господарськими операціями, які не носили реального характеру та не відбулися в обєктивній дійсності.

В силу приписів пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

У відповідності до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У відповідності із Законами України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про податок на додану вартість», первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обовязкові реквізити, а саме містити назву посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

В обґрунтування відсутності реального характеру господарських операцій відповідач вказує, що відділом організації боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом УПМ ДПА у Кіровоградській області викрито та припинено діяльність конвертаційного центру до складу якого входить ПП «Україна Спецагро», який був створений з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також надання послуг по мінімізації податкових зобовязань реально існуючих субєктів господарської діяльності. При цьому, директор ПП«Україна Спецагро»ОСОБА_3 допитана по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, пояснила, що за грошову винагороду зареєструвала ПП«Україна Спецагро»не маючи наміру здійснювати будь-яку господарську (підприємницьку) діяльність (а.с.140-145).

Судом встановлено, що зі змісту договору на виконання підрядних робіт №11 від 10.07.2008 р., вбачається, що обєкт, покрівля якого буде ремонтуватися, в договорі не визначений, із актів приймання-передачі виконаних робіт не вбачається найменування обєкта ремонту та його адреси. Акти про виконання вантажно-розвантажувальних робіт не містять видів, їх найменувань та обсягів (а.с.110, 114, 121, 124).

В судовому засіданні в якості свідка допитана ОСОБА_3, яка, під час огляду копій договору підряду та первинних документів, що знаходяться у матеріалах справи, пояснила, що назва позивача їй стала відома в ході судового розгляду, а також те, що вона дійсно значилася директором ПП «Україна Спецагро», однак будь-які господарські операції від ПП «Україна Спецагро»не здійснювала, первинних документів та договорів не підписувала, розрахунки не проводила, до фінансово-господарської діяльності підприємства відношення не мала, довіреностей на виконання господарських операцій та підписання від її імені в інтересах ПП «Україна Спецагро»будь-яких, в тому числі і первинних, документів не давала. Окрім того ОСОБА_3 пояснила, що зареєструвала на своє імя ПП «Україна Спецагро»за грошову винагороду свідомо як конвертаційний центр та отримувала 0,03% від суми, що надійде на рахунки підприємства та буде конвертована в готівкові кошти, при цьому знала, що ПП «Україна Спецагро»здійснювати підприємницьку діяльність не буде, про що є відповідна кримінальна справа. Окрім цього ОСОБА_3 факт надання 09.09.2009 року пояснень першому заступникові голови УПМ ДПА у Кіровоградській області та їх достовірність підтвердила в судовому засіданні (а.с.143-144).

Суд приходить до висновку, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, що узгоджується з позицією Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України викладеною в інформаційному листі від 20.07.2010 р. №1112/11/13-10.

Згідно п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом вірно обраховано позивачу суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 6078,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3039,00 грн. (6078,00 грн. х 50%).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень №0000972310/0 від 23.07.2010 р., №0000972310/1 від 06.10.2010 р. та №0000972310/2 від 23.11.2010р. задоволенню не підлягають.

Податкове повідомлення-рішення №0000982310/0 від 23.07.2010 р., №0000982310/1 від 06.10.2010 р. та №0000982310/2 від 23.11.2010р. з податку на прибуток.

Як встановлено в судовому засіданні податкове зобовязання з податку на прибуток (основний платіж), визначене оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями у звязку із включенням до складу валових витрат за період з 01.07.2008 р. по 30.05.2009 р. вартості товару та послуг за договорами з ПП «Україна Спецагро». Вказані господарські операції, на думку перевіряючих, не є реальними та виникли на підставі нікчемних правочинів.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до податкових декларацій з податку на прибуток за період з 01.07.2008 р. по 30.05.2009 р. (а.с.126-130) позивачем до складу валових витрат віднесено 30390,00 грн. за взаємовідносинами з ПП «Україна Спецагро»згідно акту №1 прийняття виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (а.с.104-105), накладної №68 від 28.07.2008 р. (а.с.99), актів здачі прийняття виконаних робіт від 25.02.2009 р. (а.с.110), від 23.03.2009 р. (а.с.114), від 28.04.2009 р. (а.с.121) та від 28.05.2009 р. (а.с.124), акту виконання транспортних послуг від 03.04.2009 р. (а.с.116).

Згідно п.5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підставі п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно до п.11.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно із приписами п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як описано вище, в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вказані первинні документи від імені ПП «Україна Спецагро», директором якого значиться, вона не підписувала, господарські операції з ПП «Фавор»не здійснювались.

Суд не приймає позицію ПП «Фавор»про те, що податкові накладні, а також акти виконаних робіт, є такими, що беззаперечно підтверджують валові витрати підприємства, оскільки валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання господарської операції.

З огляду на покази директора ПП «Україна Спецагро»ОСОБА_3, зважаючи на відсутність інших доказів, які б підтверджували реальність господарських операцій з ПП«Україна Спецагро», документи, на підставі яких сформовані валові витрати за спірними господарськими операціями позивачем, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на їх формування, а тому суд приходить до висновку що в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження достовірність обставин щодо реальності цих господарських операцій, а тому ПП «Фавор»безпідставно віднесено до валових витрат суми, визначені вищезазначеними накладними та актами та вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення з визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 7598,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3799,00 грн. (7598,00грн. х 50%) правомірними, а тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень №0000982310/0 від 23.07.2010 р., №0000982310/1 від 06.10.2010 р. та №0000982310/2 від 23.11.2010р. задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Дата виготовлення постанови у повному обсязі 21 березня 2011 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного судуС.В. Могилан