Постанова № 14875578, 04.04.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2011 року 11:24 Справа № 2а-0870/1006/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

при секретарі судового засідання Баланчук І.М.,

за участю:

представників позивача- Ходаковський С.О.( довіреність від 27.01.2011№50);

Седлярова В.С.(довіреність від 09.08.2010 №196);

відповідача - Мєшкова К.В.( паспорт НОМЕР_1 від 16.06.1998);

представник відповідача - Омельченко А.Г.(довіреність від 11.03.2011 №б/н)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до Державного інспектора з нагляду у сфері ЦЗ та ТБ ГУ МНС України в Запорізькій області старший лейтенант служби цивільного захисту Мєшкова К.В.

про визнання нечинним пунктів припису

ВСТАНОВИВ:

17.02.2011 Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» ( далі позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державного інспектора з нагляду у сфері ЦЗ та ТБ ГУ МНС України в Запорізькій області, старшого лейтенанта служби цивільного захисту Мєшкова К.В ( далі відповідач) про визнання нечинним п.п.2-27 припису.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та пояснили, що в період з 20.09.2010 по 24.09.2010 державним інспектором з нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, державним інспектором з нагляду у сфері ЦЗ та ТБ ГУМ НС України в Запорізькій області, старшим лейтенантом служби цивільного захисту Мєшков К.В., було проведено планову перевірку стану цивільного захисту і техногенної безпеки підстанції 150/35/10 «Чернігівка» що належить ВАТ «Запоріжжяобленерго». За результатами перевірки складено акт та винесено припис від 24.09.2010 відповідно до якого ВАТ «Запоріжжяобленерго» зобовязаний здійснити ряд заходів спрямованих на усунення виявлених порушень. Позивач не згоден із висновками відповідача, вважає, що припис винесений з порушенням норм чинного законодавства. Зазначили, що відповідач протиправно зобовязав позивача вчинити певні дії. В деяких випадках вийшов за рамки встановлених повноважень. Позивач вважає, що указані обставини є підставою для визнання припису нечинним та просить позов задовольнити.

Відповідач не погодився з позовними вимогами, з підстав, зазначених у наданих запереченнях та пояснив, що територіальний орган державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки в Запорізькій області здійснював державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності відповідно до ст.2 Закону України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Під час проведення планової перевірки позивача встановлено, що субєкт господарювання ВАТ «Запоріжжяобленерго» на протязі трьох років не виконував вимоги територіального органу державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, а саме: не провів ідентифікацію згідно з п.7 наказу МНС України від 16.08.2005 року №140, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №970/11250 від 01.09.2005; не заведено журнал реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки згідно з п.4.5.1 наказу МНС України від 15.08.2007 року №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1006/14273 від 03.09.2007року; не вивішено на видному місці відповідні інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки згідно з п.4.5.1 наказу МНС України від 15.08.2007 року №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1006/14273 від 03.09.2007року.

Інші, вказані у приписі вимоги, які є складовою частиною цивільного захисту, є обовязковим для виконання керівниками та посадовими особами підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності згідно з вимогами п.3.1, п.4.3.1, п.4.3.5 наказу МНС України від 15.08.2007 року №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1006/14273 від 03.09.2007року та ст. 301 Закону України від 24.09.2008 року №588-VI «Про внесення змін до Закону України «Про правові засади цивільного захисту».

Що стосується п.п 19-26 Припису, то обстеження та паспортизація будівель проводиться згідно з вимогами п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.1997року №409.

На підставі вищезазначеного вважає, що ним в повній мірі було дотримано вимоги чинного законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити.

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом установлені наступні обставини.

В період з 20.09.2010 по 24.09.2010 державним інспектором з нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, державним інспектором з нагляду у сфері ЦЗ та ТБ ГУМ НС України в Запорізькій області, старшим лейтенантом служби цивільного захисту Мєшковим К.В., було проведено планову перевірку стану цивільного захисту і техногенної безпеки підстанції 150/35/10 «Чернігівка» що належить ВАТ «Запоріжжяобленерго». За результатами перевірки складено акт та винесено припис від 24.09.2010 відповідно до якого ВАТ «Запоріжжяобленерго» зобовязаний здійснити ряд заходів спрямованих на усунення виявлених порушень, а саме: не провів ідентифікацію згідно з п.7 наказу МНС України від 16.08.2005 року №140, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №970/11250 від 01.09.2005; не заведено журнал реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки згідно з п.4.5.1 наказу МНС України від 15.08.2007 року №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1006/14273 від 03.09.2007року; не вивішено на видному місці відповідні інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки згідно з п.4.5.1 наказу МНС України від 15.08.2007 року №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1006/14273 від 03.09.2007року.

Як встановлено в судовому засіданні ВАТ «Запоріжжяобленерго» у 2008 році, відповідно до вимог наказу МНС України №98 від 23.02.2006р. провів ідентифікацію обєкта підстанція 150 Чернігівка, за результатами якої обєкт не визначено потенційно небезпечним, оскільки обєм горючої рідини, що використовується у вищезазначеному обєкті не перевищує встановлені допустимі порогові маси, затверджені постановою КМУ від 11 липня 2002 року №956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки обєктів підвищеної небезпеки». Результати ідентифікації направлені відповідачу для узагальнення результатів проведення ідентифікації, відповідно до п.11 наказу МНС України №98 від 23.02.2006р. Таким чином, суд вважає, що вимоги п.1 припису, у частині проведення ідентифікації, позивачем виконані.

24 вересня 2010 року за результатами планової перевірки ВАТ «Запоріжжяобленерго» відповідачем було винесено два приписи. Один припис складено відносно обєкту підстанція 150 Чернігівка, другий відносно підприємства позивача (Чернігівський РЕМ) в цілому.

Вважаючи протиправним припис, винесений відносно підстанція 150 Чернігівка, позивач звернувся до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

При винесенні оскаржуваного припису, пунктами 2-3 відповідач зобовязав позивача отримати дозвіл Держнаглядохоронпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а також на експлуатацію обєктів машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.14 постанови КМУ №1631 від 15.10.2003 «Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами» державний нагляд за додержанням умов дозволу здійснюють посадові особи Держнаглядохоронпраці або його територіального органу шляхом проведення перевірок в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 ЗУ №877 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Із наведеного випливає, що при винесенні пунктів 2-3 припису відповідач вийшов за рамки встановлених повноважень, оскільки державний нагляд за додержанням умов дозволу здійснюють посадові особи Держнаглядохоронпраці.

Пункти 4-5 припису зобовязують позивача завести журнал реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки для працівників які приймаються на роботу та за місцем роботи, а також вивісити на видному місці відповідні інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу у разі виникнення надзвичайної ситуації, що передбачено наказом МНС України №557 від 15.08.2007р.

Відповідно до п.1.1 Наказу МНС України №557 правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту розповсюджуються на небезпечні території. Небезпечні території - території що зазнали забруднення ґрунтів і земель понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечними для довкілля речовинами внаслідок порушення нормальних умов функціонування потенційно небезпечних обєктів або обєктів підвищеної небезпеки, або аварій, що сталися на ПНО або ОПН, унаслідок аварій на транспорті з викидами небезпечних та шкідливих речовин (пально-мастильних, біологічних, хімічних, радіоактивних, тощо).

Відповідно до результатів ідентифікації, проведеної позивачем, підстанція 150 Чернігівка не являється потенційно небезпечним обєктом, а отже відповідач необґрунтовано виніс вимоги, що зазначені в пункті 4-5 припису.

Пункти 6-8 припису зобовязують позивача виконати ряд заходів передбачених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 №258, яким затверджено правила технічної експлуатації електроустановок споживачів.

Однак, порядок застосування нормативних документів, які стосуються експлуатації електроустановок споживачів, відповідно до п.1.6 наказу №258 від 25.07.2006, визначає Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії

Із наведеного випливає, що при винесенні пунктів 6-8 припису відповідач також вийшов за межі встановлених повноважень, оскільки державний нагляд за застосуванням нормативних документів, які стосуються експлуатації електроустановок споживачів визначає Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії.

Крім того, підстанція 150 Чернігівка використовується позивачем для приймання, розподілення та передачі електричної енергії населенню на умовах енергопостачальника. Живлення електроустановок для власних потреб від підстанції 150 Чернігівка позивачем не здійснюється, отже позивач не являється споживачем електричної енергії вищезазначеного обєкту.

Пункт 9 припису зобовязує позивача провести навчання диспетчерської служби підприємства на територіальних курсах цивільної оборони відповідно до постанови КМУ №874 від 26.07.2001р.

Постанова КМУ №874 містить перелік категорій осіб, які підлягають навчанню у сфері цивільного захисту. Відповідно до переліку, навчання проходять працівники диспетчерських служб центральних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ, організації та обєктів підвищеної небезпеки.

Таким чином необхідність проведення навчання диспетчерської служби на територіальних курсах цивільної оборони знаходиться в залежності з використанням позивачем обєктів підвищеної небезпеки.

Пункт 10 припису зобовязує позивача створити диспетчерську службу, оснащену необхідними засобами звязку, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації, що передбачено постановою КМУ №1198 від 03.08.1998р. «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру».

Відповідно до п.2 постанови КМУ №1198 від 03.08.1998р. єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру це центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат;

сили і засоби єдиної державної системи - військові, спеціальні і спеціалізовані цивільні підрозділи з їх оснащенням, наглядові органи та інформаційні бази підсистем єдиної державної системи, призначені або залучені для виконання завдань щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

До складу сил і засобів єдиної державної системи входять відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування, які залучаються для виконання відповідних робіт.

Із вищенаведеного випливає, що до сил і засобів єдиної державної системи входять недержавні (добровільні) рятувальні формування, а отже відповідач не обґрунтовано виніс вимогу про її виконання позивачем на обовязкових засадах.

Пункти 11-18 припису зобовязують позивача здійснити ряд заходів, спрямованих на покращення пожежної та техногенної безпеки на підприємстві.

Як вбачається із матеріалів справи, при проведенні планової перевірки, за результатами якої було винесено оскаржуваний припис, додатково було складено припис щодо підприємства позивача (Чернігівський РЕМ) в цілому, в якому містяться аналогічні вимоги щодо усунення порушень. Таким чином вимоги про виконання дій щодо підприємства в цілому необґрунтовано повторно внесені до припису складеного відносно обєкта підстанція 150 Чернігівка, яка не являється підприємством.

Пункти 19-26 припису зобовязують позивача здійснити ряд заходів спрямованих на забезпечення функціонування будівель, що передбачено постановою КМУ №409 від 05.05.1997р.

Відповідно до п.1 Постанови КМУ №409 від 05.05.1997р. з метою забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж, запобігання аваріям на них Кабінет Міністрів України постановляє Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, що мають у підпорядкуванні або на своїй території об'єкти виробничого, житлово-цивільного та іншого призначення, інженерно-технічні споруди та інженерні мережі, до кінця поточного року провести із залученням науково-дослідних, проектних і будівельних організацій паспортизацію, а також роботу з обстеження цих об'єктів, споруд і мереж, визначення їх технічного стану і відповідності вимогам безпеки, розробити невідкладні заходи для забезпечення їх надійної експлуатації, скласти реєстр будівель, споруд та інженерних мереж, що перебувають у незадовільному технічному або аварійному стані, і визначити можливість їх подальшої безпечної експлуатації.

Із вищенаведеного випливає, що обовязок проведення дії передбачених п.19-26 припису покладено на Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, що мають у підпорядкуванні або на своїй території об'єкти виробничого, житлово-цивільного та іншого призначення, інженерно-технічні споруди та інженерні мережі.

Цей перелік є вичерпним та позивач до нього не належить, а отже відповідач необґрунтовано зобовязав позивача вчинити дії, обовязок виконання яких покладено на державні органи України.

Враховуючи викладене, суд вважає дії відповідача протиправними, вимоги припису № 2-27 необґрунтованим, а позовні вимоги таким, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних пунктів припису, у звязку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним і скасувати вимоги п.2 п.27 припису про усунення порушень, виявлених під час перевірки від 24.09.2010, винесеного Державним інспектором з нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки Міністерства надзвичайних ситуацій в Запорізькій області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Мєшковим К.В.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) судовий збір у розмірі 3,40грн.(три грн.40 коп). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 11.04.2011.

Суддя (підпис) Ю.В.Калашник