Постанова № 14875529, 14.02.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2011 року (14 год. 50 хв.) Справа № 2а-9941/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

при секретарі судового засідання Полтавець Д.В.

за участю:

представника позивача Рибалко О.В.

представника відповідача Хорунжий О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з великими платниками податків у м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.11.2010 №0001200802

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №0001200802 від 19.11.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на підставі акту перевірки №363/08-02/00213428 від 12.11.2010.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що 12.11.2010 співробітниками відповідача була проведена виїзна планова перевірка господарської діяльності позивача за період з 01.01.2009 по 31.06.2010 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт №363/08-02/00213428, яким встановлено, що позивач порушено вимоги ст.9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93 (далі Декрет №15-93), а саме позивач при наявності простроченої дебіторської заборгованості з нерезидентом у розмірі 401152, 80 рос. руб., не відобразило у декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.01.2009, 01.04.2009, 01.07.2009, 01.10.2009, 01.01.2010, 01.04.2010. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було винесено оскаржуване рішення.

Так позивач вважає, що відповідачем безпідставно застосовані до нього штрафні (фінансові) санкції, оскільки 03.11.2005 між ВАТ «Запоріжтрансформатор» та ЗАТ «ЄКОПСИ Консалтинг» був укладений договір № 09/05-09 про надання консультаційних послуг в області управлінського консультування. Предметом цього договору є надання консультаційних послуг. Умови договору були виконані сторонами в повному обсязі.

Послуги за зазначеним договором були надані в м. Запоріжжя, про що сторони заздалегідь дійшли угоди шляхом обміну листами, які відповідно до п. 9.2 договору є його невід'ємною частиною.

Крім того, факт надання консультаційних послуг для 12 співробітників ВАТ «Запоріжтрансформатор» за договором від 03.11.2005 № 09/05-09, саме в м. Запоріжжя, підтверджується розпорядженням ВАТ «Запоріжтрансформатор» № 1188 від 08.11.2005, факсимільним повідомленням ВАТ «Запоріжтрансформатор» від 24.09.2007 № 1/05-р-123, листом - відповіддю на факсимільне повідомлення ЗАТ «ЄКОПСИ Консалтинг», до якого додані копії проїзних документів та посвідчень на відрядження до м. Запоріжжя фахівців ЗАТ «ЄКОПСИ Консалтинг» з проведення тренінгу.

Метою проведення тренінгу, відповідно до «Программы центра развития» (додаток № 1 до договору № 09/05-09 від 03.11.2005), було підвищення комерційних навиків відповідних працівників по збільшенню обсягу продаж продукції, що безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства.

По факту надання послуг сторонами було складено акт про надання послуг від 24.11.2005 за договором № 09/05-09 від 03.11.2005, який складений відповідно до вимог чинного законодавства та згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1997 №996-ХІІ, являється первинним документом бухгалтерської звітності.

На підставі вищевикладеного представник позивача просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №0001200802 від 19.11.2010 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог в повному обсязі та пояснив, що співробітниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ «Запоріжтрансформатор», якою встановлено, що позивачем було укладено договір №09/05-09 від 03.11.2005 з ЗАТ «Єкопси Консалтинг», м. Москва, Росія. Предметом договору є надання консультаційних послуг з розробки та проведення Центру розвитку Менеджерські компетенції, включаючи розвиток за комерційними компетенціями та надання індивідуальних консультацій за вдосконаленням комерційних навичок. Відповідно до умов договору, консультації надаються на території ЗАТ «Єкопси Консалтинг», м. Москва, Росія.

Акт про надання послуг у сфері управлінського консультування по договору № 09/05-09 від 03.11.2005 підписано 24.11.2005 Місцем поставки послуг в акті визначено - м. Москва.

При перевірці не надано розробки, передбаченої завданням та умовами договору, а саме - розробка та проведення Центру розвитку «Менеджерські компетенції, включаючи розвиток за комерційними компетенціями та надання індивідуальних консультацій за вдосконаленням комерційних навичок», а саме відсутні документи фактичного отримання консультаційних послуг працівником позивача ОСОБА_3.

За результатами перевірки складено акт №363/08-02/00213428 від 12.11.2010, на підставі якого винесено рішення про застосування санкцій від 19.11.2010 №0001200802.

На підставі вищевикладеного представник відповідача просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.11.2005 між ВАТ «Запоріжтрансформатор» (клієнт) та ЗАТ «Єкопси Консалтинг» (консультант) укладено договір №09/05-09 про надання послуг у сфері управлінського консультування.

Зазначений договір зі сторони ЗАТ «Єкопси Консалтинг» підписано генеральним директором Розин М.В., зі сторони позивача - начальником відділу праці та заробітної платні ОСОБА_3 на підставі довіреності від 07.11.2005 № 1/14-167, якою генеральний директор Клейнера І.С., якій діє на підставі Статуту товариства, уповноважує начальника відділу організації праці та заробітної платні ОСОБА_3 підписувати від імені товариства окремі договори, угоди, а також виконувати інші дії, обумовлені Положенням про посаду Директора з персоналу. Довіреність видана без права передоручення. Зазначена довіреність набуває чинності з 07.11.2005 та діє до 11.11.2005 включно.

Відповідно до умов зазначеного договору консультант зобовязаний надати консультаційні послуги, які будуть надані 12 особам клієнта.

Так роз.ІІ зазначеного договору визначено строки та місце надання консультаційних послуг, а саме: консультант надає послуги в період з 01.11.2005 по 30.11.2005 та місце надання послуг зазначено як м. Москва, вул. Садова, буд.8.

Відповідно до п.3.1. роз. ІІІ договору, вартість консультаційних послуг складає 401152,80 рос. руб..

24.11.2005 був складений акт про надання послуг за договором №09/05/09 від 03.11.2005 про надання послуг у галузі управлінського консультування, який зі сторони консультанта підписано заступником генерального директора ЗАТ «Єкопси Консалтинг», а зі сторони позивача начальником відділу організації праці та заробітної платні ОСОБА_3.

Так суд аналізуючи встановлені обставини приходить до висновку, що повірена особа позивача (ОСОБА_3.) на момент підписання акту надання послуг, не мав повноважень щодо його підписання, так як термін довіреності №1/14-167 від 07.11.2005 сплинув 11.11.2005.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999 (далі Закон №996-ХІV), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст.9 Закону №996-ХІV передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так судом встановлено, що акт про надання послуг за Договором №09/05-09 від 03.11.2005 містить всі вищевказані реквізити, але у особа яка підписала вказаний акт, зі сторони позивача, були відсутні повноваження щодо його підписання, що позбавляє суд можливості визначити достовірність вказаного акту.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що повноваження ОСОБА_3 на підписання акту про надання послуг за договором №09/05-09 від 03.11.2005 визначені у довіреності ВАТ «Запоріжтрансформатор» №1/05-Е від 11.10.2005, оскільки перевіряючим при проведенні перевірки вона не надавався та оо перевірки не надано розробки, передбаченої завданням та умовами договору, а саме - розробка та проведення Центру розвитку «Менеджерські компетенції, включаючи розвиток за комерційними компетенціями та надання індивідуальних консультацій за вдосконаленням комерційних навичок».

Обставини щодо неотримання позивачем консультаційних послуг також встановлено постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2008 по справі №22а-1982/08.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 5 ст.254 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже виходячи з вищевикладеного суд вважає, що позивач фактично не отримував консультаційних послуг.

В судовому засіданні встановлено, що 22.11.2005 та 29.11.2005 платіжними дорученнями №287 та №302 (відповідно) позивачем перераховано на розрахункові рахунки ЗАТ «Єкопси Консалтинг» суму у розмірі 401152,80 рос. руб. за послуги в галузі управлінського консультування по договору №09/05-09 від 03.11.2005.

Отже кошти в розмірі 401152,80 рос. руб., що були перераховані на рахунки ЗАТ «Єкопси Консалтинг» за послуги в галузі управлінського консультування по договору №09/05-09 від 03.11.2005, фактично належать ВАТ «Запоріжтрансформатор».

Так відповідно до вимог п.1 ст.9 Декрету № 15-93, валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Тобто позивач повинен був у п.13 р.ІІ декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України відобразити суму у розмірі 401 152,80 рос. руб. по договору №09/05-09 від 03.11.2005 укладеного з ЗАТ «Єкопси Консалтинг», Росія.

Відповідно до абз.7,8 ч.2 ст.16 Декрету № 15-93, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України; за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Пунктом 2.7 Положення про валютний контроль затверджених Постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49 та Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04. 2000 за № 209/4430 (далі Положення №49) передбачено, що порушення порядку декларування резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.2.10 Положення №49, штрафні санкції застосовуються в кожному випадку порушення.

За таких обставин, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості) та ч. 1 ст. 71 КАС України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) суд дійшов висновку, що вимоги заявлені ВАТ «Запоріжтрансформатор» до СДПІ по роботі з ВВП у м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.11.2010 №0001200802 не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158 -163 КАС України, ст.ст. 93, 124, 125 Земельного кодексу України, ст..640 Цивільного кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.11.2010 №0001200802 відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис)І.В.Батрак

Постанова виготовлена та підписана у повному обсязі 21.02.2011.

Постанова не набрала законної сили.

СуддяІ.В.Батрак