Постанова № 14875521, 24.03.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 року м.Запоріжжя Справа № 2а-0870/422/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЯнюк О.С.,

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.

за участю представників:

позивача Бовенко О.В. (довіреність від 23.03.2011 №б/н);

Деркач І.Б. (довіреність від 26.03.2010 №б/н);

Черних О.С. (довіреність від 02.02.2011 №б/н);

відповідача Радової С.О. (довіреність від 30.11.2010 №19690/10/10);

Мащенко О.А. (довіреність від 22.03.2011 №3797/10/10-017)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект», м.Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект» (далі ТОВ «Енергомехкомплект», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя (далі ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя, відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.01.2011 №000001230.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, і просили задовольнити їх у повному обсязі, та надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та запереченнях на відгук. Зокрема вказують, що не погоджується з висновком відповідача щодо зайвого декларування суми бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за серпень 2010 року в розмірі 92397,00 грн. та за вересень 2010 року в розмірі 29807,00 грн., оскільки позивач в податкових деклараціях з ПДВ у липні 2010 року не декларував до бюджетного відшкодування відємне значення з ПДВ попередніх періодів (червень 2010 року). Зазначає, що недекларування позивачем відємних значень попередніх податкових періодів в податкових деклараціях з ПДВ в наступних податкових періодах не є порушенням пп. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №168/97-ВР), оскільки Закон №168/97-ВР не встановлює обовязку платника податку декларувати відємне значення до відшкодування та в подальшому не позбавляє його права декларувати суми ПДВ до відшкодування, якщо на дату виникнення такого права платник податків їм не скористався. Крім того, вказує, що позивачем ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя було подано уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за серпень 2010 року, у якому було уточнено рядок 25.2 по декларації за серпень 2010 року та задекларовано суму бюджетного відшкодування у бік зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 92397,00 грн. Однак, відповідачем вказаний уточнюючий розрахунок не був врахований під час проведення перевірки. З урахуванням викладеного вважають спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, наведених у наданих запереченнях від 18.02.2011 та просили у його задоволені відмовити. Зокрема зазначають, що платник податку невірно визначив дату виникнення права на включення відповідних сум залишку відємного значення до розрахунку бюджетного відшкодування, так як відповідно до Закону №168/97-ВР позивач повинен був включити суму податку фактично сплаченого постачальникам до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду, тобто у липні 2010 року. Крім того, під час проведення перевірки встановлено порушення пп. 4.4.1 п. 4.4 ст.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Порядок №166). 28.09.2010 позивачем було подано уточнюючий розрахунок за серпень 2010 року, але без подання відповідних додатків, що містять інформацію щодо уточнених показників, у звязку з чим він не був врахованих ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя під час проведення перевірки. З урахуванням викладеного, вважають, що спірне рішення є правомірним.

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом установлені наступні обставини.

09.09.2010 ТОВ «Енергомехкомплект» до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя було подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 року. 14.09.2010 позивачем до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя було подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 року.

28.09.2010 позивачем до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя було надано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, а саме: позивачем було уточнено рядок 25.2 по декларації за серпень 2010 року та задекларовано суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 92397,00 грн.

Посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Енергомехкомплект» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень, вересень 2010 року і зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів.

За результатами перевірки відповідачем складений відповідний акт від 17.12.2010 №4369/23-8/31623914 (далі - Акт), у якому зазначається, що перевіркою встановлені порушення, зокрема:

пп. пп.7.7.3, 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, пп. 4.4.1 п.4.4 Порядку №166, в наслідок чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за серпень 2010 року на 92397,00 грн.;

пп. пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, в наслідок чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за вересень 2010 року у сумі 29807,00 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними відповідачем у Акті, позивач подав до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя заперечення до акту перевірки, проте відповідно до листа від 31.12.2010 №21394/10/2308 про результати розгляду заперечення ТОВ «Енергомехкомплект» до Акту заперечення відповідачем не прийнято.

На підставі висновків Акта та виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.01.2011 №0000012307/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2010 року у розмірі 92397,00 грн. та за вересень 2010 року у розмірі 29807,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значені суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таке правило визначено абз.3 наведеного підпункту.

Підпунктом 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.7.4 п. 7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Отже, зазначені приписи не містять обовязку платника податку щодо включення відємного значення саме у наступному податковому періоді, а тому суд вважає, що попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному податковому періоду, а бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення у будь-якому з наступних звітних періодів.

Крім того, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на п. «б» пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97, оскільки позивачем задекларовано частину відємного значення, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченій позивачем у червні 2010 року, а не залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп.1.11 ст.1 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2181-ІІІ) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу)

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону №2181 якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Загальний порядок відображення платниками у звітності самостійно виявлених помилок (у тому числі подання уточнюючих розрахунків) з ПДВ встановлено Порядком №166. Зокрема, згідно п.4.4 Порядку №166 якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону №2181-ІІІ), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Відповідно до пп.4.4.1 п.4.4 Порядку №166 у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Згідно пп.4.1.2 п.4.1 Закону №2181 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя у випадку не визнання уточнюючого розрахунку повинна вчинити дії, передбачені пп.4.1.2 п.4.1 Закону №2181, а саме: звернутися до ТОВ «Енергомехкомплект» з письмовою пропозицією надати новий уточнюючий розрахунок з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої). Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Ураховуючи зазначене, суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність зменшення позивачу бюджетного відшкодування за серпень та вересень 2010 року, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановленого Актом порушення, є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі наведеного вбачається, що висновки, зроблені відповідачем в Акті, є необґрунтованими, недоведеними та передчасними, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 06.01.2011 №0000012307/0.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект» (ідентифікаційний код 31623914) судовий збір у розмірі 3,40грн. (три грн.40коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на дану постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 29.03.2011.

Суддя (підпис)О.С.Янюк

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.С.Янюк