Постанова № 14873390, 04.04.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2011 року Справа № 2а/0370/550/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Ярошика Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом підприємця ОСОБА_3 до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 16.02.2011 року №0000631701/0 про визначення податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 17802,50 грн., в т. ч. 14106,67 грн. основного платежу та 3696,50 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних підприємець посилається на хибність висновків, викладених у акті перевірки від 21.01.2011 року № 291/17-2/2637603579, вважає, що ним правомірно віднесено до податкового кредиту суми коштів, сплачених внаслідок операцій з ТзОВ «Барсан».

Представник позивача у засіданні суду підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.

Відповідач у запереченні на позов заявлених вимог не визнав, посилаючись на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідно до вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, наведені у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

За результатами планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства Луцькою ОДПІ складено акт від 21.01.2011 року №291/17-2/2637603579.

Вищевказаним актом встановлено порушення підприємцем п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5, п. 7.5, п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами”, в результаті чого підлягає донарахуванню податок на додану вартість в розмірі 14106 грн.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 16.02.2011 року № 0000631701/0 про визначення податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 17802,50 грн., в т. ч. 14106 грн. основного платежу та 3696,50 грн. штрафних санкцій.

Актом перевірки встановлено, що підприємцем ОСОБА_3 включено до реєстру отриманих податкових накладних та до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за січень 2010 р. суми ПДВ по контрагенту ТзОВ «Барсан», по якому 25.05.2009 р. розпочато провадження у справі про банкрутство, в сумі 14211 грн.

У акті перевірки також зазначено, що згідно автоматизованих баз Луцької ОДПІ встановлено, що ТзОВ «Барсан» в січні 2010 року мало взаєморозрахунки із субєктом господарювання ТзОВ «Каміонет», який відсутній за місцезнаходженням та з яким наявна розбіжність в частині заниження податкового зобовязання по ПДВ в сумі 50608,95 грн. Враховуючи наведене, Луцька ОДПІ вважає, що угода укладена позивачем з ТзОВ «Барсан», є нікчемною та не створює юридичних наслідків.

Судом встановлено, що у січні 2010 року підприємець ОСОБА_3 придбав у ТзОВ «Барсан» олію. За придбаний товар позивач розрахувався з ТзОВ «Барсан» повністю. Факт придбання товару та розрахунку за нього підтверджується податковими і видатковими накладними ТзОВ «Барсан» та квитанціями до прибуткового касового ордера, а саме: від 05.01.2010 р. № 1 на суму 5105,10 грн., від 08.01.2010 р. №12 на суму 560,77 грн., від 13.01.2010 р. № 15 на суму 9996 грн., від 15.01.2010 р. № 18 на суму 9996 грн., від 18.01.2010 р. № 19 на суму 9996 грн., від 20.01.2010 р. № 20 на суму 9996 грн., від 21.01.2010 р. № 21 на суму 9996 грн., від 22.01.2010 р. № 22 на суму 9996 грн., від 25.01.2010 р. №23 на суму 9996 грн., від 26.01.2010 р. № 25 на суму 9628,01 грн., що є у матеріалах справи.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 та п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, видані підприємцю ОСОБА_3 податкові накладні ТзОВ «Барсан» були надані належно оформлені, оскільки містили усі вищевказані реквізити, в звязку з чим угоди укладені між позивачем та ТзОВ «Барсан» відповідають вимогам законодавства.

З урахуванням вищезазначених положень чинного законодавства суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за січень 2010 року 14210,98 грн. податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару, придбаного у ТзОВ «Барсан».

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про нікчемність угод укладених позивачем з ТзОВ «Барсан», з тих підстав, що відносно останнього 25.05.2009 року розпочато провадження про банкрутство і його свідоцтво платника ПДВ анульовано, з огляду на таке.

З матеріалів справи, зокрема, із копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 491021 від 26.05.2009 року, вбачається, що ТзОВ «Барсан» зареєстровано як субєкт господарської діяльності 26.05.2009 року, товариство зареєстроване платником податку на додану вартість 04.06.2009 року. Тобто Луцька ОДПІ у акті зазначає дату порушення провадження у справі про банкрутство, яка передує даті самої державної реєстрації підприємства. Жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті, відповідач не надав суду.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може буги, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Матеріали справи свідчать про те, що правочин, укладений між позивачем та ТзОВ «Барсан», виконаний обома сторонами. Претензій щодо змісту та оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем було отримано послуги, в акті перевірки не зауважено.

Ні під час перевірки, ні в ході розгляду справи судом Луцькою ОДПІ не доведено, що господарське зобов'язання між позивачем та ТзОВ «Барсан» вчинене саме з метою заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства та не було спрямоване на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Також судом не приймається до уваги посилання відповідача на ту обставину, що ТзОВ «Барсан» в січні 2010 року мало взаєморозрахунки із субєктом господарювання ТзОВ «Каміонет», який відсутній за місцезнаходженням та з яким наявна розбіжність в частині заниження податкового зобовязання по ПДВ, оскільки не доведено, що товар проданий підприємцю ОСОБА_3 був придбаний у ТзОВ «Каміонет».

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини, які підтверджені належними доказами, спростовують висновки Луцької ОДПІ, констатовані в акті перевірки від 14.10.2010 року № 7070/15/115/32273650, а тому податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі зазначеного акту перевірки, є протиправним.

У позовній заяві позивач просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0000631701/0 від 16.02.2011 року. При постановленні рішення суд відповідно до статті 162 КАС України може визначити спосіб захисту порушеного права. Оскільки позивачем оскаржується акт індивідуальної дії, суд вважає за необхідне визнати протиправним і скасувати зазначене рішення як таке, що прийняте всупереч вимог чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 16.02.2011 року №0000631701/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 11 квітня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддяО. О. Андрусенко