Постанова № 14873369, 08.04.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2011 року Справа № 2а/0370/726/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

за участю представників позивача Каленюка С.Л., Максимчука Ю.В., Токарчука В.М.,

представника відповідача Копка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокорміндустрія» до Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокорміндустрія» звернулося в суд із позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції від 3 березня 2011 року за №0000122301/3-3241/23 та №0000352301/3-3242/23, якими визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 190053,20 грн. та 48685 грн. відповідно.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту №649/23-31602999 від 14 липня 2010 року «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Агрокорміндустрія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.03.2010р.». Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.1.1. пункту 4.1 статті 4, пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2., підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 177083 грн. та завищено в сумі 54113 грн. за І квартал 2010 року. Однак, висновки податкового органу позивач вважає неправомірними, а податкові повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ прийнятті з порушенням норм податкового законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили задовольнити.

Відповідач у заперечені від 1 квітня 2011 року за №4537/10-107 та представник в судовому засіданні предявлені позовні вимоги заперечили, мотивуючи тим, що позивачем завищено задекларовані показники у рядку 04.1 декларації на загальну суму 708333 грн.,а також віднесено до складу валових витрат у IV кварталі 2009 року 50000 грн. витрат згідно з видатковою накладною від 12 листопада 2009 року на придбання метіоніну в кількості 1,5 т. на загальну суму 60000 грн. Однак, даній накладі не зазначено прізвище відповідальних осіб за відвантаження та прийом товару. Крім того, угода укладена позивачем із ТзОВ «Ваміра-Естейт» порушує публічний порядок, не спричинила реального настання правових наслідків та є нікчемною. Просили відмовити в задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази,суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

На підставі направлення виданого Володимир-Волинською обєднаною державною податковою інспекцією від 16 червня 2010 року проведено 14 липня 2010 року планову виїзну перевірку ТзОВ «Агрокорміндустрія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2009 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2009 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено акт за №649/23-31602999.

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.1.1. пункту 4.1 статті 4, пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2., підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 177083 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2009 року в сумі 139583 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 37500 грн. та завищення в сумі 54113 грн. за І квартал 2010 року.

За наслідками перевірки Володимир-Волинською обєднаною державною податковою інспекцією сформовано 29 липня 2010 року податкове повідомлення-рішення за №0000122301/0-8227/23, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 190053,20 грн.

Не погоджуючись із отриманим податковим повідомленням-рішенням товариство «Агрокорміндустрія» подало 11 серпня 2010 року Володимир-Волинській обєднаній державній податковій інспекції скаргу за №104. Володимир-Волинська обєднана державна податкова інспекція рішенням від 8 серпня 2010 року за №11147/23-001 про результати розгляду скарги залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 29 липня 2010 року за №0000122301/0-8227/23, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції від 8 серпня 2010 року товариство «Агрокорміндустрія» 25 жовтня 2010 року подало повторну скаргу за №134 до Державної податкової адміністрації у Волинській області. Державна податкова адміністрація у Волинській області рішенням від 15 грудня 2010 року за №5590/10/25-006 про результати розгляду повторної скарги податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ від 8 жовтня 2010 року за №0000122301/1-11148/23 про сплату податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 190053,20 грн. залишити без змін, а скаргу без задоволення, а також збільшила донараховану суму податку на прибуток за основним платежем на 48685 грн.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, в тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент спірних правовідносин) визначено, що господарська діяльність, це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли посередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент спірних правовідносин) визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Валові витрати мають бути підтверджені відповідними рахунковими платіжними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 11.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент спірних правовідносин) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (чинного на момент спірних правовідносин) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені обовязкові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2010 року у справі №2а-16107/09/2670 встановлено, що згідно укладеного договору купівлі-продаж від 10 лютого 2009 року між ТзОВ «Вамира-Естейт»(Продавець) та ТзОВ «Агрокорміндустрія» (Покупець) продавець зобовязується поставити покупцю метіонін в кількості 250 т. на суму 10000000 грн.

На виконання умов вищевказаного договору ТзОВ «Агрокорміндустрія» перераховано платіжними дорученнями, протягом лютого-квітня місяців 2009 року, кошти в сумі 9810000 грн., що не заперечується представниками сторін.

ТзОВ «Ваміра-Естейт» виписано податкові накладні на суму 9810000 грн., в т.ч. ПДВ - 1635000 грн.

Крім того, згідно договір поруки від 08.04.2010р., укладеного між ТзОВ «Агрокормінструкція» (кредитор) і ПП «Астарта-К» (поручитель), за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником (ТзОВ «Вамира-Естейт») усіх зобовязань, що випливають з Договору купівлі-продажу від 10.02.2009р. і додаткових до нього доповнень.

Виписками Львівської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» підтверджено надходження коштів на рахунок ТзОВ «Агрокоміндустрія» від ТОВ «Астарта-К»

Представник позивача посилається на те, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва реєстрацію ТзОВ «Ваміра Естейт» анульовано.

Однак в листі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 28.09.2009р. №3266/7/1510, на яки посилається представник позивача, зазначено, що ТзОВ «Вамира Естейт» перебуває на податковому обліку у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва зі станом «запит на встановлення місцезнаходження».

Отже, суд приходить до висновку, що позивач не надав належних доказів щодо анулювання підприємницької діяльності ТзОВ «Вамира Естет».

Таким чином, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2010 року у справі №2а-16107/09/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року, відмовлено в задоволені позову Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції про стягнення із ТзОВ «Агрокорміндустрія» та ТзОВ «Вамира Естейт» коштів одержаних за нікчемними правочинами. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2010 року встановлено, що підстав для визнання договору купівлі-продажу від 10 лютого 2009 року нечинним судом не вбачається, оскільки повернення коштів за непоставлений товар відбулася поручителями Товариства з обмеженою відповідальністю «ВамираЕстейт». Угода укладена між відповідачами 10.02.2009р. №29К є правомірною, не визнана судоми нечинною. Позивачем не доведено в судовому засіданні, що дана угода є нечинною та сторони при укладанні даного договору мали на меті ухилення від сплати обовязкових податків та зборів, що безперечно суперечить інтересам держави.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обовязковість рішень суду.

Обовязковість виконання ухвал, постанов адміністративного суду віднесено також до принципів організації і діяльності названого суду. Статтями 14 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду підлягають обовязковому виконанню органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими чи службовими особами. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України. Невиконання вимог постанов та ухвал адміністративних судів тягне за собою відповідальність, встановлену законами України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції від 3 березня 2011 року за №0000122301/3-3241/23 та №0000352301/3/-3242/23.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяА.Я. Ксензюк