Постанова № 14873368, 04.04.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2011 року Справа № 2а/0370/657/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Чміль І.В.,

з участю представника позивача Масич І.В.,

представника відповідача Гаврилюка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Феміда-Інтер"до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000522302/0 від 21 лютого 2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Феміда-Інтер"звернулося з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000522302/0 від 21 лютого 2011 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку в звязку з поданням декларації з відємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень за серпень 2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 491/23-3/20136463 від 04.02.2011 року, яким встановлено порушення позивачем підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент подання декларації), а саме завищено суму податкового кредиту на 816371 грн. та, відповідно, завищено відємне значення різниці між податковим кредитом і податковими зобовязаннями з ПДВ за серпень 2010 року на суму ПДВ 816371 грн. Як наслідок встановлено, що позивачем порушено підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в серпні 2010 року на суму ПДВ 417158 грн.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000522302/0 від 21 лютого 2011 року у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання ТзОВ «Феміда-Інтер» за платежем «податок на додану вартість» в сумі за основним платежем 417158,00 грн. та 104289,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства. Вказує на те, що перевіркою безпідставно зроблено висновок про завищення суми податкового кредиту на суму 62371 грн. При цьому зазначає, що в підтвердження здійснених операцій і проведених розрахунків перевірці були надані всі первинні бухгалтерські документи, а саме податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт та договори. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача Луцької ОДПІ позов не визнав та пояснив, що податковим органом на підставі акту перевірки правомірно встановлено порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент подання декларації), а саме завищено суму податкового кредиту на 816371 грн. та відповідно завищено відємне значення різниці між податковим кредитом і податковими зобовязаннями з ПДВ за серпень 2010 року на суму ПДВ 816371 грн. Як наслідок, позивачем порушено підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в серпні 2010 року на суму ПДВ 417158 грн.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. При цьому ні даним пунктом Закону, ні будь-яким іншим не передбаченого жодних причин для отримання можливості затримки у наданні покупцю податкової накладної.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, а підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту, а також передбачено умови, за яких платник податку отримає право на податковий кредит навіть при відмові продавця надати йому податкову накладну.

Тобто, на дату, визначену підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, а якщо ця вимога Закону не дотримана, отримувач товарів (послуг) вправі вимагати її надання, а у випадку відмови - звернутися зі скаргою на такого постачальника до органу податкової служби (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону).

Таким чином, своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення ним контролю за своєчасним їх отриманням є обов'язком платника податку і Законом передбачено ряд можливостей для безперешкодної реалізації такого обов'язку.

Разом з тим, вказує на те, що ТзОВ «Феміда-Інтер» під час проведення перевірки не надано документального підтвердження щодо факту отримання із запізненням податкових накладних. У звязку з цим просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що відповідачем Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Феміда-Інтер" у звязку з поданням декларації з відємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень за серпень 2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 491/23-3/20136463 від 04.02.2011 року, яким встановлено порушення позивачем підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент подання декларації), а саме завищено суму податкового кредиту на 816371 грн. та відповідно завищено відємне значення різниці між податковим кредитом і податковими зобовязаннями з ПДВ за серпень 2010 року на суму ПДВ 816371 грн. Як наслідок встановлено, що позивачем порушено підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в серпні 2010 року на суму ПДВ 417158 грн.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000522302/0 від 21 лютого 2011 року у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання ТзОВ «Феміда-Інтер» за платежем «податок на додану вартість» в сумі за основним платежем 417158 грн. та 104289 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

З дослідженого в судовому засіданні акту перевірки вбачається, що позивачем до складу податкового кредиту серпня 2010 року згідно декларації по ПДВ включено податкові накладні попередніх податкових періодів, виписаних ПАТ «Автотехсервіс», а саме: №2269 від 30.07.2010 року на суму 2234000 грн., в тому числі ПДВ 372333,33 грн.; №1852 від 30.06.2010 року на суму 1049473,90 грн., в тому числі ПДВ 174912,32 грн.; №1842 на суму 1240526,10 грн., в тому числі ПДВ 206754,35 грн. чим завищено суму податкового кредиту на суму 754000 грн.

Даний висновок перевірки суд вважає необгрунтованим з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПАТ «Автотехсервіс» укладений договір на виконання умов якого ПАТ «Автотехсервіс» поставлено паливно-мастильні матеріали на загальну суму 4524000 грн. і здійснено розрахунок за отриманий товар згідно умов договору.

Судом встановлено, що при здійсненні господарської операції були виписані Продавцем податкові накладні №1842 від 30.06.2010 року; №1852 від 30.07.2010 року; №2269 від 30.07.2010 року на загальну суму 4524000 грн. і виписані видаткові накладні №РН-0001155 від 30 червня 2010 року; №РН-0001160 від 30 червня 2010 року; №РН-0001445 від 2 серпня 2010 року .

За таких обставин перевірці були представлені первинні документи в повному обсязі, заповнені у відповідності до вимог діючого законодавства і ніяких порушень перевіркою не встановлено, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

З акту перевірки вбачається, що позивачем було здійснено господарських операцій з іншими постачальниками товарів (послуг) на загальну суму 811374,57 грн. в тому числі ПДВ 135229,13 грн. До складу податкового кредиту серпня 2010 року згідно декларації по ПДВ ТзОВ «Феміда-Інтер» включено по цих постачальниках податкові накладні попередніх податкових періодів на загальну суму 374288,68 грн. в тому числі ПДВ - 62371,44 грн.

Суд не погоджується з висновками Луцької ОДПІ про завищення позивачем податкового кредиту на суму 62371 грн. В підтвердження здійснених операцій і проведених розрахунків перевірці були надані всі первинні бухгалтерські документи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, договори.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, відшкодуванню з бюджету (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення відшкодування встановлено пунктом 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Частина суми податку, за якою не проведено розрахунки з постачальником, у вигляді залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування відповідно до підпункту «б» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, сума податку, яка в поточному періоді не підлягає бюджетному відшкодуванню через відсутність у попередніх звітних періодах розрахунків з постачальниками, в наступному податковому періоді не втрачає статусу «податкового кредиту», і коли наступний період стане поточним, знову ж таки декларується до бюджетного відшкодування.

Разом з тим, слід зазначити, що під терміном «попередній податковий період» слід розуміти будь-який податковий період, що передує звітному у часі, а не лише попередній звітний місяць.

З огляду на вищевикладене, суд не приймає до уваги посилання відповідача на розяснення Державної податкової адміністрації України окремих положень податкового законодавства, оскільки вони не мають сили нормативно-правового акта. Право користуватися ними надано тільки платнику податків, на запит якого надані розяснення.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представники відповідача Луцької ОДПІ не надали суду належних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0000522302/0 від 21 лютого 2011 року у звязку з чим суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ТзОВ фірми «Феміда-Інтер».

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України "Про податок на додану вартість", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції №0000522302/0 від 21 лютого 2011 року

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 08 квітня 2011 року. Копія апеляцій?ної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський