Рішення № 14873156, 14.04.2011, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-2451/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 квітня 2011 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Кузнець Л.І.

за участю відповідачаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що між ним та відповідачем 12.10.2007р. укладений договір №12/П/72/2007-890 про надання кредиту на споживчі цілі в розмірі 20000,00 грн. з терміном погашення до 12.10.2007р. та сплатою відсотків в розмірі 2,8% на місяць. Відповідач кошти отримав, однак договірні зобовязання в частині їх повернення та сплати процентів за користування не виконав. Тому позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість, що станом на 05.11.2010р. становить 33469,71грн., з яких: 17131,93грн. непогашений кредит, 9150,07грн. несплачені відсотки за користування кредитом, 6827,71грн. несплачена пеня за прострочення строків виконання зобовязань, 360,00грн. несплачений штраф за прострочення сплати мінімального необхідного платежу, а також покласти на відповідача понесені судові витрати.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, просить розглянути справи за відсутності свого представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач позов визнав частково. Пояснив, що кредит отримав і сплачував поки не було ліквідовано відділення №272 філії ВАТ «КБ «Надра». Після ліквідації відділення позивач не повідомив йому нових реквізитів для сплати тіла кредиту та відсотків. Тому він фізично не міг виконувати свої зобовязання за кредитним договором з вини позивача. За таких обставин та в силу ст.613 ЦК України позивач не має прав вимагати сплати процентів за користування кредитом та штрафу за порушення строків сплати мінімального необхідного платежу. Крім того зазначив, що 15.01.2009р. здійснив платіж через ВАТ КБ «Надра»в розмірі 1200,00грн. на користь ТОВ «Споживсервіс», однак дані кошти не були перераховані на рахунок зазначеного підприємства і їх доля на сьогоднішній день не відома. Тому відповідач вважає, що розмір непогашеного кредиту становить не 17131,93грн., а 15931,93грн. Також, відповідач просить застосувати строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені та штрафних санкцій.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.10.2007р. між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №12/П/72/2007-980 (надалі кредитний договір), за умовами якого банк зобовязувався надати ОСОБА_1 кредит на споживчі цілі строком погашення до 09.10.2009р. та сплатою 3% на місяць за користування кредитними коштами, а ОСОБА_2 зобовязувався щомісячно повернати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами шляхом безготівково перерахування або внесення готівкових коштів на поточний рахунок №78678479 мінімального необхідного платежу у розмірі 1166,78грн. (а.с.5-6).

12.10.2007р. позивач виконав свої зобовязання та надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 20000,00грн., що підтверджується меморіальним ордером №892 та не заперечується відповідачем (а.с.15).

Протягом дії кредитного договору відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконував грошові зобовязання за кредитним договором. У визначений договором строк, тобто до 09.10.2009р. кредитні кошти не повернув. Відповідно до розрахунку, наданого позивачем (а.с.8) та квитанцій, наданих відповідачем (а.с.34-37), заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.11.2010р. по кредиту становить 17131,93грн., по відсоткам 9150,07грн., а разом 26282,00грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на ліквідацію відділення №272 філії ВАТ «КБ «Надра»як на обставину, що свідчить про поважність причин прострочення кредитора і відсутність його вини в цьому, оскільки кредитний договір ОСОБА_1 укладав з ВАТ КБ «Надра», а не із вказаним відділенням.

Суд не приймає до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 через ВАТ КБ «Надра»перерахував ТОВ «Укрпромбанк»кошти в розмірі 1200,00грн. і ці кошти не були перераховані отримувачу, оскільки такі вимоги є самостійним предметом спору.

На підставі викладено суд приходить до висновку, що позивач виконав умови кредитного договору в повному обсязі, однак відповідач свої грошові зобовязання не виконав, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 26282,00грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата пені.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору у разі прострочення позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.4.2 кредитного договору у разі прострочення позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку штраф в розмірі 30,00грн.

На підставі викладеного позивач нарахував за невиконаними зобовязаннями пеню в розмірі 7941,94грн., з якої заборгованість відповідача становить 6827,71грн. та штраф за порушення строків сплати мінімального необхідного платежу (а.с.7).

Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобовязаннями із визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови від позову.

За умовами кредитного договору кінцевим терміном повернення кредиту сторони визначили 09.10.2009р. Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення пені та штрафу у січні 2011р., тим самим пропустивши річний строк позовної давності. Оскільки відповідач наполягає на його застосуванні, суд відмовляє у задоволені позовної вимоги про стягнення пені та штрафу.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України суд покладає на відповідача витрати позивача щодо сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи пропорційно до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 554, 610 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 179, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця м.Києва, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»(код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за кредитним договором №12/П/72/2007-980 від 12.10.2007р. в розмірі 26282,00грн., а також 262,82грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 26664 (двадцять шість тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 82 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі відсутності особи, яка бере участь у справі у судовому засіданні під час оголошення рішення протягом десяти днів з моменту отримання його копії.

Суддя: