Рішення № 1485575, 18.03.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.03.08 р. Справа № 31/269пн

Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Лазебній Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю „Союздрук” м.Донецьк

до відповідача Донецької міської ради м.Донецьк

до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України у Донецькій області

до відповідача КП „Бюро технічної інвентаризації” м.Донецьк

про визнання права власності на частину вбудованого приміщення загальною площею 189,8кв.м. (літ.А-5), розташованого за адресою м.Донецьк, пл..Конституції,4

В присутності представників сторін:

від позивача: Тотчук Б.Є. – довіреність

від відповідача 1: Мартинов М.В. – довіреність

від відповідача 2 не з”явився

відповідача 3 не з”явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Союз друк” м.Донецьк звернулось із позовом до Донецької міської ради, Регіонального відділення Фонду державного майна України у Донецькій області та КП „Бюро технічної інвентаризації” м.Донецьк про визнання права власності на частину вбудованого приміщення загальною площею 189,8кв.м. (літ.А-5), яке складається з першого цокольного поверху площею 149кв.м., кімнат №22 площею 15кв.м., №23 площею 5,8кв.м., №26 площею 5,3кв.м., №27 площею 1,1кв.м., №30 площею 13,6кв.м., 2 цокольного поверху загальною площею 40,8кв.м., розташованого за адресою м.Донецьк, пл..Конституції,4

В обґрунтування підстав посилався на ст.344 ЦК України (набувальна давність).

05.02.2008р позивач надав заяву про уточнення позовних вимог (вхд.№0241/3398), згідно якої просив суд визнати дійсним договір купівлі – продажу всього майнового комплексу №1286 від 29.11.1995р та визнати право власності на частину вбудованого приміщення загальною площею 189,8кв.м. (літ.А-5), яке складається з першого цокольного поверху площею 149кв.м., кімнат №22 площею 15кв.м., №23 площею 5,8кв.м., №26 площею 5,3кв.м., №27 площею 1,1кв.м., №30 площею 13,6кв.м., 2 цокольного поверху загальною площею 40,8кв.м., розташованого за адресою м.Донецьк, пл..Конституції,4, які є невід’ємною частиною єдиного майнового комплексу за іншими підставми.

Дана заява була залишена без розгляду ухвалою суду від 12.02.2008р, оскільки позивач одночасно змінив підстави та предмету позову та збільшив позовні вимоги.

18.03.2008р від позивача надійшла заява про те, що він відмовляється від вимог про визнання дійсним договору купівлі – продажу №1286 від 29.11.1995р. Суд зазначає, що вимоги про визнання дійсним даного договору були викладені позивачем в уточненні (зміні позовних вимог (заява від 05.02.2008р), яке не прийняте судом до розгляду (ухвала від 12.02.2008р), тому заява позивача про відмову від цих вимог судом не може бути прийнята і розглянута.

Через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява про відмову від позовних вимог до Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Донецькій області та залучення в якості належного відповідача – Управління комунальних ресурсів виконкому Донецької міської ради. Дана заява не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про те, що управління комунальних ресурсів Донецької міської ради є належним відповідачем у справі.

Таким чином, предметом позову є вимоги позивача про визнання права власності на частину вбудованого приміщення загальною площею 189,8кв.м. (літ. А-5), яке складається з першого цокольного поверху площею 149 кв.м., кімнат №22 площею 15 кв.м., №23 площею 5,8кв.м., №26 площею 5,3кв.м. №27 площею 1,1кв.м., №30 площею 13,6кв.м. цокольного поверху. Загальна площа 40,8кв.м., розташована по пл.. Конституції,4 м.Донецьк.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що на даний час ним використовується приміщення площею 662,1кв.м., з яких 189,8кв.м. використовується без правоустановчих документів, однак він вважає на це приміщення у нього виникло право власності відповідно до ст.344 ЦК України за набувальною давністю з тих підстав, що товариство відкрито володіє та користується зазначеним приміщенням більше десяти років. Крім того, позивач зазначив, що приміщення було передане в комунальну власність і при проведенні приватизації ні в одному документі не була зазначена площа приміщення, а лише балансова та оціночна вартість цілісного майнового комплексу, тому вважає, що в процесі приватизації єдиного цілісного майнового комплексу ввійшли і спірні приміщення.

Відповідач 1 надав відзив, згідно якого зазначив, що проти позовних вимог заперечує, зважаючи на те, що спірне приміщення використовується безпідставно, документи в підтвердження виникнення права власності по договору купівлі – продажу від 06.09.2004р на нього у позивача відсутні

Відповідач 2 надав пояснення по справі, згідно яких зазначив, що приватизація об’єктів комунальної власності проводилась представництвом фонду Державного майна України у м.Донецьку, але на теперішній час представництво знаходиться у стадії ліквідації і Регіональне відділення ФДМ України в Донецькій області не є правонаступником представництва і тому вважає, що він не є належним відповідачем. В судовому засіданні представник Відповідача -2 пояснив, що всі матеріали та договір готувався та укладався РВ ФДМ України в Донецькій області, але ніяких документів у відділенні не збереглось. Об’єктом приватизації був об’єкт обласної комунальної власності - майно цілісного майнового комплексу ОП агентство „Союздрук”. Представник не зміг пояснити чи були включені до переліку майна, що входило в цілісного майновий комплекс, який приватизував позивач, спірні об’єкти нерухомості.

Відповідач 3 надав відзив на позовну заяву, згідно якого проти позовних вимог заперечує і вважає, що у позивача виникло право власності лише на приміщення у розмірі 722кв.м. на пл..Конституції,4 у м.Донецьку, яке було передане йому на баланс і посилання позивача на технічних паспорт не може вважатись доказом, оскільки технічні паспорти не є правоустановчими документами і не свідчать про виникнення права власності. Крім того, відповідач зазначив, що посилання позивача на ст.344 ЦК України є необґрунтованим, оскільки для визнання права власності за набувальною давністю відсутні підстави, так як позивач володіє даним майном менше 10 років.

Технічна фіксація судового засідання не здійснювалась за клопотанням сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

В 1967р був прийнятий в експлуатацію закінчений будівництвом об’єкт: житловий будинок №1 з вбудованими приміщеннями на першому та другому поверсі в кварталі №296.

Дольову участь в будівництві приймала Донецька міська дирекція „Союздрук”, в зв’язку з чим, рішенням виконкому Донецької міської ради №8/171 від 27.04.1972р вбудовану частину приміщення (перший та другий поверхи площею 722кв.м.) в будинку №1 квартал 296 було передано на баланс Донецької міської дирекції „Союздрук”.

Рішенням виконкому Донецької міської ради від 12.05.2007р №11/235 за Донецькою міською дирекцією „Союздрук” було закріплене приміщення на першому та другому поверсі площею 722кв.м. Рішенням конференції трудового колективу Донецької дирекції агентства „Союздрук” від 20.06.1991р було створене орендне підприємство „Союздрук” Донецької області з передачею йому основних та оборотних засобів, відображених на балансі відповідно до укладеного договору оренди від 06.08.1991р №5 з доповненнями та змінами до нього від 31.12.1992р.

Орендне підприємство агентства „Союздрук” Донецької області було зареєстроване як юридична особа розпорядженням виконкому Ворошиловської районної ради м.Донецька №6091р від 21.10.1991р та видано свідоцтво про державну реєстрацію №03347187, де зазначена юридична адреса юридичної особи – вул. Артема, 74 у м.Донецьку (в подальшому змінена на пр.Миру,8 у м.Донецьку).

За погодженням з Міністерством зв’язку України (лист від 07.06.1994р №2403) частка державного майна, яка знаходилась на балансі ОП „Союз друк” була передана в комунальну власність області як єдиний технологічний комплекс для задоволення потреб населення області, що підтверджено актом приймання – передачі б/н, наявним у справі. Рішенням Донецької обласної ради від 25.03.1995р була затверджена Регіональна програма приватизації об’єктів обласної комунальної власності на 1995р, до якої було включено Донецьке орендне підприємство агентство – „Союздрук”.

З метою приватизації була проведена спільно з РВ ФДМ України інвентаризація та оцінка вартості майна ОП Агентства „Союздрук”.

Згідно експертного висновку б/н та дати технічної експертизи, проведеної з метою визначення вартості основних засобів, а саме будівель та споруд ОП агентства „Союздрук” станом на 01.04.1995р для експертизи було пред’явлено 9 одиниць будівель та споруд без зазначення їх найменувань, місця знаходження, площі, тощо.

Акт інвентаризації майна, що підлягало приватизації ( з переліком майна, що включалось до цілісного майнового комплексу) позивачем не надано.

29.11.1995р між Донецьким регіональним відділенням ФДМ України та товариством покупців членів трудового колективу Орендного підприємства агентства „Союздрук” був укладений договір купівлі – продажу комунального майна – цілісного майнового комплексу ОП агентства „Союздрук”, що знаходилось по вул.Артема, 74. Даний договір посвідчений нотаріусом 30.11.1995р.

Майно включало в себе (згідно договору) всі активи і пасиви, обладнання, інвентар та інше майно згідно протоколу інвентаризації, який є додатком до договору.

Позивачем даний додаток на вимогу суду не наданий.

По акту приймання – передачі на підставі договору купівлі – продажу від 29.11.1995р №1286 Донецьке РВ ФДМ України передало, а ОП агентство „Союз друк” прийняло 9 об’єктів нерухомості, в тому числі будівлю (інв.№408) по пл..Конституції,4.

Згідно технічного паспорту, виготовленого БТІ на вбудоване приміщення по пл..Конституції,4 станом від 28.11.1995р – площа вбудованого орендованого приміщення ОП агентства „Союздрук” складає 913,2кв.м.

15.11.1996р Донецьким РВ ФДМ України було видане свідоцтво про право власності (реєстр №1625) ОП агентство „Союздрук” на майно та приміщення придбані на підставі договорів купівлі – продажу №1286, 1472, 1473, 1702 від 29.11.1995р, 28.12.1995р та 28.03.1996р.

В 1997р ОП агентство „Союздрук” було зареєстровано як товариство з обмеженою відповідальністю „Союздрук”.

01.04.1998р КП „Бюро технічної інвентаризації” м.Донецька видало позивачу реєстраційне посвідчення про те, що за ТОВ „Союздрук” зареєстровано право власності на вбудоване приміщення в житловому будинку по площі Конституції,4 загальною площею 722кв.м. на підставі договору купівлі – продажу від 30.11.1995р №1286, рішенням Донецької міської ради від 27.04.1972р №8/171 та рішення виконкому Ворошиловської районної ради м.Донецька №239/34 від 27.08.1997р.

В подальшому позивач здійснив відчуження частини приміщення у цокольному поверсі загальною площею 249,70 кв.м. згідно договору купівлі – продажу від 06.09.20024р укладеного з гр.. Антоненко А.В.. На даний час позивач фактично користується приміщенням у розмірі 662,1кв.м. по пл..Конституції,4 м.Донецьк, а правоустановчі документи наявні лише на 472,3кв.м. 722кв.м. – 249,7 кв.м.).

На решту фактично зайнятої ним площі, на яку у нього відсутні правоустановчі документи у розмірі 189,8кв.м. позивач просить визнати за ним право власності за набувальною давністю відповідно до ст.344 ЦК України.

При цьому позивач зважає також на те, що на момент приватизації він фактично займав вбудоване приміщення на пл..Конституції,4 загальною площею від 911-914кв.м., а не 722 кв.м. і в підтвердження посилається на технічні паспорти БТІ. Оскільки в документах, пов’язаних з приватизацією цього майна не була зазначена площа приватизованого приміщення будинку №4 по пл..Конституції, а лише балансова вартість всього майна , то позивач вважає, що у нього виникло право власності на спірне приміщення.

На протязі всього часу вимоги щодо звільнення приміщення до нього не пред’являлись, він відкрито і добросовісно користується даним приміщенням, сплачує орендну плату за землю з урахуванням спірної площі вбудованого приміщення.

Господарський суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь – які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд неодноразово зобов’язував позивача надати документи в підтвердження того, які приміщення та якою площею були включені до переліку майна, що входило до цілісного майнового комплексу і ввійшло до акту оцінки майна та були предметом договору купівлі – продажу від 29.11.1995р.

Суд вважає, що позивач не довів ту обставину, що до об’єкту приватизації було включено вбудоване приміщення площею 911-914кв.м., а не 722 кв.м., оскільки актом передачі загальнодержавного майна Донецького обласного агентства „Союздрук” в комунальну власність Донецької області був переданий як єдиний технологічний комплекс агентства без їх конкретизації. Згідно акту – приймання передачі державного майна цілісного майнового комплексу ОПА „Союздрук”, який є додатком до договору купівлі – продажу від 29.11.1995р, Донецьке регіональне відділення фонду державного майна України передало зокрема будівлю, розташовану на пл..Конституції,4 м.Донецьк також без зазначення площі та її індивідуальних ознак.

Згідно листа Регіонального відділення фонду Державного майна України в Донецькій області від 28.02.2008р №07-1766 документи з приватизації спірного майна та оцінки у нього відсутні. За рішенням виконкому Донецької міської ради від 27.04.1972р №8/171 Донецькій міській дирекції „Союздрук”, яка входила до складу Донецького виробничого об’єднання зв’язку „Донецькзв’язок” було передано на баланс вбудоване приміщення площею 722кв.м. в будинку №1, квартал 296 (поштова адреса пл..Конституції,4 і згідно договору оренди комунального майна від 06.08.1991р Донецьке ВО „Донецькзв’язок” передало ОП „Союздрук” майно, яке знаходилось на балансі Агентства „Союздрук” (дирекції) на момент укладення договору.

Посилання позивача на технічні паспорти, видані КП „Бюро технічної інвентаризації” 28.11 1995р та 04.02.2002р також не приймаються судом як докази, оскільки вони не є правоустановчим документами та не посвідчують виникнення права власності. Крім того, в даних паспортах зазначено, що позивач є лише орендарем нежитлового приміщення площею 914кв.м.

Господарський суд, оцінюючи наявні у справі документи вважає, що позивачем не надано достатніх доказів які б свідчали про той факт, що спірне майно було придбане позивачем на праві власності і було включене до цілісного майнового комплексу.

Щодо посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на ст.344 ЦК України, то вони не є обґрунтованими, оскільки відповідно до ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Разом з тим, п.8 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України передбачено, що правила ст.344 ЦК України поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Таким чином, для визнання права власності по набувальній давності відсутні підстави, оскільки виходячи з положень закону позивач відкрито і безперервно володіє даним майном менше 10 років.

З урахуванням вище викладених обставин вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.15, 344 ЦК України, ст.25, 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Союздрук” м.Донецьк до Донецької міської ради, Регіонального відділення Фонду державного майна України у Донецькій області та КП „Бюро технічної інвентаризації” м.Донецьк про визнання права власності на частину вбудованого приміщення загальною площею 189,8кв.м. (літ.А-5), яке складається з першого цокольного поверху площею 149кв.м., кімнат №22 площею 15кв.м., №23 площею 5,8кв.м., №26 площею 5,3кв.м., №27 площею 1,1кв.м., №30 площею 13,6кв.м., 2 цокольного поверху загальною площею 40,8кв.м., розташованого за адресою м.Донецьк, пл..Конституції,4 відмовити.

Судові витрати у справі – державне мито у сумі 85грн та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн покласти на позивача

В судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина рішення, яка долучена до матеріалів справи.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів до Донецького апеляційного господарського суду з дня його підписання.

Суддя Ушенко Л.В.

Повний текст рішення підписаний 24.03.2008р