Рішення № 1485200, 18.03.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.08 Справа № 11/389

Господарський суд Львівської області у складі

судді Сало І.А.- головуючий

судді Березяк Н.Є.

судді Мартинюк В.Я.

При секретарі Легуцькому І.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Малого приватного підприємства “Гро”, м. Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Мікроприлад”, м. Львів

Про стягнення 55216,19грн.

За участю представників сторін:

Від позивача : Гарбузюк Р. - директор

Від відповідача : не з”явився

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Малим приватним підприємством “Гро” заявлено позовну вимогу про стягнення із Відкритого акціонерного товариства “Мікроприлад” 55216,19грн. збитків

Ухвалою господарського суду від 21.11.2007року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 18.12.2007року.

Розгляд справи неодноразово відкладався причини та підстави відкладення викладені в попередніх ухвалах суду.

За клопотанням сторін розгляд справи було продовжено.

Ухвалою від 18.01.2008р. головою господарського суду в зв”язку з складністю призначено колегіальний розгляд справи

Розпорядженням голови суду від 01.02.2008р. в склад колегії введено суддю Мартинюка В.Я. замість судді Станька Л.Л.

Позивач в судових засіданнях позов підтримав та настоює на його задоволенні з наступних підстав:

ВАТ “Мікроприлад” на протязі періоду з 1998р. по 2005р. на підставі договорів постачало МПП “Гро” електроенергію. З 01.01.2005р. відповідач в односторонньому порядку припинив постачання електроенргії. Позивач з 2003р. року регулярно вів переговори про укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж які завершувались безрезультатно, крім того ріщенням господарського суду від 04.03.2080р. зобов”язано відповідача укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж. Проте відповідач ухилився від укладення даного договору в зв”язку з чим підприємство зупинило виробничу діяльність також позивач був змушений отримати необхідні дозволи та погодження, збудувати власну електромережу та укласти договір на постачання електроенергії.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечив з мотивів наведених у відзиві та з огляду на наступне:

ВАТ “Мікроприлад” не мало жодних правових підстав для здійснення постачання електроенергії позивачу, оскільки сторонами належним чином не були врегульовані відносини що склалися тобто сторони не дійшли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до ст.277 Господарського кодексу України абонент (відповідач) має право а не обов”язок відпускати енергію вторинному споживачу (субабоненту). Крім того реалізація такого права може мати місце виключно на підставі укладеного між абонентом та субабонентом договору.

В судовому засіданні 18.03.2008р. судом проголошено вступну і резолютивну частину рішення. Рішення виготовлено та підписано в повному обсязі 21.03.2008р.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

ВАТ “Мікроприлад” (відповідач) на протязі періоду з 1998р. по 2005р. на підставі договорів постачало МПП “Гро” (позивач) електроенергію. Враховуючи неодноразові спроби відповідача припинити постачання електроенергії, позивач звернувся до ВАТ “Львівобленерго” з листом №4 з проханням укласти договір на постачання електроенергії за регульованим тарифом. Листом 30/20 від 28.01.2003р. ВАТ “Львівобленерго” запропонувало для укладення договору надати договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача (відповідача) та пакет необхідних для укладення договору документів. Позивач з метою врегулювання даних правовідносин 27.08.2003р. та 17.11.2003р. направляв на адресу відповідача проекти договорів з додатками про спільне використання технологічних електричних мереж.

Відповідач пропозиції позивача проігнорував що змусило позивача звернутися до господарського суду Львівської області з вимогою про спонукання до укладення договору.

Рішенням господарського суду Львівської області по справі №3/2-2/4 від 04.03.2004р. зобов”язано ВАТ “Мікроприлад” укласти з малим приватним підприємством “Гро” договір про спільне використання технологічних електричних мереж.

Позивач на виконання рішення господарського суду звертався до господарського суду та державної виконавчої служби для примусового виконання даного рішення , що підтверджується матеріалами справи.

Проте відповідач ухилився від виконання рішення господарського суду Львівської області доказів в підтвердження наміру виконати рішення суду не представив хоча відповідно до ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. З 01.01.2005р. відповідач припинив постачання електроенергії позивачу що призвело до повної зупинки підприємства до 01.08.2005р.

Господарським судом встановлено що відповідач на час звернення до суду займав монопольне становище щодо передачі електроенергії тобто позивач отримував електроенергію через мережі відповідача, альтернативне джерело електропередачі було відсутнє.

Відповідно до ч.4 ст 275 Господарського кодексу України виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб”єкти природних монополій, зобов”язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії.

Відповідно до ч.3 ст.277 ГК України абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов”язки абонента, а абонент має права та обов”язки енергопостачальника.

Твердження відповідача що даною статтею відповідачу надавалося право а не обов”язок відпускати енергію приєдннаному до його мереж вторинному споживачу(субабонету) спростовується нормою спеціального характеру а саме ч.4 п.1.7 Постанови НКРЕ від 31.07.1996р. №28 “Про затвердження Правил користування електричною енергією” в якій зазначається що основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, субспоживачам або постачальникам електричної енергії у разі дотримання ними вимог цих Правил в укладені (переукладенні) договорів про спільне використання технологічних електричних мереж споживача або про технічне забезпечення електропостачання споживача.

З огляду на викладене твердження відповідача що договір про спільне використання електричних мереж не було укладено оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору не може бути взяте судом до уваги оскільки на відповідача рішенням господарського суду та законом було покладено обов”язок укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж.

Відповідно до ч.6 п. 10.1 Постанови НКРЕ про затвердження Правил користування електричною енергією споживачу (субспоживачу) надається право на відшкодування згідно законодавства України збитків, завданих унаслідок порушення його прав.

Статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин у тому числі і відшкодування збитків є вчинене ним порушення в сфері господарювання.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідачем порушено установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності зокрема вчинено протиправну поведінку тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Позивачем нараховано збитків на суму 55216,19грн. які включають: витрати пов”язані з будівництвом електромереж, витрати з виплати зарплати працівникам в зв”язку з будівництвом електромереж, витрати на сплату обов”язкових податкових платежів, витрати на опалення будівлі, витрати на послуги електрозв”язку, витрати на водопостачання та водовідведення, витрати на оплату послуг банку, витрати по сплаті електроенергії.

Як вбачається із змісту ст.225 ГК України до відшкодування підлягають лише ті додаткові витрати які понесла сторона в зв”язку із порушенням господарського зобов”язання та вимог здійснення господарської діяльності. З огляду на це суд приходить до висновку що заявлена позовна вимога щодо відшкодування витрат пов”язаних з будівництвом електромереж, яка відповідно до розрахунку складає 43461,87грн. є обгрунтованою, належним чином доведеною матеріалами справи та такою що підлягає до задоволення.

Щодо решти заявлених вимог то вони підлягають відмові оскільки позивачем не доведено причиново наслідковий зв”язок між нарахованими збитками та порушенням яке мало місце з боку відповідача.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.218,224,225,277 Господарського кодексу ст.ст.4-6,32,43,82-84,116 Господарського процесуального кодексу, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Мікроприлад”, м. Львів вул. Ніщинського, 35 (код ЄДРПОУ 23887224 п/р 260042384 в АКБ “Львів” МФО 325268) на користь Малого приватного підприємства”Гро”, м.Львів а/с 8197 (код ЄДРПОУ 13797945 п/р 26005620010070 у ЛОФ “укрсоцбанку” МФО 325019) 43461,87грн. збитків, 434,62грн. державного мита 118,00грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.В рештій частині позові відмовити

4.Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Головуючий Сало І.А

Суддя Березяк Н.Є.

Суддя Мартинюк В.Я.

Суддя Сало І.А.