Ухвала суду № 14848427, 31.03.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 р. Справа № 31749/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Заверухи О.Б., Любашевського В.П.,

при секретарі судового засідання Грищишин Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Булат» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.08.2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Булат» до Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА :

В серпні 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Булат» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі про скасування податкового повідомлення-рішення № 000311150170 від 23 липня 2010 року.

В позові Відкрите акціонерне товариство «Булат» покликається на те, що 27 листопада 2009 року постановою Теребовлянського районного суду по справі №2-а-692/2009р. рішення сесії Микулинецької селищної ради №1416 від 23 січня 2009р. «Про встановлення ставок земельного податку на території Микулинецької селищної ради» визнано незаконним та скасовано.

У зв'язку із скасуванням вказаного рішення сесії Микулинецької селищної ради, позивачем подано уточнюючий податковий розрахунок сум земельного податку в якому визначено нову суму земельного податку. Даний розрахунок прийнято відповідачем, що підтверджується штампом про отримання від 02 лютого 2010 року. Згідно п.5.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Тому донарахування податкового зобов'язання відповідачем є неправомірним.

Крім цього, представник позивача зазначив, що визнання рішення сесії Микулинецької селищної ради №1416 від 23 січня 2009р. незаконним означає, що даний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття. Тобто жодних правових підстав вважати, що дія рішення сесії Микулинецької ради припинилася з моменту набрання чинності постановою Теребовлянського районного суду немає.

Оскаржуваною постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.08.2010 року у задоволенні позовної заяви Відкритого акціонерного товариства «Булат» до Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі про скасування податкового повідомлення-рішення № 000311150170 від 23 липня 2010 року відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що згідно інформаційного листа від 27 липня 2010 року №1145/1 1/13-10 Вищий адміністративний суд України повідомляє, що при розмежуванні способів захисту порушеного права особи (визнання акта протиправним або скасування відповідного акта субєкта владних повноважень) судам слід ураховувати таке.

Визнання акта субєкта владних повноважень протиправним як способу захисту порушеного права позивача застосовується у тих випадках, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Згідно з постановою Теребовлянського районного суду від 27 листопада 2009 року по справі №2-а-692/2009р. рішення сесії Микулинецької селищної ради №1416 від 23 січня 2009р. визнано незаконним та скасовано.

Таким чином, визнання рішення сесії Микулинецької селищної ради №1416 від 23 січня 2009р. незаконним означає, що даний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття. Тобто жодних правових підстав вважати, що дія рішення сесії Микулинецької ради припинилася з моменту набрання чинності постановою Теребовлянського районного суду немає.

Суд першої інстанції а постанові зазначає, що позивач за роз'ясненням постанови Теребовлянського районного суду від 27 листопада 2009 року в порядку ст. 170 КАС України не звертався, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні.

Роз'яснення рішення суду згідно ст. 170 КАС України не передбачає зміну його змісту Тобто судом першої інстанції не дано належної оцінки постанові Теребовлянського районного суду від 27 листопада 2009 року оскільки отримане роз'яснення змісту цієї постанови не змінює.

31 серпня 2010 року отримано ухвалу про роз'яснення постанови по справі №2-а-692/2009р., якою чітко визначено, що рішення сесії Микулинецької селищної ради №1416 від 23 січня 2009р. втратило чинність з 23 січня 2010 року.

Постанова Теребовлянського районного суду віл 27 листопада 2009 року по справі №2-а-692/2009р. винесена стосовно двох позивачів. ВАТ «Булат» та ВАТ «Микулинецьке АТП 16144». За роз'ясненням постави звернувся другий позивач ТОВ «Микулинецьке АТП 16144» - правонаступник ВАТ «Микулинецьке АТП 16144» та отримав роз'яснення постанови згідно ухвали від 31 серпня 2010 року по справі №2-а-2718/1970 про що позивачу відомо не було.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи в позові ВАТ «Булат» суд першої інстанції виходив з того, що в постанові Теребовлянського районного суду від 27 листопада 2009 року по справі №2-а- 692/2009р. суд не визначив з якого моменту втрачає чинність скасоване рішення сесії Микулинецької селищної ради №1416 від 23 січня 2009р. «Про встановлення ставок земельного податку на території Микулинецької селищної ради».

З огляду на наведене та враховуючи те, що позивач не скористався своїм правом, передбаченим ст.170 КАС України, - не звернувся до суду який прийняв рішення за його роз'ясненням, немає підстав вважати, що вказане рішення Микулинецької селищної ради втратило чинність з моменту прийняття (з 23 січня 2009р.).

Враховуючи наведене, відповідачем доведено правомірність свого рішення, підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №000311150170 від 23 липня 2010 року позивачем не представлено, а судом не встановлено, тому позов до задоволення не підлягає.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи 23 січня 2009р. рішенням сесії Микулинецької селищної ради №1416 «Про встановлення ставок земельного податку на території Микулинецької селищної ради» на 2009 рік встановлено коефіцієнт диференціювання ставки земельного податку в розмірі 2, у зв'язку з чим розмір земельного податку зріс до 1.395 грн. за 1 кв. м.

23.07.2010 року ДПІ у Теребовлянському районі була проведена невиїзна документальна перевірка ВАТ "Булат". За результатами проведеної перевірки складено акт № 1132/1500/00907438 від 23.07.2010р. Перевіркою встановлено, що розмір податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, визначеного позивачем у податковій декларації, занижено на суму 66191,93 грн. - не правильно застосовано коефіцієнт диференціювання ставки земельного податку.

На підставі складеного акта, ДПІ у Теребовлянському районі винесено податкове повідомлення-рішення №0003111501/0 від 23.07.2010р., яким донараховано 99287,90 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб, з них 66191,93 грн. - за основним платежем та 33095,97 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Крім цього, 27 листопада 2009 року постановою Теребовлянського районного суду по справі №2-а-692/2009р. рішення сесії Микулинецької селищної ради №1416 від 23 січня 2009р. «Про встановлення ставок земельного податку на території Микулинецької селищної ради» визнано незаконним та скасовано.

У зв'язку із скасуванням вказаного рішення сесії Микулинецької селищної ради, позивачем подано уточнюючий податковий розрахунок сум земельного податку в якому визначено нову суму земельного податку. Даний розрахунок прийнято відповідачем, що підтверджується штампом про отримання від 02 лютого 2010 року.

21.04.2010 року відповідачем на адресу Теребовлянського районного суду подано запит для з'ясування з якого часу рішення сесії Микулинецької селищної ради №1416 втратило чинність.

На вказаний запит листом Теребовлянського районного суду від 27.04.2010 року надано відповідь №763 відповідно до якої рішення сесії Микулинецької селищної ради №1416 від 23 січня 2009р. «Про встановлення ставок земельного податку на території Микулинецької селищної ради» втратило чинність з часу вступу рішення суду в законну силу (7 грудня 2009 року).

За роз'ясненням постанови Теребовлянського районного суду від 27 листопада 2009 року по справі №2-а-692/2009р. в порядку ст.170 КАС України позивач не звертався.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про плату за землю» ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частинами другою і третьою цієї статті.

Стаття 17 Закону України «Про плату за землю» передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з підпунктом 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000р. (далі - Закон № 2181) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно до нараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи наведене, колегією суддів встановлено, що податковий орган відповідно до положень Закону №2181 наділений повноваженнями самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції не зважаючи на позовну вимогу про скасування спірного податкового повідомлення-рішення № 000311150170 від 23 липня 2010 року відмовив в позові останньому не зважаючи на те, що у разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту прийняття, а нормативно-правовий якщо інше не встановлено Законом, або не зазначено судом втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Як вбачається з матеріалів справи ВАТ «Булат» звернулося до суду з позовом, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 000311150170 від 23 липня 2010 року, оскільки рішення Микулинецької селищної ради від 23.01.2009 року №1416 визнано незаконним та скасовано.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що прийняте спірне повідомлення-рішення № 000311150170 від 23 липня 2010 року відповідачем є незаконне та підлягає скасуванню.

А тому висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного і статті 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а тому колегія суддів в відмові задоволення позову вважає вірним рішення суду першої інстанції - скасувати і в прийняти нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Булат» задоволити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.08.2010 року у справі № 2а-2718/10 скасувати, та прийняти нову постанову, якою позов Відкритого акціонерного товариства «Булат» - задоволити, а саме скасувати податкове повідомлення-рішення № 000311150170 від 23 липня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.Б. Заверуха

В.П. Любашевський