Ухвала суду № 14848301, 07.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2533/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: Сауляк Ю.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" квітня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сауляка Ю.В.,

суддів Губської О.А., Ключковича В.Ю.,

при секретарі Окис Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»- Пічкура Володимира Михайловича на Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14.07.2009 року у справі за адміністративним позовом Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції до Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»в особі філії Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»- «Іллінецький «Райагроліс»про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2009 року Іллінецька міжрайонна державна податкова інспекція звернулись до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»в особі філії Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»- «Іллінецький «Райагроліс», в якому просили стягнути з відповідача заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 112921,54 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.07.2009 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14.07.2009 року та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги відповідач аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а постанова не ґрунтується на нормах закону, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не заперечував факту наявності за філією Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»- «Іллінецький «Райагроліс»заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб, яка також підтверджується наявними у справі доказами.

З вказаними висновками Вінницького окружного адміністративного суду погоджується і суд апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Філія Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»- «Іллінецький «Райагроліс»включена до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 13.11.2002 року, код ЄДРПОУ 26285537 без права юридичної особи та взята на облік Іллінецькою МДПІ як платник податків 20.03.2003 року.

Головним підприємством є Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Віноблагроліс», зареєстроване Реєстраційною палатою Вінницької міської ради 1.12.2001 року та знаходиться у м. Вінниця, Замостянський район, вул. Тарнагородського, 8.

Відповідно до п. 1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889 від 22.05.2003 року (далі Закон №889), філія «Іллінецький «Райагроліс»виконує функції податкового агента і зобов'язане нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, та нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Однак, на момент розгляду справи судом за філією Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»- «Іллінецький «Райагроліс»рахується заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у сумі 112 921, 54 грн. за 2007-2008 роки, яка підтверджується податковими розрахунками суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ.

Факт існування зазначеної заборгованості відповідачем не спростовується.

Статтею 8 п.п. 8.1.1. п.8.1. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

В силу пп. 8.1.2 ст. 8 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб»податок підлягає сплаті (перерахуванню) єдиним платіжним документом.

Таким чином, за вказаною нормою податковий агент утримує та перераховує податок лише у разі, коли проводить нарахування доходів; при нарахуванні доходів у податкового агента виникає заборгованість перед одержувачем доходів; нараховані доходи є джерелом для утримання податку з такого доходу; при виплаті такого доходу у податкового агента виникає зобов'язання щодо перерахунку до бюджету утриманого за рахунок доходу податку. Тобто, податок утримується від суми такого доходу та за рахунок такого доходу при його нарахуванні.

Аналізуючи доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом»означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановле них на цей випадок законом.

У ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі.

Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

За частиною 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.

Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністра тивного судочинства України, певних процесуальних дій.

Згідно ч. 2 ст. 100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи те, що проведення перевірки позивачем щодо наявності заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб за філією, яка ліквідується, зумовлено поданням Заяви про припинення платника 26.01.2009 року, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не пропущений річний строк звернення до суду, а посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм статті 99,100 КАС України, не знайшли свого підтвердження.

Також колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що повідомлення про розгляд справи для відповідача направлялись судом першої інстанції на невірну адресу, оскільки відповідно Довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій №3894, філія Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Вінницяоблагроліс»- «Іллінецький «Райагроліс»знаходиться за адресою: Вінницька обл., Іллінецький р-н, м. Іллінці, вул. Хмельницького,8. На вказану адресу судом першої інстанції і були направлені повідомлення про виклик. Крім того, в матеріалах справи містяться розписки про повідомлення представників відповідача про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 26, 27, 39-41, 48).

Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається у апеляційній скарзі представника відповідача, та вважає, що суд повно встановив обставини у справі, яким надав правову оцінку на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 99, 100, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»- Пічкура Володимира Михайловича на Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14.07.2009 року –залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14.07.2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Ю.В. Сауляк

Судді О.А. Губська

В.Ю. Ключкович

(Повний текст Ухвали складено 12.04.2011 року.)