Постанова № 14845961, 04.04.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2011 р.

13 год.57 хв.Справа № 2-а-699/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кравченко А.О.,

за участю:

представника позивача - Саюшкіної Н.І.,

представників відповідача - Самлюкової Н.І., Горбунової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Скирда"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватне підприємство «Скирда» (далі позивач, ПП) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення від 12.08.2010р. №0000592200/0, яким позивачеві збільшено зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 50198,64 грн., у тому числі за основним платежем на 16732,88 грн. та за штрафними санкціями на 33465,76 грн.

Позивач просить скасувати спірне податкове повідомлення - рішення посилаючись на те, що воно складено без врахування всіх обставин здійснення операцій з іноземними партнерами позивача та повністю не враховує порядок нарахування та сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб. На думку позивача, нарахування та сплата зобовязань з податку на прибуток можлива лише у разі обчислення цих зобовязань за податковою звітністю платника податків (складання податкової декларації). Позивач не заперечує, що відповідно до наказу ДПА України від 29.03.2003р. №143, зареєстрованого в Мінюсті 08.04. 2003 р. за N 271/7592 передбачено відображення утриманого податку на прибуток іноземних юридичних осіб при виплаті винагороди за фрахт суден, але ці дані не є на думку позивача свідченням узгодження зобовязань з цього податку і тому він є вільним від обовязків щодо утримання та сплати цього зобовязання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представники відповідача заперечили проти позову, мотивуючи тим, що позивач виплатив компаніям нерезидентам доходи, не утримавши із суми податок за ставкою 6% та не перерахувавши його до бюджету, чим порушив п. 13.5 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі Закон №334/94-ВР).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Спірне податкове повідомлення - рішення від 12.08.2010р. №0000592200/0 складене на підставі висновків акту планової виїзної перевірки позивача від 30.07.2010р. № 3414/23-4/33726348.

За результатами перевірки відповідач встановив, що позивач у перевіряємий період здійснив виплати винагороди на користь іноземних юридичних осіб та у порушення вимог п.13.5 ст.13 Закону №334/94-ВР, на прибуток іноземних юридичних осіб з цих виплат не утримав та у бюджет не перерахував.

Так позивачем у ІУ кварталі 2009 року здійснено виплату суми фрахту нерезиденту України компанії «Premier Shipping and Trading S.A.» у сумі 11820,0 дол. США, що за курсом НБУ на момент чинення угоди складає 94400,43 грн., у ІІІ кварталі 2009 року позивачем проведено виплати за фрахт судна нерезиденту України компанії «Fulcher Shipping Limited» у сумі 11700,0 дол. США, що за курсом НБУ становить 89873,55 грн. та у ІУ кварталі 2009 року позивачем здійснено оплату вартості фрахту судна нерезиденту України компанії «Sea Breeze Shipping LTD» у сумі 11820,0 дол. США, що за курсом НБУ становить 94607,28 грн. Всього нерезидентам України за фрахт суден позивачем у ІІІ та ІУ кварталах 2009 року виплачено 35340,0 дол. США, що за курсом НБУ на момент перерахування коштів становить 278881,26 грн.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

За нормами п. 13.5. ст. 13 Закону №334/94-ВР сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

За нормами п.1.35. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом. Доходи нерезидентів, отримані як фрахт, оподатковуються за правилами, визначеними пунктом 13.5 статті 13 цього Закону. Для цілей цього Закону під терміном "базова ставка фрахту" розуміється сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.

Позивач не оспорює те що у ІІІ та ІУ кварталах 2009 року ним було сплачено на користь нерезидентів України винагороди у сумі 35340,0 дол. США саме за фрахт суден тому суд вважає правомірним визначення відповідачем приналежності виплат позивачем іноземним партнерам саме за фрахт суден.

Оцінюючи позицію сторін суд вважає, що Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено особливий порядок оподаткування винагороди нерезидентам за фрахт суден та визначено відмінний від загального порядок утримання та перерахування до бюджету податку на прибуток іноземних юридичних осіб з цих виплат.

За вказаним порядком платник податків під час виплати винагороди за фрахт суден зобовязаний утримати з цих виплат податок у розмірі 6 відсотків та перерахувати цей податок в бюджет під час проведення цих виплат. Тобто законодавство зобовязує утримати та перерахувати податок одночасно з проведенням виплат.

Фінансова відповідальність за порушення порядку утримання та перерахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб передбачалась ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі Закон №2181-ІІІ).

За нормами пп17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). У звязку з тим, що позивач провів виплати іноземним партнерам коштів за фрахт суден без попередньої сплати податків на прибуток суд вважає що відповідач правомірно застосував до нього штрафні санкції у подвійному розмірі не утриманого та не перерахованого податку на прибуток іноземних юридичних осіб.

Суд вважає помилковим думку позивача, що визначення зобовязань з податків та їх перерахування можливе виключно після надання податковому органу розрахунку (декларацій) з цього податку, а обовязок перерахування податку виникає виключно лише після узгодження цих зобовязань з податків тобто на підставі податкової декларації.

Порядок надання звітів про проведені виплати на користь іноземних юридичних осіб передбачено Порядком надання звітів про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.01.98 N 28, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.98 за N 56/2496,

Відповідно до п. 1.3 Порядку № 28 особи, що виплачують доходи нерезидентам, протягом терміну, передбаченого законодавством для квартального звітного періоду, подають до державного податкового органу за своїм місцезнаходженням звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на прибуток нерезидентів (далі - Звіт) за попередній квартал.

Водночас, відповідно до пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону N 2181 у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Враховуючи вищевикладене, у разі здійснення платником податків грошових виплат нерезиденту без сплати відповідного податку, відповідальність за перерахування якого та обов'язковість сплати передбачені зокрема, п. 16.13 Закону № 334/94-ВР, відповідач правомірно застосував до платника податків штрафні санкції відповідно до вищевказаних норм пп. 17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону N 2181.

Таким чином суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмовляє у їх задоволенні.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд

постановив:

Відмовити Приватному підприємству "Скирда" у задоволенні позовних вимог до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 12.08.2010р. № 0000592200/0.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 квітня 2011 р..

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.6