Постанова № 14843998, 25.03.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2011 р. Справа № 2а-9731/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

суддів - Соп'яненка О.В., Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Чикалової М.С.,

представника прокуратури - Передерій І.Г.,

представника позивача - Лаврика С.В.,

представника відповідача - Заїки І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіла" до Антимонопольного комітету України, за участю прокуратури Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Еквіла» звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» № 580-р від 09 листопада 2010 року у справі № 02-06/45-2010.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ТОВ «Еквіла» не підпадає під усі обов'язкові ознаки, на підставі яких воно може вважатися таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС у територіальних межах Липоводолинського району Сумської області протягом січня - липня 2010 року, оскільки за умови коректного визначення територіальних (географічних) меж вказаних ринків з урахуванням суміжних районів Сумської та Полтавської області, позивач не буде одноособовим роздрібним постачальником товарів, а конкуруватиме з іншими суб'єктами господарювання, АЗС яких розташовані у вказаних суміжних адміністративно-територіальних одиницях.

У ТОВ «Еквіла» існували об'єктивні обставини неможливості здійснювати реалізацію нафтопродуктів за готівку через АЗС Липоводолинського району Сумської області згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.9, п.27, п.29 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 та інших законодавчих та підзаконних актів, що регулюють питання бухгалтерського-обліку, фінансової звітності та оподаткування, а саме відсутність у товариства документів первинного бухгалтерського обліку (у тому числі: товарно-транспортні накладні, сертифікати відповідності; паспорта якості, податкові накладні та договори поставки), що були вилучені співробітниками ВПС УСП ГВПМ ДПІ в м. Суми під час здійснення обшуку 14 липня 2010 року без відображення вказаних документів у змісті протоколу обшуку від 14 липня 2010 року в порушення вимог п.6.9 "Положення про документальне підтвердження записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, що достовірно підтверджується змістом скарги на незаконні дії посадових осіб податкової міліції державної податкової адміністрації у Сумській області ТОВ «Еквіла» № 206 від 16 липня 2010 року, акту ДПІ в м. Суми від 15 липня 2010 року №5515/15-319/36333628 про результати документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, та листа прокуратури Сумської області від 19 серпня 2010 року № 04/5-906-10, копії яких знаходяться в матеріалах справи № 02-06/45-2010.

Відповідач, Антимонопольний комітет України, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства та винесене в межах повноважень наданих відповідачу в порядку визначеному нормативно-правовими актами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача позовних вимог не визнав з мотивів, викладених в письмовому запереченні.

Представник прокуратури Сумської області проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вважає позов необґрунтованим і таким що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що оскаржуваним рішенням Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» № 580-р від 09 листопада 2010 року у справі № 02-06/45-2010 було постановлено:

- визнати, що ТОВ «Еквіла» протягом січня - липня 2010 року займало монопольне становище на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС у територіальних межах Липоводолинського району Сумської області;

- визнати, що ТОВ «Еквіла», припинивши у період із 17 до 31 липня 2010 року роздрібну реалізацію за готівку низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального через автозаправну станцію в межах Липоводолинського району Сумської області, вчинило порушення, передбачене пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС, шляхом відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання;

- за порушення, зазначене у пункті 2 цього рішення, накласти на товариство з обмеженою відповідальністю «Еквіла» штраф у розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень.

Відмовляючи в задоволені позову суд виходив з наступного.

Доводи позивача щодо порушення відповідачем пунктів 6.1 та 6.3 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 року № 49-р, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за № 317/6605 (надалі - Методика) щодо неврахування під час визначення територіальних (географічних) меж ринку можливості переміщення попиту на товар до сусідніх районів Сумської та Полтавської областей, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

А саме: відповідно до пункту 6.1 Методики, територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів товарної групи, є неможливим або недоцільним.

Згідно з пунктом 1.3 Методики, споживач - це юридична чи фізична особа, яка здійснює діяльність з придбання та використання товарів, послуг, робіт на відповідному товарному (товарних) ринку (ринках).

Тобто, виходячи з вищенаведених пунктів Методики споживач характеризується як учасник ринку, що при задоволенні своїх потреб (попиту) керується економічною доцільністю придбання того чи іншого товару. При цьому Методика не виділяє споживачів в залежності від їх постійного чи тимчасового місця проживання (знаходження) в тих чи інших територіальних межах.

Споживачі мають необхідність купувати нафтопродукти у найбільш близькому пункті продажу цього товару, виходячи з економічної доцільності. З огляду на це, територіальні (географічні) межі ринку визначені відповідачем як межі Липоводолинського району Сумської області.

Як встановлено в ході розгляду справи № 02-06/45-2010, на території суміжних районів із Липоводолинським районом (Недригайлівського, Роменського, Лебединського районів Сумської області та Лохвицького, Гадяцького районів Полтавської області) розташовані автозаправні станції як ТОВ «Еквіла», так і інших суб'єктів господарювання, що реалізують у роздріб через АЗС високооктанові, низькооктанові бензини та дизельне пальне, умови реалізації нафтопродуктів на яких суттєво не відрізняються від умов реалізації на АЗС ТОВ «Еквіла». Однак АЗС, які розташовані в інших районах Сумської та Полтавської областей, знаходяться на відстані від 32 до 92 кілометрів від смт. Липова Долина.

Як зазначає відповідач, при заправці лише легкового транспортного засобу, здорожчання пального з урахуванням пробігу (у дві сторони) до АЗС інших суб'єктів господарювання, розташованих на території адміністративних районів Сумської області, суміжних із Липоводолинським районом, може досягати понад 10 відсотків вартості пального, а розташованих на території адміністративних районів Полтавської області - понад 50 відсотків.

Отже, з точки зору споживачів, які проживають у смт. Липова Долина та прилеглих до нього населених пунктах, придбання низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального за межами смт. Липова Долина та прилеглої до нього території економічно недоцільне, враховуючи додаткові витрати на переїзд автотранспорту до автозаправних станцій, розташованих у суміжних районах Сумської та Полтавської областей.

З відповіді Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області від 30 серпня 2010 року №1993 надісланої на адресу відповідача вбачається, що позивач є єдиним субєктом господарювання який здійснював реалізацію нафтопродуктів в Липоводолинському районні Сумської області з 2009 року по 2010 рік (а.с.236).

Вказану обставину представник позивача не заперечував.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, відповідачем дотримано положення Методики при визначенні територіальних (географічних) меж ринку і доведено, що позивач займав монопольне становище на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС у територіальних межах Липоводолинського району Сумської області.

Щодо доводів позивача, що у нього існували об'єктивні обставини неможливості здійснювати реалізацію нафтопродуктів за готівку через АЗС Липоводолинського району Сумської області, оскільки у нього були вилучені документи первинного бухгалтерського обліку співробітниками податкової міліції Державної податкової адміністрації в Сумській області під час обшуку 14 липня 2010 року, то вказані доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Так, згідно із протоколом обшуку від 14 липня 2010 року та листа Державної податкової адміністрації в Сумській області від 03 серпня 2010 року № 11573/9/09-003, печатка позивача в ході обшуку не вилучалася.

Відповідно до листа Державної податкової адміністрації в Сумській області від 11 серпня 2010 року № 12085/10/09-003, під час проведення досудового слідства працівники податкової міліції ніяким чином не втручались у здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Еквіла», на АЗС обшуки не проводились, документи не вилучались, резервуари для зберігання пально-мастильних матеріалів не опечатувались.

Як встановлено матеріалами справи № 02-06/45-2010, позивач, незважаючи на вилучення документів і матеріалів податковою міліцією Державної податкової адміністрації в Сумській області, продовжував здійснювати роздрібну реалізацію пального за готівку у Липоводолинському районі 14, 15 і 16 липня 2010 року, що підтверджується змінними звітами АЗС.

Зазначене свідчить, що позивач міг і надалі (з 17 липня 2010 року) продовжувати роздрібну реалізацію пального через АЗС у межах Сумської області за готівку.

Відповідно до положень пунктів 10.2.1, 10.2.8 та 10.2.10 Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за № 805/15496 (надалі - Інструкція), при прийманні й оприбуткуванні нафтопродуктів від постачальників працівникам АЗС не є необхідними матеріали та документи, на які посилається позивач, оскільки при кожному прийманні нафтопродуктів постачальником за місцем розміщення АЗС передається паспорт якості, копії сертифіката відповідності та товарно-транспортна накладна.

Також вилучені документи не перешкоджають обліку приймання та продажу нафтопродуктів на АЗС.

Таким чином, вилучення податковою міліцією Державної податкової адміністрації в Сумській області штампів та комп'ютерної техніки, товарно-транспортних накладних, сертифікатів відповідності, паспортів якості, податкових накладних та договорів поставки під час обшуку, проведеного 14 липня 2010 року в офісних приміщеннях позивача, не могло бути перешкодою для обліку приймання та продажу нафтопродуктів на АЗС та продовження реалізації за готівку низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального споживачам через АЗС Липоводолинського району Сумської області.

Зазначене підтверджується тим, що позивач не припиняв реалізації бензинів та дизельного пального споживачам через АЗС у зазначеному районі за паливними картами та скретч-картами при тому, що вилучені документи та матеріали однаково використовуються в процесі приймання нафтопродуктів та їх відпуску як за готівку, так і за безготівковим розрахунком.

Отже, припинення позивачем роздрібної реалізації за готівку низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального через АЗС в межах Липоводолинського району Сумської області у період із 17 до 31 липня 2010 року є порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС, шляхом відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

Таким чином суд приходить до висновку, що рішення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» № 580-р від 09 листопада 2010 року у справі № 02-06/45-2010 прийняте ним на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а тому вимоги позивача щодо визнання вказаного рішення протиправним та його скасування є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіла" до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" № 580-р від 09 листопада 2010 року у справі № 02-06/45-2010 відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) С.М. Глазько

Судді (підпис) О.В. Соп'яненко

(підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складений 30 березня 2011 року