Постанова № 14843052, 06.04.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1262/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгопол М.В.,

при секретарі Ворошилові Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Машкевич О.С.,

представника відповідача - Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області - Мовчан Т.О.,

представника відповідача - Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області - Віхоть Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Бумеранг"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

15 лютого 2011 року Приватне підприємство "Бумеранг"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0005291502/0/2379 від 20.07.2010 року, № 0005291502/1/3301 від 15.10.2010 року, № 0005291502/2/4268 від 13.12.2010 року, № 0005291502/3/367 від 22.02.2011 року, якими визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 135 599 грн. 22 коп., в тому числі за основним платежем 104 307 грн. 09 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 31 292 грн. 13 коп., зобов'язати Головне управління Державного казначейства України у Полтавській областіздійснити відшкодування судових витрат та витрат на правову допомогу шляхом перерахування грошових коштів з усіх рахунків, де обліковуються кошти Державного бюджету на розрахунковий рахунок позивача № 26003024286980 в АТ ПРРУ «Фінанси та кредит» м. Комсомольськ, МФО 331564, ЄДРПОУ 32860683 (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 09.03.2011 року).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що в ході проведення документальної невиїзної перевірки податкової звітності Приватного підприємства «Бумеранг»за березень 2010 року, квітень 2010 року, оформленої актом № 256/15-322/32860683 від 29.06.2010 року, інспектором Кременчуцької ОДПІ будь-які інші документи, крім податкових декларацій, не досліджувалися, запит про надання будь-яких пояснень з приводу порушень податкового законодавства та їх документального підтвердження до позивача не надсилався, тому виникає питання щодо обґрунтованого визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Зазначав, що господарські операції із контрагентами, щодо яких перевіркою виявлено розбіжності при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту, а саме, ТОВ «ПОЦ «Ортоспайн-Дніпро»та ТОВ «Фламма», оформлені податковими накладними, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит. Ухилення від сплати податку на додану вартість або неподання податкової декларації контрагентами є підставою для відповідальності вказаних суб'єктів господарювання та не впливає на правомірність формування податкового кредиту позивачем.

Що стосується встановленої в акті перевірки розбіжності із ПІІ «Лукойл-Україна», вказував, що позивач набув права на віднесення до податкового кредиту за квітень 2010 року суми ПДВ в розмірі 8333,33 грн. на підставі податкової накладної № 110097313 від 29.04.2010 року, виданої ПІІ «Лукойл-Україна». 26.05.2010 року позивачем було отримано від ПІІ «Лукойл-Україна»розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до вказаної податкової накладної на суму ПДВ 8333,33 грн., тому позивачем у травні 2010 року проведено коригування податкового кредиту у податковій декларації за травень 2010 року, але податкова декларація за травень 2010 року не була зареєстрована своєчасно з вини працівників Кременчуцької ОДПІ.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представник відповідача Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

У письмових запереченнях відповідач посилався на те, що перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог пп. 1.2. ст. 215, пп. 1.5. ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, пп. 1.6., пп. 1.7. ст. 1, пп. 7.4.1., пп.7.4.5. п. 7.4., пп. 7.2.4., пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, зокрема, за квітень 2010 року в сумі 104307,09 грн. Порушення встановлено на підставі даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів позивача за квітень 2010 року, згідно з яким виявлено розбіжності у визначенні податкового кредиту позивача та декларуванні податкового зобов'язання його контрагентами ТОВ «Ортоспайн-Дніпро»- на 83334,75 грн., ТОВ «Фламма»- на 12639,02 грн., ПІІ «Лукойл-Україна» - на 8333,32 грн.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень покладалася на розсуд суду, в частині зобов'язання здійснити відшкодування судових витрат та витрат на правову допомогу шляхом перерахування грошових коштів з усіх рахунків, де обліковуються кошти Державного бюджету, заперечувала, просила відмовити у їх задоволенні.

У запереченнях посилалася на те, що Законом України «Про Державний бюджет на 2011 рік»не передбачені загальнодержавні видатки на покриття судових витрат за рішенням суду, а органам Державного казначейства не надано право встановлювати або змінювати видатки Державного бюджету, використання ж коштів на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України, може кваліфікуватися як нецільове використання коштів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у термін з 01.06.2010 року по 29.06.2010 року старшим державним податковим інспектором Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Охтеменко Н.С. проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість ПП «Бумеранг», поданих за березень 2010 року (дата реєстрації в податковому органі 16.04.2010 року, вх. № 9001097666), за квітень 2010 року (дата реєстрації в податковому органі 13.05.2010 року, вх. № 9001654543).

За результатами перевірки складено акт від 29.06.2010 року № 256/15-322/32860683, в якому зафіксовано порушення позивачем пп. 1.2. ст. 215, пп. 1.5. ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, пп. 1.6., пп. 1.7. ст. 1, пп. 7.4.1., пп.7.4.5. п. 7.4., пп. 7.2.4., пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 371124,34 грн., в т.ч. за березень 2010 року 266817,25 грн., за квітень 2010 року - 104307,09 грн.

За висновками акту перевірки порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість»виникло у зв'язку із завищенням позивачем податкового кредиту за квітень 2010 року по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Ортоспайн-Дніпро»- на 83334,75 грн., ТОВ «Фламма»- на 12639,02 грн., ПІІ «Лукойл-Україна»- на 8333,32 грн., оскільки згідно автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі вказаних контрагентів встановлені розбіжності на вказані суми, а також у зв'язку із формуванням позивачем податкового кредиту у березні 2010 року від підприємства, що має ознаки фіктивності, ТОВ «Світлодніпровське», на суму 266817,25 грн.

За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією надіслано лист від 15.07.2010 року № 27136/10/15, в якому вказано, що сума податку на додану вартість, донарахована в результаті документальної невиїзної перевірки по контрагенту ТОВ «Світлодніпровське», не буде врахована при винесенні податкового повідомлення-рішення, оскільки на підприємстві було проведено планову виїзну перевірку за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, тобто охоплено березень 2010 року, в акті перевірки № 3572/20-209/35860683 від 09.07.2010 року описано фінансово-господарські взаємовідносини ПП «Бумеранг»та ТОВ «Світлодніпровське», встановлено порушення пп. 7.4.1., 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого донараховано ПДВ в розмірі 266817 грн. Таким чином, за результатами документальної невиїзної перевірки сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, складає 104307,09 грн. за квітень 2010 року.

На підставі акту перевірки з урахуванням результатів розгляду заперечень на акт перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення № 0005291502/0/2379 від 20.07.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 135 599 грн. 22 коп., в тому числі за основним платежем 104307 грн. 09 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 31 292 грн. 13 коп.

В ході адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 21.09.2010 року № 37064/10/25-010 про результати розгляду первинної скарги, рішенням Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 26.11.2010 року № 3126/10/25-016 про результати розгляду повторної скарги, рішенням Державної податкової адміністрації України від 07.02.2011 року № 2614/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги залишено без задоволення скарги позивача, а податкове повідомлення-рішення без змін.

За таких обставин з метою доведення нового граничного терміну погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно п. 5.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією направлено позивачу податкові повідомлення-рішення № 0005291502/1/3301 від 05.10.2010 року, № 0005291502/2/4268 від 13.12.2010 року, № 0005291502/3/367 від 22.02.2011 року.

Позивач не згоден з податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними за результатами перевірки, а також за наслідками розгляду його скарг в адміністративному порядку, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням рішенням, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Бумеранг»(ідентифікаційний код 32860683) зареєстроване 23.02.2004 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради, основні види діяльності за КВЕД є: 51.51.0 оптова торгівля паливом, 50.50.0. роздрібна торгівля паливом, 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 51.55.0 оптова торгівля хімічними продуктами, 63.40.0 організація перевезень вантажів, 51.53.2 оптова торгівля будівельними матеріалами, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ АБ № 275899 від 23.09.2010 року.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість 27.02.2004, свідоцтво № 23704500, індивідуальний податковий номер 328606816030, що зафіксовано в акті перевірки від 29.06.2010 року № 256/15-322/32860683 та не заперечується сторонами.

Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (надалі Закон України «Про ПДВ») визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про ПДВ»встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ»встановлено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в подальшій господарській діяльності.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Протезно-ортопедичний центр Ортоспайн-Дніпро»(Продавець) було укладено договір купівлі-продажу будівельних матеріалів № 18.04.10 від 02.04.2010 року, згідно з яким Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю будівельні матеріали, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 6.6. Договору датою поставки вважається дата виписки накладної на відвантаження товару. При відвантаженні товару Продавець надає Покупцю наступний перелік документів: рахунок-фактуру, податкову накладну, видаткову накладну (п. 12.14. Договору).

На підтвердження виконання господарської операції з купівлі-продажу будівельних матеріалів у квітні 2010 року ТОВ «ПО Центр Ортоспайн-Дніпро» було виписано податкову накладну від 02.04.2010 року № 42 щодо поставки будівельних матеріалів на суму 500008,50 грн., в тому числі ПДВ 83334,75 грн., видаткову накладну № ПО -0000043 від 02.04.2010 року, рахунок-фактуру № ПО-0000023 від 02.04.2010 року.

Податкова накладна оформлена згідно вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про ПДВ», підписана та скріплена печаткою ТОВ «ПО Центр Ортоспайн-Дніпро», який на дату видачі податкової накладної був зареєстрований платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом № 23706130 від 27.09.2004 року. Реєстрація ТОВ «ПО Центр Ортоспайн-Дніпро»як платника ПДВ анульована згідно акту Кременчуцької ОДПІ № 143 від 15.06.2010 року.

Оплата отриманих будівельних матеріалів здійснена позивачем у повному обсязі у червні 2010 року на загальну суму 500008,50 грн., в тому числі ПДВ 83334,75 грн., що підтверджується виписками філії «Придніпровське регіональне управління ПАТ Банку «Фінанси та Кредит»за 03.06.2010 року, 04.06.2010 року, 07.06.2010 року, копії яких наявні у справі.

При цьому податковий кредит з ПДВ на суму 83334,75 грн. згідно податкової накладної від 02.04.2010 року № 42 позивачем сформовано у квітні 2010 року за першою подією - отримання податкової накладної, що відповідає вимогам згідно пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про ПДВ».

Факт отримання вказаного товару позивачем у квітні 2010 року підтверджується підписом представника ПП «Бумеранг»у видатковій накладній № ПО -0000043 від 02.04.2010 року.

Згідно пояснень представника позивача будівельні матеріали, придбані у ТОВ «ПО Центр Ортоспайн-Дніпро», позивачем не вивозилися із складу продавця, натомість в той же день були відвантажені зі складу ТОВ «Аверс-груп».

Відповідно до наявних матеріалів справи позивачем продано будівельні матеріали ТОВ «Аверс-груп» згідно договору № 11.02.10 від 01.02.2010 року, про що свідчать податкова накладна № 110 від 02.04.2010 року, виписана ПП «Бумеранг»на поставку будівельних матеріалів на суму 500008,50 грн., в тому числі ПДВ 83334,75 грн., видаткова накладна № РН-0000105 від 02.04.2010 року, акт приймання-передачі будівельних матеріалів згідно договору купівлі-продажу № 11.02.10 від 01.02.2010 року, довіреність від ТОВ «Аверс-груп»№ 000010 від 02.04.2010 року на отримання матеріальних цінностей, копії яких наявні у матеріалах справи. Позивачем у декларації з ПДВ за квітень 2010 року відображено податкові зобов'язання з ПДВ за результатами господарських операцій з ТОВ «Аверс-груп»(ІПН 352559526590) в сумі 83334,75 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту за квітень 2010 року суму ПДВ 83334,75 грн. на підставі належним чином оформленої податкової накладної ТОВ «ПО Центр Ортоспайн-Дніпро»від 02.04.2010 року № 42 про поставку будівельних матеріалів, використаних в подальшому у господарській діяльності.

Доводи перевірки про те, що згідно автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача в розрізі контрагенту ТОВ «Ортоспайн-Дніпро» за квітень 2010 року встановлено розбіжність в розмірі 83334,75 грн., оскільки ТОВ «Ортоспайн-Дніпро»не подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2010 року, тому позивач не мав права формувати податковий кредит на вищевказану суму, не ґрунтуються на положеннях Закону України «Про ПДВ», оскільки право платника ПДВ на формування податкового кредиту не ставиться у залежність від виконання обов'язку його контрагентом по декларуванню податкових зобов'язань.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на формування податкового кредиту, якщо він має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Стосовно господарських відносин позивача з ТОВ «Фламма», судом встановлено наступне.

20.01.2010 року між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фламма»(Постачальник) було укладено договір поставки № 9, згідно з яким Постачальник зобов'язується протягом строку дії Договору поставляти Покупцеві парафінову продукцію, у тому числі, парафін нафтовий, петролатум, віск захисний, гач тощо, а Покупець зобов'язується приймати продукцію та сплачувати її вартість на умовах, що передбачені цим Договором.

Згідно п. 2.4. Договору датою здійснення поставки відповідної партії продукції вважається дата оформлення документа, що підтверджує передачу Постачальником продукції Покупцеві.

Поставка продукції за цим Договором здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA, франко-склад Постачальника: Полтавська область, м. Кременчук, вул.. Свіштовська, 3. Обов'язок Постачальника щодо поставки продукції Покупцеві вважається виконаним з моменту передачі продукції Покупцеві або Перевізникові. Який призначений Покупцем (п. 3.1. Договору)

Крім того, 28.01.2010 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Фламма»(Підрядник) було укладено договір підряду № 28-01/2010, відповідно до п. 1.1. якого Підрядник зобов'язується виконувати роботи з грануляції та /або фасування наданих Замовником нафтопродуктів (парафінів нафтових твердих гідро очищених, якість яких повинна відповідати ТУ У 23.2-14279336.001:2008) в поліпропіленові та поліетиленові мішки, а Замовник зобов'язується приймати роботи та оплачувати їх вартість.

Згідно п. 2.1. Договору підряду роботи виконуються на території Підрядника (м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3) з використанням обладнання Підрядника. Пунктом 2.7. Договору визначено, що після закінчення виконання робіт щодо грануляції або фасування тієї чи іншої окремої партії продукції (під окремою партією Сторони розуміють гранульовану чи фасовану продукцію вагою не менше 15 метричних тон) по кожному із виду робіт (грануляція або фасування) сторони підписують акт виконаних робіт.

31.03.2010 року до Договору укладено додаткову угоду, яка почала діяти з 01.04.2010 року та згідно з якою передбачалося виконання Підрядником крім вищевказаних робіт, завантаження (наливу) нафтопродуктів в транспортні засоби, надані Замовником.

Із реєстру отриманих податкових накладних позивача за квітень 2010 року, декларації з ПДВ за квітень 2010 року та додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів») вбачається, що позивачем віднесено до податкового кредиту за квітень 2010 року суму ПДВ в розмірі 21227,79 грн. на підставі податкових накладних ТОВ «Фламма»№ 494 від 31.03.2010 року та № 499 від 01.04.2010 року.

Згідно наявних у матеріалах справи документів судом встановлено, що податкову накладну № 494 від 31.03.2010 року було видано ТОВ «Фламма»на підтвердження господарської операції по договору № 28-01/2010 від 28.01.2010 року щодо виконання робіт з фасування наданих позивачем нафтопродуктів - парафінів нафтових твердих гідро очищених в поліетиленові мішки у березні 2010 року та робіт з гранулювання наданих позивачем нафтопродуктів парафінів нафтових твердих гідро очищених в поліпропіленові мішки у березні 2010 року на загальну суму 119416,73 грн., в тому числі ПДВ 19902,79 грн. Також сторонами договору було підписано Акт виконаних робіт від 31.03.2010 року, яким засвідчено прийняття позивачем робіт по гранулювання та фасуванню продукції на загальну суму 119416,73 грн., в тому числі ПДВ 19902,79 грн.

Оплата за прийняті роботи здійснена позивачем у травні 2010 року, що підтверджується випискою філії «Придніпровське регіональне управління ПАТ Банку «Фінанси та Кредит» за 13.05.2010 року.

Податкову накладну № 499 від 01.04.2010 року було видано ТОВ «Фламма»на підтвердження господарської операції по договору № 9 від 20.01.2010 року щодо поставки петролатуму фасованого кількістю 1 тонна на загальну суму 7 950 грн., в тому числі ПДВ 1325 грн. Вказану продукцію відпущено ТОВ «Фламма»згідно накладної на відпуск матеріалів на сторону № 456 від 01.04.2010 року, а також виставлено рахунок-фактуру № 456 від 01.04.2010 року на сплату коштів в сумі 7950 грн., в тому числі ПДВ 1325 грн., які були перераховані позивачем 13.05.2010 року, що підтверджується випискою Жовтневого відділення ВАТ «АБ «Бізнес Стандарт»за 13.05.2010 року.

Податковий кредит з ПДВ на суму 19902,79 грн. згідно податкової накладної від 31.03.2010 року № 494 та на суму 1325 грн. згідно податкової накладної від 01.04.2010 року № 499 позивачем сформовано у квітні 2010 року за першою подією - отримання податкової накладної, що відповідає вимогам згідно пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про ПДВ».

Податкові накладні № 494 від 31.03.2010 року та № 499 від 01.04.2010 року оформлені згідно вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про ПДВ», підписані та скріплені печаткою ТОВ «Фламма», яке на дату видачі податкових накладних було зареєстроване платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом № 100099169 від 18.02.2008 року.

Отримані від ТОВ «Фламма»продукція (петролатум фасований) та роботи з фасування та гранулювання нафтопродуктів були використані у господарській діяльності позивача. Так, позивачем було продано петролатум фасований в кількості 1 тонна ТОВ «Данікол-Лоренц-УА»згідно договору № 37.03.10 від 30.03.2010 року купівлі-продажу нафтопродуктів, на підтвердження чого оформлено податкову накладну від 01.04.2010 року № 107 на загальну суму 9000 грн. в тому числі ПДВ 1500 грн., видаткову накладну № РН-0000103 від 01.04.2010 року, виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000107 від 01.04.2010 року. При цьому позивачем у декларації з ПДВ за квітень 2010 року відображено податкові зобов'язання з ПДВ за результатами господарських операцій з ТОВ «Данікол-Лоренц - УА»(ІПН 349073322093) в сумі 1500 грн.

Згідно пояснень представника позивача петролатум фасований, придбаний у ТОВ «Фламма», позивачем не вивозився із складу ТОВ «Фламма», натомість в той же день відвантажувався зі складу покупцю продукції згідно договору з позивачем, зокрема, ТОВ «Данікол-Лоренц-УА».

Роботи з гранулювання та фасування нафтопродуктів також пов'язані із здійсненням господарської діяльності позивача, про що свідчать наявні у справі договори на поставку нафтопродуктів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту за квітень 2010 року суму ПДВ 21227,79 грн. на підставі податкових накладних ТОВ «Фламма» № 494 від 31.03.2010 року та № 499 від 01.04.2010 року, виданих на підтвердження фактично здійснених господарських операцій, результати яких використані у господарській діяльності позивача.

Доводи перевірки про те, що згідно автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача в розрізі контрагенту ТОВ «Фламма» за квітень 2010 року встановлено розбіжність в розмірі 12639,02 грн., тому позивач не мав права формувати податковий кредит на вищевказану суму, не ґрунтуються на положеннях Закону України «Про ПДВ», оскільки право платника ПДВ на формування податкового кредиту не ставиться у залежність від виконання обов'язку його контрагентом по декларуванню податкових зобов'язань.

Крім того, суд враховує, що Кременчуцькою ОДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку податкової звітності позивача, під час якої використано декларації позивача з ПДВ за березень 2010 року, квітень 2010 року, а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи: АІС «Облік податків та платежів», АІС «Бест Звіт for Oracle», АС «Аудит підсистема «Митниця», Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Запит до позивача про надання пояснень та підтверджуючих бухгалтерських та інших документів не направлявся. Зустрічна перевірка ТОВ «Фламма»щодо господарських відносин з позивачем за перевіряємий період не проводилася.

Таким чином висновок акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту внаслідок господарських відносин з ТОВ «Фламма»зроблено лише на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, та даних інформаційних систем, тому є необґрунтованим.

Відносно господарських відносин позивача із ПІІ «Лукойл-Україна», суд виходить з наступного.

В акті перевірки від 29.06.2010 року № 256/15-322/32860683 констатовано, що ПП «Бумеранг»в результаті відносин з ПІІ «Лукойл Україна»у квітні 2010 року сформовано податковий кредит на суму 8333,32 грн. Причиною завищення позивачем податкового кредиту на вказану суму є подання ПІІ «Лукойл Україна»уточнюючого розрахунку № 231712 від 18.06.2010 року, згідно з яким зменшено суму податкових зобов'язань за квітень 2010 року, натомість ПП «Бумеранг»станом на 29.06.2010 року уточнюючого розрахунку не подано.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та Підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»(Постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів № 09/1631 від 02.11.2009 року, згідно з яким Постачальник зобов'язується передати нафтопродукти у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору Покупець зобов'язується оплачувати вартість товару на умовах 100 % передоплати.

28.04.2010 року ПІІ «Лукойл-Україна»було виписано податкову накладну № 110097312 на підтвердження поставки позивачу парафіну нафтового гідро очищеного в кількості 90 тон на загальну суму 810000 грн., в тому числі ПДВ 135000 грн. , оформлено видаткову накладну № КV-039801 від 28.04.2010 року на вказану суму.

Разом з тим, 28.04.2010 року та 29.04.2010 року позивачем було перераховано ПІІ Лукойл-Україна» 360000 грн., в тому числі ПДВ 60000 грн., 340000 грн., в тому числі ПДВ 56667,67 грн., 160000 грн., в тому числі ПДВ 26666,67 грн., загальна сума 860000 грн., що підтверджується банківськими виписками за 29.04.2010 року та меморіальним ордером № 1 від 28.04.2010 із відміткою банку.

За таких обставин ПІІ «Лукойл-Україна»було видано позивачу також податкову накладну № 110097313 від 29.04.2010 року на загальну суму 50 000 грн., в тому числі ПДВ 8333,34 грн., за поставку парафіну нафтового гідроочищеного (рахувалася як передоплата згідно договору).

З огляду на викладене, позивачем відповідно до вимог Закону України «Про ПДВ»було віднесено до податкового кредиту за квітень 2010 року суму ПДВ 8333,34 грн. згідно податкової накладної ПІІ «Лукойл-Україна»№ 110097313 від 29.04.2010 року.

26.05.2010 року позивачем було отримано від ПІІ «Лукойл Україна»розрахунок № 0001016/110097313 від 01.05.2010 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 29 квітня 2010 року № 110097313, згідно з яким зменшено кількість поставки на 5555,555, на суму без ПДВ 41666,66 грн., податкове зобов'язання з ПДВ продавця та податковий кредит покупця зменшено на 8333, 33 грн.

Відповідно до п. 4.5. ст. 4 Закону України «Про ПДВ»якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно пп. 4.5.1. п. 4.5. ст. 4 Закону України «Про ПДВ» якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

З огляду на викладене вбачається, що у разі зменшення компенсації вартості товарів, підлягають коригуванню податкове зобов'язання постачальника та податковий кредит покупця. При цьому вказані коригування здійснюються за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.

Згідно декларації з ПДВ за травень 2010 року, яка була зареєстрована у Кременчуцькій ОДПІ 25.08.2010 року вх. № 77711, позивачем у додатку № 1 було відкориговано (зменшено) розмір податкового кредиту по господарським операціям з ПІІ «Лукойл-Україна»на 8333,33 грн.

Відсутність вказаної податкової декларації на момент проведення документальної невиїзної перевірки та складання акту перевірки від 29.06.2010 року була пов'язана із спором позивача та податкового органу з приводу прийняття податкової декларації. При цьому задекларовану суму податкового зобов'язання ПДВ за травень 2010 року 2500 грн. позивачем було сплачено у встановлені Законом строки - 30.06.2010 року, що підтверджується наявною у справі банківською випискою.

Разом з тим, суд бере до уваги те, що предмет документальної невиїзної перевірки, оформленої актом від 29.06.2010 року № 256/15-322/32860683 був обмежений перевіркою податкових декларацій позивача з ПДВ за березень 2010 року та квітень 2010 року.

Віднесення позивачем до податкового кредиту за квітень 2010 року суми ПДВ 8333, 34 грн. на підставі податкової накладної ПІІ «Лукойл Україна»№ 110097313 від 29.04.2010 року здійснено правомірно, що не заперечується в акті перевірки.

Отриманий позивачем у травні 2010 року розрахунок № 0001016/110097313 від 01.05.2010 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 29 квітня 2010 року № 110097313 був підставою для коригування податкового кредиту за наслідками податкового періоду травня 2010 року.

За таких обставин висновок перевірки про завищення позивачем податкового кредиту за квітень 2010 року на суму 8333,32 грн. у зв'язку з поданням ПІІ «Лукойл Україна»уточнюючого розрахунку № 231712 від 18.06.2010 року, згідно з яким зменшено суму податкових зобов'язань за квітень 2010 року, та неподанням аналогічного розрахунку позивачем, не ґрунтується на положеннях Закону України «Про ПДВ». Зміна суми компенсації вартості товарів є підставою для коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту постачальника та покупця за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та не є підставою для висновку про неправомірність формування податкового кредиту за попередній період.

Податковий період травень 2010 року та податкова декларація позивача з ПДВ за травень 2010 року взагалі не входили до предмета документальної невиїзної перевірки, оформленої актом від 29.06.2010 року.

Отже, висновок перевірки про завищення позивачем податкового кредиту по відносинам з ПІІ «Лукойл-Україна»є необґрунтованим та безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, податкові повідомлення-рішення № 0005291502/0/2379 від 20.07.2010 року, № 0005291502/1/3301 від 15.10.2010 року, № 0005291502/2/4268 від 13.12.2010 року, № 0005291502/3/367 від 22.02.2011 року, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 135 599 грн. 22 коп., в тому числі за основним платежем 104 307 грн. 09 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 31 292 грн. 13 коп., не ґрунтуються на вимогах Закону України «Про ПДВ», винесені без врахування та встановлення обставин, які мають значення для прийняття таких рішень.

Таким чином позовні вимоги про визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання Головного управління Державного казначейства України у Полтавській областіздійснити відшкодування судових витрат та витрат на правову допомогу шляхом перерахування грошових коштів з усіх рахунків, де обліковуються кошти Державного бюджету на розрахунковий рахунок позивача

Положенням про Державне казначейство України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1232 встановлено, що Державне казначейство України (далі - Казначейство) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується.

Повноваження органів Державного казначейства передбачені п.п..4, 5 вказаного Положення, до яких, зокрема, віднесено безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування; повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень, та інше.

Отже, органам державного казначейства України надано повноваження розпорядження бюджетними коштами у межах та на підставах, визначених чинним законодавством України.

Компенсація судових витрат особам, які їх зазнали, здійснюється шляхом перерахування коштів на їх поточні рахунки в банківських установах. Підставою для компенсації судових витрат є судове рішення.

Вимоги позивача щодо зобовязання ГУДК у Полтавській області здійснити відшкодування судових витрат заявлені передчасно, оскільки до суду не надано доказів того, що ГУДК у Полтавській області відмовляється від виконання рішення суду.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч. 3 ст. 94 Кодексу).

Відповідно до частин 1, 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом /частина 1/; граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом /частина 3/.

До набрання чинності таким законом граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу відповідно до пункту 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Кодексу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" від 27 квітня 2006 року N 590 встановлено, що компенсація витрат на правову допомогу стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, якщо вона сплачується за рахунок держави, не повинна перевищувати 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день особи, яка надавала правову допомогу.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 № 2857-VІ мінімальна заробітна плата з 1 січня 2011 року становить 941 грн., з 1 квітня 2011 року 960 грн.

З огляду на те, що згідно акту виконаних робіт від 10.03.2011 року з урахуванням участі представника позивача у судових засіданнях, представник позивача був зайнятий чотири робочі дні у лютому-березні 2011 року (941,00 грн. х 5% х 4 дні), один день у квітні 2011 року (960,00 грн. х 5% х 1 день), то сума витрат на оплату правової допомоги складає 236,20 грн.

Таким чином, позивачу підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1,70 грн. та витрати на оплату правової допомоги в сумі 236,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись пп. 7.4.1., 7.4.4. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7, пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Бумеранг" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0005291502/0/2379 від 20.07.2010 року, № 0005291502/1/3301 від 15.10.2010 року, № 0005291502/2/4268 від 13.12.2010 року, № 0005291502/3/367 від 22.02.2011 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Бумеранг" витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 грн. 70 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 236 грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11 квітня 2011 року.

СуддяМ.В. Довгопол