Постанова № 14840794, 22.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2011 року Справа № 2а-1300/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Єгоровій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Приватного підприємства "Вертікаль" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року було відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "Вертікаль" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 29.09.2010 №0001452301/0.

На обґрунтування заявленого позову позивач зазначив наступне.

На підставі акту від 21.09.2010 року документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Вертікаль" по взаємовідносинам з ТОВ "Інтер Компанія" за період квітень - червень 2010 року з податку на додану вартість №1998/23/33792049, державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку, було направлене податкове повідомлення - рішення від 29.09.2010 року №0001452301/0.

В даному акті встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 157173,70 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства при визначенні складу податкового кредиту за період з 01.04.2010р. по 30.06.2010р. Встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В даному акті зроблено висновок про те, що ПП "Вертікаль" при укладанні правочинів з ТОВ "Інтер-Компанія" порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже ці правочини є нікчемними.

Позивач зазначає, що згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч. 3).

Чинним законодавством України не надано органам державної податкової служби права визнавати правочини нікчемними, а до суду відповідач з позовом про визнання недійсними договорів, укладених між ПП "Вертікаль" та ТОВ "Інтер-компанія" не звертався, отже відсутні правові підстави робити висновок про нікчемність цих угод.

Як зазначено в самому акті перевірки обов'язок по перерахуванню частки грошових коштів в розмірі ПДВ до бюджету покладається на ТОВ "Інтер Компанія", за що ніяк не може нести відповідальність ПП "Вертикаль", та що ніяк не може свідчити про те, що укладені правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків та не мають юридичної сили.

Відповідач письмових заперечень проти заявленого позову не надав, представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Вважає оскаржуване повідомлення-рішення обґрунтованим та прийнятим правомірно. В якості пояснень по справі представник відповідача процитував висновки акту перевірки від 21.09.2010 №1998/23/33792049.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив наступне.

Між позивачем у справі ПП "Вертікаль" як генеральним підрядником та ТОВ "Інтер-Компанія" субпідрядником, було укладено наступні договори:

№04/10-02 від 13.04.2010 на проведення робіт з благоустрою меморіального комплексу "Привільнянський плацдарм" в м. Привілля, гора Артема - улаштування бруківки.

№06/10-01 від 15.06.2010 на проведення робіт з капітального ремонту світломузичного фонтану по проспекту Леніна;

№06/10-02 від 15.06.2010 на проведення робіт з капітального ремонту покриттів площі Перемоги;

№06/10-03 від 15.06.2010 на проведення робіт з капітального ремонту пішохідної огорожі по проспекту Леніна (а.с. 26-33).

За договором №04/10-02 від 13.04.2010 ТОВ "Інтер-компанія" виписано позивачу ПП "Вертікаль" податкові накладні №160402 від 16.04.2010 на суму 189980,00 грн. "передоплата на ремонтно-будівельні роботи", №060503 від 06.05.2010 на суму 147683,52 грн. "ремонтно-будівельні роботи за травень 2010 року" (а.с. 21-22).

За договорами від 15.06.2010 ТОВ "Інтер-компанія" виписано позивачу ПП "Вертікаль" податкові накладні № 220602 від 22.06.2010 на суму 47188,95 грн., №290603 від 29.06.2010 на суму 276995,59 грн. та №290604 від 29.06.2010 на суму 281194,19 грн. - "передоплата на ремонтно-будівельні роботи" (а.с. 23-25).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включно підрядником - ПП "Вертікаль" до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідний період, у тому числі:

за квітень 2010 року на суму 31663,33 грн.;

за травень 2010 року на суму 24613,92 грн.;

за червень 2010 року на суму 100896,46 грн. (а.с. 18-20).

Відповідно до банківських виписок позивачем було здійснено оплату всіх сум зазначених у вищенаведених податкових накладних (а.с. 34-38), за виключенням податкової накладної №060503 від 06.05.2010 на суму 147683,52 грн. "ремонтно-будівельні роботи за травень 2010 року" за договором №04/10-02 від 13.04.2010. Оплата даної накладної здійснена частково 06.05.2010 на суму 76000 грн. (а.с. 35) + 54800,34 грн. (03.06.2010 (а.с. 36), разом 130800,54 грн. Різниця складає 16883,18 грн., на цю суму між ТОВ "Інтер-компанія" та ПП "Вертікаль" було здійснено залік зустрічних вимог відповідно до договору від 06.05.2010 (а.с. 44). Таким чином сторони договору зменшили суму зобов'язань Генпідрядника за виконані роботи на суму вартості послуг генпідряду, яку ТОВ "Інтер-компанія" повинна відшкодувати на користь позивача за пунктом 5.1 договору №04/10-02 від 13.04.2010.

Також позивачем на підтвердження виконання робіт за договором №04/10-02 від 13.04.2010 надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2010 року та акт форми КБ2-в №1 від 06.05.2010приймання виконаних будівельних робіт за травень 2010 року (а.с. 39-43).

Оригінали всіх зазначених вище документів були досліджені у судовому засіданні. Зазначені документи досліджувалися і відповідачем під час проведення перевірки і аналогічні відомості відображені в акті перевірки від 21.09.2010 №1998/23/33792049.

В період з 20.09.2010 по 21.09.2010 Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку було проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Вертікаль" по взаємовідносинам з ТОВ "Інтер-Компанія" за період квітень-червень 2010 року з податку на додану вартість (а.с. 12-16).

Податковим органом з посиланням на податковий розрахунок з комунального податку ТОВ "Інтер-компанія" за 2 квартал 2010 року, в якому зазначено кількість працівників 4 особи здійснено висновок, що господарські операції з поставки робіт не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження об'єкту, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких робіт.

На підставі цього висновку відповідач вважає всі договори укладені між ПП "Вертікаль" та ТОВ "Інтер-компанія" нікчемними, а включення сум податку на додану вартість за податковими накладними виписаними ТОВ "Інтер-компанія" за цими договорами до складу податкового кредиту позивача безпідставним.

За висновком акту перевірки встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 за №168/97-ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 157173 грн., у тому числі: квітень 2010 року - 31663,33 грн., травень 2010 року - 24613,92 грн., червень 2010 року - 100896,46 грн. (а.с. 16).

29.10.2010 відповідачем на підставі акту перевірки від 21.09.2010 №1998/23/33792049 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001452301/0 про визначення ПП "Вертікаль" зобов'язань з податку на додану вартість на суму 229774,33 грн., з них 157173 грн. основне зобов'язання, 72601,33 штрафні санкції (а.с. 11).

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тому до них застосовуються положення законодавства, що було чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Висновки акту перевірки та відповідно прийняття податкового повідомлення-рішення про донарахування зобов'язань з податку на додану вартість та штрафних санкцій на загальну суму 229774,33 грн. ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу, викладених в акті перевірки про неможливість виконання контрагентом ТОВ "Інтер-Компанія"" підрядних робіт за договором субпідряду в обсягах, зазначених в акті приймання передачі-робіт №1 від 06.05.2010 за договором №04/10-02 від 13.04.2010. При цьому єдиним документом на який посилається податковий орган, як на підставу своїх припущень є податковий розрахунок з комунального податку ТОВ "Інтер-Компанія" за 2 квартал 2010 року в якому нібито зазначено, що кількість працівників цього платника податків складає 4 особи.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав ніяких заперечень на адміністративний позов, ним не було надано будь-яких доказів на підтвердження обґрунтованості висновків акту перевірки про фактичну неможливість виконання підрядних робіт, не надано навіть податкового розрахунку з комунального податку за 2 квартал 2010 року, на який є посилання в акті перевірки. Будь-яких пояснень щодо висновку про нікчемність інших трьох договорів від 15.06.2010 відповідачем не надано, не зазначено підстав вважати ці договори нікчемними і в акті перевірки, оскільки висновок податкового органу про неможливість фактичного виконання субпідрядних робіт власними силами ТОВ "Інтер-компанія" здійснено лише щодо договору №04/10-02 від 13.04.2010.

Таким чином відповідачем було зроблено безпідставний висновок про невиконання підрядних робіт по влаштуванню бруківки лише на підставі припущення, без з'ясування фактичних обставин.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 72 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати. Так предметом договору №04/10-02 від 13.04.2010 є благоустрій меморіального комплексу "Привільнянський плацдарм" в м.Привілля, гора Артема улаштування бруківки. Слід зазначити, що даний меморіальний комплекс є одним з небагатьох пам'ятників побудованих за часів незалежної України в ушанування пам'яті героїв Великої Вітчизняної Війни. Урочисте відкриття меморіального комплексу відбулося під час святкування 65 річниці перемоги у Великій Вітчизняній Війні 09 травня 2010 року. Ця подія широко висвітлювалася місцевими засобами масової інформації. В урочистій церемонії відкриття пам'ятника приймали участь керівництво області та районів. Серед інших джерел можна зазначити інформаційні повідомлення, фото- та відео-матеріали, розміщені в мережі Інтернет http://lisichansk.com.ua/2010/05/2849, http://rubezhnoe.org.ua/publ/novosti_luganskoy_oblasti/v_g_privole_k_dnju_pobedy_otkrojut_ogromnuju_zvezdu/84-1-0-643.

За таких обставин, висновки податкового органу про "безтоварність" операцій та фактичне не виконання робіт спростовуються загально відомими відомостями про закінчення будівництва меморіалу та його урочисте відкриття.

Відповідно до вимог пункту 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позивач на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку мав право на відображення сум за операціями з ТОВ "Інтер-компанія" у складі податкового кредиту квітня-червня 2010 року, а висновки податкового органу викладені в акті перевірки та прийняте за його наслідками податкове повідомлення-рішення є безпідставними.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Вертікаль" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області №0001452301/0 від 29.10.2010.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Вертікаль", м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 60а, ід. код 33792049 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 28.03.2011.

СуддяА.М. Каюда