Постанова № 14840777, 21.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2011 року Справа № 2а-1380/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі:Бурихіні О.С.,

за участю представників

позивача:Меркулової М.В. (довіреність № 235/10 від 10.01.2011)

відповідача:не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до приватного підприємства «Дінго» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2011року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до приватного підприємства «Дінго», у якому позивач просив:

- стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 53383,01 грн. перед Державним бюджетом України;

- стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу дозволити здійснювати за рахунок готівки, що належить відповідачу;

- стягнуті кошти перерахувати на розрахунковий рахунок 31118029700027, одержувач: Управління ДКУ в м. Алчевськ, банк одержувача: Головне Управління ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ідентифікаційний код 24046768.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що приватне підприємство «Дінго» є юридичною особою субєктом підприємницької діяльності, що підтверджено довідкою управління статистики в м. Алчевську № 304 від 21.06.2007.

Відповідач перебуває на податковому обліку в Алчевської ОДПІ 18.08.2003 за № 70/366-03 та є платником податку на додану вартість.

Станом на 31.12.2010 податковий борг ПП «Дінго» становить 53383,01 грн., що складається з: податкового зобовязання у розмірі 52225,25 грн., пені 1157,76 грн.

Податкові зобовязання були визначені відповідачем самостійно у поданих до податкової інспекції деклараціях.

Алчевською ОДПІ до відповідача направлено першу та другу податкові вимоги № 1/301 та 2/354, які отримано відповідачем відповідно 12.08.2009 та 13.10.2009.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Поштові направлення на адресу відповідача повернулися до суду із зазначенням причини повернення за закінченням терміну зберігання.

З огляду на положення ч.11 ст.35 КАС України, суд вважає, що відповідача про дату час та місце розгляду справи повідомлено належним чином.

Відповідач явку свого повноваженого представника у судове засідання повторно не забезпечив, правом надати заперечення на адміністративний позов не скористався.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності належним чином повідомленого представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що приватне підприємство «Дінго» є юридичною особою субєктом підприємницької діяльності, що підтверджено довідкою управління статистики в м. Алчевську № 304 від 21.06.2007 та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.25, 27).

Відповідач перебуває на податковому обліку в Алчевської ОДПІ з 18.08.2003 за № 70/366-03 та є платником податку на додану вартість, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.26, 27).

За період з 28.04.2010 по 31.12.2010 за відповідачем виник податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 53383,01 грн., що складається з: податкового зобовязання у розмірі 52225,25 грн., пені 1157,76 грн., що підтверджено розрахунками Алчевської ОДПІ про розмір заборгованості відповідача (а.с.5-10).

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий Кодекс України. У звязку із набранням чинності Податковим кодексом України втратив чинність Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Разом з тим, суд вважає за потрібне при розгляді адміністративної справи застосовувати положення цього Закону, оскільки правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем виникли до набрання чинності ПК України та були врегульовані саме Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно ч.2 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Пунктом 5.3.1. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з п.п.5.4.1 п.5.4. ст.5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлений термін, визнається сумою податкового боргу.

Так, податкові зобовязання у розмірі 52225,25 грн. були визначені відповідачем самостійно у поданих до податкової інспекції деклараціях по податку на додану вартість (а.с.11-22).

Разом з тим, у встановлений законом термін податкові зобовязання відповідачем не сплачено, у звязку з чим виник податковий борг.

Статтею 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобовязання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобовязання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

За несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання відповідачу нарахована пеня у розмірі 1157,76 грн., розмір якої підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податку (а.с.6).

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 якого платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до відповідача відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» надіслано першу податкову вимогу № 1/301 від 06.08.2009 (отримано директором підприємства 12.08.2009) та другу податкову вимогу № 2/354 від 11.09.2009 (отримано директором підприємства 13.10.2009) (а.с.33-36).

Оскільки податкові вимоги є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 ПК України.

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не сплачена, таким чином, судом позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд вважає за потрібне зазначити, що позивач просив стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу дозволити здійснювати за рахунок готівки, що належить ПП «Дінго», що на думку суду є безпідставним.

Так, системним аналізом ст.20 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Представником позивача суду не надано доказів: по-перше, про відсутність коштів відповідача на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків; а по-друге, наявності готівки, що належить ПП «Дінго» та за рахунок якої можливо буде виконати рішення суду.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податковий борг відповідача у розмірі 53383,01 грн. є документально підтвердженим та підлягає стягненню з рахунків ПП «Дінго» у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Згідно ст.160 КАС України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до приватного підприємства «Дінго» про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.

Стягнути кошти приватного підприємства «Дінго» (місцезнаходження: 94204, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Горького, 49, код за ЄДРПОУ 32616177) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом у розмірі 53383,01 грн. (пятдесят три тисячі триста вісімдесят три гривні одна копійка), а саме: з податкового зобовязання у розмірі 52225,25 грн. (пятдесят дві тисячі двісті двадцять пять гривень двадцять пять копійок), пені у розмірі 1157,76 грн. (одна тисяча сто пятдесят сім гривень сімдесят шість копійок) на користь Державного бюджету України (р/р 31118029700027, одержувач: УДКУ в м. Алчевськ, банк одержувача: ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ідентифікаційний код 24046768).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 25 березня 2011 року.

СуддяК.О. Пляшкова