Справа № 2-461/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
29 березня 2011 року Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя
у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.
при секретарі Корягіній Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Петромихайлівське», про стягнення штрафу та пені на загальну суму 7435739,84 грн. за договором купівлі продажу цінних паперів від 07.05.2005 р. № Б-14/ПР-26, що був укладений між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «Петромихайлівське»,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
У позові вказав, що за договором купівлі продажу цінних паперів від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26, який був укладений між ним та ВАТ «Петромихайлівське», він придбав у ВАТ «Петромихайлівське»прості іменні акції, емітовані ВАТ «Петромихайлівське», в кількості 21750000 штук, вартістю 0,28 грн. да одну, на загальну суму 6 090 000 грн. Договір був укладений у відповідності до вимог законодавства, яке діяло на час укладання договору, містив у собі всі суттєві та інші умови, необхідні для його виконання сторонами.
У п. 3 договору міститься твердження, що ВАТ»Петромихайлівське»до моменту укладання договору акції, які є предметом договору, нікому не продало, не подарувало, не передало як внесок до статупного капіталу юридичних осіб, іншим особам не відчужені, не заставлені, під забороною не перебувають, судового спору щодо них не має.
Відповідно до п. 2.5 укладеного договору, продавець ВАТ «Петромихайлівське»зобов»язався надати зберігачу належним чином оформлене розпорядження на переказ цінних паперів з рахунку у цінних паперах № 011398на адресу покупця ОСОБА_1 на протязі трьох робочих днів після дати письмового повідомлення продавця про його готовність передати покупцю належні за договором купівлі- продажу цінні папери, але не пізніше 25.08.2005 року. Відповідно до додаткової угоди, цей термін було подовжено до 11.09.2009 року.
Після його письмового звернення до ВАТ «Петромихайлівське»з приводу належного виконання умов укладеного договору, ним отримана відповідь, у якій ВАТ «Петромихайлівське»гарантувало йому виконання договору. Оскільки вказаний договір не був виконаний відповідачем належним чином, а тому просив стягнути з ВАТ «Петромихайлівське»на його користь 7435739 грн. 84 коп., з яких: 1218000 грн. –штраф в розмірі 20 відсотків від вартості простих іменних акцій ВАТ «Петромихайлівське»за невиконання п. 2.5. вказаного договору; 127739,84 грн. –пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення зобов’язання за невиконання ВАТ «Петромихайлівське»п. 2.5. договору; 6090000 грн. – штраф в розмірі повної вартості цінних паперів за договором за недодержання ВАТ «Петромихайлівське»своїх гарантій у відповідності до п. 4.3, також просив стягнути з відповідача на його користь 1700 грн. сплаченого судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, докази по справі та правове обґрунтування, викладене у позові та інших документах, наданих суду.
Представники відповідача ВАТ «Петромихайлівське»проти позову заперечують. Суду пояснили, що договір від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26 має недоліки, не підписувався представником відповідача, а ОСОБА_1 не здійснював сплату вартості цінних паперів за цією угодою. Також пояснив, що ВАТ «Петромихайлівське»з зустрічним позовом по дійсній справі до суду не зверталося, позовних вимог про визнання Договору від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26 недійсним відповідач до місцевого суду не заявляв.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд з’ясував обставини справи, які мають значення для її вирішення, та вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 10, ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Судом встановлено, що між ОСОБА_1 і ВАТ «Петромихайлівське», відповідно до діючого законодавства було укладено договір купівлі продажу цінних паперів від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26, а згодом –додаткову угода до нього, за якими ВАТ «Петромихайлівське»продало, а ОСОБА_1 купив прості іменні акції, що були емітовані ВАТ «Петромихайлівське», в кількості 21750000 шт. за ціною 0,28 грн. за одну акцію на загальну суму 6090000 грн. та сплатив за них повну вартість. Дійсний договір був в значній мірі виконаний його сторонами. ОСОБА_1 належним чином сплатив ціну за договором, а ВАТ «Петромихайлівське»передало позивачу право власності на цінні папери ВАТ «Петромихайлівське» у відповідності до акту передачі-прийому цінних паперів від 07.05.2005 року, укладеного між ОСОБА_1 та відповідачем ВАТ «Петромихайлівське». Пунктом 3 цього акту визначено, що він є невід’ємною частиною договору від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26 та є доказом належного виконання покупцем в особі ОСОБА_1 всіх своїх зобов’язань щодо оплати цінних паперів за цією угодою.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча би однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, що й відбулося в дійсному випадку.
Пунктом 1.1 укладеного договору від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26 передбачено, що продавець ВАТ «Петромихайлівське», який є оферентом договору, зобов`язується передати у приватну власність покупця ОСОБА_1, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах договору цінних паперів, в договорі визначені їх індивідуальні ознаки та вартість, а також умови оплати.
Пункт 7.1. договору містить в собі застереження про те, що всі учасники угоди досягли домовленостей по всім суттєвим та іншим умовам договору, необхідним для належного його виконання; однаково розуміють значення і умови цього правочину та його правові наслідки, а також підтверджують, що волевиявлення їх є вільним, свідомим і відповідає їх дійсним намірам; зобов’язання та умови договору, є для них зрозумілими, відповідають їх істинному волевиявленню; договір не укладений під впливом омани, обману або під впливом насильства чи тяжкої обставини для його сторін, ця угода не є фіктивним або удаваним, уявним, зловмисним правочином, а є угодою, спрямованою на настання реальних правових наслідків, обумовлених нею.
Досліджений судом договір від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26 містить в собі всі суттєві та інші умови, необхідні та достатні для належного виконання його сторонами, він був укладений належним чином за участю професійного торгівця цінними паперами –ТОВ «Фондова компанія «Флагман», яке діяло у відповідності до ліцензії від 23.05.2003 року серії АА № 549114 на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів по випуску та обігу цінних паперів, виданою Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Ст. 204 ЦК України встановлює правило про презумпцію правомірності угоди, яка розповсюджується на договір купівлі-продажу цінних паперів від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26, укладений між ВАТ «Петромихайлівське» та ОСОБА_1
Вказаний договір був укладений належним чином у встановленій законом формі, є чинним і є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків у відповідності до ч. 2 ст. 11, ст. 509 ЦК України та для їх належного виконання сторонами цієї угоди.
Сторонами вказаного договору в момент його укладання були додержані всі вимоги закону, що регулювали такі цивільні відносини. Договір від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26 був в значній мірі виконаний його учасниками. Позивач належним чином сплатив продавцю вартість цінних паперів за цим договором та прийняв право власності на них у відповідності до акту передачі-прийому цінних паперів від 07.05.2005 року (додаток № 1 до договору від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26), а відповідач передав ОСОБА_1 в спосіб, встановлений п. п. 2.3, 2.7 вказаного договору, право власності на цінні папери, що були предметом дійсної угоди, за актом передачі-прийомки від 07.05.2005 року (додаток № 1 до договору). Відповідачем з власної вини не були виконані п. п. 2.5, 2.8, 3.4 зазначеного договору, він не надав зберігачу цінних паперів належним чином оформлене розпорядження на переказ цінних паперів з рахунку у цінних паперах № 011398 на адресу покупця ОСОБА_1, на протязі трьох робочих днів після оплати покупцем загальної вартості цінних паперів за договором і дати письмового повідомлення продавця про його готовність передати покупцю належні останньому на праві власності цінні папери, але не пізніше 25.08.2005 року; не виконав зобов’язання особисто за свій рахунок здійснити операцію щодо обмеження в обігу цінних паперів, які обліковується на його рахунку в цінних паперах, а також не виконав власних гарантій щодо того, що цінні папери, які є предметом договору, не будуть в майбутньому предметом будь-яких інших угод по їх відчуженню відповідачем будь-яким засобом, або таких угод, що можуть потягнути їх відчуження, на користь інших осіб, ніж покупець за договором, до їх передачі покупцю.
З письмових доказів, наданих суду позивачем, вбачається, що ВАТ «Петромихайлівське»не тільки не виконало частини наведених власних зобов’язань за договором від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26, але й, порушуючи права ОСОБА_1, безпідставно вдруге продало цінні папери Міжнародній Комерційній Компанії «Stapler Ltd»(Беліз, м. Беліз, Ів Стріт, будинок 4), які вже були продані раніше ОСОБА_1 відповідачем та право власності на які перейшло до ОСОБА_1 з 07.05.2005 року згідно з умовами договору, актом передачі-прийому цього права, що є додатком до цієї угоди та невід’ємною його частиною.
Представники відповідача не надали суду доказів тієї обставини, що під час укладання договору від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26 мали місце перешкоди до вчинення цього правочину, а позивач знав чи міг знати про це.
Згідно з ч. 5 ст. 12, ст. 204 ЦК України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», добросовісність набувача презюмується, що є підставою для висновку суду про те, що поведінка ОСОБА_1 під час підготовки та укладання зазначеного договору була добросовісною та розумною.
Відповідач також не заперечував, що з боку ВАТ «Петромихайлівське»було додержано гарантій, передбачених п. 3.1. договору від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26, стосовно того, що продавець отримав від компетентного органу ВАТ «Петромихайлівське»відповідно до його Статуту та закону всі дозволи та узгодження, необхідні та достатні для укладання договору за участю вказаного господарського товариства на умовах, викладених в ньому, а особа, що підписує договір від імені продавця, має для цього достатні повноваження.
Не прийняті судом до уваги доводи відповідача про те, що грошові кошти за договором ним не приймалися, а квитанція до прибуткового касового ордеру від 07.05.2005 року серії 01 АФ № 614397, виданого ВАТ «Петромихайлівське»на ім’я ОСОБА_1, насправді видана іншою юридичною особою, не відповідає такому типовому первісному регістру бухгалтерського обліку станом на дату його складання, який, крім того, підписаний не уповноваженою особою.
Квитанція до прибуткового касового ордеру є належним та допустимим письмовим доказом, який містить інформацію щодо предмету доказування та підтверджує прийняття вартості цінних паперів в сумі 6090000 грн. до каси ВАТ «Петромихайлівське»07.05.2005 року, як це встановлено Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року під № 40/10320, що визначає квитанцію до прибуткового касового ордеру єдиним засобом доказування викладеної обставини, яка не може підтверджуватися іншими засобами доказування. Дійсна квитанція підписана колишнім директором ВАТ «Петромихайлівське»ОСОБА_3 а також іншою особою, яка під час складання касового ордеру та квитанції до нього була уповноважена приймати готівкові кошти до каси ВАТ «Петромихайлівське»у відповідності до п. 3.3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні. Представники відповідача не надали суду заперечень стосовно відсутності відповідних повноважень на приймання готівки у іншої особи, яка крім ОСОБА_3 підписала вказану квитанцію до прибуткового касового ордеру та не надав доказів з цього приводу. Також не надано доказів твердження про те, що ці грошові кошти не надходили до каси ВАТ «Петромихайлівське», не були відображені у первинній бухгалтерській документації та відповідних облікових регістрах. Квитанція до прибуткового касового ордеру має відбиток круглої печатки ВАТ «Петромихайлівське», яка містить повну назву цього господарського товариства із вказівкою організаційно-правової форми, місце знаходження відповідача (Запорізька область, Вільнянський район, с. Петро-Михайлівка) та його код ЄДРПОУ –00488800, який присвоюється юридичній особі під час її державної реєстрації у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців» та є головною індивідуальною ознакою юридичної особи і засобом її ідентифікації. У графі «Прийнято»вказано, що готівка прийнята від ОСОБА_1 саме за договором від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26, неналежне виконання якого відповідачем стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду.
Посилання представників відповідача на ту обставину, що торгівцем цінними паперами була допущена помилка в нумерації договору від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26, не є підставою для відмови у задоволенні позову. Угоди такого виду не підлягають державній реєстрації в розумінні ст. 210 ЦК України, тому, договір від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26 є укладеним з моменту його підписання учасниками незалежно від поведінки торгівця цінними паперами у зв’язку з покладеними на нього обов’язками як професійного учасника ринку цінних паперів.
Договір від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26 є за своєю правовою природою договором купівлі-продажу і був укладений за участю торгівця ЦП в межах здійснення брокерської діяльності шляхом укладання цивільно-правового договору щодо ЦП за дорученням і за рахунок іншої особи, в даному випадку –ВАТ «Петромихайлівське», з яким ТОВ «Фондова компанія «Флагман»(ліцензія на право здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів від 23.05.2003 року серії АА № 549114, видана Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку) ще раніше уклала договір доручення на продаж цінних паперів від 07.05.2005 року № Б-14/05 згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», тому, посилання представників відповідача на ту обставину, що договір від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26 повинен містити у номері літеру «К»у відповідності до п. 2.6 Наказу ДКЦПФР від 23.12.1996 року, є безпідставними, оскільки цей договір не є договором комісії, а укладався як договір купівлі-продажу цінних паперів. Навіть в тому випадку, якщо допускаються порушення правил здійснення професійної діяльності з боку професійних учасників ринку цінних паперів, зокрема, –продавця, то це є лише підставою для застосування компетентними органами до такої особи певних видів відповідальності, встановлених законодавством, що регулює обіг цінних паперів в Україні, але не є приводом або підставою для невизнання стороною договору своїх зобов’язань за ним та для їх невиконання або неналежного виконання, а також для визнання договору недійсним.
За заявою та клопотанням ВАТ «Петромихайлівське»судом був допитаний у якості свідка колишній директор ВАТ «Петромихайлівське»ОСОБА_3, який в судовому засіданні заперечував факт підписання ним договору від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26, додатків до нього та інших документів, пов’язаних з цією угодою, а також квитанції до прибуткового касового ордеру від 07.05.2005 року серії 01 АФ № 614397, виданого ВАТ «Петромихайлівське»на ім’я ОСОБА_1
Судом, за клопотанням сторін, по справі була призначена судово-почеркознавча та судово-технічна експертиза, яка була проведена у Науково-дослідницькому експертно-криміналістичному центрі при ГУ МВС України в Запорізькій області та направлена до суду з супроводжувальним листом НДЕКЦ від 27.01.2011 року.
Згідно п. 2 висновку експерта НДЕКЦ від 26.01.2011 року № 11/Л всі документи, що були надані судом для дослідження експертній установі, були виконані від імені ВАТ «Петромихайлівське»однією особою, а п. п. 5, 8 цього експертного висновку встановлено, що договір від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26, додатки № 1 та № 2 до нього, листи ВАТ «Петромихайлівське»від 11.07.2006 року та від 09.02.2005 року, а також квитанція до прибуткового касового ордеру від 07.05.2005 року серії 01 АФ № 614397 на ім’я ОСОБА_1 підписані самим колишнім директором ВАТ «Петромихайлівське»ОСОБА_3, тому, показання цього свідка не враховуються судом під час оцінки доказів та ухвалення рішення по справі з тієї причини, що вони не є достовірними та протиречать фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що листи ВАТ «Петромихайлівське»від 11.07.2006 року та від 09.02.2005 року на ім’я ОСОБА_1 дійсно були підписані директором цього господарського товариства ОСОБА_3 значно пізніше договору від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26 та додатків до нього. В цих листах йшлася мова про намір відповідача виконати належним чином свої зобов’язання за вказаним договором, що свідчить про додаткове схвалення цієї угоди від імені ВАТ «Петромихайлівське» уповноваженою особою.
Представники відповідача не заперечують ту обставину, що ВАТ «Петромихайлівське»- продавець за договором, отримало від свого компетентного органу відповідно до його Статуту та закону всі дозволи та узгодження, необхідні і достатні для укладання Договору від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26 за участю цього товариства на умовах, викладених у вказаній угоді, а особа, що підписує дійсний договір від імені ТОВ «Петромихайлівське», як це встановлено його п. 3.1, має для цього достатні повноваження, тому вважає, що у суду не має підстав для стягнення з ВАТ «Петромихайлівське»на користь ОСОБА_1 штрафу в розмірі повної вартості цінних паперів, відповідно до п. 4.3 вказаного договору, що становить 6090000 грн., як наполягав позивач у своєму розрахунку суми позову.
Оскільки ОСОБА_1 не надав доказів порушення відповідачем п. 3.1 Договору від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26, суд вважає встановленою ту обставину, що положення цього пункту договору були додержані з боку ВАТ «Петромихайлівське»належним чином і відсутні підстави для задоволення позову у цій частині позовних вимог.
Представники відповідача також не заперечували проти правильності розрахунку ОСОБА_1 суми штрафу в розмірі 20 відсотків від вартості цінних паперів за вказаним договором за невиконання ВАТ «Петромихайлівське»п. 2.5. договору в розмірі 1218000,00 грн. та пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення зобов’язання за невиконання ТОВ «Петромихайлівське»п. 2.5. Договору у відповідності до його п. 4.2, що становить 127739,84 грн.
У судовому засіданні, яке відбулося 21.03.2011 року, представники відповідача надали суду ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.03.2011 року про порушення провадження у справі № 15/5009/1059/11 за позовом Міжнародної Комерційної Компанії «Stapler Ltd» до ВАТ «Петромихайлівське», ОСОБА_1, ТОВ «Фондова компанія «Флагман»про визнання недійсним договору купівлі-продажу № Б-14/ПР-26 від 07.05.2005 року одночасно зі своєю заявою про зупинення провадження у цивільній справі № 2-461/2011 у зв’язку з неможливістю розгляду цієї справи до вирішення зазначеної справи в порядку господарського судочинства.
Представник ОСОБА_1- ОСОБА_2 заперечував проти задоволення заяви ВАТ «Петромихайлівське», посилаючись на те, що такий спір за участю ОСОБА_1, як фізичної особи та сторони спірного договору, не є за своєю правовою суттю корпоративним спором, а є цивільно-правовим і повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства, але ж ніяк не господарського. Представник позивача, заперечуючи проти клопотання вказав, що позов вже розглядається тривалий час з вини ВАТ «Петромихайлівське»та його представників, які, діючи недобросовісно, безпідставно затягують розгляд цивільної справи, позбавляючи позивача права на розгляд цієї справи в розумні строки, встановлені законом.
Суд не задовольнив заяви ВАТ «Петромихайлівське»про зупинення провадження у справі та постановив про це мотивовану ухвалу.
Пунктом 7.8 договору від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26 встановлено, що зобов’язання за цим договором припиняються виконанням, здійсненим належним чином, інші підстави припинення зобов’язань за договором не припускаються.
Як передбачено ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та т. ін.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов’язання. Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватися належним чином у відповідності до умов договору та вимог цього кодексу.
Дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку, що права ОСОБА_1 за договором від 07.05.2005 року № Б-14/ПР-26, який є укладеним відповідно до закону та підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків, були порушені з боку ВАТ «Петромихайлівське»в результаті невиконання відповідачем частини своїх зобов’язань за вказаним договором за відсутністю вини позивача.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 підлягаючими частковому задоволенню на сумму1346069 грн. 23 коп.
На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача ВАТ «Петромихайлівське»підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.
З часу подачі позову до суду, позовні вимоги ОСОБА_1 не змінювалися.
Заявлені по справі представниками сторін клопотання, розглянуті судом у встановленому законом порядку.
Оскільки з відповідача ВАТ «Петромихайлівське»підлягає стягненню сума 1346069 грн. 23 коп., суд вважає за необхідне заходи забезпечення позову не скасовувати.
Керуючись ст.ст. 204, 509, 526, 545, 546, 549, 655, 662, 663, 665 ЦК України, ст.ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Петромихайлівське»(70015, Україна, Запорізька область, с. Петро-Михайлівка, вул. Леніна, 89, код ЄДРПОУ 00488800) на користь ОСОБА_1 (69050, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1):
1218000,00 (один мільйон двісті вісімнадцять тисяч) грн. –штраф в розмірі 20 (двадцяти) відсотків від ціни простих іменних акцій, емітованих відкритим акціонерним товариством «Петромихайлівське» (70015, Україна, Запорізька область, с. Петро-Михайлівка, вул. Леніна, 89, код ЄДРПОУ 00488800) за невиконання ВАТ «Петромихайлівське»пункту 2.5 договору купівлі-продажу цінних паперів від 07.05.2005 р. № Б-14/ПР26, укладеного між ВАТ «Петромихайлівське»та ОСОБА_4, у відповідності до п. 4.2 цієї угоди;
127739,84 (сто двадцять сім тисяч сімсот тридцять дев’ять грн. 84 коп.) –пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення зобов’язання за невиконання ВАТ «Петромихайлівське»п. 2.5 договору купівлі-продажу цінних паперів від 07.05.2005 р. № Б-14/ПР26, укладеного між ВАТ «Петромихайлівське»та ОСОБА_1, у відповідності до п. 4.2 цієї угоди;
307,67 (триста сім грн. 67 коп.) –частка судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, пропорційна до розміру задоволених позовних вимог;
21,72 (двадцять одна грн. 72 коп.) –частка витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених позивачем при поданні позову, пропорційна до розміру задоволених позовних вимог.
Всього –1346069,23 (один мільйон триста сорок шість тисяч триста шістдесят дев’ять грн. 23 коп.)
Інші позовні вимоги залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення дійсного рішення суду.
Суддя: Гнатик Г.Є.
Судове рішення № 14839987, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 14.04.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-461/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: