Постанова № 14839540, 28.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2121/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретаріЛоминог А.М.

за участю

представника позивача Солоніцина П.О.

представника позивача Сухорукова Д.В.

представника відповідача Бондар Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промуніверсалбуд» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень рішень № 0000312340 та № 0000302340 від 27.01.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промуніверсалбуд» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень рішень № 0000312340 та № 0000302340 від 27.01.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що перевіркою ДПІ Київського району м. Донецька були встановлені порушення п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 1.4 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» на підставі яких були складені податкові повідомлення рішення № 0000312340 та № від 27.01.2011 року із сумою податкового зобовязання у розмірі 371388,75 грн. та № 00000312340 від 27.01.2011 року.

Позивач зазначив, що відповідачем фактично всі зазначені порушення було встановлено на підставі лише того факту, що угоди з ТОВ «Будреконструкція - Київ 2006», ПП «Азовбізнестрейдінг», ПП «Максіма» є нібито нікчемними.

Позивач не згоден з висновком ДПІ Київського району м. Донецька, вважає податкові повідомлення рішення прийнятими безпідставно, просив визнати їх недійсними.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що рішення винесені, на підставі порушень, викладених в акті перевірки та на підставі викладеного, просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Промуніверсалбуд» (ІН 19381134) зареєстровано 27.03.1998 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради та згідно довідки АБ № 217848 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є юридичною особою, видами діяльності за КВЕД якого, є газопровідні роботи, будівництво підприємств енергетики, добувної та обробної промисловості, діяльність у сфері інжинірингу, будівництво доріг та улаштування поверхні спортивних споруд, будівництво будівель та оптова торгівля будівельними матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

У відповідності до п. ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ із змінами та доповненнями Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Промуніверсалбуд» (код за ЄДРПОУ 19381134) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Будреконструкція Київ 2006» за період січень-листопад 2009 року, січень-березень 2010 року та ПП «Максіма» за період січень-листопад 2009 року, січень-березень 2010 року. По результатам зазначеної перевірки податковим органом був складений акт від 12.01.2011 року № 45/23-3/19381134 та встановлені наступні порушення:

-П. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 297111,00 грн. у звязку із придбанням послуг та товару згідно нікчемних правочинів з ТОВ «Будреконструкція Київ 2006», ПП «Максіма», ПП «Азовбізнестрейдінг», у тому числі за 1 квартал 2009 року на суму 98903,00 грн., за 2 квартал 2009 року на суму 66672,00 грн., за 3 квартал 2009 року на суму 65285,00 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 54514,00 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 11737,00 грн.;

- П. 1.4 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, що призвело до заниження суми податку, що підлягає сплаті на суму 238677,00 грн., у т.ч. за січень 2009 року 13951,00 грн., лютий 2009 року 50038,00 грн., березень 2009 року 15133,00 грн., квітень 2009 року 27185,00 грн., травень 2009 року 20525,00 грн., червень 2009 року 5628,00 грн., липень 2009 року 17169,00 грн., серпень 2009 року 14631,00 грн., вересень 2009 року 20428,00 грн., жовтень 2009 року 27765,00 грн., листопад 2009 року 15846,00 грн., січень 2010 року 2069,00 грн., лютий 2010 року 3693,00 грн., березень 2010 року 4616,00 грн. через завищення ПК за укладеними нікчемними правочинами з ТОВ «Будреконструкція Київ 2006», ПП «Максіма», ПП «Азовбізнестрейдінг» та через відсутність податкових накладних;

-Укладання нікчемних правочинів з ТОВ «Будреконструкція Київ 2006» - угода від 02.11.2009 № 02/11-2009, ПП «Максіма» - угоди від 01.07.2008 № 7/07-08 та від 01.07.2009 № 58, ПП «Азовбізнестрейдінг» - угода від 05.01.2009 № 34 та від 05.01.2010 № б/н, які не спричинили реального настання правових наслідків, що не відповідають вимогам закону, її вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемною, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

По результатам перевірки податковим органом були складені податкові повідомлення рішення № 0000302340 від 27.01.2011 року, яким за платежем податок на прибуток визначено суму податкового зобовязання у розмірі 371388,75 грн. та № 0000312340 від 27.01.2011 року, яким за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) визначено суму податкового зобовязання у розмірі 297110,00 грн.

Згідно п.1.4 ст.1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями (який діяв в перевіряємий період) поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно із підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту, що передбачено пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При чому пп.7.5.1 п. 7.5. ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на їх вимогу отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту

У відповідності до п. 1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР із змінами та доповненнями продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, при чому згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, як зазначалося в акті перевірки, позивач знаходився у правових відносинах, які у податкового органу викликали сумнів, з такими платниками податків як ТОВ «Будреконструкція Київ 2006», ПП «Максіма» та ПП «Азов Бізнес - Трейдінг».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будреконструкція Київ 2006» зареєстровано Печерською районною у місті Києві Державною адміністрацією 06.06.2006 року за № 1070102 0000 020376 та згідно свідоцтва № 37727619 з 22.06.2006 року є платником податку на додану вартість.

02.11.2009 року за № 02/11-2009 ТОВ «Будреконструкція Київ 2006» (підрядник) уклало з позивачем (замовник) договір, згідно якого ТОВ «Промуніверсалбуд» доручає виконання електромонтажних робіт та пусконалагоджувальних робіт на обєкті «Донецький булочно-кондитерський комбінат».

Згідно п. 3 зазначеного договору договірна вартість робіт складає 95077,2 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 15846,20 грн.

На виконання умов договору були складені та завірені підписами з печаткою обома сторонами договору кошторис на пусконалагоджувальні роботи з розрахунком договірної ціни та кошторис на будівельно-монтажні роботи з розрахунком договірної ціни № ІІ-1-7 з довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (за листопад 2009 року на суму 950772,00 грн.) та розрахунками загальновиробничих витрат.

Окрім того, були надані акти за № 1 приймання виконаних підрядних робіт до кошторису № ІІ-1-7 на будівельно-монтажні роботи за листопад 2009 року, № 2 приймання виконаних підрядних робіт до кошторису № ІІ-8 за листопад 2009 року), акт звірки розрахунків станом на 01.01.2011 року, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року на суму 950772,00 грн.

За надані послуги ТОВ «Промуніверсалбуд» перерахувало кошти, що підтверджують надані платіжні доручення № 300 від 24.11.2010 року на суму 8500,00 грн. (плата за виконані роботи згідно договору № 02/11-2009 від 02.11.2009 року), № 215 від 04.10.2010 року на суму 45000,00 грн. (сплата за виконані роботи згідно договору № 02/11-2009 від 02.11.2009 року), № 210 від 28.09.2010 року на суму 25000,00 грн. (плата за виконані роботи згідно договору № 02/11-2009 від 02.11.2009 року, № 191 від 13.09.2010 року в сумі 16577,20 грн. згідно договору № 02/11-2009 від 02.11.2009 року).

Суми податку на додану вартість у податковій накладній від 30.11.2009 року № 1419 включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за листопад 2009 року.

Згідно листа № 17078/10 від 05.08.2010 року станом на 05.08.2010 року кредиторська заборгованість по розрахункам з ТОВ «Будреконструкція Київ 2006» складає 95077,20 грн.

01.07.2008 року ПП «Максіма» (підрядник) уклало з позивачем (замовник) договори № 7/07-08 (додаткова угода від 01.09.2008 року, ) та 01.07.2009 року за № 58 відповідно до умов яких, підрядник надає у використання замовника механізми згідно додатку № 1 до договору по кожному механізму. Відповідно до п. 3 загальна сума договорів (кожного) складає 500000,00 грн. та оплата послуг здійснюється за фактично відпрацьований час.

В підтвердження виконання умов вказаних договорів ТОВ «Промуніверсалбуд» отримало податкові накладні (№ 185 від 30.01.2009 року, № 229 від 27.02.2009 року, № 352 від 27.02.2009 року, № 564 від 31.03.2009 року, № 762 від 30.04.2009 року, № 932 від 29.05.2009 року, № 1182 від 30.06.2009 року, № 1471 від 31.07.2009 року, № 1733 від 31.08.2009 року, № 2037 від 30.09.2009 року, № 2372 від 30.10.2009 року, № 611 від 30.03.2010 року) та акти приймання виконаних робіт (за січень 2009 року, лютий 2009 року в сумі 28000,00 грн., за лютий 2009 року в сумі 115386,10 грн., за березень 2009 року в сумі 41143,06 грн., № 762 за квітень 2009 року в сумі 75620,74 грн., за травень 2009 року в сумі 28554,29 грн., № 1182 за червень 2009 року в сумі 26957,21 грн., № 1471 за липень 2009 року в сумі 79369,68 грн., за серпень 2009 року в сумі 444427,26 грн., за вересень 2009 року в сумі 76881,84 грн., за жовтень 2009 року в сумі 67349,28 грн., № 611 за березень 2010 року в сумі 26992,56 грн.), а також складені довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (за січень 2009 року в загальному розмірі 11687,00 грн., за лютий 2009 року в загальному розмірі 115385,00 грн., за березень 2009 року в загальному розмірі 41143,00 грн., за квітень 2009 року в загальному розмірі 75621,00 грн., за травень 2009 року в загальному розмірі 28554,00 грн., за червень 2009 року в загальному розмірі 26957,00 грн., за липень 2009 року в загальному розмірі 79369,00 грн., за серпень 2009 року в загальному розмірі 44427,00 грн., за вересень 2009 року в загальному розмірі 76882,00 грн., за жовтень 2009 року в загальному розмірі 67349,00 грн., за березень 2010 року в загальному розмірі 26993,00 грн.)

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідних періодів, відображених у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за період січень-жовтень 2009 року, березень 2010 року.

За надані послуги, а саме за оренду техніки ТОВ «Промуніверсалбуд» перерахувало кошти, що підтверджують надані платіжні доручення: № 217 від 05.10.2010 року на суму 10000,00 грн. (згідно договору № 58 від 01.07.2009 року), № 150 від 13.07.2010 року на суму 35000,00 грн. (згідно договору № 58 від 01.07.2009 року), № 141 від 07.07.2010 року на суму 30000,00 грн. (згідно договору № 58 від 01.07.2009 року), № 140 від 23.06.2010 року на суму 23000,00 грн. (згідно договору № 58 від 01.07.2009 року), № 48 від 29.12.2009 року на суму 33000,00 грн. (згідно договору № 58 від 01.07.2009 року), № 46 від 25.12.2009 року на суму 40000,00 грн. (згідно договору № 58 від 01.07.2009 року), № 41 від 15.12.2009 року на суму 15000,00 грн. (згідно договору № 58 від 01.07.2009 року), № 30 від 08.12.2009 року на суму 25000,00 грн. (згідно договору № 58 від 01.07.2009 року), № 14 від 03.12.2009 року на суму 10000,00 грн. (згідно договору № 58 від 01.07.2009 року), № 374 від 11.11.2009 року на суму 50000,00 грн. (згідно договору № 58 від 01.07.2009 року), № 370 від 05.11.2009 року на суму 10000,00 грн. (згідно договору № 58 від 01.07.2009 року), № 368 від 02.11.2009 року на суму 20000,00 грн. (згідно договору № 58 від 01.07.2009 року), № 366 від 30.10.2009 року на суму 16000,00 грн. (згідно договору № 58 від 01.07.2009 року), № 353 від 28.10.2009 року на суму 25000,00 грн. (згідно договору № 58 від 01.07.2009 року), № 311 від 02.10.2009 року на суму 40000,00 грн. (згідно договору № 58 від 01.07.2009 року), № 308 від 30.09.2009 року на суму 48000,00 грн. (згідно договору № 58 від 01.07.2009 року), № 301 від 28.09.2009 року на суму 70000,00 грн. (згідно договору № 58 від 01.07.2009 року), № 267 від 03.09.2009 року на суму 35000,00 грн. (згідно договору № 58 від 01.07.2009 року), № 256 від 20.08.2009 року на суму 26000,00 грн. (згідно договору № 58 від 01.07.2009 року), № 85 від 31.03.2009 року на суму 47000,00 грн. (згідно договору № 4 від 01.02.2007 року), № 67 від 03.03.2009 року на суму 3000,00 грн. (згідно договору № 4 від 01.02.2007 року) та виписками банку по рахунку.

Розрахунки між ТОВ «Промуніверсалбуд» та ПП «Максіма» проводилися у безготівковій формі та згідно листа підприємства № 21283/10 від 24.09.2010 року станом на 01.06.2010 року кредиторська заборгованість по розрахункам з ПП «Максіма» складає 255000,38 грн.

05.01.2009 року між позивачем (покупець) та ПП «Азов Бізнес - Трейдінг» (продавець) були укладені договори № 34 та № б/н, на умовах яких продавець передає покупцю у власність будівельні матеріали та запчастини та згідно п.2 яких у вартість товару входить транспортні витрати, а загальна сума договору складає 800000,00 грн.

На виконання умов договорів ТОВ «Промуніверсалбуд» одержано товар, що підтверджується отриманими податковими накладними (№ 135 від 22.01.2009 року, № 166 від 05.02.2009 року, № 176 від 05.02.2009 року, № 272 від 06.03.2009 року, № 515 від 06.04.2009 року, № 713 від 14.05.2009 року, № 812 від 29.05.2009 року, № 927 від 12.06.2009 року, № 1214 від 06.07.2009 року, № 1395 від 11.08.2009 року, № 1619 від 11.09.2009 року, № 1620 від 11.09.2009 року, № 1617 від 11.09.2009 року, № 1618 від 11.09.2009 року, № 1764 від 13.10.2009 року, № 17 від 05.01.2010 року, № 124 від 01.02.2010 року, № 125 від 01.02.2010 року, № 326 від 25.03.2010 року, № 18 від 31.05.2010 року, № 18 від 31.05.2010 року) та витратними накладними (№ 135 від 22.01.2009 року на загальну суму 72019,29 грн., № 166 від 05.02.2009 року на загальну суму 73103,18 грн., № 167 від 05.02.2009 року на загальну суму 83739,54 грн., № 272 від 06.03.2009 року на загальну суму 49657,55 грн., № 515 від 06.04.2009 року на загальну суму 87491,16 грн., № 713 від 14.05.2009 року на загальну суму 20329,90 грн., № 812 від 29.05.2009 року на загальну суму 30399,00 грн., № 927 від 12.06.2009 року на загальну суму 51214,46 грн., № 1214 від 06.07.2009 року, № 1395 від 11.08.2009 року на загальну суму 3307,98 грн., № 1398 від 11.08.2009 року на загальну суму 40051,30 грн., № 1619 від 11.09.2009 року на загальну суму 1548,00 грн., № 1620 від 11.09.2009 року на загальну суму 8784,00 грн., № 1617 від 11.09.2009 року на загальну суму 18058,92 грн., № 1618 від 11.09.2009 року на загальну суму 17296,18 грн., № 1764 від 13.10.2009 року на загальну суму 99243,50 грн., № 17 від 05.01.2010 року на загальну суму 12411,37 грн., № 124 від 01.02.2010 року на загальну суму 12828,00 грн., № 125 від 01.02.2010 року на загальну суму 3397,68 грн., № 326 від 25.03.2010 року на загальну суму 703,15 грн., № 7 від 31.05.2010 року на загальну суму 39495,00 грн., № 7 від 31.05.2010 року на загальну суму 39495,00 грн.), а також рахунками фактурами ( № 135 від 22.01.2009 року, № 166 від 05.02.2009 року, № 167 від 05.02.2009 року, № 272 від 06.03.2009 року, № 515 від 06.04.2009 року, № 713 від 14.05.2009 року, № 812 від 29.05.2009 року, № 927 від 12.06.2009 року, № 1214 від 07.07.2009 року, № 1395 від 11.08.2009 року, № 1398 від 11.08.2009 року, № 1619 від 11.09.2009 року, № 1620 від 11.09.2009 року, № 1617 від 11.09.2009 року, № 1618 від 11.09.2009 року, № 1764 від 13.10.2009 року, № 17 від 05.01.2010 року, № 124 від 01.02.2010 року, № 125 від 01.02.2010 року, № 326 від 25.03.2010 року).

Факт отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Промуніверсалбуд» підтверджується довіреностями за №№ 29 від 31.05.2010 року та журналом реєстрації довіреностей.

За наданий товар, а саме за будівельні матеріали ТОВ «Промуніверсалбуд» перерахувало кошти, що підтверджують надані виписки банку по рахунку та платіжні доручення № 346 від 27.12.2010 року на суму 30000,00 грн. (згідно договору № б/н від 05.01.2010 року), № 345 від 24.12.2010 року на суму 29000,00 грн. (згідно договору № 34 від 05.01.2009 року), № 135 від 22.06.2010 року на суму 20500,00 грн. (згідно договору № б/н від 05.01.2010 року), № 134 від 14.06.2010 року на суму 4800,00 грн. (згідно договору № б/н від 05.01.2010 року), № 84 від 28.04.2010 року на суму 37500,00 грн. (згідно договору № б/н від 05.01.2010 року), № 52 від 26.03.2010 року на суму 6500,00 грн. (згідно договору № б/н від 05.01.2010 року), № 50 від 26.03.2010 року на суму 5400,00 грн. (згідно договору № 34 від 05.01.2009 року), № 34 від 04.03.2010 року на суму 15000,00 грн. (згідно договору № 34 від 05.01.2009 року), № 33 від 02.03.2010 року на суму 15000,00 грн. (згідно договору № 34 від 05.01.2009 року), № 323 від 13.10.2009 року на суму 20000,00 грн. (згідно договору № 34 від 05.01.2009 року), № 253 від 18.08.2009 року на суму 30000,00 грн. (згідно договору № 34 від 05.01.2009 року), № 222 від 06.08.2009 року на суму 30000,00 грн. (згідно договору № 34 від 05.01.2009 року), № 198 від 08.07.2009 року на суму 30000,00 грн. (згідно договору № 34 від 05.01.2009 року), № 197 від 08.07.2009 року на суму 22000,00 грн. (згідно договору № 34 від 05.01.2009 року), № 190 від 06.07.2009 року на суму 30000,00 грн. (згідно договору № 34 від 05.01.2009 року), № 166 від 04.06.2009 року на суму 58000,00 грн. (згідно договору № 34 від 05.01.2009 року), № 161 від 01.06.2009 року на суму 21000,00 грн. (згідно договору № 34 від 05.01.2009 року), № 124 від 12.05.2009 року на суму 25000,00 грн. (згідно договору № 34 від 05.01.2009 року), № 139 від 22.05.2009 року на суму 16000,00 грн. (згідно договору № 34 від 05.01.2009 року), № 114 від 07.05.2009 року на суму 40000,00 грн. (згідно договору № 34 від 05.01.2009 року), № 103 від 21.04.2009 року на суму 14000,00 грн. (згідно договору № 7 від 10.01.2008 року), № 96 від 14.04.2009 року на суму 9500,00 грн. (згідно договору № 7 від 10.01.2008 року), № 89 від 03.04.2009 року на суму 45000,00 грн. (згідно договору № 7 від 10.01.2008 року), № 74 від 05.03.2009 року на суму 34600,00 грн. (згідно договору № 7 від 10.01.2008 року), № 66 від 03.03.2009 року на суму 40907,25 (згідно договору № 7 від 10.01.2008 року), № 56 від 13.02.2009 року на суму 55000,00 грн. (згідно договору № 7 від 10.01.2008 року), № 32 від 11.02.2009 року на суму 30000,00 грн. (згідно договору № 7 від 10.01.2008 року), № 23 від 05.02.2009 року на суму 50000,00 грн. (згідно договору № 7 від 10.01.2008 року), № 19 від 26.01.2009 року на суму 62500,00 грн. (згідно договору № 7 від 10.01.2008 року).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідних періодів, відображених у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за період січень-жовтень 2009 року, січень-березень 2010 року.

Згідно листа підприємства № 21282/10 від 24.09.2010 року станом на 01.06.2010 року кредиторська заборгованість по розрахункам з ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» складає 173765,74 грн.

Отже, ознайомившись із актом перевірки ДПІ Київського району м. Донецька, суд вважає, що зазначений висновок зі виявленням порушень п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, п. 1.4 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР у податкового органу виник на підставі впевненості у нікчемності правочинів, укладених позивачем з ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг», ПП «Максіма» та ТОВ «Будреконструкція Київ 2006», посилаючись на акти зустрічних перевірок ДПІ Іллічівського району м. Маріуполя вказаних контрагентів ТОВ «Промуніверсалбуд», але доведення факту існування нікчемного правочину повинно здійснюватись певними засобами доказування. Тобто, наявність доказів, на які посилаються податкові органи під час проведення перевірок, повинні міститися в актах перевірки, а тому може бути підставою для встановлення факту нікчемності (удаваності) правочину та звернення до суду з позовом про стягнення з платника податків коштів, отриманих за нікчемними угодами, але документальне дослідження передбачає аналіз усіх документів, необхідних для документування господарських операцій, зокрема, передбачених нормативно-правовими актами (Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» та ін.), зокрема: наявність контрактів (договорів), повязаних з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарів, тощо та додатки до них; документи, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обовязковою згідно змісту контракту (договору) (наприклад акт прийому-передачі товару, акт виконаних робіт, рахунки-фактури, тощо), а також податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей), інші дані, що свідчать про реальність здійснюваних операцій; фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо); Реєстри отриманих та виданих податкових накладних.

Поняття правочину визначено статтею 202 Цивільного кодексу України, а саме правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальними вимогами чинного правочину є те, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. (ст. 203 ЦК).

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, при чому відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із статтею 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 1 цього Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статі 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В ході проведення перевірки ДПІ Київського району м. Донецька було встановлено, що акти приймання виконаних робіт, складені позивачем та його контрагентами, не містять у собі усі обовязкові реквізити, передбачені ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме в них відсутні посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а також дата, номер та місце складання вищевказаних актів.

З цього приводу суд зазначає, що дані посилання жодним чином не можуть вказувати на фактичне неотримання послуг ТОВ «Промуніверсалбуд», як вважає відповідач.

Також, суд не приймає посилання відповідача на те, що актом зустрічної перевірки ДПІ Іллічівського району м. Маріуполя від 30.06.2010 № 291/23-1/34413019 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Будреконструкція-2006» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2009 року по 31.03.2010 року було встановлено втрату необхідних для проведення перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, що вказує на здійснення фінансово-господарської діяльності поза межами правового поля, без наміру створення правових наслідків та згідно ч.1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК є нікчемними, оскільки втрата документів вказує саме на факт неможливості підтвердження формування податкових зобовязань та податкового кредиту, а зовсім не на нікчемність укладених угод.

З актів від 29.06.2010 року № 286/23-1/33504100 про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.01.2009 року по 31.03.2010 року та від 30.06.2010 року № 299/23-1/34273396 про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Максіма» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.01.2009 року по 31.03.2010 року встановлено, що ГВПМ ДПІ у м. Маріуполі вилучило у ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» та ПП «Максіма» необхідні для проведення перевірки первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, у звязку із чим, як зазначено ДПІ Іллічівського району м. Маріуполя, неможливо підтвердити правомірність формування податкових зобовязань та податкового кредиту. В підтвердження вилучення зазначених первинних документів підприємствами були надані протоколи вилучення.

На підставі зазначеного податковим органом було зроблено висновок про нікчемність укладених контрагентами позивача правочинів, тобто такими, які не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

Суд вважає, що ненадання документів зазначеним контрагентом взагалі не вказує на здійснення фінансово-господарської діяльності поза межами правового поля, тобто без наміру створення правових наслідків, оскільки первинні документи не досліджені та не співпоставлені в розрізі контрагентів, що не дає можливості зробити висновки про факти порушення, оскільки нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Згідно з положеннями Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обовязок щодо визначення обєкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку продавця товару. Обовязок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку покупця.

Окрім того, Закон України «Про податок на додану вартість» не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку покупця товару (послуг) за втрату первинних документів, їх ненадання або правильність визначення платником податку продавцем обєктів оподаткування та не покладено обовязку здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника.

Таким чином, в судовому засіданні посилання відповідача на недійсність вказаних правочинів, тобто їх укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту, не знайшли свого підтвердження як і той факт, що сторони, укладаючи господарські зобовязання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В судовому засіданні позивачем доведений та матеріалами справи підтверджений факт здійснення господарської діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову ознаку та спрямовані на отримання прибутку, як то передбачено ст. 3 Господарського кодексу України.

Даний факт підтверджується подальшим укладенням договорів на виконання робіт позивачем з метою отримання прибутку, наприклад 16.01.2009 року ВАТ «Донецький булочно-кондитерський комбінат» (замовник) уклало договір з ТОВ «Промуніверсалбуд» (генпідрядник), де останній забезпечував у відповідності до проектної документації та умовам договору реконструкцію системи газопостачання ВАТ «Донецький булочно-кондитерський комбінат».

11.09.2008 року за № 515 був укладений договір, де замовником виступав АП «Шахта ім. А.Ф. Засядько», а генпідрядником ТОВ «Промуніверсалбуд», предметом якого було забезпечення виконання робіт по обєкту «Газифікація 3-го пускового комплексу пос. Кіровський у Куйбишевському р-ні м. Донецька. Газопровод низького тиску» (а також додаткові угоди за №№ 5,4,3,2) та 21.06.2009 року за № 434 був укладений договір на виконання будівельно-монтажних робіт, предметом якого було забезпечення у відповідності із проектною документацією та умовами договору виконання робіт, а саме монтаж трубопроводів водопостачання, газопостачання та дегазації, та окрім того 02.04.2010 року за № 338 на виконання монтажу трубопроводів водопостачання, газопостачання, дегазації.

17.08.2009 року були укладені договори підряду за № 09-07-2, 09-07-3 та 09-07-1, де ТОВ «СКК «Білий мост» (замовник), а ТОВ «Промуніверсалбуд» (підрядник), який зобовязується виконати роботи по прокладці зовнішніх мереж водопостачання, надання акту здачі мереж в експлуатацію Міськводоканалу на обєкті Реконструкція комплексу будівель під Центр звязку ВТУ ЗАТ «УМС».

Саме для виконання вказаних договорів і було залучено контрагентів ТОВ «Будреконструкція Київ 2006», ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» та ПП «Максіма», про що свідчать довідки про вартість виконаних підрядних робіт та копії актів виконаних робіт, а матеріали та послуги, надані вказаними контрагентами були використані на обєктах будівництва та увійшли у загальний обсяг робіт у відповідності з проектною документацією.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промуніверсалбуд» про визнання недійсними податкових повідомлень рішень № 0000312340 та № 0000302340 від 27.01.2011 року підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промуніверсалбуд» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень рішень № 0000312340 та № 0000302340 від 27.01.2011 року - задовольнити повністю.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Київському районі м. Донецька № 0000312340 та № 0000302340 від 27.01.2011 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промуніверсалбуд» витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 березня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 01 квітня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кірієнко В.О.