Постанова № 14839535, 24.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2011 р. справа № 2а/0570/3071/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретаріЛоминог А.М.

з участю:

представника позивачаДурнєвої І.М.

відповідача Могили Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Сніжне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000101540/0, № 0000161540/0 від 01.02.2011 року,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Сніжнеантрацит» звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сніжне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000101540/0, № 0000161540/0 від 01.02.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем на підставі була проведена перевірка камеральна перевірка з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету з податку на додану вартість, нарахованого 30.09.2010 року та сплаченого за період з 08.11.2010 року по 09.12.2010 року, комунального податку за період з 30.01.2009 року по 10.12.2010 року, зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державною звернув бюджету за період з 15.10.2009 року по 30.12.2010 року. У результаті перевірки були виявлені порушення, виражені в несвоєчасній сплаті узгоджених сум податкових зобов'язань, з податку на додану вартість в розмірі 148639,85 грн., з комунального податку в розмірі 822,02 грн., зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в розмірі 42901,62 грн.

За результатами перевірки був складений акт № 42/15-31906124 від 26.01.2011 року та надіслані податкові повідомлення-рішення № 0000101540/0, 0000161540/0 від 01.02.2011 року, згідно яких на підставі ст. 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року ДП «Сніжнеантрацит» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 21450,81 грн. зі збору за геологорозвідувальні роботи, викопані за рахунок державною бюджету.

Позивач звернув увагу на той факт, що відповідачем неправомірно було змінено призначення платежу, зазначене у платіжних дорученнях, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги аналогічно викладеному у позовній заяві, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважає доводи позивача безпідставними, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, зазначив, що відповідно до пп. 3.1.1 ст.3 ЗУ від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, платник податків самостійно визначає черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу, за винятком випадків примусового стягнення активів платника в рахунок погашення його податкових зобовязань за рішенням суду. Таким чином, платник податків має право вибору черговості погашення своїх податкових зобовязань тільки у разі наявності в нього активів, вільних від заставних зобов'язань та за їх рахунок. Але активи позивача відповідно до п. 8.1 ст. 8 ЗУ № 2181, та наявністю податкового боргу, знаходяться у податковій заставі.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень, у тому числі, органів державної влади.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Сніжнеантрацит» (ІК 31906124) зареєстровано Виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради Донецької області 02.09.2003 року за № 1 278 120 0000 000018 за адресою: 86500. Донецька область, м. Сніжне, вул. Леніна, б. 32

26.01.2011 року ДПІ у м. Сніжне було проведено перевірку ДП «Сніжнеантрацит» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, нарахованого ЗО.09.2010 року та сплаченого за період з 08.11.2010 року по 00.12.2010 року, з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання комунального податку за період з 30.01.2009 року по 10.12.2010 року, з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання збору па геологорозвідувальні роботи, виконаних за рахунок державного бюджету, за період з 15.10.2009 року по 30.12.2010 року. По результатам перевірки складений акт № 42-15-31906124 та встановлено порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 148639,85 гри., з комунального податку в сумі 822,02 гри., зі збору за геологорозвідувальні робо в в сумі 42901,62 грн.

Па підставах, визначених в акті перевірки, податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 01 лютого 21111 року за № 0000161540/0, яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, визначеного п. 203 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2775-VІ зі змінами та доповненнями зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% в сумі 21450,81 грн. за платежем збір на геологорозвідувальні роботи та від 01 лютою 2011 року за № 0000101540/0, яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеною п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2775-VІ зі змінами та доповненнями зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 29727,97 грн. за платежем податок па додану вартість.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції виконають здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Отже, здійснюючи свої повноваження відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення, якими застосував до позивача пі штрафні санкції, посилаючись на ст.126 Податкового кодексу України, який регулює відносини, то виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податковою законодавства.

Редакція Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями , внесеними Законом України від 23 грудня 2010 року № 2856-VІ діє з 01.01.2011 року.

Статтею 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобовязання протягом строків, визначених цим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

-При затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошовою зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

-При затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку, сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Ознайомившись із наданим актом перевірки від 26.01.2011 року № 42/15-31906124. суд встановив, то перевірка з питання своєчасності сплати узгодженої суми податковою зобов'язання з податку па додану вартість, нарахованого 30.09.2010 року та сплаченого за період з 08.11.2010 року по 09.12.2010 року, з питання своєчасності сплати узгодженої суми податковою зобов'язання комунального податку за період з 30.01.2009 року по 10.12.2010 року, з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання збору на геологорозвідувальні роботи, виконаних за рахунок державного бюджету, проводилась за період за період з 15.10.2009 року по 30.12.2010 року (період що перевірявся), тобто до початку дії Податкового кодексу України та під час дії ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ.

Закон України від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (діяв у період, за який проводилася перевірка) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді питання щодо правомірності застосування норм Податкового кодексу України при перевірні у січні 2010 року, але перевіряючи період з 15.10.2009 року по 30.12.2010 року, суд вважає, про необхідність врахування Перехідних положень зазначеного Податкового кодексу України, а саме підрозділ 10, де зазначено, що підрозділом 10 перехідних положень Податкового кодексу України зазначено, що у зв'язку з набранням чинності цим Кодексом штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального податкового органу, положень, прямо передбачених цим Кодексом, починають застосовуватися до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію.

Актом перевірки встановлено порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ № 2181-ІІІ. а саме несплата позивачем суми податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи та з податку на додану вартість, при чому за несплату позивачем суми податковою зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи податковим повідомленням - рішенням № 0000161540/0 до позивача було застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 50% на підставі ст..126 Податкового кодексу України за затримку на 70 календарний день сплати суми грошового зобов'язання.

Суд зазначає, що нормою ст. 126 Податковою кодексу України не передбачена штрафна санкція у розмірі 50%, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, оскільки такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податковою боргу, а при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що податковим органом помилково була застосована до позивача штрафна (фінансова) санкція у розмірі 50% податковим повідомленням - рішенням № 0000161540/0 від 01.02.2011 року.

Оскільки проблемою даного спору є зміна Державної податкової інспекції у м. Сніжне призначення платежу, вказаного позивачем в платіжних дорученнях, суд зазначає наступне.

Державним підприємством «Сніжнеантрацит» було здійснено погашення розстроченого податкового боргу на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2007 року по справі 2-а-15569/08 зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Даний факт підтверджується наданими суду платіжними дорученнями № 1213 від 30.12.2010 року на суму 3543,92 грн. та 1214 від 30.12.2010 року на суму 22456,08грн.

Зазначене стосується і сплати податку на додану вартість, що підтверджується платіжними дорученнями № 114/1 від 08.11.2010 року на суму 50000,00 грн., № 131/1 від 10.11.2010 року на суму 2503,03 грн., № 261/1 від 09.12.2010 року на суму 50000,00 гри. з призначенням платежу, розстроченого па підставі ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 року № 2711 та на умовах договору про реструктуризацію податкового боргу від 30.03.2006 року, складеного між позивачем та Торезькою ОДПІ, з винесенням відповідачем рішення про розстрочення податкових зобовязань № 2/24 від 30.03.2006 року.

Окрім того, позивачем були сплачені платіжними дорученнями № 132/1 від 10.11.2010 року на суму 2496,97 грн. № 153/1 від 19.11.2010 року на суму 7500,00 грн., № 172/1 від 25.11.2010 року на суму 5000,00 грн., № 198/1 від 30.11.2010 року на суму 54000.00 грн. платежі, які були стягнені з підприємства постановами Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2-а-8311/07, № 2-а-8142/2009/0570 та ухвалою по справі № 2-а- 1524/2009/0570 та ухвалою по справі № 1524/2009/0570. Зазначений факт також підтверджують рішення податкового органу про розстрочення податковою боргу № 1/24 від 09.01.2008 року, № 4/24 від 23.04.2010 року, № 13/24 від 14.07.2009 року.

В свою чергу відповідачем - ДПІ у м. Сніжне на підставі норми п. 7.7. ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ було змінено призначення платежу.

Відповідно до п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Згідно п. 17.1 7 ст. 17 ЗУ № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, та якщо така затримка складає до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, вказаний платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового бору, якщо така затримка складає від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, вказаний платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу, якщо така затримка складає більш ніж 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, вказаний платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Джерелом самостійного погашення податкового бору платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Коштами у складі майна субєктів господарювання відповідно до ч. 5

ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих субєктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що субєкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, мас право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Одним з таких інструментів є платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"). Відповідно до п. 17.1 зазначеного виїде Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України під 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжною доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є "Призначення платежу". Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті "Призначення платежу "цього документу, що і було вказано позивачем в платіжних дорученнях.

Відповідно до вимог пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на який посилався відповідач як на обґрунтування права зараховувати сплачені позивачем суми земельного податку у календарній черговості виникнення податкового боргу, встановлено, то податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом. у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.

Проте, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючи органи, чи то платники податків. Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобов'язань. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.

Суд вважає, що Закон України «Про порядок погашення обов'язків платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не позбавляє платника податків права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобовязань та не встановлює права контролюючого органу всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.

На виконання покладених па податкові органи функцій наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276 було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за N 843/11123. Наведена Інструкція також не містить у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

На підставі викладеного, дії податкового органу щодо зарахування коштів у рахунок погашення податкових зобов'язань шляхом змінення призначення платежу, визначених платником податку у платіжних документах, є неправомірними, отже, застосування до позивача фінансових санкцій за порушення строків сплати податкових зобовязань зі збору за геологорозвідувальні роботи згідно податковому повідомленню - рішенню від 01.02.2011 року № 0000151540/0 та з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення - рішення від 01.02.2011 року № 0000101540/0 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, то передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1. 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише па підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності своїх дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд вважає, то позивачем обґрунтовані та підтверджені доводи, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст..ст. 87. 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі вищевикладеного. керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Сніжне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000101540/0, 0000161540/0 від 01.02.2011 року задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Державною податковою інспекцією м. Сніжне № 0000161540/0 від 01.02.2011 року за платежем «збір на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету».

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Державною податковою інспекцією м. Сніжне № 0000101540/0 від 01.02.2011 року за платежем «податок на додану вартість».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Сніжнеантрацит» суму судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 24 березня 2011 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений 29 березня 201 1 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-деиний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подасться протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кірієнко В.О.