Ухвала суду № 14836365, 07.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2011 р.                               м. Київ                                        К-13954/08

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Маринчак Н.Є., Нечитайло О.М., Рибченко А.О., Усенко Є.А.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Сімферополі (далі –ДПІ)

на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2008

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.07.2008

у справі № 2-24/17522-2007А

за позовом паливно-енергетичного комплексу «Современник»(далі –ПЕК «Современник»)

до ДПІ

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2008, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.07.2008, позов задоволено; податкові повідомлення-рішення від 06.07.2007 №0010532301/0, від 08.08.2007 № 0010532301/1 та від 09.10.2007 №0010532301/2 скасовано з тих мотивів, що податковим органом було помилково кваліфіковано як безповоротну фінансову допомогу кредиторську заборгованість позивача перед постачальниками з огляду на визнання недійсними їх установчих документів в судовому порядку.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків судів нормам матеріального права та дійсним обставинам справи. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, зокрема, що сума кредиторської заборгованості позивача перед ліквідованими постачальниками набула статусу безповоротної фінансової допомоги, яка підлягала включенню до складу валового доходу ПЕГ «Совеременник»в порядку підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому скаржник наголошує на відсутності у Єдиному державному реєстрі записів про товариство з обмеженою відповідальністю «Комтекс»(далі –ТОВ «Комтекс») та товариство з обмеженою відповідальністю «Ніо»(далі –ТОВ «Ніо»).

З огляду на нез’явлення у судове засідання представників сторін (яких було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання) справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з’ясовано, що фактичною підставою для визначення ПЕГ «Современник»податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 147024грн. (у тому числі 98016грн. за основним платежем та 49008 грн. за штрафними санкціями) згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішенням слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 25.06.2007 № 3877/23-7/24870616, про заниження позивачем валового доходу за 2006 рік на суму кредиторської заборгованості перед постачальниками за поставлені паливно-мастильні матеріали у розмірі 392062 грн. Вказаний висновок ДПІ ґрунтується на тому, що рішенням Київського районного суду м. Донецька від 17.04.2003 було визнано недійсними установчі документи ТОВ «Комтекс»та його свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ з підстав реєстрації цього товариства на підставну особу, а рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12.11.2004 –визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ТОВ «Ніо»з аналогічних підстав. На запит податкового органу до державного реєстратора було отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність записів відносно названих постачальників позивача, у зв’язку з чим ДПІ визначила кредиторську заборгованість позивача перед вказаними контрагентами як безповоротну фінансову допомогу.

Відповідно до підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безповоротна фінансова допомога –це, зокрема:

сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Таким чином, у разі виникнення обставин, які позбавляють зустрічного виконання зобов’язання з оплати придбаних товарів платника перед контрагентом, то відповідна заборгованість платника перетворюється у безповоротну фінансову допомогу.

Приймаючи рішення про задоволення позову у справі, суди послалися на те, що визнання недійсними установчих документів підприємства не має обов’язковим наслідком ліквідацію юридичної особи.

Однак при цьому суди залишили поза увагою наявні у справі докази, які свідчать про відсутність даних відносно реєстрації зазначених постачальників позивача, зокрема –витяг з Єдиного державного реєстру (а.с. 82, 83). Наведена обставина, а також факт укладення позивачем з вказаними постачальниками договорів купівлі-продажу нафтопродуктів (на підставі яких нібито виникла спірна кредиторська заборгованість у ПЕГ «Современник») вже після визнання недійсними установчих документів та свідоцтв платників ПДВ цих товариств у судовому порядку можуть свідчити про відсутність господарських операцій з поставки товарів цими постачальниками.

Наслідки ж в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, у разі відсутності операцій з поставки ТОВ «Комтекс»та ТОВ «Ніо»нафтопродуктів на користь позивача, відсутні й підстави для обліку цих операцій, у тому числі і заборгованості за цими поставками, що, в свою чергу, виключає можливість трансформації цієї заборгованості у безповоротну фінансову допомогу.

Отже, для правильного вирішення цього спору судам слід було дослідити підстави виникнення у позивача спірної кредиторської заборгованості, з’ясувавши її дійсне існування або ж відсутність підстав для відображення цієї заборгованості в обліку ПЕГ «Современник», і за результатом встановленого дійти обґрунтованого висновку про законність (або протиправність) кваліфікації ДПІ цієї заборгованості як безповоротної фінансової допомоги.

З огляду на неповноту встановлення судами усіх обставин справи, що входять до предмету доказування, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України                                                   

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Сімферополі задовольнити частково.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.07.2008 у справі № 2-24/17522-2007А скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак О.М. Нечитайло А.О. Рибченко Є.А. Усенко