Ухвала суду № 14835306, 10.03.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" березня 2011 р.                               м. Київ                                        К-33300/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Бившева Л.І., Голубєва Г.К., Острович С.Е., Пилипчук Н.Г.,

при секретарі Сватко А.О.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства «Вінницявтормет»(далі –ЗАТ «Вінницявтормет»)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2010

у справі № 2-а-5277/09/0270

за позовом ЗАТ «Вінницявтормет»

до державної податкової інспекції у м.Вінниця (далі –ДПІ),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –державної податкової адміністрації у Вінницькій області (далі –ДПА),

про скасування податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

ЗАТ «Вінницявтормет»- Арустамяна А.Е.,

ДПІ –Непийводи І.А.,

ДПА –не з’явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2010 позов задоволено; скасовано податкові повідомлення-рішення від 29.10.2009 №0001322320/1 та від 11.12.2009 №0001322320/1 з мотивів правомірного включення позивачем до валових витрат вартості придбаного металобрухту.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2010 назване рішення місцевого суду скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цього рішення суд виходив з відсутності факту реального виконання операцій з поставки позивачеві металобрухту з огляду на недійсність ліцензії постачальника (приватного підприємства «ВисотПромБуд») та неможливість транспортування відповідної кількості металобрухту транспортним засобом, зазначеним в акті приймання металів.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ЗАТ «Вінницявтормет»просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду зі спору, посилаючись на помилкове скасування апеляційним судом правильної та вмотивованої постанови суду першої інстанції.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ЗАТ «Вінницявтормет»з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з’ясовано, що ДПА було проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Вінницявтормет»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.06.2009, оформлену актом від 16.10.2009 №207/23/00193068. В ході цієї перевірки податковим органом було виявлено, зокрема, факт включення позивачем до валових витрат підприємства витрат на оплату металобрухту у кількості 8382880 кг на загальну суму 15993974грн. за результатами виконання приватним підприємством «ВисотПромБуд»протягом 2008 року операцій з поставки відходів брухту чорних металів на пункти прийому металобрухту позивача за договором від 27.11.2007. На підставі того, що у січні 2008 року ліцензію приватного підприємства «ВисотПромБуд»серії АВ №231602 на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів було визнано недійсною, а транспортний засіб, зазначений в актах приймання металів чорних, яким здійснювалося транспортування цього товару, є легковим автомобілем марки «Фольскваген Гольф»з вантажопідйомністю 200 кг, податковим органом було зроблено висновок про фіктивність вказаних операцій з поставки та незаконність включення до валових витрат вартості вказаного металобрухту, що, в свою чергу слугувало підставою для прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 29.10.2009 №0001322320/0, згідно з яким ЗАТ «Вінницявтормет»донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 7119414грн. (у тому числі 3431399грн. за основним платежем та 3688015грн. за штрафними санкціями).

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правильності формування позивачем валових витрат за результатами здійснення операцій з поставки відходів брухту чорних металів у 2008 році.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Таким чином, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у господарській діяльності платника є визначальною умовою для включення до складу валових витрат підприємства витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг).

Відмовляючи у задоволенні цього позову, апеляційний суд послався, зокрема, на відсутність у постачальника (приватного підприємства «ВисотПромБуд») ліцензії на здійснення операцій з металобрухтом. Однак здійснення ліцензованої діяльності без наявності відповідної ліцензії є порушенням правил здійснення господарської діяльності саме з боку постачальника та не може бути підставою для настання у покупця негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення останнього права на формування валових витрат за наслідками виконання операцій з поставки йому товару (металобрухту). Крім того, недотримання вимог господарського законодавства не тягне за собою автоматичної зміни відображення господарських операцій у податковому обліку, позаяк відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Не є обґрунтованим і посилання апеляційного суду на відсутність реального характеру спірних господарських операцій з поставки позивачеві металобрухту з огляду на технічні характеристики (вантажопідйомність) автомобіля, яким здійснювалося транспортування цього металобрухту. Адже факт перевезення спірного металобрухту у вказаній кількості транспортним засобом з вантажопідйомністю 200 кг може бути свідченням транспортування цього товару невеликими партіями, із застосуванням причепу, однак не є доказом відсутності поставки товару. Податковим органом, в свою чергу, не зазначено про перевезення у вказаному автомобілі великогабаритного вантажу, який за розміром не міг бути перевезений у цьому транспортному засобі. Водночас у матеріалах справи містяться фактичні дані (а саме –книга обліку надходження товарів, банківські виписки, реєстри відвантаження тощо), які достовірно свідчать про факт поставки позивачеві металобрухту у вказаній кількості та про оплату ЗАТ «Вінницявтормет»поставленого товару.

З урахуванням викладеного слід погодитися з висновком місцевого суду про незаконність донарахування позивачеві податкових зобов’язань з податку на прибуток за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв’язку з чим оскаржувана постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду зі спору –залишенню в силі як скасоване помилково.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства «Вінницявтормет»задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2010 у справі № 2-а-5277/09/0270 скасувати.

3. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2010 у справі №2-а-5277/09/0270 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Л.І. Бившева Г.К. Голубєва С.Е. Острович Н.Г. Пилипчук