Ухвала суду № 14834979, 27.01.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2011 р.                               м. Київ                                        К-21885/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                  Степашка О.І.

Суддів                                                            Костенка М.І.

                                                                      Островича С.Е.

                                                                      Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

при секретарі                     Гончарук І.Ю.

за участю представників сторін:

позивача –Авдєєва О.І.                    

відповідача –Сиротіної О.Б.          

прокуратури –Суходольського С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя

на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2007

у справі №20-12/154

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Професійний футбольний клуб “Севастополь”

до                              Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя

за участю                     Прокурора міста Севастополя

про          визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Професійний футбольний клуб “Севастополь” (далі по тексту –позивач, ТОВ “Професійний футбольний клуб “Севастополь”) звернулось до Господарського суду міста Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (далі по тексту –відповідач, ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 05.12.2006 №0002632310/0.

Постановою Господарського суду міста Севастополя від 19.07.2007 у задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірного повідомлення-рішення.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2007 постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення; позов задоволено; визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення, з огляду на обґрунтованість заявлених позовних вимог.

В касаційній скарзі ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2007, у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме: пп. 7.7.2, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя була проведена перевірка ТОВ “Професійний футбольний клуб “Севастополь” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2003 по 30.06.2006, за результатами якої був складений акт №8103/23-023/10/32057566 від 23.11.2006.

В ході проведення перевірки, податковим органом встановлено, що ТОВ “ПФК Севастополь” є правонаступником ТОВ “СФЕД”, в зв’язку з реорганізацією якого першому було видане свідоцтво платника податку на додану вартість від 02.06.2005р. №39853274.

Податковий орган, посилаючись на реєстрацію позивача платником податку на додану вартість менш ніж 12 календарних місяців, 05.12.2006 прийняв податкове повідомлення-рішення №0002632310/0 про зменшення йому суми бюджетного відшкодування на 1923334 грн.

Також судами зазначено, що між ТОВ “Професійний футбольний клуб “Севастополь” та ЗАТ “Торговий центр “Співдружність” укладені договори від 13.03.2006 №1224, №1221, №1218, №1206 купівлі-продажу об’єктів нерухомості і майна (адміністративного будинку з устаткуванням, складу-холодильника з устаткуванням, котельні і майстерень, торгового центру й устаткування) загальною вартістю 11615000 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 1935833,34 грн., згідно яких останнім на користь першого виписані податкові накладні на суму 11615000 грн., в т.ч. ПДВ - 1935833,34 грн.

На підставі вказаних накладних позивач сформував суму податкового кредиту в розмірі 1923334 грн. та заявив до бюджетного відшкодування згідно декларації з ПДВ за квітень 2006 року.

Факт виконання сторонами зобов’язань за вказаними договорами судами встановлено, з підтвердженням матеріалів справи та вказано, що згідно матеріалів зустрічної перевірки ЗАТ “Торговий центр “Співдружність” подав податкову декларацію по податку на додану вартість та підтвердив факт включення цього податку до складу ціни товару і повідомив податкову інспекцію про прийняття на себе зобов’язання по сплаті податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит –сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від’ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.5 п 7.7 ст. 7 цього Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не має права на отримання бюджетного відшкодування:

а) особа, яка:

була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів;

не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців;

б) особа, яка є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.

Зазначена норма закону містить виключення, а саме –придбання або спорудження (будівництво) основних фондів.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач придбав основні фонди, тому його висновок про правомірне включення позивачем сплачених сум податку а додану вартість в ціні оплати витрат на придбання основних фондів до податкового кредиту є вірним.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є придбання основних фондів та фактична оплата такого придбання, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем, при цьому не впливає на формування податкового кредиту термін його реєстрації, як платника податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з’ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2007 у справі №20-12/154 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2007 у справі №20-12/154 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.І. Костенко (підпис)С.Е. Острович (підпис)А.О. Рибченко (підпис)Т.М. Шипуліна