Ухвала суду № 14834641, 05.04.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-5347/10/0270

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Гонтарука В.М., Драчук Т.О.

при секретарі: Пачевській А.П.

за участю представника апелянта: Богатира С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій , -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а саме: податкове повідомлення-рішення № 0028021701/1 на суму 42889,50 грн., в т.ч.: за основним платежем 28593,00 грн., за штрафними санкціями 14296,50 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0028011701/1 на суму 1742,89 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000962308/1 на суму 1360,00 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Немирівському районі №0028021701/1 від 08.12.2010 року про визначення фізичній особі підприємцю ОСОБА_4 суми податкового зобов`язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 42 889 грн. 50 коп.; визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансовх) санкцій №0000962308/1 від 08.12.2010 року, згідно якого до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 застосовано штрафні фінансові санкції в сумі 1 360 грн.; в задоволенні решти вимог відмовлено; присуджено з Державного бюджету України на користь позивача 2 грн. 26 коп. судового збору.

Відповідач з постановою суду не погодився, подав апеляційну скаргу, посилаючись на неналежне застосування судом норм матеріального та процесуального права, допущення помилки при застосуванні законодавчих норм, що призвело до незаконності постанови Вінницького окружного адміністративного суду, просить скасувати постанову суду першої інстанції, постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник Державної податкової інспекції у Немірвському районі Вінницької області апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив суд її задоволити.

Інші учасники процесу у судове засідання не зявилися. Про день і час та місце слухання справи були сповіщені належним чином і завчасно.

Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, працівником ДПІ у Немирівському районі в період з 25.08.2010 р. по 19.10.2010 р. проведено виїзну планову перевірку суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р., про що складено Акт від 19.10.2010 року № 914/17/НОМЕР_1.

В акті перевірки зафіксовано, що на порушення п.п. 7.4.5, п.п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, позивачем включено до складу податкового кредиту суми коштів по товарах, не підтверджених податковими накладними на суму 157110 грн. (в т.ч. ПДВ 26185 грн.), в т.ч.: за серпень 2008 року у сумі 91096 грн. (в т.ч. ПДВ 15183 грн.) та за вересень 2008 року у сумі 66014 грн. (в т.ч. 11002 грн.); на порушення п.п. 7.4.2, п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, позивачем включено до складу податкового кредиту суми коштів по товарах, які не задіяні в господарській діяльності на суму 16852,29 грн. (в т.ч. ПДВ 2408 грн.), в т.ч.: за жовтень 2008 року на суму 1241 грн., листопад 2008 року на суму 667 грн., грудень 2008 року на суму 500 грн.; позивачем також порушено вимоги п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, а саме: у 4 кварталі 2008 року занижено оподаткований дохід на суму 14444,82 грн.; та вимоги п. 9 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме, не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків (Z-звітів) РРО в книзі обліку розрахункових операцій: Z-звіт № 01929 відсутній у книзі ОРО № 0214000362р/9 (зареєстрований 23.11.2009р. в ДПІ у Немирівському районі до реєстратора розрахункових операцій Датекс FP-3530Т, фіскальний № 0214000362); Z-звіт № 01932 відсутній у книзі ОРО № 0214000404р/4 (зареєстрований 27.04.2009р. в ДПІ у Немирівському районі до реєстратора розрахункових операцій Датекс FP-3530Т, фіскальний № 0214000404); Z-звіт № 0049 відсутній у книзі ОРО № 0214000451р/1 (зареєстрований 07.08.2009р. в ДПІ у Немирівському районі до реєстратора розрахункових операцій ЕРА 201.01, фіскальний № 0214000451); Z-звіт № 0276 за 05.04.2010 року роздруковано 06.04.2010 року о 16 год. 24 хв. (фіскальний № 0214000451, зареєстрований в ДПІ у Немирівському районі 07.08.2009р.).

На підставі висновків Акту перевірки від 19.10.2010р. № 914/17/НОМЕР_1 ДПІ у Немирівському районі 28.10.2010р. позивачу визначено суми податкового зобов`язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, про що винесено:

-податкове повідомлення-рішення № 0028021701/0 на суму 42889,50 грн., в т.ч.: за основним платежем 28593 грн., за штрафними санкціями 14296,50 грн. ;

-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000962308 на суму 1360 грн.;

-податкове повідомлення-рішення № 0028011701/0 на суму 1742,89 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаних рішень, відповідачем винесено рішення № 2321/7/17-222 від 25.11.2010р., яким первинна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишена без задоволення а рішення ДПІ у Немирівському районі про визначення суми податкового зобов`язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій залишені без змін та винесені рішення від 08.12.2010 року:

-податкове повідомлення-рішення № 0028021701/1, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 42889,50 грн., в т.ч.: за основним платежем 28593 грн., за штрафними санкціями 14296,50 грн. ;

-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000962308/1 на суму 1360 грн.;

-податкове повідомлення-рішення № 0028011701/1, яким позивачу визначено суму зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на суму 1742,89 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення № 0028021701/1 від 08.12.2010р. протиправне та підлягає скасуванню оскільки, про наявність операцій з придбання товару та отримання належним чином оформлених накладних за серпень-вересень 2008 року свідчать дані, які містяться в реєстрі отриманих податкових накладних за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р. (а.с. 34-41), які знаходилися в ДПІ у Немирівському районі під час перевірки, що стверджується п. 1 Опису документів від 19.10.2010р., за підписом головного державного податкового ревізора-інспектора (Додаток № 1 до акту) (а.с. 141-159). Крім того, позивачкою до податкового органу надано письмову заяву (а.с. 138), відповідно до якої вона клопотала про надання їй можливості поновленя втрачених податкових накладних. Однак дана заява відповідачем взята до уваги не була.

Після отримання Акту перевірки Позивач відновила більшу частину втрачених податкових накладних за серпень, вересень 2008 року та надала їх до скарги на податкові повідомлення-рішення від 28.10.2010р., однак вони не були прийняті до уваги ДПІ у Немирівському районі під час її розгляду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на те, що спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість , об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

В силу пункту 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників відповідача, при щомісячному отриманні податкової декларації з податку на додану вартість позивачки фактів не виконання її контрагентами своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету та, як наслідок, виникнення "податкових ям" не виявлено.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000962308/1 від 08.12.2010р., з наступних підстав.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пунктом 4 ст. 17 даного Закону встановлено відповідальність суб'єктів господарювання у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак, відповідачем неправомірно застосовано до Позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1360,00 грн., на підставі пункту 4 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме за не забезпечення зберігання фіскальних звітних чеків (Z-звітів) РРО в книзі обліку розрахункових операцій, оскільки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 роздруковано та збережено фіскальні звітні чеки та зроблено про них запис в КОРО, що підтверджується даними Книг ОРО: № 0214000404р/4, зареєстрованої 27.04.2009р. у ДПІ у Немірівському районі (а.с. 100-104), в якій здійснено запис про Z-звіт № 00932 від 20.09.2009р. на суму 242,50 грн.; № 0214000451р/1, зареєстрованої 07.08.2009р. у ДПІ у Немірівському районі (а.с. 104-106), в якій здійснено запис про Z-звіт № 0049 від 28.09.2009р. на суму 224,50 грн.; № 0214000362р/9, зареєстрованої 23.11.2009р. у ДПІ у Немірівському районі (а.с. 107-110), в якій здійснено запис про Z-звіт № 01929 від 04.02.2010р. на суму 56,75 грн. та Z-звітами № 01929 від 04.02.2010р. та № 00932 від 20.09.2009р., копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 111).

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0028011701/1 від 08.12.2010р., колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в їх задоволенні слід відмовити.

Зокрема, в Акті № 1769/2330/20094747 від 17.08.2010р. зафіксовано, що позивачем на порушення п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” у 4 кварталі 2008 року занижено оподаткований дохід на суму 14444,82 грн.

Згідно статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Відповідно до п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

До складу податкового кредиту Позивач включила витрати по оплаченій електроенергії та будівельних матеріалах. В ході перевірки ДПІ було виключено із складу податкового кредиту та валових витрат Позивача сум по оплаченій електроенергії та будівельних матеріалах в зв'язку з тим, що до складу податкового кредиту та валових витрат включаються суми по товарах, які призначаються для їх подальшого використання у господарській діяльності (п.7. 4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу (ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”від 26.12.92 р. № 13-92).

Наданий Позивачем в ході перевірки Договір оренди приміщення від 01.03.2008р. (а.с. 112-114) не може розцінюватися таким, що підтверджує використання електроенергії та будівельних матеріалів у господарській діяльності та вказує на те, що вищезазначені витрати безпосередньо пов'язані з отриманням доходу, оскільки вказаний договір не був нотаріально посвідчений та не пройшов державної реєстрації, а відтак в силу частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України не укладений, а інші підтвердження про дійсність такого договору, а саме звернення будь - якої сторони договору до суду ДПІ не було надано.

Відповідно до частини 2 статті 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на 3 роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Відповідно до частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Відповідно до частини 1 статті 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи, що відповідно до норм Цивільного кодексу України договір, на який посилається Позивач є нікчемним в силу Закону та вважається неукладеним, тому ДПІ у Немирівському районі правомірно виключила зі складу податкового кредиту та валових витрат сум по оплаченій електроенергії та будівельних матеріалів.

Так, відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198, статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області, залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 11 квітня 2011 року .

Головуючийсуддя/підпис/ Боровицький О. А.

Судді/підпис/ Гонтарук В.М.

/підпис/ Драчук Т.О.

З оригіналом згідно:

Секретар: