Ухвала суду № 14833953, 29.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8794/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

суддів:

при секретарі:

за участю:

Федорової Г.Г.,

Данилової М.В., Дурицької О.М.,

Петриченко Ю.П.,

представника позивача –Смаля А.А.,

представника відповідача –Мартинюка Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Легранд Україна»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Легранд Україна»(далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - відповідач), в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 20.05.2010 року № 0003732304/0 про визначення ТОВ «Легранд Україна»суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в сумі 113 250,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Легранд Україна», задоволено.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0003732304/0 від 20.05.2010 року.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі направлень від 26.02.2010 року № 325/23-04 та від 29.03.2010 року № 491/23-04, виданих ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та у відповідності до вимог ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (зі змінами і доповненнями), службовими особами ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в період з 26.02.2010 року по 12.04.2010 року була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Легранд Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 14.02.2005 року по 30.09.2009 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 06.05.2010 року № 991/23-04/33405118, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог:

- п. 1.2 ст. 1, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8, пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ТОВ «Легранд Україна»було занижено податок на прибуток на загальну суму 10 980,00 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2007 року –962,00 грн., за IІІ квартал 2007 року –818,00 грн., за IV квартал 2007 року –753,00 грн., ; за І квартал 2008 року –641,00 грн., за ІІ квартал 2008 року –544,00 грн., за IІІ квартал 2008 року –463,00 грн., за IV квартал 2008 року –474,00 грн., за І квартал 2009 року –4 569,00 грн., за ІІ квартал 2009 року – 1 468,00 грн., за IІІ квартал 2009 року – 209,00 грн.;

- пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Легранд Україна»було занижено податок на додану вартість на загальну суму 75 500,00 грн., в тому числі: за березень 2009 року – 9 017,00 грн., за квітень 2009 року –6 227,00 грн., за травень 2009 року –8 379,00 грн., за червень 2009 року –9 512,00 грн., за липень 2009 року –30 221,00 грн., за серпень 2009 року –12 144 грн. та зменшення від’ємного значення ПДВ за вересень 2009 року у сумі 22 517,00 грн. (а.с. 6-51).

На акт перевірки від 06.05.2010 року № 991/23-04/33405118 позивачем 13.05.2010 року за № 39/б на адресу відповідача були направлені заперечення з додатками (а.с. 52-177).

18 травня 2010 року відповідачем, за результатами розгляду, надана відповідь на заперечення до акту від 06.05.2010 року № 991/23-04/33405118 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Легранд Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 14.02.2005 року по 30.09.2009 року (а.с. 178-190).

На підставі акту перевірки від 06.05.2010 року № 991/23-04/33405118 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.05.2010 року № 0003732304/0 про визначення ТОВ «Легранд Україна»податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 113 250,00 грн. (а.с. 191).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі –Закон № 334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

За приписами п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг) або отримання податкової накладної в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).

З акту перевірки від 06.05.2010 року № 991/23-04/33405118 вбачається, що 24.03.2009 року між ТОВ «МендС форвардінг Ко"»(Перевізник) та ТОВ «Легранд Україна»(Замовник) було укладено договір про надання комплексу послуг щодо перевезення ватажу № 10-03/075-09.

Факт перевезення ватажу підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) та робочим листом.

Так, на виконання умов договору № 10-03/075-09 від 24.03.2009 року свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000837 від 07.04.2009 року на суму 1 140,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % –228,00 грн.), № ОУ-000697 від 25.03.2009 року на суму 16 600,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % –3 320,00 грн.), робочі листи № 000170 від 29.03.2009 року, № 0367 від 25.03.2009 року та товарно-транспортна накладна від 25.03.2009 року б/н (а.с. 58-62).

Відповідно до пп. 7.2.1 пункту 7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість, обсяг, об’єм; є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Порядок заповнення податкової накладної та форма податкової накладної затверджені наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, згідно якого у податковій накладній окремим рядком зазначається місцезнаходження продавця.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що не можуть бути належними документами, на підставі яких позивач мав би право на включення до податкового кредиту та віднесення відповідних сум до валових витрат податкові накладні, заповнені з порушенням вимог пп. 7.2.1 пункту 7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР, а саме ТОВ «Легранд Україна»в податкових накладних: № 142 від 16.01.2003р.03.09.2009 року на суму 36 00,00 грн., в т.ч. ПДВ –6 000,00 грн.; № 141 від 03.09.2009 року на суму 24 600,00 грн., в т.ч. ПДВ –4 100,00 грн.; № 493 від 30.09.2009 року на суму 15 558,79 грн., в т.ч. ПДВ –1 358,44 грн.; № 130 від 30.09.2009 року на суму 16 074,34 грн., в т.ч. ПДВ – 2 679,06 грн.; № 194 від 01.09.2009 року на суму 50 274,00 грн., в т.ч. ПДВ –8 379,00 грн.; № 153 від 25.08.2009 року на суму 15 118,60 грн., в т.ч. ПДВ –1 285,08 грн.; № м125 від 13.08.2009 на суму 14 880,00 грн., в т.ч. ПДВ –2 480,00 грн.; № 175 від 06.08.2009 року на суму 50 274,00 грн., в т.ч. ПДВ –8 379,00 грн.; № 404 від 22.07.2009 року на суму 12 039,36 грн., в т.ч. ПДВ –2 006,56 грн.; № 406 від 22.07.2009 року на суму 8 794,56 грн., в т.ч. ПДВ –1 465,76 грн.; № 6330 від 30.07.2009 року на суму 80 971,75 грн., в т.ч. ПДВ –13 495,29 грн.; № 519 від 15.07.2009 року на суму 13 638,00 грн., в т.ч. ПДВ –2 273,00 грн.; № 161 від 01.07.2009 року на суму 50 274,00 грн., в т.ч. ПДВ –8 379,00 грн.; № 6547 від 10.07.2009 року на суму 15 606,95 грн., в т.ч. ПДВ –2 601,16 грн.; № 27 від 10.06.2009 року на суму 57 071,65 грн., в т.ч. ПДВ –9 511,94 грн., № 122 від 05.05.2009 року на суму 50 274,00 грн., в т.ч. ПДВ –8 379,00 грн.; № 64 від 28.04.2009 року на суму 14 880,00 грн., в т.ч. ПДВ –2 480,00 грн.; № 3462 від 15.04.2009 року на суму 13 911,47 грн., в т.ч. ПДВ –2 318,57 грн.; № 21959934-К від 30.04.2009 року на суму 8 569,02 грн., в т.ч. ПДВ –1 428,17 грн.; № 36 від 19.03.2009 року на суму 35 485,00 грн., в т.ч. ПДВ –5 914,16 грн.; № 175 від 25 03.2009 року на суму 13686,87 грн., в т.ч. ПДВ –1 002,79 грн.; № 47 від 25.03.2009 року на суму 12 600,00 грн., в т.ч. ПДВ –2 100,00 грн. самостійно було здійснено виправлення в рядку «місцезнаходження покупця», а саме, дописано місцезнаходження покупця без обмовлення надписом «виправлено»та підтвердження осіб, що підписали цей документ із зазначенням дати виправлення.

Проте з такими доводами апелянта колегія суддів не може погодитися, оскільки недотримання порядку, встановленого пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення податкової інспекції, так як згідно абз. 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Самі по собі недоліки в заповненні вищевказаних реквізитів податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, не роблять накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів.

Крім того, з наявних в матеріалах справи копій податкових накладних наявність вказаних в апеляційній скарзі порушень заповнення не вбачається (а.с. 242-263).

Таким чином, апелянтом не було доведено, що спірні податкові накладні видані по реальним господарським операціям, що відбулися між позивачем та його контрагентами, та виявлені актом перевірки в накладних помилки призвели до втрат бюджету.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя:

Г.Г. Федорова

М.В. Данилова

О.М. Дурицька

Повний текст ухвали складено та підписано –04.04.11р.