Рішення № 14831845, 12.04.2011, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 2/2506/1575/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2011 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Рахманкулової І.П.,

при секретарі Верещагіній А.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Першої чернігівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

третя особа приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5,-

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке було видане ОСОБА_6 приватним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори 31.10.2006 року №2-5088 про успадкування майна після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Також позивач просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном в один місяць.

Обгрунтував позивач свої вимоги тим, що 20.03.2000 року його дід ОСОБА_7 склав на його імя заповіт, за яким заповів 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 позивачу. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер, і оскільки позивач не був поінформованийпро наявність складеного на його імя заповіту, а тому він не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Спадщину за законом прийняла дружина померлого ОСОБА_6, як спадкоємець першої черги. Оскільки позивач не був повідомлений нотаріусом про наявність заповіту, складеного ОСОБА_7 на його користь, а тому він з поважних не прийняв спадщини за заповітом, у звязку з чим просить суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 31.10.2006 року за реєстровим номером 2-5088 та визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини терміном в один місяць.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання подала клопотання про розгляд справи без її участі, вказавши, що заперечень проти задоволення позову не має, позов визнає у повному обсязі.

Представник Першої чернігівської державної нотаріальної контори в судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив, заперечень на позов не подав.

Треті особи подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить підстави для задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 20.03.2000 року ОСОБА_7 склав заповіт, який посвідчений державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори за реєстровим №3-1134, за яким заповів позивачу, своєму онуку, належну йому на праві власності частину квартири АДРЕСА_1, а інше майно, яке складається з грошових вкладів у Ощадбанку, земельну ділянку та садівничий будинок в Чернігівському садівничому товаристві «Урожай», гараж в автокооперативі №6 та рушницю заповів матері позивача ОСОБА_4 та дядьку позивача ОСОБА_2. (а.с.10).

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть на а.с.4.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.10.2006 року, виданого державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №2-5088, ОСОБА_6, дружина померлого ОСОБА_7 успадкувала належні спадкодавцю 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, які за заповітом мав право успадкувати позивач. (а.с.12)

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а.с.14). Заяви про прийняття спадщини після її смерті до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 подали ОСОБА_2 та ОСОБА_4. (а.с.46- 56).

Позивач, звертаючись до суду з позовом зазначає, що він не знав про наявність складеного на його користь заповіту, оскільки не проживав із спадкодавцем і лише після смерті бабусі ОСОБА_6. у лютому 2011 року в її особистих речах у квартирі випадково знайшов оригінал заповіту від 20.03.2000 року. Нотаріус про наявність заповіту, складеного спадкодавцем на його користь, його як спадкоємця не повідомила.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру від 14.02.2011 року №26131641 на а.с.16 вбачається, що заповіт ОСОБА_7 від 20.03.2000 року є чинним і був зареєстрований в реєстрі.

Відповідно до п.171 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 року передбачено, що відомості про заповіти підлягають обовязковій реєстрації в Спадковому реєстрі в порядку, установленому Положенням про Спадковий реєстр, затверджений наказом Мінюсту України. Згідно п. 209 Інструкції, при підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Відповідачем Першою чернігівською державною нотаріальною конторою не спростовані доводи позивача, що він не був поінформований про наявність складеного на його імя заповіту.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Виходячи зі змісту ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті і лише у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1301 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права а спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 1272 ЦК України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Оскільки позивач строк для прийняття спадщини пропустив з поважних причин, так як державний нотаріус не повідомила його про наявність складеного на його користь заповіту, чого відповідачі не спростували в судовому засіданні, його позов про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визначення додаткового строку для прийняття спадщини підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1223, 1272 ч.3, 1301 ЦК України, суд,-

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 31 жовтня 2006 року, зареєстроване в реєстрі за №2-5088.

Визнати пропуск строку для прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_3 після смерті діда ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, поважним.

Визначити ОСОБА_3 додатковий строк для прийняття спадщини протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: