Ухвала суду № 14828699, 30.03.2011, Апеляційний суд Херсонської області

30.03.2011

Справа №22ц-1283, 2011р. Головуючий в 1-й інстанції

Палькова В.М.

Категорія: Доповідач Капітан І.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2011 року березня місяця “30” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Капітан І.А.

Суддів: Ігнатенко П.Я., Базіль Л.В.

при секретарі Ільченко К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Дімітровський ринок»на ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 30 грудня 2010 року по матеріалах за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Дімітровський ринок» про стягнення суми,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дімітровський ринок»(далі Товариство) про стягнення грошових коштів у розмірі 1350000грн.

Одночасно ОСОБА_2 подала клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе рухоме та нерухоме майно, яке належить Товариству, та передачі цього майна на відповідальне зберігання третім особам, посилаючись на те, що існує реальна загроза неможливості виконання судового рішення.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 30 грудня 2010 року клопотання ОСОБА_2 задоволено частково. Постановлено накласти арешт на майно, яке належить Товариству і зареєструвано за адресою:м. Херсон, вул. Лавреньова, 17-б, фактична адреса: м. Херсон, Миколаївське шосе, 28 кв.28, код ЕДРПОУ32392407, на суму позову в розмірі 1350000грн. та передати його на відповідальне зберігання третій особі.

В апеляційній скарзі Товариство, посилаючись на незаконність даної ухвали, просить її скасувати.

Письмових заперечень на скаргу до апеляційного суду не надходило.

Заслухавши доповідача, пояснення представника Товариства, перевіривши відповідність оскарженої ухвали вимогам цивільного процесуального закону, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Частково задовольняючи клопотання ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням негативного впливу і наслідків відчуження нерухомого майна на відновлення порушеного права позивача невжиття заходів забезпечення може утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте питання щодо забезпечення предявленого ОСОБА_2 позову судом І інстанції вирішено з порушенням норм процесуального права, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали і передачі даного питання на новий розгляд.

Відповідно до ст.ст. 151,152 ЦПК України, розяснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід урахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

При вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Товариства на суму позову 1350000грн. та передачі цього майна третім особам, суд першої інстанції не перевірив, які докази надав позивач на підтвердження своїх вимог, не пересвідчився в тому, чи дійсно між сторонами виник спір, чим обґрунтована імовірність виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, а також чи не може порушити такий вид забезпечення позову права відповідача та обмежити його господарську діяльність.

Крім того, при забезпеченні позову шляхом передачі майна на відповідальне зберігання третій особі суд першої інстанції порушив п.7 ч.1 ст. 152 ЦПК України, відповідно до вимог якого такий вид забезпечення позову допускається тільки у разі, якщо майно, яке передається на зберігання іншим особам, є предметом спору.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду як таку, що не відповідає вимогам ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303,307,312 ЦПК, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дімітровський ринок»задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 30 грудня 2010 року скасувати.

Клопотання ОСОБА_2 про забезпечення позову передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді