Постанова № 14825654, 09.03.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-4088/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Саченко Н.С.,

за участю:

представника позивача - Панченко О.О.,

представника відповідача - Гриценко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТТІС- АГРО"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТТІС- АГРО" ( по тексту - позивач, ТОВ "АТТІС-Агро") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державна податкова інспекція у м. Полтаві(по тексту - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 серпня 2010 року № 0000692302/0 та №0000682302/0, першої податкової вимоги №1/1533 від 02.09.2010, визнання протиправними дій відповідача по включенню у облікову картку ТОВ суму в розмірі 23947,15 грн. (з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог від 15.09.2010,18.10.2010), посилаючись на не обґрунтованість та безпідставність висновків перевірки, а тому зазначав, що, працівники ДПІ у м. Полтаві дійшли помилкового висновку щодо порушення підприємством положень Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість".

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи правомірність донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі на загальну суму 15475,65 грн у зв'язку із порушенням позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та з податку на додану вартість на загальну суму 14401,50 грн, оскільки позивачем порушено вимоги Закону України "Про податок на додану вартість".

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з підстав у ньому викладених, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АТТІС-Агро" зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 25.04.2008. Субєкт господарювання взятий на облік в органах державної податкової служби (ДПІ у м. Полтаві) 30.04.2008, що не оспорюється сторонами.

Також, судом встановлено, що 04.08.2010 податковими інспекторами ДПІ у м. Полтаві проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "АТТІС-Агро" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Трансагроресурс" (код за ЄДРПОУ 36422073) за період: з 13 березня 2009 року по 31 березня 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 04.08.2010 № 6981/23-4/35926373 в якому відображено порушення ТОВ "АТТІС-Агро":

- підпункту 5.2.1, пункту 5.2, статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 48004,83 грн, у тому числі за: за 9 місяців 2009 року - 21483,00, за 1 квартал 26522,00 грн.

- підпунктів 7.4.5 пункту. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 9601,00 грн, в тому числі по періодах: за вересень 2009 року -4296,60 грн, лютий 2010 року -5304,04 грн.

11.08.2010 позивач не погодившись із висновками акту перевірки направив за вих. № 130 ДПІ у м. Полтаві заперечення на акт від 04.08.2010 № 6981/23-4/35926373.

ДПІ у м. Полтаві за вих. № 18846/10/23-438 від 17.08.2010 надано ТОВ "АТТІС-Агро" відповідь на заперечення, згідно із яким до акту у пункт 1 розділу 4 "Висновки" внесено зміни, а саме: пункту 5.1., підпункту 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.3.9, пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого платником занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 12001,25 грн у тому числі по періодах: за 3 квартал 2009 року 5370,75 грн, за 2009 року 537, 75 грн, за 1 квартал 2010 року 6630, 50 грн.

17.08.2010 ДПІ у м. Полтаві прийнято податкові повідомлення рішення:

- №0000682302/0, яким ТОВ "АТТІС-Агро" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 15475,65 грн (в тому числі за основним платежем 12001,25 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 3474,40 грн).

-№0000692302/0, яким ТОВ "АТТІС-Агро" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 14401,50 грн (в тому числі за основним платежем 6901,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 4800,50 грн).

Позивач не погодився із прийнятими податковими повідомленнями рішеннями, а тому оскаржив їх до суду.

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність прийняття ДПІ у м. Полтаві оспорюваних податкових повідомлень рішень, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку про заниження підприємством позивача податку на прибуток на суму на загальну суму 15475,65 грн та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 14401,50 грн стали дослідження відповідачем у перевіряємому періоді господарських відносин позивача з Приватним підприємством "Трансагроресурс" (код 36422073).

При цьому слід зазначити, що 27.05.2010 ДПІ у м. Полтаві за вих. № 11580/10/23-136 направлено ТОВ "АТТІС-Агро" лист про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань відносин із ПП "Трансгроресурс" за період з 13.03.2009 по 31.03.2010 по першій ланці ланцюга проходження ТМЦ, робіт, послуг відповідно до виписаних (оформлених) податкових накладних та включення результатів таких операцій по податковому обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях. В листі просили надати копії: податкових накладних. договору, укладеного між ТОВ "АТТІС-Агро" та ПП "Трансагроресурс"; реєстрів виданих (отриманих) податкових накладних, до яких включено зазначені податкові накладні, декларації по ПДВ за відповідні місяці, первинні документи, які підтверджують реалізацію (придбання) товару. Також вказати постачальників реалізованої продукції (назва підприємства, реквізити, індивідуальний податковий номер), згідно яких податкових накладних було придбано дану продукцію (номер. дата, сума) та надати їх копії.

ТОВ "АТТІС-Агро" за вих. № 88 від 09.06.2010 на вищевказаний лист повідомило, зокрема, що у 2009 -2010 роках ТОВ "АТТІС-АГРО" мали взаємовідносини із ПП "Трансагроресурс" (код 36422073) по закупівлі пшениці. Розрахунки за зерно пшениці проводилися через розрахунковий рахунок, заборгованості і не має. Договір, укладений у 2009 році між ТОВ "АТТІС-АГРО" та ПП "Трансагроресурс", податкова накладна за 2009 рік, первинні документи, які підтверджують придбання товару у 2009 році були викрадені невідомими особами. Про викрадення документів за 2009 рік було повідомлено в правоохоронні органи (талон-повідомлення №335 від 12.03.2010). До цього часу документи не знайдено, особу причасну до викрадення не встановлено. Надано копії документів: податкова накладна № 32 від 24.02.2010, декларація по ПДВ за вересень 2009 року, декларація по ПДВ за лютий 2010 року.

Податковий орган вивчивши подані документи та надані пояснення дійшов висновку про не підтвердження фактичного отримання зерна та реального його транспортування.

Поряд із цим, такий висновок контролюючого органу не знайшов свого документального та нормативного підтвердження в ході судового розгляду справи з огляду на встановлені судом обставини.

Так, між позивачем та Приватним підприємством "Трансагроресурс" (код 36422073) відбувалися господарські відносини у вересні 2009 року та в лютому 2010 року, предметом яких стало придбання сільськогосподарської продукції пшениці.

Контрагентом позивача ПП "Трансагроресурс" за результатами господарських взаємовідносин виписано податкову накладну від 23.09.2009 за № 95 на загальну суму 25779,60 грн в тому числі ПДВ 4296,00 грн, яка включена позивачем до реєстру отриманих накладних (пункт 69) за вересень 2009 року, копія якого приєднана до матеріалів.

Як вбачається із матеріалів справи 29.09.2009 ТОВ "АТТІС-Агро" згідно платіжного доручення №1325 перераховано ПП " Трансагроресурс" грошові кошти в розмірі 25779,60 грн, за призначенням платежу "за пшеницю по рахунку № 155 від 23.09.2009 в т.ч. ПДВ -4296,60 грн".

Також, як видано із оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 контрагенти за вересень 2009 року позивача ПП "Трансагроресурс" включено в оборот за вказаний період.

Як наслідок ТОВ "АТТІС Агро" сума сплачена за придбання пшениці у ПП "Трансагроресурс" включена у валові витрати за відповідний податковий період в розмірі 21779,60 грн та в податковий кредит до декларації за вересень 2009 року (додаток № 5) в розмірі 4296,60 грн.

Поряд із цим, у відповідності до постанови Октябрського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.03.2010 в ході перевірки по заяві гр. ОСОБА_5 встановлено, що 12.03.2010 заявник на власному автомобілі "Фольцваген Гольф" д.н.з. НОМЕР_1 приїхав на ЦКР м. Полтава, де проводив покупки харчування, а близько 15.20 годин коли прийшов з ЦКР то виявив, що автомобіль незачинений й з салону зник ящик з документацією ТОВ "АТТІС- Агро", слідів пошкодження не виявлено.

Як вказує позивач серед викрадених документів і знаходилися первинні документи за вересень 2009 року по контрагенту ПП "Трансагроресурс", а тому копії первинної документації за вказаний період ані на лист податкової ані під судового розгляду позивач представити не мав обєктивної можливості.

Разом із тим, суд враховує, що за результатами позапланової перевірки з 20.01.2010 по 28.01.2010 ТОВ "АТТІС-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.12.2008 по 31.12.2009 , податкового законодавства з інших податків, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2009 (акт перевірки від 01.02.2010 № 596/23-1/35926373) порушень, зокрема, по господарським операціям із ПП "Трансагроресурс" встановлено не було, реальність операцій під сумнів не ставилася, валові витрати та податковий кредит, зокрема за вересень 2009 року підтверджено.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 925/11205 від 25.08.2005 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що підставою для не взяття до уваги акту документальної перевірки від 01.02.2010 № 596/23-1/35926373 у суду не має, при цьому, слід вказати, що матеріали справи не містять відомостей щодо порушення стосовно посадових осіб ДПС, що здійснювали попередню перевірку ТОВ "АТТІС-Агро" службових розслідувань або кримінальних справ по факту невідповідності висновків актів перевірок фактичним обставинам справи.

За таких обставин, зважаючи на факт викрадення первинних документів за вересень 2009 року у суду відсутні підстави для неврахування обставин встановлених актом документальної перевірки від 01.02.2010 № 596/23-1/35926373 який є носієм доказової інформації.

До того ж, аналізуючи висновки перевіряючих в акті перевірки від 04.08.2010, суд дійшов думки, що навіть наявність на момент перевірки 04.08.2010 первинних документів за вересень 2009 року не вплинуло б на висновки про нереальність господарських відносин між позивачем та ПП "Трансагроресурс", які суд вважає недоведеними.

Також, у відповідності до наявних в справі доказів, вбачається, що позивач мав господарські взаємовідносини із ПП "Трансагроресурс" по придбанню сільськогосподарської продукції пшениці в лютому 2010 року.

ПП "Трансагроресурс" (продавець) виписано податкову накладу №32 від 24.02.2010 ТОВ " АТТІС-Агро" (покупець) на загальну суму 31826,20 грн в тому числі ПДВ 5604,37 грн за придбання пшениці кількістю 25,060 т, копія накладної приєднана до матеріалів справи та включена до реєстру отриманих накладних (пункт 25) за лютий 2010 року, копія якого приєднана до матеріалів.

Також, 24.02.2010 ПП "Трансагроресурс" виписано рахунок на оплату №36 за поставку пшениці (25,06 т) на суму 31826,20 грн та видаткову накладну № 36 від 24.02.2010, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивачем також, представлено суду копію товарно-транспортної накладної №24/07 від 24.02.2010, згідно із якою автомобілем "камаз" НОМЕР_2 (водій ОСОБА_1.) з пункту відвантаження Н.Санжари - вантажовідправник ПП "Трансагроресурс" здійснено перевезення пшениці вантажоотримувачу ТОВ "АТТІС- Агро" пункту розвантаження Полтавський КХП.

Як вбачається із матеріалів справи 25.02.2010 ТОВ "АТТІС-Агро" згідно платіжного доручення №1608 перераховано ПП "Трансагроресурс" грошові кошти в розмірі 31 826 грн, за призначенням платежу "за пшеницю по рахунку № 36 від 24.02.2010 в т.ч. ПДВ -5304,37 грн".

Також, як видано із оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 контрагенти за лютий 2010 року позивача ПП "Трансагроресурс" включено в оборот за вказаний період.

Як наслідок ТОВ "АТТІС Агро" сума сплачена за придбання пшениці у ПП "Трансагроресурс" включена у валові витрати за відповідний податковий період в розмірі 26521,83 грн та в податковий кредит до декларації за лютий 2010 року (додаток № 5) в розмірі 5304,37 грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже, зазначений пункт 5.1 повинен тлумачитись у системному зв'язку з пунктом 1.32 цього Закону, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пункт 5.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат, а пункт 5.3 - перелік витрат, які до складу валових не належать незалежно від того, чи пов'язані вони із господарською діяльністю платника податків.

Таким чином, зі змісту викладених положень законодавства випливає, що до складу валових витрат відносяться ті витрати, які здійснені платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, та не зазначені в переліку пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Ведення господарських операцій фіксуються та підтверджуються первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Позивачем в ході судового розгляду справи представив суду лист Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" від 10.08.2010 у відповідності до якого зерно пшениці 3-го класу в кількості 26040 кг, завезене на ДП Полтавський КХП ТОВ "АТТІС-АГРО" на давальницьку переробку 23.09.2009 згідно ТТН №046333 включено в акт переробки №193 від 19.10.2009 загальною кількістю 601643 кг. Пшениця 3-го класу в кількості 25060 кг, завезена ТОВ "АТТІС-АГРО" на давальницьку переробку 24.02.2010 у згідно ТТН № 030791 включена в акт переробки №9 від 26.02.2010 загальною кількістю 702431 кг.

При цьому до листа додано товарно-транспортні накладні: № 046333 від 23.09.2009 та № 030791 від 24.02.2010, згідно із автомобілем з пункту відвантаження Н.Санжари - вантажовідправник ПП "Трансагроресурс" здійснено перевезення пшениці вантажотримувачу ТОВ " АТТІС- Агро" до пункту розвантаження - Полтавський КХП.

Як видно із вказаних документів, в дні вчинення господарських правочинів позивачем із ПП " Трансагроресурс" 23.09.2010 та 24.02.2010 по придбанню пшениці, придбаний товар було транспортовано до Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів", яка після переробку вигляді борошна була реалізована іншим субєктам господарювання, що підтверджується копіями довіреностей, копіями видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи.

Доказів недостовірності або фальшивості представлених документів відповідач до суду не подав, а відтак суд при розгляді і вирішенні справи сприймає указані документи як належні і допустимі докази щодо реальності вчинюваних правочинів між позивачем та ПП "Трансагроресурс".

Як наслідок, досліджені в судовому засіданні первинні документи спростовують висновки перевірки щодо відсутності документального підтвердження реальності господарських операцій, а отже і підстави для нарахування податкового зобовязання у звязку із завищенням валових витрат в цій частині є необґрунтованими.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” 03.04.1997, № 168/97-ВР (чинного на момент спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 1.3. Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 1.7. Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена цим Законом.

Згідно із підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6).

Податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього ж Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Пунктом 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037), який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що контрагент позивача Приватне підприємство "Трансагроресурс" зареєстровано як юридична особа, ідентифікаційний код 36422073, до того ж відповідно до копії витягу із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, наявної в матеріалах справи, станом на 21.09.2010 в тому числі і на момент вчинення правочинів (вересень 2009 року та лютий2010 року) ПП "Трансагроресурс" мало статус юридичної особи та реєстраційні дії щодо припинення юридичної особи не вчинялися. А насамперед, відповідно до копії наявного в матеріалах справи свідоцтва № 084468 ПП "Трансагроресурс" було зареєстровано як платник податку на додану вартість з 27.03.2009 та на момент вчинення правочинів реєстрація скасована чи анульована не була.

Таким чином, суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні є правомірним, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Отже, суд доходить висновку про додержання позивачем вимог Закону України “Про податок на додану вартість”.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку що наявними матеріалами справи підтверджуються понесені підприємством у вересні 2009 року та лютому 2010 року валові витрати, сформований за вказаний період податковий кредит підтверджується податковими накладними, факт оплати підтверджується відповідними банківськими виписками.

При цьому, варто зазначити, що Приватним підприємством "Трансагроресурс" було в повному обсязі задекларовано операції із ТОВ "АТТІС Агро", а на підставі даних податкових декларацій, звітів, даних актів перевірок, не може бути встановлено, відсутність господарської операції, відсутність обєкту оподаткування ПДВ та економічної обґрунтованості здійснення фінансово-господарської операції, фактичних обставин, які б спростовували реальність проведення господарських операцій та наявність підстав для визнання правочину нікчемним.

Отже, позиція відповідача про те, що досліджені правочини очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, не підкріплена належними доказами та рішеннями суду про визнання правочинів такими.

До того ж, під час розгляду справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом ПП "Трансагроресурс" правочини не віднесено законом до нікчемних. Іншого відповідачем не доведено, хоча відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України він як субєкт владних повноважень має довести суду правомірність свого рішення.

Також, судом було встановлено, що в період, який перевірявся одним із основних видів діяльності ТОВ "АТТІС Агро" було здійснення оптової торгівлі зерном, насінням та кормами для тварин, зазначена обставина також знайшла своє відображення в акті перевірки.

В ході спірних господарських взаємовідносин з ПП "Трансагроресурс", позивач придбав сільськогосподарську продукцію (пшеницю).

Тому, на підставі зазначених вище обставин, суд приходить до висновку, що товар (сільськогосподарська продукція) придбавалися позивачем у ПП "Трансагроресурс" з метою використання у власній господарській діяльності.

До того ж, згідно копії витягу із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, наявної в матеріалах справи, станом на 21.09.2010 одним із видів діяльності ПП "Трансагроресурс" є оптова торгівля зерном насінням та кормами для тварин, що повністю відповідає меті вчинених правочинів між контрагентами.

Виходячи з вищевикладеного, позивач надав вичерпний перелік доказів, достатній для відсутності сумнівів у дійсності та законності укладених та виконаних правочинів з ПП "Трансагроресурс", тому суд приходить до висновку про необґрунтованість та неправильність висновків акту, які не відповідають дійсності, суперечать встановленим судом фактичним обставинам і не ґрунтуються на законі.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У пункті 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач - як субєкт владних повноважень не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень рішень від 17.08.2010: №0000682302/0, яким ТОВ "АТТІС-Агро" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 15475,65 грн (в тому числі за основним платежем 12001,25 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 3474,40 грн) та №0000692302/0, яким ТОВ "АТТІС-Агро" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 14401,50 грн (в тому числі за основним платежем 6901,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 4800,50 грн), а тому, суд дійшов висновку, про необхідність визнати їх протиправними та скасувати.

Що стосується позовних вимог про скасування першої податкової вимоги №1/1533 від 02.09.2010 та визнання протиправними дій відповідача по включенню у облікову картку ТОВ суму в розмірі 23947,15 грн (з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог від 15.09.2010,18.10.2010), то суд зазначає слідуюче.

Як видно із матеріалів справи, згідно із повідомлення ДПІ у м. Полтаві від 24.09.2010 № 2119/10/24-235, на адресу керівника ТОВ " АТТІС-Агро" перша податкова вимога №1/1533 від 02.09.20210 на суму 2394715 грн відкликана.

Отже позовні вимоги про скасування такої вимоги є безпідставними.

Також, суд вважає безпідставними вимоги про визнання протиправними дій відповідача по включенню у облікову картку ТОВ суму в розмірі 23947,15 грн враховуючі таке.

Згідно із пунктом 5.4. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, звурдженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001, № 253 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення податкового органу з дотриманням вимог Закону стосовно визначення процедури апеляційного узгодження та за умови надходження до податкового органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень.

При цьому сума податкового зобов'язання виводиться з реєстру податкових повідомлень та обліковується в окремому реєстрі до закінчення процедури судового оскарження (на умовах апеляційного узгодження).

Як вбачається із матеріалів справи спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем 17.08.2010 та того ж дня направлені ТОВ " АТТІС-Агро", про що свідчить відбиток календарного штемпеля на копії конверта наявного в матеріалах справи, а отримані позивачем 20.08.2010, про що зазначено у позовній заяві.

Таким чином, граничний строк (десятиденний, встановлений підпунктом 5.3..1, пункту 5.3., статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III) сплати за податковими повідомленнями - рішеннями від 17.08.2010 припадає на 30.08.2010.

Як видно із матеріалів справи, провадження за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТТІС- Агро"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відкрито ухвалою суду від 30.08.2010, яка отримана ДПІ у м. Полтаві 07.09.2010.

Отже із фактичних обставин вбачається, що відсутність інформації у ДПІ у м. Полтаві на дату настання граничного строку сплати податкового зобовязання про судове оскарження рішень було обєктивною підставою для включенню у облікову картку ТОВ "АТТІС- Агро" суму в розмірі 23947,15 грн.

Поряд і цим, в ході судового розгляду встановлено, та не спростовано позивачем, 16.09.2010 суми податкових зобовязань ТОВ " АТТІС Агро" по оспорюваним податковим повідомленням - рішенням виведені з реєстру податкових повідомлень та обліковуються в окремому реєстрі.

Про вказане, також свідчить і відкликання першої податкової вимоги №1/1533 від 02.09.2010.

А відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково, суд вважає необхідним стягнути з Держбюджету України на користь позивача судовий збір частково в розмірі 1 гривні 70 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2 , 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТТІС- Агро" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, вимоги та визнання протиправними дій задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 17 серпня 2010 року № 0000692302/0 та №0000682302/0.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТТІС- Агро" судові витрати в розмірі 1 гривня 70 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 14 березня 2011 року.

СуддяС.О. Удовіченко