Постанова № 14825374, 26.11.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2010 року 10:25                               Справа № 2а-7455/10/0870

          Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Батрак І.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:           Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

до:           Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про           стягнення боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя звернулося із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача суму боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 786,06 грн. за період з липня 2009 року по травень 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в порушення вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо своєчасної та повної сплати страхових внесків, відповідач заборгував Управлінню 786,06 грн. Вказує, що заборгованість виникла у зв’язку із самостійно визначеними відповідачем сумами страхових внесків, які не сплачені у встановлений законом термін.

Представник позивача заявою від 26.11.2010 р. вх. № 36697 просить суд розглянути справу за відсутності уповноваженого представника, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проти позову не заперечив, причини неявки суду не відомі. Про час та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому проваджені у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників позивача та відповідача, в порядку письмового провадження.

          Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

Статтями 14 та 15 Закону України «Про загальнообов’язкове           державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV (далі – за текстом Закон № 1058) встановлено, що платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та

фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (надалі за текстом - Інструкція), страхувальники є платниками страхових внесків.

Згідно зі ст. 17 Закону № 1058, страхувальник зобов’язаний сплачувати в установлені строки страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 6 ст. 19 Закону № 1058 страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій працездатності. Страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Частиною 2 ст. 20 Закону № 1058 встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до пункту 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Як встановлено судом, з липня 2009 року по травень 2010 року відповідач самостійно взяв зобов’язання по сплаті страхових внесків в розмірі 741,40 грн. за ставкою 33,2% та 44,66 грн. за ставкою 1-5%, що підтверджується рядками 8.1 та 8.2 Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті по формі за додатком 23 до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р. за липень 2009 року – травень 2010 року (включно). Вказані зобов’язання відповідачем сплачені не були, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 786,06 грн.

Крім того, відповідно до п. 8.1 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, або якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків органи Пенсійного фонду України надсилають страхувальнику вимогу про сплату недоїмки.

У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10-ти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену суму недоїмки, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду,

або не оскаржив вимогу у судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного органу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки (ч.3 ст. 106 Закону України № 1058).

З метою стягнення заборгованості, управлінням ПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя відносно відповідача формувалася вимога про сплату недоїмки № Ф-61 від 12.05.2010 року на суму 4374,23 грн., яка направлялася на адресу відповідача, однак була повернута до УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя у зв’язку з неотриманням адресатом.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, доказів зворотного суду не надано.

          За таких обставин, вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 786,06 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є обґрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 10, р/р 25608301201076 в ЗОУ ВАТ «Держощадбанк», МФО 313957, ЄДРПОУ 20508433) 786 (сімсот вісімдесят шість) грн. 06 коп. боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                          І.В. Батрак