Постанова № 14824956, 30.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2011 р. справа № 2а/0570/3956/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретаріМалій С.Ю.

за участю :

представника позивача - Коростильова С.В.,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІС» про стягнення податкового боргу на суму 2107,20 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Краматорську, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІС» про стягнення податкового боргу на суму 2107,20 гривень.

В обґрунтування позову зазначила, що станом на момент звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість на суму 2107,20 гривень з податку на додану вартість та була самостійно нарахована відповідачем до набрання чинності податкового кодексу України.

Вказана заборгованість утворилась у звязку із несплатою відповідачем у повному обсязі узгоджених податкових зобовязань самостійно визначених згідно поданої податкової декларації за 4 квартал 2009 року з податку на додану вартість у вигляді основного платежу на суму 2550,00 гривень.

Зазначає, що відповідач не сплачуючи заборгованість порушує інтереси держави, тому враховуючи викладене просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, причини неявки до суду не повідомив.

З огляду на зазначені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Згідно абз.1-2 ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”,- завданнями органів державної податкової служби є, зокрема здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”,- державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції зокрема виконують такі функції як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України,- органи державної податкової служби мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 41.1.1. п.4.1 ст.41 Податкового кодексу України,- контролюючими органами є, зокрема органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України,- орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.4.15 ст.41 Податкового кодексу України,- органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Таким чином, позивач Державна податкова інспекція у м. Краматорську (Далі за текстом ДПІ у м. Краматорську), - є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом та Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІС», згідно довідки з ЄДРПОУ, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 07.03.2003 року, присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 32411665 (а.с.5-6), з 18.03.2003 року перебуває на обліку ДПІ у м. Краматорську.

Згідно відомостей податкового органу, станом на 31.01.2011 року, відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість у вигляді основного платежу на суму 2107,20 гривень (а.с.20 - 22).

Сума заборгованості щодо якої предявлено позовні вимоги утворилась у звязку із несплатою у повному обсязі відповідачем узгоджених податкових зобовязань самостійно визначених згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за 4 кв. 2009 року у вигляді основного платежу на суму 2550,00 гривень.

Суму податкового боргу зменшено за рахунок переплати і станом на момент розгляду справи складає 2107,20 гривень.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про систему оподаткування», - під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування”, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, сума податкових зобовязань щодо якої предявлено позовні вимоги,- є податковою заборгованістю.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 6.2.1. Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»,- у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Дії податкового органу передбачені ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», не призвели до погашення відповідачем заборгованості.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи, відповідачем заборгованість щодо якої предявлено позовні вимоги, не погашена.

Проте, щодо заявлених позовних вимог суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписами п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право податкового органу звертатися до суду із щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Водночас резолютивна частина позовних вимог не містить вимогу про стягнення заборгованості з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України,- суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Повний та всебічний захист інтересів держави, шляхом реалізації повноважень наданих податковому органу Податковим кодексом України, можливий, шляхом звернення до суду з вимогами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно ч.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України,- стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, для повного та всебічного захисту прав позивача та захисту інтересів держави, суд виходить за межі позовних вимог, та вважає за можливе задовольнити позовні вимоги шляхом стягнення заборгованості відповідача з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 2107,20 гривень.

Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову Державної податкової інспекції у м. Краматорську до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІС» про стягнення податкового боргу на суму 2107,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІС» про стягнення податкового боргу на суму 2107,20 гривень, задовольнити.

Стягнути на р/р № 31112029700059, код платежу 3014010100, банк одержувача ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІС» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2107,20 (дві тисячі сто сім гривень двадцять копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.