Постанова № 14824775, 30.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2011 р. справа № 2а/0570/4777/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Смагар С.В.

при секретаріЗакутько О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за поданням Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк

про визнання обґрунтованим рішення про застосування адміністративного арешту від 28 березня 2011 року

за участю представників:

від позивача: Гой В.П., за довір. від 25.02.2011р.

Палкіна В.В., за довір. від 03.03.2011р.

від відповідача: Ніякої О.В., за довір. від 30.12.2010р.

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2011 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (надалі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку) звернулась до суду з поданням до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про визнання обґрунтованим рішення від 28 березня 2011 року про застосування адміністративного арешту майна.

Частиною 1 статті 183-3 КАС України передбачено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; 2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; 3) стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до частини 7 статті 183-3 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Представник заявника у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, в обґрунтування чого пояснив, що 28 березня 2011 року податковий керуючий податкового органу не був допущений до проведення перевірки стану збереження майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі, у звязку з чим заступником начальника ДПА у Донецькій області начальником СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку прийняте рішення від 28 березня 2011 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідач у судовому засіданні надав письмове клопотання, у якому вимоги подання визнав у повному обсязі, підстав для неприйняття визнання відповідачем вимог подання у суду відсутні.

Відповідно до частини 7 статті 183-3 КАС України розгляд подання відбувається за участю органу державної податкової служби, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за номером 33161769, перебуває на податковому обліку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30 вересня 2004 року № 40378750.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 19 листопада 2009 року № 25390393 активи платника податків згідно актів опису знаходяться у податковій заставі СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі - Закон № 2181), який діяв на момент виникнення права податкової застави, з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону № 2181 передбачено, що право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідачу була направлена перша від 26 січня 2002 року № 1/11 та друга від 6 березня 2002 року № 2/80 податкові вимоги, які були отримані відповідачем, про що свідчать поштові повідомлення, у судовому чи адміністративному порядку ним не оскаржені.

Відповідно до вимог пункту 91.3 статті 91 Податкового кодексу України податковий керуючий має право здійснювати перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, оскільки майно платника податків, що має податковий борг знаходиться у податковій заставі.

Відповідно до підпунктів 2.3, 2.5, 3.1 Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1039 (надалі Положення № 1039) виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, покладається на податкових керуючих. Для проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, податковий керуючий попередньо повідомляє такого платника податків.

Відповідно до пункту 3.8 Положення № 1039 у разі недотримання податковим керуючим вимог, передбачених цим Положенням, платник податків може не допустити податкового керуючого до проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, а також повідомити про факт порушення керівника відповідного органу державної податкової служби або оскаржити дії податкового керуючого відповідно до чинного законодавства.

Судом встановлено, що листом від 28 березня 2011 року № 12431/10/24-013 заявник у справі повідомив відповідача про проведення з 28 березня 2011 року перевірки стану збереження активів на підставі статті 91 Податкового кодексу України із зазначенням посадової особи, яка призначена податковим керуючим відповідно до наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку від 24 січня 2011 року № 42.

Також заступником голови ДПА у Донецькій області начальником СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку було оформлено повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі від 28 березня 2011 року № 1. Отримання вищезазначеного листа та повідомлення підтверджується підписом працівника підприємства.

Згідно з вимогами пункту 91.4 статті 91 Податкового кодексу у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби.

28 березня 2011 року податковим керуючим Палкіним В.В. здійснено вихід до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» для проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває в податковій заставі та описане актом опису активів від 30 січня 2007 року № 3. Але, на вимогу податкового керуючого допустити до проведення перевірки стану збереження майна головний бухгалтер підприємства не допустив до проведення перевірки, у звязку з чим податковим керуючим складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого від 28 березня 2011 року № 1/24-013.

Згідно підпункту 94.6.1 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

На виконання статті 94 розділу II Податкового кодексу України та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1042, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1437/18732 затверджений Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до підпункту 3.1.6 пункту 3.1 розділу ІІІ зазначеного Порядку арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з підпунктом 4.1, 4.2 розділу IV Порядку керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених пунктом 3.1 розділу III цього Порядку, та на підставі звернення (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків (додаток 2).

Обґрунтованість арешту на майно, накладеного рішенням керівника (його заступника) органу державної податкової служби, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

Відповідно до підпункту «а» пункту 4.3 розділу IV Порядку рішення про застосування арешту майна платника податків надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під розписку латнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Відповідно до підпункту 94.2.6 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

У пункті 94.5 статті 94 Податкового кодексу України зазначено, що арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

28 березня 2011 року заступником голови ДПА у Донецькій області начальником СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку прийнято рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків, згідно якого вирішено застосувати умовний адміністративний арешт активів платника податків ДП «ДВЕК» (ЄДРПОУ 33161769) з вимогою заборони передачі майна.

Суд в межах даної справи має перевіряти правомірність та обґрунтованість рішення заявника про застосування адміністративного арешту станом на час прийняття даного рішення, тобто на 28 березня 2011 року. Отже, з урахуванням вище встановлених обставин, а саме, знаходження майна платника податків - Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» - у податковій заставі, не допуск платником податків податкового керуючого до перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, суд дійшов висновку, що рішення заступника голови ДПА у Донецькій області начальника СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 28 березня 2011 року є правомірним, обґрунтованим та таким, що прийняте відповідно до норм діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подання податкового органу підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 183-3, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про визнання обґрунтованим рішення про застосування адміністративного арешту майна від 28 березня 2011 року задовольнити повністю.

Визнати обґрунтованим рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 28 березня 2011 року про застосування адміністративного арешту майна Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія».

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 30 березня 2011 року.

Постанова підлягає негайному виконанню.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.