Рішення № 14822652, 25.01.2011, Недригайлівський районний суд Сумської області

Справа № 2-12/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2011 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області в складі:

головуючого Бібіка О. В

при секретарі Климась С. В.,

Гриценко К.Ф.

розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Недригайлів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець» про відшкодування моральної шкоди, у зв»язку з порушення особистих немайнових прав,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою у якій просить ухвалити рішення, згідно якому стягнути відповідача сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець» моральну шкоду у розмірі 40000 гривен, заподіяну у зв»язку з порушенням її немайнових прав, а саме, права на безпечне для життя та здоров»я довкілля. В обґрунтування своїх вимог посилається на ті факти, що, незважаючи на ухвалене в травні 2009 року Липововодолинським районним судом рішення про визнання дій відповідача по будівництву та експлуатації базу для утримання худоби небезпечними для її життя та здоров»я, рішення суду не виконується, та продовжується дії направлені на підтримання небезпечного довкілля. Внаслідок забруднення довкілля та невиконання приписів і норм санітарного законодавства відповідачем її здоров»ю загрожує не тільки небезпека, а і реальний його розлад. Вказане підтверджено відповідною медичною документацією після проходження курсу лікування з 12.02.2007 року по 07.03.2007 року в Центральному клініко-діагностичному комплексі Національного медико-хірургічного центру ім..М.І. Пирогова в м. Москві. Крім того, позивач зазначає, що через постійний смердючий запах повітря до її домоволодіння перестали приходити знайомі, односельці постійно насміхаються над проживанням її та чоловіка з зоні антисанітарії. Через постійну загрозу знищення овочевих культур та плодових дерев вона позбавлена можливості займатись їх вирощуванням.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з»явились, З»явився її представник адвокат ОСОБА_5, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, підтвердив обставини справи, котрі викладені у позовній заяві.

Представник відповідача, голова сільськогосподарського кооперативу «Колядинець» Марченко В.А. позовні вимоги не визнав. Стверджує, що права позивача вона не порушував так як вважає, що побудова не відноситься до категорії капітальних споруд, а є тимчасовим примітивним «базом-вигулом» і тому згідно діючого законодавства ніякі проекти і узгодження не потрібні. Так як на території тимчасового базу відсутні очисні споруди, гноєсховища, бойні, та утримується від 10 до 150 голів худоби, а це зовсім інші критерії, які визначають інший розмір санітарної зони. У зв»язку з наведеним, вони звернулись до Головного державного санітарного лікаря Сумської області з клопотанням про скасування постанови Липоводолинської районної санітарного-епідеміологічної станції № 541 від 27.09.2010 року.

Суд, заслухавши пояснення сторін, оцінивши всебічно, повно, безпосередньо наявні докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Моральна шкода відшкодовується у випадках, передбачених законом, або договором.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Відповідно до ст.280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та ( або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Згідно зі ст.. 270 ЦК України, відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров»я, право на безпечне для життя і здоров»я довкілля, право на особисту свободу та недоторканість, право на недоторканість особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканість житла. Право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Відповідно до ст.. 274 ЦК України обмеження особистих немайнових прав фізичної особи , встановлених Конституцією України, можливе лише у випадках, передбачених нею.

У відповідності до п 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров»я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.»

Факт протиправних дій, який порушує право позивача на безпечне для життя та здоров»я довкілля, з боку відповідача підтверджується копією рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 05 травня 2009 року та ухвалою про роз»яснення цього рішення від 05 жовтня 2009 року, яким зобов»язано утримувати худобу та відходи за межами 200 метрової зони від домоволодіння ОСОБА_2 (а.с.12,44).

Відповідно до ст.. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов»язковими до виконання на всій території України.

Частиною 3 статті 61 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд вважає доведеним факт протиправних дій з боку відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець», який виразився у недотриманні відповідачем нормативів санітарно-захисних зон при розміщенні місця тимчасового утримання худоби від житлової забудови.

Більш того, із відповіді Головного державного санітарного лікаря Сумської області № 02/3887 від 02.11.2010 року, вбачається, що підстав для скасування постанови головного державного санітарного лікаря Липоводолинського району № 10 від 27.09.2010 року не має. Та зазначено, що при літньому утриманні у «базах» тварин утворюються продукти їх життєдіяльності ( гній, сеча тощо) Ці екскременти виділяють у навколишнє середовище токсичні сполуки ( сірководень, аміак). Для зменшення їх впливу на навколишнє середовище та організм людини слід своєчасно їх видаляти на гноєсховища, розташування яких погоджують з місцевими санепідустановами (а.с.97). Таким чином, продовжується відповідачем порушення права позивача на безпечне для життя і здоров»я довкілля.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України Моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Доводи відповідача про відсутність відповіді на їх запит та запит суду до головного державного санітарного лікаря Сумської області про можливість проведення, та проведення натурного дослідження повітря в радіусі 96 метрів від МТФ №1 сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець» до житлової забудови в тім числі і до житлового будинку № 69 в с. Колядинець, який належить позивачу не спростовують факт порушення безпечних умов життя та природного конституційного права позивача на безпечне для життя і здоров»я довкілля.

Судом встановлено сам факт заподіяння моральної шкоди, особу, що її заподіяла, встановлено причинно-наслідковий зв»язок між заподіянням шкоди та негативними наслідками які настали, однак, позивачами не доказано у відповідності до принципу змагальності сторін розмір (обсяг) заподіяної шкоди. Сума заявлена в позовній заяві у розмірі 40000 гривен, жодними доказами не підтверджена.

Судом у відповідності до вимог ч.4 ст. 10 ЦПК України представнику було роз»яснино про наслідки вчинення, чи не вчинення певних процесуальних дій. Зокрема про необхідність призначення судово-психологічної експертизи для визначення розміру моральної шкоди, однак представник позивача скористався своїми процесуальними правами щодо предмета спору на власний розсуд, та не ініціював призначення відповідної експертизи.

Сторони визнали та не заперечували факт належності земельної ділянки на якій розміщено «баз» для тимчасового утримання худоби сільськогосподарському виробничому кооперативу « Колядинець», факт утримання там в літній період часу худоби в кількості від 10 до 150 голів, також знаходження вказаного «базу» на відстані 96 метрів від домоволодіння АДРЕСА_1, яке належить позивачу ОСОБА_2 і як наслідок, ці обставини не потребують доказування.

У відповідності до ст..11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивачем не надано жодного доказу щодо розміру заподіяної шкоди, а як наслідок не доведено перед судом розмір позовних вимог, який має бути стягнуто на її користь з відповідача.

Згідно вимог частин 1-3 ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає, що необхідним і достатнім буде відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 гривен.

Суд у відповідності до ст. 88 ЦПК України документально підтверджені судові витрати присуджує стороні на користь якої ухвалено рішення та стягує з відповідача.

Керуючись ст.1167, ст.ст. 23, 270, 274. 275, 280 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець», р/р26006301704 Роменського відділення № 147 ВАТ «Державний ощадний банк України «, МФО 337728. код 31622896, інд. код 316228918092, свідоцтво 100166240 на користь ОСОБА_2 500 (п»ятсот) гривен в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець» р/р26006301704 Роменського відділення № 147 ВАТ «Державний ощадний банк України «, МФО 337728. код 31622896, інд. код 316228918092, свідоцтво 100166240 на ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 8 гривен 50 коп. (вісім) гривен, 50коп та 37 ( тридцять сім) гривни 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судової діяльності.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець» р/р26006301704 Роменського відділення № 147 ВАТ «Державний ощадний банк України «, МФО 337728. код 31622896, інд. код 316228918092, свідоцтво 100166240 судовий збір у розмірі 42 (сорок дві) гривни 50 коп. та 82 ( вісімдесят дві) гривни 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судової діяльності.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Недригайлівський районний суд Сумської області шляхом подачі в десяти денний строк, з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя:О. В. Бібік