Постанова № 1481299, 21.01.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21.01.2008 р. № 10/243

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ГАЗ-Дніпро»

доДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

провизнання нечинним рішення

Суддя Ковзель П.О.

Секретар Сулім А.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 27.04.2007 №0000422202.

В подальшому позивач уточив свої вимоги і просить визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 27.04.2007 №0000422202.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача надав заперечення на позов у якому проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у запереченні.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21.01.2008 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 26.01.2008, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва було проведено виїзну планову комплексну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГАЗ-Дніпро»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 по 30.09.2006, за результатами якої складено акт від 19.04.2007 №62/23-704/31353807 (далі акт перевірки).

В результаті перевірки перевіряючими, зокрема, зроблено висновок про те, що ТОВ «Торговий дім «ГАЗ-Дніпро»в порушення вимог ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 №15-93 без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України проведено розрахунки з нерезидентом Компанією CHEMIE AG»(Германія) у валюті України на суму 22637,18 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення від 27.04.2007 №0000422202 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до позивача згідно ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 22637,18 грн.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як видно з матеріалів справи, між ТОВ «Торговий дім «ГАЗ-Дніпро»та Компанією N-CHEMIE AG»(Германія) було укладено ряд договорів комісії, в яких комісіонером є «Торговий дім «ГАЗ-Дніпро», а комітентом - Компанія CHEMIE AG»: від 19.04.2004 №1/04, 23.04.2004 №2/04 та від 30.04.2004 №3/04.

За умовами вказаних договорів ТОВ «Торговий дім «ГАЗ-Дніпро»зобовязалось за вказану винагороду за дорученням Компанії N-CHEMIE AG»укладати на території України від свого імені в інтересах та за рахунок Компанії CHEMIE AG»договори купівлі-продажу автомобілів, які передаються ТОВ «Торговий дім «ГАЗ-Дніпро»на комісію Компанією CHEMIE AG».

До вищезгаданих договорів контрагентами було укладено протоколи-погодження, в яких визначено вартість автомобілів, умови та строки їх передачі: протокол-погодження до договору №1/04 на продаж 4 автомобілів Шкода Феліція Комбі на загальну суму 7315,00 євро, в т.ч. комісійна винагорода 1200,00 євро, протокол-погодження до договору №2/04 на продаж 4 автомобілів Шкода Феліція Комбі на загальну суму 7345,00 євро, в т.ч. комісійна винагорода 1200,00 євро та протокол-погодження до договору №3/04 на продаж 4 автомобілів, в т.ч. ВАЗ, 2 шт. ДЕУ Нубіра та Рено Лагуна, на загальну суму 8691,00 євро, в т.ч. комісійна винагорода 1200,00 євро.

Вказані автомобілі були продані позивачем фізичним особам громадянам України, після чого між контрагентами були підписані відповідні акти виконаних робіт від 15.05.2004 на суми 6115,00 євро, 6145,00 євро та 7491,00 євро.

29.10.2004 позивачем вказані суми було перераховано на користь Компанії CHEMIE AG».

Таким чином, в результаті описаних господарських операцій позивачем отримано у комісійну винагороду в національній валюті України на загальну суму 22637,18 грн.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 №15-93 у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки. Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України. Порядок та умови видачі індивідуальних ліцензій визначений ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Як видно з матеріалів справи, ТОВ «Торговий дім «ГАЗ-Дніпро»індивідуальної ліцензії Національного банку України для здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України не одержувало, в звязку з чим, останнім порушено вимоги ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Відповідно до ч.2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, застосовується штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків.

Згідно ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

З аналізу матеріалів справи та наведених норм видно, що порушення, викладені в акті перевірки від 19.04.2007 №62/23-704/31353807 є порушеннями правил здійснення господарської діяльності, зокрема, правил організації розрахунків, а штрафні санкції, накладені за це порушення відповідачем на позивача, є видом адміністративно-господарських санкцій, а саме адміністративно-господарським штрафом в розумінні ст.ст. 238, 241 Господарського кодексу України.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як зазначено позивачем та підтверджується наявними у справі доказами, господарські операції, в якій позивачем допущено порушення правил здійснення розрахунків з нерезидентами мали місце в період з 19.04.2004 по 29.10.2004, а спірне рішення №0000422202 про застосування до позивача штрафних санкцій винесено відповідачем 27.04.2007, тобто більше ніж через рік з моменту порушення.

Таким чином, у зв'язку із тим, що встановлений законом термін застосування штрафних санкцій сплив, у відповідача не було підстав для застосування штрафних санкцій згідно із ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і контролю».

Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до 1 ст. 97 КАС України суд задовольняє клопотання позивача про відмову від компенсації документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 27.04.2007 №0000422202.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П.О. Ковзель