1-68/11
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 квітня 2011 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі
судді Ковтуненко О. В.
при секретарі Білик І.В.,
за участю прокурора Папакіца Ю.В.,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполя, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, не засудженого, не одруженого, має неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, який мешкає у АДРЕСА_1,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України,
В С Т А Н О В И В :
27 квітня 2010 року, приблизно 18-00 годині, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись у дворі будинку 66 по проспекту Перемоги в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, у ході сварки, що виникла на підставі особистих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_2, діючи умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс останньому удар кистю лівої руки, зжатої у кулак в область правого ока, у результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді: субконьюктивального розриву склери, тотальної гифеми та гемофтальму правого ока, що ускладнились обширним рубцем склери, ірідодіалізом, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили втрату функції органу зору (правого ока).
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому йому звинуваченні визнав повністю і дав суду свідчення, відповідні описовій частині вироку. ОСОБА_3 пояснив, що з потерпілим ОСОБА_2 вони були знайомі приблизно два роки. У день вчинення злочину він перебував у стані алкогольного спяніння. 27 квітня 2010 року, приблизно о 18-00 годині, він йшов з роботи, прийшов у двір будинку 66 по проспекту Перемоги в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, де хотів хлопців пригостити випивкою. ОСОБА_2 сидів на лавочці з ОСОБА_6. Він привітався, і так вийшло, що хлопці прибрали пляшку горілки. Він образився на це та вдарив потерпілого лівою рукою в область правого ока, Вдарив за те, що він хотів їх пригостити випивкою, а вони від нього забрали пляшку горілки. Після чого пішов із двору, а пізніше дізнався, що ОСОБА_2 потрапив до лікарні. Визнає, що здійснив злочин, кається у здійсненому. Просить суд суворо його не карати та не позбавляти волі. Зобовязався сплатити потерпілому суму матеріальної та моральної шкоди.
Допитаний у судовому засіданні потерпіли ОСОБА_2 підтримав пояснення підсудного. Додав, що дійсно ОСОБА_3 вдарив його один раз в область правого ока. Після чого він звернувся до платної поліклініки, де йому надали направлення до міста Донецька. Він лікувався та витратив на лікування грошові кошти на суму 2232,50 гривень. Крім того, після вчинення злочину, йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює у 10000 гривень, так як тепер він почуває себе не повноцінно зі-за того, що не бачить око. Просить відшкодувати йому спричинену шкоди, на суворій мірі покарання не наполягає. Просить не позбавляти волі ОСОБА_3
Згідно висновку судово медичної експертизи, тілесні ушкодження, що були виявлені при огляді ОСОБА_2, а саме субконьюктивальний розрив склери, тотальної гифеми, гемофтальму правого ока, що ускладнились обширним рубцем склери, ірідодіалізом, утворились від дії тупих предметів, можливо у вказаний строк та при обставинах, на які посилається потерпілий та за ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження не могли утворитися при падінні потерпілого з положення стоячи на поверхні, а спричинені діями тупого предмету в область правого ока, яким могла бути кисть руки, зжата у кулак, у результаті одного травмуючого впливу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 в інкримінованому йому діянні доведена повністю, і його дії правильно кваліфіковані за ст. 121 ч.1 КК України, так як він своїми умисними діями спричинив потерпілому тяжке тілесне ушкодження, що спричинило втрату функції органу.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст. 12 КК України скоєний підсудним злочин відноситься до категорії тяжких злочинів. Повною мірою вивчена особа підсудного, який вчинив тяжкий злочин, однак щиро покаявся у здійсненому, сприяв встановленю істини по справі.
Сукупність вказаних обставин дають можливість суду призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції статті Кримінального Закону. Однак, враховуючи думку потерпілого, а також те що ОСОБА_3 щиро покаявся у скоєнному, висловив думку щодо намірів відшкодувати у повному обсязі матеріальну та моральну шкоду потерпілому, суд вважає, що у відповідності до ст. 75 КК України підсудого можливо звільнити від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені не нього судом обов"язки, передбачені ст. 76 КК України.
По справі заявлений цивільний позов прокурора про відшкодування на користь держави грошових коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 у сумі 2879,82 гривень.
У відповідності до ст. 93-1 КПК України, позов прокурора підлягає задоволенню, та цю суму необхідно стягнути з підсудного.
Заявлений по справі цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 2232, 50 гривень, моральної шкоди у розмірі 10 000 гривень. Вказаний позов визнаний підсудним. Сума спричинення матеріальноїта моральної шкоди підлягає стягненню з ОСОБА_3
Речових доказів по справі не має.
На підставі висловленого, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
З А С У Д И В :
ОСОБА_3 визнати винним за ст. 121 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (пять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років 6 (шість) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені судом обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне мешкання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід до вступу вироку до законної сили засудженому ОСОБА_3 залишити без зміни - підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Обласної травматологічної лікарні, 83048, місто Донецьк, вулиця Артема, 106, р/р 35429004002483 в МУ ДКУ Донецької області, МФО 834016, код ОКПО 20366499, суму грошових коштів витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2, у розмірі 2879 (дві тисячі вісімсот сімдесят девять) гривень 82 копійки.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, який мешкає у АДРЕСА_2, суму матеріальної шкоди у розмірі 2232 (дві тисячі двісті тридцять дві) гривні 50 копійок, суму моральної шкоди у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, а всього 12 232 (дванадцять тисяч двісті тридцять дві) гривні 50 копійок.
На вирок протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошенням може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області, а засудженим, що тримається під вартою, у той же строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя______ Ковтуненко О.В.
Судове рішення № 14810455, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 11.04.2011. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-68/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: