Ухвала суду № 1480557, 06.12.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-24588/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                       06 грудня 2007 року                                                            м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,Усенко Є.А.,Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції

на постановугосподарського суду Івано–Франківської області від 08 лютого 2006 року

та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 15 травня 2006 року

у справі № А-8/170

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс «Доброта»

доКоломийської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2005 року ТОВ АПК «Доброта» звернулось до суду з позовом до Коломийської ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення № 0000112200/0 від 19 липня 2005 року.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2006 року позов задоволено.

Визнано нечинним податкове повідомлення – рішення Коломийської ОДПІ від 19 липня 2005 року № 0000112200/0.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ АПК «Доброта» 3, 40 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15 травня 2006 року постанову господарського суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2006 року змінено в частині застосування норм Господарського процесуального кодексу України.

В решті постанову господарського суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Коломийська ОДПІ, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Івано–Франківської області від 08 лютого 2006 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 травня 2006 року, ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Коломийська ОДПІ провела планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ АПК «Доброта» за період з 01 січня 2004 року по 31 березня 2005 року, за результатами якої було складено акт № 108/231/30953524 від 15 липня 2005 року.

19 липня 2005 року Коломийська ОДПІ прийняла податкове повідомлення – рішення № 0000112200/0, яким ТОВ АПК «Доброта» визначено суму податкового зобов’язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 6670, 38 грн.

Перевіркою було встановлено, що станом на момент проведення перевірки рахується прострочена дебіторська заборгованість російського нерезидента ТОВ «ОблторгСевер» за контрактом № УК-0108 від 01 вересня 2000 року. Згідно вантажно – митної декларації № 1730 від 27 вересня 2000 року здійснено відвантаження товару за контрактом. Оплата за поставлений товар згідно контракту не поступила.

Крім того, судами було встановлено, що за результатами попередньої перевірки (акт перевірки від 30 грудня 2004 року) до позивача вже була застосована пеня за період з 21 лютого 2004 року по 30 лютого 2004 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем були порушені терміни, передбачені ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», однак відповідачем була застосована пеня спірним податковим повідомленням – рішенням з порушенням строку, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України. При цьому суд першої інстанції посилався також на те, що визначення пені, передбаченої ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», податковим зобов’язанням суперечить положенням Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд апеляційної інстанції, змінюючи постанову господарського суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2006 року лише в частині застосування норм Господарського процесуального кодексу України та залишаючи без змін в решті постанову господарського суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2006 року, виходив з того, що суд першої інстанції в порушення ст. 17, ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України помилково при розгляді справи застосував норми Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно виходив з того, що позивачем був порушений термін розрахунку за зовнішньоекономічним контрактом № УК-0108 від 01 вересня 2000 року з ТОВ «ОблторгСевер» (нерезидент), передбачений ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який закінчився 26 грудня 2000 року, з урахуванням того, що вантажно – митна декларація № 1730 була оформлена 27 вересня 2000 року і на момент проведення перевірки виручка за цим контрактом на рахунок позивача не поступила, а тому застосування до позивача пені згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є правомірним.

При цьому суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про пропуск відповідачем строку, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, передбачена ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відноситься до адміністративно – господарських санкцій.

Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи те, що граничний термін надходження виручки за зовнішньоекономічним контрактом № УК-0108 від 01 вересня 2000 року з ТОВ «ОблторгСевер» (нерезидент) на рахунок ТОВ АПК «Доброта», передбачений ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», настав 26 грудня 2000 року, а податкове повідомлення – рішення, яким до позивача була застосована пеня згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», було прийнято 19 липня 2005 року, тобто з порушенням річного строку, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про протиправність спірного податкового повідомлення – рішення.

При цьому суди попередніх інстанцій вірно також обґрунтували своє рішення неправомірністю визначення пені податковим зобов’язанням в спірному податковому повідомленні – рішенні, оскільки правильно посилались на те, що податкове повідомлення – рішення, в якому визначається сума податкового зобов’язання та штрафні (фінансові) санкції, приймається щодо податків та обов’язкових платежів (зборів), вичерпний перелік який міститься в ст. 14, ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування», та штрафних санкцій за порушення правил оподаткування, до яких пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, передбачена ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», не відноситься.

Колегія суддів також погоджується з судом апеляційної інстанції, який змінив рішення суду першої інстанції в частині застосування норм Господарського процесуального кодексу України, оскільки дана справа мала бути розглянута судом першої інстанції в порядку адміністративного судочинства з урахуванням положень п. 1 ч. 1 ст. 17 та положень п. 6 розділу VII«Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Коломийської ОДПІ підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Івано–Франківської області від 08 лютого 2006 року з урахуванням змін, внесених постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15 травня 2006 року, та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 15 травня 2006 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, ч. 1 ст. 224, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову господарського суду Івано–Франківської області від 08 лютого 2006 року з урахуванням змін, внесених постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15 травня 2006 року, та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                                 Головуючий:  ________ Л.І. Бившева

                                Судді:               ________ М.І. Костенко

                                                          ________ Н.Є. Маринчак

                                                          ________ Є.А. Усенко

                                                          ________ Т.М. Шипуліна