Вирок № 14800980, 28.03.2011, Печерський районний суд міста Києва

30.03.2011 16:41:56

Справа № 1-72/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2011 Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Білоцерківець О. А.

секретаряВершняка В.М., Якименко В.О.,

за участі прокурораМенчиця С.Є., Яценка В.І.,

Байдюка Д.А.,

захисника - ОСОБА_1.,

представника потерпілої - ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки м.Києва, громадянки України, з вищою освітою, працюючої в ТОВ «Мобітрейд ЮЕЙ» директором, проживаючої в АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3.,28.09.2010року приблизно о 10 год., керуючи технічно справним автомобілем «Пежо 207» реєстраційний № НОМЕР_1, рухалась по проїзній частині вулиці Грушевського зі сторони площі Європейської в напрямку вул. Московської в м. Києві, наближаючись до нерегульованого пішоходного переходу, розташованого поруч з будинком № 34/1, позначеного дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 та дорожньою розміткою 1.14.3, передбачених Правилами дорожнього руху України.

В цей час, по вказаному пішоходному переходу переходив проїжджу частину справа наліво по ходу руху вказаного автомобіля пішохід ОСОБА_4.

Під час руху ОСОБА_3. допустила порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 (б), 18.1 Правил дорожнього руху:

-1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; - 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, правильно реагувати на її зміни, стежити за правильністю розміщення і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі;

-п. 18.1: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_3. виявились в тім, що вона, керуючи технічно справним автомобілем «Пежо 207», неуважно стежила за дорожньою обстановкою, та неправильно реагувала на її зміни, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, по якому переходив проїзну частину вулиці Грушевського пішоход ОСОБА_4., не зменшила швидкість свого автомобіля і не зупинилася перед пішоходним переходом, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_4., внаслідок чого скоїла наїзд на нього.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4. отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці ДТП.

Порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 (б), 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3. знаходиться в прямому причинному зв'язку між виникненням дорожньо-транспортної події та її наслідками.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_3. свою вину в інкримінованому їй діянні визнала повністю, щиро розкаялася та пояснила, що 28.09.2010 року зранку вона, керуючи автомобілем «Пежо 207» НОМЕР_1, рухалась по вул. Грушевського зі сторони Європейської площі в напрямку вулиці Московської в крайній лівій смузі руху зі швидкістю руху приблизно 40-50 км/год.

На перехресті вулиці Грушевського з дорогами, що ведуть до Маріїнського парку в районі пішоходного переходу раптово перед автомобілем з'явився чоловік та відбувся наїзд її автомобіля на нього.

Вона одразу звернулась до оточуючих з проханням про виклик швидкої допомоги. Будь-яких осіб на пішоходному переході вона не бачила. На даний час не може з певністю відтворити зміст цієї трагічної події, оскільки перебувала у шоковому стані.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_3. її вина у вчиненні інкримінованого їй діяння повністю підтверджується зібраними в справі доказами.

Так в судовому засіданні були оголошені показання потерпілої у справі ОСОБА_5., яка фактично відмовилась від можливості надати показання в судовому засіданні, відповідно до яких ОСОБА_4. був її чоловіком. 28.09.2010 року вранці він пішов у справах. Приблизно через 20 хвилин вона також вийшла з дому на вулицю Грушевського та побачила на перехресті тіло чоловіка, вкритого поліетиленовою плівкою. Пізніше в цей же день вона дізналась, що її чоловік загинув в ДТП.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6. підтримала показання, надані нею під час досудового слідства, відповідно до яких вона 28.09.2010 року приблизно о 10 год. гуляла в Маріїнському парку разом зі своєю донькою. В цей час вона почула звук гальмування автомобіля і одразу ж - звук удару. Після цього вона подивилась в напрямку перехрестя під'їзної дороги до Маріїнського парку та вул. Грушевського та побачила, що за першим пішохідним переходом стояв автомобіль «Пежо» чорного кольору. Підійшовши на місце події вона побачила, що на проїжджій частині попереду автомобіля «Пежо» лежало тіло чоловіка. Поруч з ним знаходилась підсудна, яка перевіряла пульс. На автомобілі «Пежо» були пошкодження у вигляді розбитих лобового скла та лівої передньої фари. Вона викликала швидку. По зовнішньому вигляду ОСОБА_3. було видно, що та знаходиться в шоковому стані і при цьому не могла нічого пояснити про обставини ДТП та про свій стан.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7. суду показала, що 28.09.2010 року приблизно о 10 год. вона знаходилась на тротуарі вулиці Грушевського, побачила, що на перехресті вул. Грушевського з під'їзною дорогою до Маріїнського парку стоїть легковий автомобіль між двома пішоходними переходами, а попереду цього автомобіля лежало тіло чоловіка. Поруч з вказаним чоловіком знаходилась дівчина, яка просила перехожих, щоб вони надали допомогу, тому що чоловік, який лежав на проїжджій частині з її слів був ще живий. Однак всі ознаки свідчили, що він вже помер. Потім вона підійшла до жінки водія автомобіля «Пежо». По її зовнішньому вигляду було видно, що вона знаходиться в шоковому стані і при цьому вона не могла нічого пояснити про обставини виникнення ДТП та про свій стан. На місці ДТП вона бачила, що на автомобілі «Пежо» були пошкодження у вигляді розбитих лобового скла та лівої передньої фари. Потім приїхали працівники ДАІ та швидка допомога. На момент виникнення ДТП світлофорний об'єкт, який встановлено на вказаному перехресті, не працював.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8. показав, що 28.09.2010 року близько 10 год. ніс службу по охороні посольства Китайської Народної Республіки по вул. Грушевського, 32., разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10. знаходились на тротуарі вулиці поруч зі службовим приміщенням. В цей час він почув короткий звук гальмування автомобіля, а потім глухий звук від удару, побачив, що в районі пішоходного переходу вгору підлетів портфель та черевик. Він зрозумів, що на вказаному перехресті виникла ДТП. Він одразу ж по телефону викликав швидку допомогу, а також пішов до вказаного перехрестя. Підійшовши на місце ДТП він побачив, що на перехресті стояв автомобіль «Пежо», в якому були пошкодження, характерні для наїзду на пішохода, далі на перехресті за вказаним автомобілем лежало тіло чоловіка, який не подавав ніяких ознак життя. Також тут знаходилась молода жінка, яка знаходилась в шоковому стані, як він зрозумів, це була водій автомобіля «Пежо». Він намагався дізнатись у водія про те, як це сталось, але із-за стресового стану вона нічого не могла відповісти і весь час плакала.

Яким був механізм виникнення вказаної ДТП він не бачив, тому що в момент ДТП не дивився на перехрестя, але з урахуванням того місця, над яким як він бачив підлетіли речі, скоріше за все в момент наїзду пішохід знаходився на пішохідному переході ближче до середини проїжджої частини.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10. суду показав, що 28.09.2010 року приблизно о 10 год. він разом з ОСОБА_8. та ОСОБА_9 знаходились на тротуарі вул. Грушевського поруч з їх службовим приміщенням. В цей час він почув короткий звук гальмування автомобіля, а потім глухий звук від удару. Після цього він подивився в напрямку перехрестя вулиці Грушевського та під'їзної дороги до Марийського парку, звідки доносились ці звуки, але там не побачив нічого, що б вказувало на ДТП. Хоча його колеги, які знаходились поруч з ним, повідомили, що бачили, як там підлетіли вгору якісь речі, а також хтось з них бачив, як від автомобіля відлетіло тіло чоловіка. Після цього ОСОБА_8. по телефону викликав швидку допомогу, а також пішов до вказаного перехрестя. Приблизно через 20 хвилин ОСОБА_8. повернувся до них та повідомив, що там виникла дорожньо-транспортна подія, під час якої автомобілем «Пежо» під керуванням жінки-водія здійснено наїзд на пішохода-чоловіка, який загинув на місці ДТП.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9. надав суду аналогічні за змістом показання.

Показання потерпілої та свідків отримані у відповідності з вимогами кримінально процесуального закону, тобто є допустимими. Вони обєктивно вказують на обставини ДТП, узгоджуються та відповідають показанням підсудної та іншим доказам у справі.

Також вина підсудної підтверджується:

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3., згідно якого вона показала, що пішохода вперше виявила на проїжджій частині в безпосередній близькості від автомобіля, що підтверджує ту обставину, що водій під час руху відволіклась від дорожньої обстановки (а.с. 153-158);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події, схемою та фототаблицею до нього від 28.09.2010 року, під час якого зафіксовано обстановку на місці ДТП, осип скла та плями крові, які розташовувались одразу за пішохідним переходом (а.с. 5-27);

- висновком судово-медичної експертизи №138/3190 від 21.10.10 року, згідно якого смерть ОСОБА_4. настала від черепно-мозкової травми - переломів кісток зведення та основи черепа з крововиливами під оболонки і в тканину головного мозку (а.с. 64-69);

- висновком судово-імунологічної експертизи № 427 від 12.11.2010 року, згідно якого на доставлених на дослідження двох марлевих тампонах з речовиною, виявленою на місці ДТП, встановлено кров людини, походження якої від ОСОБА_4. не виключається (а.с. 117-121);

- висновком комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи № 228/540 від 04.11.2010 року, згідно якої морфологія, характер, об'єм та локалізація тілесних ушкоджень, які мали місце у ОСОБА_4., механізм їх утворення, локалізація та характер пошкоджень автомобіля дозволяють стверджувати, що вданому випадку мала місце транспортна травма - зіткнення легкового автомобіля, який рухався, з пішоходом. В момент первинного контакту пішохід знаходився у вертикальному положенні та був звернутий лівою боковою поверхнею тіла до транспортного засобу (а.с. 129-137);

- висновком судово - автотехнічної експертизи № 572 ат від 19.11.2010 року, згідно якої в умовах даної події ймовірне місце наїзду на пішохода відповідно до початку розташованого осипу скла зафіксованого на схемі ДТП, може знаходитись не ближче ніж 4,09 метри від початку утворення осипу скла зафіксованого на схемі ДТП. У даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_3. з технічної точки зору регламентуються вимогами п. 18.1 ПДР України, вона мала технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом виконання п. 18.1 ПДР України, в діях ОСОБА_3. вбачаються невідповідності вимогам п. 18.1 ПДР України (а.с. 165-172).

Зазначені докази здобуті у відповідності до вимог кримінально процесуального закону, вони обєктивно вказують на вину підсудної у інкримінованому діянні.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_3. допустила порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 (б), 18.1 Правил дорожнього руху, і зазначені дії перебувають у прямому причинному звязку з тяжкими наслідками ДТП. При врахуванні дорожньої обстановки виникнення небезпеки для руху виключалась.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність предявленого ОСОБА_3. обвинувачення з урахуванням допустимості, достатності, обєктивності та неспростовності досліджених доказів по справі.

Діяння, вчинене підсудною, є суспільно небезпечним та підлягає кваліфікації за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні виду та міри покарання, виходячи з вимог закону про достатність покарання для виправлення підсудної, запобігання вчинення інших злочинів, суд враховує тяжкість скоєного, особу винної, яка раніше не судима, вчинила злочин вперше та з необережності, виключно позитивно характеризується.

Обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_3. є щире каяття у вчиненому злочині та часткове відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної, немає.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що одна лише тяжкість вчиненого в даному випадку не може бути єдиною та безумовною підставою для висновку про неможливість виправлення підсудної без ізоляції від суспільства.

Таким чином, основне покарання необхідно призначити у виді позбавлення волі в межах санкції статті зі звільненням від відбуття покарання з випробовуванням у відповідності до ст.75 КК України та з покладанням обовязків, передбачених положеннями ст.76 КК України.

Суд вважає необхідним позбавити підсудну права керувати транспортними засобами, призначивши відповідне додаткове покарання за максимальною межею санкції.

По справі потерпілою ОСОБА_5. заявлений цивільний позов, в якому остання просить суд стягнути на її користь з підсудної матеріальну та моральну шкоду, заподіяну злочином в розмірі 1500000 грн. При цьому ні потерпіла, ні її представник адвокат ОСОБА_2. не змогли розмежувати розмір матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до п. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Разом з тим, положення ст. 10 ЦПК України вказує на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

З урахуванням наданих потерпілим та його представником доказів по справі, які б підтверджували наявність та розмір завданої майнової шкоди, суд приходить до висновку про відсутність в рамках кримінальної справи доведеного обовязку ОСОБА_3. відшкодовувати ОСОБА_5 майнову шкоду, оскільки останньою не надано суду будь яких доказів про розмір заподіяння шкоди.

У відповідності з п. 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

Окрім цього, відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлена неправомірність дій ОСОБА_3. стосовно ОСОБА_5. внаслідок порушення підсудною Правил дорожнього руху.

Тому, залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань у звязку із смертю чоловіка, погіршення можливостей позивача, порушення життєвих звязків, ступеня вини підсудної, а також з врахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути на користь потерпілої з підсудної 70 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_3..

На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст. 286 КК України, ст. ст. 321- 324 КПК України, ст.ст. 11, ст. 23, ст. 1167 ЦК України та ст. 10 ЦПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винною в вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням з іспитовим строком на 3 роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обовязок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 70 000 гривень.

В задоволенні інших вимог позову ОСОБА_5. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві, код 25575285, банк ГУДКУ у Київській обл., МФО 821018, р/р 31253272210699 судові витрати у розмірі 835 грн.95 коп. за проведення автотехнічної експертизи.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом пятнадцяти днів з моменту проголошення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя О. А. Білоцерківець