Постанова № 147984, 25.09.2006, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.06

Справа №АС16/552-06.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель», м.Шостка

до відповідача Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання податкового повідомлення – рішення нечинним

Суддя Моїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

від позивача Дроздов В.К.

від відповідача Тихоненкова С.О., Алексейцева Г.П., Пешовець С.В.

Суть спору: позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення – рішення Шосткинської МДПІ від 05.01.2006 року № 00001233/0 про визначення суми податкового зобов’язання із урахуванням штрафних фінансових санкцій за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 7425 грн. 60 коп., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14851 грн. 20 коп., як прийнятого з порушенням норм законодавства України.

Відповідача подав заперечення проти позову, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, вважає винесене ним податкове повідомлення – рішення правомірним, посилаючись на п.п. «ч» п.1 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», який був чинний на час виникнення спірних правовідносин.

Позивач подав доповнення від 22.09.2006 року до позову, в яких зазначає, що після звернення до суду з позовом про визнання рішення від 05.01.2006 року нечинним, отримав від відповідача податкове повідомлення – рішення № 000078233/3 від 05.09.2006 року, яким визначено суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 22276 грн., з них 7425 грн. 60 коп. податку з доходів фізичних осіб, 14851 грн. 20 коп. штрафних (фінансових) санкцій, яке також просить визнати нечинним.

Представники відповідача в судовому засіданні стосовно доповнень позивача до позову пояснили, що податкове повідомлення – рішення від 05.09.2006 року винесено після отримання рішення від 21.08.2006 року ДПА України про результати розгляду повторної скарги позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача і відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне:

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення – рішення № 000001233/0 став акт № 2240/233/31077948 від 22.12.2005 року планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Дизель» за період з 01.10.2003 року по 30.09.2005 року.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Дизель» не утримано і не перераховано прибутковий податок з громадян в сумі 7425 грн. 60 коп., з доходу отриманого в результаті дарування нежитлового приміщення, яке було придбано за рахунок коштів ТОВ «Дизель» і передано громадянину Костюченко О.В. безоплатно за договором дарування від 01.12.2003 року.

Податковим повідомленням – рішенням № 000001233/0 від 05.01.2006 року позивачу визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 22276 грн. 80 коп., з них: 7425 грн. 60 коп. – податку з доходів фізичних осіб, 14 851 грн. 20 коп. – штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не згоден з прийнятим рішенням і зазначає, що податкове повідомлення – рішення № 000001233/0 від 05.01.2006 року про визначення суми податкового зобов’язання в розмірі 22276 грн. 80 коп. прийнято з порушенням законодавства України.

Відповідач в своїх запереченнях проти позову зазначає, що відповідно до п.п. «ч» п.1 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (надалі-Декрет) до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми допомоги, вартість подарунків (призів), що надаються один раз на календарний рік у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на працездатну особу за рахунок юридичних, фізичних осіб та громадських організацій.

Однак в п.п. «ж» п.1 ст.5 Декрету зазначено, що до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми, одержані в результаті успадкування і дарування, за винятком сум авторської винагороди, одержані неодноразово спадкоємцями (правонаступниками) авторів творів наук, літератури і мистецтва, а також відкриттів, винаходів та промислових зразків.

01.12.2003 року між ТОВ «Дизель» та громадянином Костюченко О.В. був укладений договір дарування приміщення, відповідно до умов даного договору ТОВ «Дизель» подарувало, а Костюченко О.В. прийняв у дар будівлю вартістю 37 493 грн. 00 коп. Договір дарування приміщення від 01.12.2003 року посвідчений приватним нотаріусом Шосткинського міського нотаріального округу Сумської області.

Податкове повідомлення – рішення № 000001233/0 від 05.01.2006 року відповідно до п.5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року позивачем було оскаржено.

За результатами розгляду скарги заступником начальника Шосткинської ДПІ було прийнято податкове повідомлення – рішення № 000078233/3, яким визначено суму податкового зобов’язання: а саме 7425 грн. 60 коп. – податку з доходів фізичних осіб, 14 851 грн. 20 коп. штрафних (фінансових) санкцій. Зазначене податкове повідомлення-рішення № отримано позивачем після звернення ТОВ „Дизель" до господарського суду Сумської області з позовом про визнання податкового повідомлення - рішення № 000001233/0 від 05.01.2006 р. нечинним, яке позивач також просить визнати нечинним.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що рішення Шосткинської МДПІ № 000001233/0 від 05.01.2006 року та № 000078233/4 від 05.09.2006 року підлягають визнанню нечинними, а позовні вимоги – задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати нечинним податкове повідомлення – рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції № 000001233/0 від 05.01.2006 року.

3. Визнати нечинним податкове повідомлення – рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції № 000078233/4 від 05.09.2006 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.М. Моїсеєнко

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 28.09.2006 року.