Рішення № 14787296, 06.04.2011, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/2-109/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2011 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Буран О. М.

при секретарі Татар Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ЗАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та просить стягнути з відповідача на користь ЗАТ КБ „ПриватБанк” заборгованість за кредитом на загальну суму 29928,47 доларів США, судові витрати у розмірі 1700 гривень та 250 гривень, звернути стягнення на квартири АДРЕСА_1, загальною площею 73,7 кв. м., виселити відповідача зі спірної квартири та зняти його з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 14.02.2008 року між ними та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ODMLGA00000010 на суму 33855,00 доларів США строком до 14.02..2023 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У звязку з тим, що позичальник належним чином свої обовязки не виконує, виникла прострочена заборгованість.

У судове засідання представник позивача зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити їх позов.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать розписки про отримання судових повісток, причини своєї неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів. Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що позовні вимоги підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що 14.02.2008 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ODMLGA00000010 на суму 33855,00 доларів США строком до 14.02..2023 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач прийняв на себе зобов*язання по поверненню наданого кредиту та виплаті нарахованих по ньому відсотків у порядку, розмірі і терміні, передбачені договором.

Як було встановлено у судовому засіданні, відповідач свої зобовязання не виконує, що є порушенням Закону України «Про банки та банківську діяльність» та умови кредитного договору.

Ч. 1 ст. 1054 ЦК України, встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 даною статтею передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

У зв*язку з невиконанням вищевказаних умов договору, за відповідачем числиться заборгованість у розмірі 29928,47 доларів США.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Для забезпечення належного виконання позичальником зобов*язань між сторонами було укладено договір іпотеки квартири АДРЕСА_1.

Ст.. 38 ЗУ „Про іпотеку” передбачається право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки.

Суд вважає за можливе задовольнити частково вимоги позивача у частині стягнення з нього заборгованості за кредитним договором у розмірі 29928,47 доларів США по курсу долара на день ухвалення рішення суду. В інших вимогах суд відмовляє позивачеві.

Керуючись ст. ст. 3,118, 151-153, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 554, 559, 624, 629, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 38 ЗУ „Про іпотеку”, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ЗАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ „ПриватБанк” заборгованість за кредитом на загальну суму 29928 (двадцять дев*ять тисяч дев*ятсот двадцять вісім) доларів США 47 центів (по курсу долара США на день ухвалення рішення суду).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ „ПриватБанк” витрати по платі держмита у сумі 1700 гривень та витрати на інформаційно технічне забезпечення справи у сумі 250 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів після отримання відпорвідачем копії рышення, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя О.М. Буран