Рішення № 14780152, 11.04.2011, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

<Текст ><Позивач ><Відповідач ><Третя особа ><назва суду ><Суд-місто ><Рішення >

№ 2-385

2011 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2011 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Горбачової Ю.В.

при секретарі Шоренко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк (ПАТ КБ) «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на іпотечне майно та виселення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з зазначеним позовом, в якому просить зобовязати відповідача передати на зберігання ПАТ КБ «ПриватБанк»квартиру, що має реєстраційний номер 24736047 та розташована за адресою: АДРЕСА_1, а також звернути стягнення на зазначену квартиру, як іпотечне майно, загальною площею 67,5 кв.м., житловою площею 45,1 кв.м., яка належить відповідачу на праві власності, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №67М від 19 вересня 2008 року у розмірі 68789 грн. 66 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 60402 грн. 81 коп.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 4253 грн. 24 коп.; пені за несвоєчасне виконання зобовязань в сумі 619 грн. 82 коп.; а також штрафу в сумі 3513 грн. 79 коп., шляхом її продажу будь-якій особі-покупцю за початковою ціною 169400 грн., з наданням банку права отримати витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, а також наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім того, просить виселити відповідача з вищезазначеної квартири та стягнути з нього судові витрати по справі в сумі 696 грн. 40 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання судових повідомлень. Про причини неявки до суду відповідач не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ч.4 ст.169 ЦПК України розглянути справу заочно.

Відповідно до вимог ст.197 ч.2 ЦПК України в разі неявки в судове засідання сторін по справі фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобом не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

19 вересня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»(далі Банк) та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитну угоду №67М, відповідно до якої Банк зобовязався надати відповідачу ОСОБА_1 кредит шляхом видачі готівки через касу у вигляді Траншів кредиту, на загальну суму 150000 грн., строком до 18 березня а відповідач зобовязався використовувати Транші кредиту на цілі, означені умовами договору, сплачувати відсотки у розмірі 24% за користування кредитними коштами, здійснюючи погашення кредиту відповідно Графіку, та повернути кредит не пізніше 18 вересня 2013 року (а.с.8-10).

Згідно договору про видачу траншу №67М/1 від 19.09.2008 року, який є невідємною частиною Кредитної угоди № 67М від 19 вересня 2008 року, відповідач отримав від Банку суму кредиту в розмірі 150 000 грн. зі сплатою 24,00 % річних з кінцевим терміном повернення 20 вересня 2010 року та на умовах повернення кредиту обумовлених в додатку №1 до Договору про видачу Траншу №67М/1 від 19.09.2008 року./а.с.11-12/.

В якості забезпечення повернення кредиту між Банком та відповідачем був укладений іпотечний договір від 19.09.2008 року, на підставі якого відповідач передав в іпотеку квартиру, загальною площею 67,5 кв.м., житловою площею 45,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 13.12.2002 року, посвідченого 13.12.2002 року приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за номером 2845. Іпотечний договір був посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 19.09.2008 року./а.с. 13-15/.

В порушення вимог ст.526, 527, 530 ЦК України та умов кредитного договору відповідач зобовязання по поверненню кредиту належним чином не виконав, у звязку з чим у нього, станом на 27 травня 2010 року, виникла заборгованість перед Банком в сумі 68789 грн. 66 коп., яка складається з: 60402 грн. 81 коп. заборгованість за кредитом; 4253 грн. 24 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 619 грн. 82 коп. пеня за несвоєчасне виконання зобовязань; а також штрафи: 250 грн. постійна складова штрафу, та процентна складова штрафу (60402,81+4253,24+619,82)х 5% / 100% = 3263 грн. 79 коп., що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості. /а.с.3-6/.

Відповідно до п.1 ст.12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право дострокового виконання основного зобовязання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

З урахуванням викладеного, враховуючи що відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої зобовязання по кредитній угоді, а оскільки в забезпечення зобовязання був укладений іпотечний договір, власником квартири якої є відповідач, суд вважає можливим в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру загальною площею 67,5 кв.м., житловою площею 45,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Положення статті 38 Закону України «Про іпотеку»передбачають можливість встановлення рішенням суду порядку продажу іпотечного майна, на яке звернуто стягнення, шляхом продажу його іпотекодержателем будь-якій особі-покупцю.

Згідно ч.6 ст. 38 цього ж Закону передбачено, що ціна продажу предмету іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотеко держателем або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до умов іпотечного договору укладеного між сторонами, а саме, пунктом 12 цього договору сторонами визначена вартість предмету іпотеки в розмірі 169400 гривень.

Пунктом 6 частини 1 ст.39 вищевказаного Закону передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Таким чином суд вважає вимоги позивача щодо способу реалізації предмета іпотеки та визначення його початкової ціни цілком законними та обґрунтованими.

Разом з цим, суд вважає, що вимога Банку щодо виселення відповідача з належної йому квартири є передчасною, а тому не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, ч.1 ст. 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У чч. 2 і 3 цієї ж ст. 40 законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. З ст. 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, Закон України "Про іпотеку" містить в собі суперечливі позиції щодо процедури проведення виселення мешканців житлового будинку чи житлового приміщення, оскільки передбачає можливість їх виселення в судовому порядку як під час задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, так і в подальшому, але з дотриманням обов'язкової процедури письмового попередження про звільнення житлового приміщення протягом одного місяця.

Виходячи із аналізу вказаних правових норм закону, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Оскільки на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»та ч. З ст. 109 ЖК України, щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового приміщення, на яке здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги на цій стадії не можуть бути задоволені, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя щодо звільнення житлового приміщення їх мешканцями, в розумінні вимог ст. 3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та судовий збір в розмірі 696 грн. 40 коп. сплачені позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 60, 88, 169, 212-215, 225-227 ЦПК України, ст.ст. 11, 525-527, 530, ч.2 ст.1050, 1054, ЦК України, ст.109 ЖК України, ст.ст.12, 33, 39, 40 ЗУ «Про іпотеку», суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на іпотечне майно та виселення задовольнити частково.

Зобовязати ОСОБА_1 передати на зберігання Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк», належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №67М від 19 вересня 2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1, яка станом на 27 травня 2010 року становить 68789 (шістдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят девять) грн. 66 коп. та складається з з заборгованості за кредитом в сумі 60402 грн. 81 коп.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 4253 грн. 24 коп.; пені за несвоєчасне виконання зобовязань в сумі 619 грн. 82 коп.; а також штрафу в сумі 3513 грн. 79 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, згідно іпотечного договору б/н від 19 вересня 2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_1, а саме: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 67,5 кв.м., житловою площею 45,1 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом її продажу Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»( юридична адреса: 49094,м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) будь-якій особі-покупцю з початковою ціною для реалізації 169400 (сто шістдесят девять тисяч чотириста) гривень, з наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»права отримувати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень для здійснення такого продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на р/рахунок № 64993919400001 МФО 305299, код ЕДРПОУ 14360570, судові витрати у сумі 816 гривень 40 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: