Рішення № 14774065, 07.04.2011, Єнакіївський міський суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2011 року Єнакіївській міський суд Донецької області у складі головуючого судді Куція Є.М.

при секретарі Здебської Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Єнакієве справу за позовом ОСОБА_1 до обласного комунального підприємства „Донецьктеплокоммуненерго” в інтересах виробничої одиниці „Єнакієветепломережа” про закриття особистого рахунку та припинення нарахування оплати за послуги по теплопостачанню, проведення перерахунку та відміну заборгованості за теплопостачання, видачу технічних умов на відключення від системи централізованого опалювання та горячого водопостачання та по зустрічному позову обласного комунального підприємства „Донецьктеплокоммуненерго” в інтересах виробничої одиниці „Єнакієветепломережа” до ОСОБА_1 про стягнення 9897 гривен 63 коп.-

В С Т А Н О В И В:

позивачка звернулася до суду з позовом до обласного комунального підприємства „Донецьктеплокоммуненерго” в інтересах виробничої одиниці „Єнакієветепломережа” про закриття особистого рахунку та припинення нарахування оплати за послуги по теплопостачанню, проведення перерахунку та відміну заборгованості за теплопостачання, видачу технічних умов на відключення від системи централізованого опалювання та горячого водопостачання та обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокоммуненерго” в інтересах виробничої одиниці „Єнакієветепломережа” звернулось до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення 9897 гривен 63 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 20 червня 2008 року померла її мати ОСОБА_2, якій на праві приватної власності, належала приватизована квартира, розташована за адресою АДРЕСА_1, яка була підключена до мережі центрального опалення.

На момент смерті ОСОБА_2, на особовому рахунку вищевказаної квартири, починаючи із грудня 2003 року, залишилася заборгованість за послуги центрального опалення в розмірі 1809 гривен 09 коп.

Оформивши право на спадщину вона стала власником вищевказаної квартири, загальною площею 48,7 кв.м.

2 жовтня 2009 року згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», бажаючи скористатися правом на несплату вартості житлово-комунальних послуг на період відсутності споживача й/або членів родини, вона звернулася з письмовою заявою до виконавця послуг «Єнакієветепломережа»про те, що по вищевказаній адресі зроблене відключення від центрального теплопостачання через відсутність квартиронаймачів і коштів для оплати.

20 жовтня 2009 року факт відсутності радіаторів був зафіксований комісією з мешканців будинку, а також співробітниками «Єнакієветепломережа», про що складений акт про самовільне відключення від центрального опалення й видане приписання на її відновлення.

Через те, що вона не має яких-небудь договірних або фактичних зобов'язань із «Єнакіїветепломережа», у її квартирі ніхто не проживав, а вона забезпечена власним житлом і має дуже низьку заробітну платню, а також повинна буде оплачувати комунальні послуги у двох квартирах загальною площею 97,4 кв.м, що становить близько 800 гривень щомісяця, крім того, неякісне надання послуг, висока їхня вартість, відсутність гарячого водопостачання в будинку більше 15 років, систематичне не забезпечення санітарних норм температурного режиму, а також небажання користуватися даними послугами сприяли тому, що систему центрального опалення у своїй квартирі вона не відновила.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів»забороняється примушувати споживача здобувати (оплачувати) послуги неналежної властивості й непотрібного йому асортиментів.

22 жовтня 2009 року від імені директора «Єнакієветепломережа»на її вищевказану заяву прийшла відповідь із відмовою в дозволі тимчасового відключення на період відсутності споживачів.

У порушення п.32 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг по централізованому опаленню», відповідач не взяв до уваги ніяких доводів, про те що у квартирі після смерті матері ніхто не проживає, не прийняв ніяких мір по зниженню оплати за свої послуги, хоча був сповіщений відповідним чином, а продовжував нараховувати повну оплату за послуги.

Незважаючи на її кількаразові заяви про відмову й не бажання в користуванні послугою, по теперішній час «Єнакієветепломережа»продовжує провадити нарахування по послузі опалення, яка фактично їй не надається з 2 жовтня 2009 року, і в якій вона не має потреби.

За станом на 1 жовтня 2010 року заборгованість за псевдопослуги центрального опалення склала 6446 гривень 96 коп..

Вважає, що після відключення квартири від мережі центрального опалення вона не мала й не має яких-небудь договірних або фактичних відносин з «Єнакієветепломережа», оскільки не користується їхніми послугами, також повинна враховуватися вимога закону про те, що оплачується тільки надана й спожита послуга, тому що, у житловому будинку АДРЕСА_1, уже більше 15 років немає гарячого водопостачання, узимку температура в приміщеннях не піднімається вище 15 градусів, про що свідчать акти різних років, а багато мешканців першого під'їзду вже мають індивідуальне опалення (квартири 3, 4, 8, 9, 11, 12, 13, 15, 18, 20, 21, 25, 28, 29, 31, 33, 34, 35, 36), що становить більше 52% від загального числа квартир, то нею було ухвалене рішення встановити його у своїй, вищезгаданій квартирі 7.

У жовтні 2010 року вона повторно звернулася з заявою до «Єнакієветепломережи»із проханням закрити особовий рахунок і припинити нараховувати оплату за послуги з теплопостачання, її квартири, з моменту складання акту про відключення, тобто з 2 жовтня 2009 року, скасувати заборгованість за теплопостачання по особовому рахунку №НОМЕР_1 за станом на 2 жовтня 2009 року, і видати технічні умови на відключення від системи централізованого опалення й гарячого водопостачання.

Однак, «Єнакієветепломережа»у своїй відповіді від 4 листопада 2010 року відмовляє в її заяві, посилаючись на наказ Міністерства будівництва, архітектури, і житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж центрального опалення й поставки гарячої води при відмові споживачів від центрального опалення»№ 4 від 22 листопада 2005 року, Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведения і типового договору про надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної й гарячої води й водовідведения» №630 від 21 липня 2005 року, а також п.4 рішення виконкому Єнакіївської міської ради від 15 липня 2009 року №448 «Про заходи щодо відключення споживачів від систем».

З даною відповіддю вона не згодна, вважає, що посилання на вищевказані нормативні документи неправомірні й незаконні для відмови в її заяві по наступних причинах:

відносини щодо одержання послуг по централізованому опаленню й постачанню гарячої води регулюються між власниками окремих житлових приміщень і постачальниками таких послуг на підставі договорів про надання послуг по централізованому опаленню, укладеними між конкретними споживачами й комунальними підприємствами, які надають такі послуги.

Згідно вище відзначених договорів виконавці, тобто комунальні підприємства, зобов'язуються надавати споживачам вчасно й відповідної якості послуги по централізованому опаленню, а споживачі зобов'язуються вчасно оплачувати надані послуги по встановлених тарифах у строки й на умовах, згідно договору.

У випадку порушення умов договору однієї зі сторін договір може бути розірваний.

Підставами для розірвання договору з ініціативи споживача може згідно п. 2е) типового договору «Правил надання послуг по централізованому опаленню постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, відсутність потреби в отриманні послуги, або відмова споживача від користування послугами, або невиконання умов договору виконавцем.

Оскільки відсутній договір, а її не задовольняє якість послуг наданих виконавцем, вона виявила намір відмовитися від одержання послуг за такою ціною за централізоване опалення, постачання тільки холодної води, і бажає відділитися від мережі централізованого опалення.

У відповідності зі ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є нерушимим.

Відповідно до діючого законодавства власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд. Він має право робити щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать Закону.

Це значить, що власник може робити щодо свого майна все, що не заборонено законом або не суперечить соціальній природі власності.

Воля власника щодо реалізації влади над майном, у тому числі й над нерухомістю, виражається у володінні, користуванні й розпорядженні нею.

Своє право на майно власник здійснює завжди своєю владою й у своєму (власному) інтересі.

Незважаючи на передбачене законодавством право власника вільно користуватися й розпоряджатися належним йому майном, посилання на наказ Міністерства будівництва, архітектури й житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4, обмежує таке право шляхом заборони власникам окремого приміщення вибирати спосіб опалення житлового приміщення, зв'язуючи такий вибір з волею власників інших окремих житлових приміщень багатоквартирного будинку.

У такому випадку воля власника розпоряджатися квартирою за своїм розсудом обмежується бажанням або небажанням інших власників у такий же спосіб обігрівати приміщення.

Власник майна, права якого істотно порушені має право вимагати усунення перешкод у здійсненні їм права користування й розпорядження своїм майном, а також право звернутися в суд з позовом про визнання незаконним правового акту, що порушує право власності.

Таке право передбачене ст. 393 ЦК України, де зазначено, що правовий акт органа державної влади, або органа місцевого самоврядування, що не відповідає Закону й порушує права власника визнається судом незаконним і підлягає скасуванню.

Відмова, винесена «Єнакієветепломеража» про заборону у відключенні від мережі центрального опалення порушує її право на вільне й незалежне від кого-небудь користування й розпорядження належним майном, оскільки надає право на відключення мереж централізованого опалення, лише при згоді всіх інших співвласників багатоквартирного будинку.

Стаття 21 Конституції України говорить, що всі люди рівні у своїх правах. Згідно норм статті 42 Конституції України права споживачів захищає держава.

Посилання відповідача на наказ Міністерства будівництва, архітектури, і житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, необгрунтована й незаконна, тому що, виходячи з змісту даного нормативного документа, цей Порядок регламентує процедуру відключення окремих будинків, а не окремих квартир, порядок відключення яких, залишається законодавчо не врегульованим.

Якщо відсутній Закон, що регулює відповідні відносини, суд застосовує Закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а при відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних норм права (аналогія права).

Якщо певний порядок застосувати до правовідносин, які стосуються окремих приміщень (квартир), то цей нормативно-правовий акт буде суперечити Конституції України й інших Законів України по наступних підставах.

Правовідносини в сфері житлово-комунальних послуг регулюються Конституцією України, Житловим Кодексом, Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Законом України «Про теплопостачання», іншими нормативно-правовими актами.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги»визначає основні принципи організаційних, господарських відносин, які виникають у сфері надання й споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями й споживачами, а також їх права й обов'язки.

Статтею 1 цього Закону визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання й перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудженнях, комплексів будинків і споруджень відповідно нормативам, нормам, стандартам, порядку й правил.

У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтями 19, 24 Закону України «Про теплопостачання»встановлені права й основні обов'язки споживача теплової енергії, у тому числі вибір одного або декількох джерел теплової енергії.

Статтями 1, 6 цього даного Закону передбачається існування й оптимальне об'єднання централізованого, децентралізованого й автономного теплопостачання.

Статтею 15 цього ж Закону передбачено, що основним завданням державного регулювання діяльності в сфері теплопостачання є захист прав споживачів і запобігання монополізації й створення умов для конкурентних відносин у сфері теплопостачання.

Цією статтею також установлено, що захист прав споживачів теплової енергії, а так само механізм реалізації захисту цих прав регулюється Законом України «Про захист прав споживачів»і іншими нормативними актами.

Згідно п. 6 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»у випадку відсутності потреби в одержанні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця, споживач має право розірвати договір у порядку, установленим Законом.

Статтею 5 Закону України «Про захист прав споживачів»визначено, що держава забезпечує споживачам захист їхніх прав, надає можливість вільного вибору продукції, придбання знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання й використання продукції згідно їхніх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсягах, які забезпечують рівень споживання, достатній для підтримки здоров'я й життєдіяльності.

Статтею 17 забороняється примушувати споживача здобувати (оплачувати) послуги неналежної якості й непотрібного йому асортиментів.

Аналіз цих положень Законів дає підставу затверджувати, що їх метою є максимальний можливий захист споживача, що встановлює вільний вибір необхідних і достатніх послуг, тобто законодавець визначив пріоритет права споживачів на свій розсуд вибирати вид необхідних послуг, їхня кількість і якість.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачання холодної й гарячої води й водоотведения й типового договору про надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної й гарячей води й водоотведения» №630 від 21 липня 2005 року, споживач може відмовитися від одержання послуг по централізованому опаленню й постачанню гарячої, водою.

У випадку невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну чинність.

Вважає, що таким чином, виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при рішенні даної суперечки підлягає застосуванню саме Закон України «Про житлово-комунальні послуги», і Закон України «Про теплопостачання», а не Наказ Міністерства будівництва, архітектури й житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення й постачання гарячої води при відмові споживача від централізованого опалення».

До того ж, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва №2/34 від 9 червня 2008 року накази Міністерства будівництва, архітектури й житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 і від 6 листопада 2007 року №169, якими затверджений «Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж центрального опалення й постачання гарячої води при відмові споживачів від центрального теплопостачання»визнані незаконними.

Кожному гарантується право на захист його прав, свободи і інтересів незалежним і безстороннім судом. Право громадян на звертання до суду, за захистом прав, свободи і інтересів незалежним і безстороннім судом є одним з найважливіших прав, гарантованих Конституцією України.

Згідно ст. 14 Цивільного кодексу «Цивільні обов'язки виконуються в розмірах, установлених договором або актом цивільного законодавства», у неї немає цивільних обов'язків перед відповідачем і згідно ст. 19 Конституції встановлено, що «ніхто не може бути насильно примушений робити те, що не передбачено законодавством».

У майбутньому вона не має наміри користуватися неякісними послугами «Єнакієветепломережа», користуючись своїм правом, згідно ст. 319 Цивільного кодексу України володіти, користуватися, розпоряджатися за своїм розсудом своїм майном, хоче встановити автономне опалення для обігріву своєї квартири й своєї родини.

Просить зобов'язати «Єнакієветепломережа»КП «Донецктеплокомуненерго» закрити особовий рахунок і припинити нараховувати оплату за послуги з теплопостачання квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 з моменту складання акту про відключення, тобто з 2 жовтня 2009 року. Зробити перерахунок і скасувати всю заборгованість за теплопостачання по особовому рахунку №НОМЕР_1 станом на 2 жовтня 2009 року (з моменту відключення) з обліком загальної позовної давності встановленою тривалістю в три роки, згідно ст. 257 Цивільного кодексу України. Видати технічні умови на відключення від системи централізованого опалення й гарячого водопостачання, а також довідку про наявність заборгованості за послуги центрального опалення за рішенням суду.

У судовому засіданні представник позивачки підтвердив позовні вимоги, позовні вимоги по зустрічному позову не визнав.

Представник обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»в інтересах виробничої одиниці «Єнакієветепломеража»позов не визнав та наполягав на задоволенні зустрічного позову, а саме, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 та у звязку з неналежним виконанням нею обовязків по сплаті спожитих послуг з теплопостачання станом на 1 січня 2011 року утворилася заборгованість у сумі 9897 гривен 63 коп., яка складається з суми основного боргу 7564 гривни 68 коп., суми інфляційних збитків 1845 гривен 53 коп., суми 3% річних у розмірі 487 гривен 42 коп., яка підлягає стягненню.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні було встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 після смерті її матері ОСОБА_2, яка померла 20 червня 2008 року і які на праві приватної власності, належала вищевказана приватизована квартира.

На момент смерті ОСОБА_2, на особовому рахунку вищевказаної квартири, починаючи із грудня 2003 року, залишилася заборгованість за послуги центрального опалення в розмірі 1809 гривен 09 коп.

Після оформлення позивачкою права на спадщину вона стала власником вищевказаної квартири, загальною площею 48,7 кв.м.

2 жовтня 2009 року позивачка звернулася з письмовою заявою до виконавця послуг «Єнакієветепломережа»про те, що по вищевказаній адресі зроблене відключення від центрального теплопостачання через відсутність квартиронаймачів і коштів для оплати.

З акту мешканців будинку від 2 жовтня 2009 року встановлено, що позивачка самовільно провела відключення радіаторів центрального опалення від системи центрального опалення.

Згідно акту від 20 жовтня 2009 року, який було складено представниками «Єнакієветепломережа», факт самовільного відключення радіаторів центрального опалення від системи центрального опалення був зафіксований та винесено припис на відновлювання самовільно переустаткованої системи опалення будинку, який позивачка отримала 20 жовтня 2009 року.

Згідно ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт та зміни у квартирі, наданій йому для використання, як єдиного цілого,- за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог та правил експлуатації будинку.

Відповідно до п.25 Правил надання послуг з централізованого опалювання, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №-630 від 21 липня 2005 року, відключення споживача від мереж централізованого опалювання здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, а самовільне відключення забороняється.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 самовільно відключила радіатори центрального опалення від системи центрального опалення. При цьому позивачка не надала суду будь-яких доказів того, що нею при цьому були витримані санітарно-технічні норми та правила експлуатації будинку і що таке відключення не створює порушення будь-яких прав власників інших квартир у будинку 46 по вул.Айвазовського у м. Єнакієве, а також не надала суду доказів про наявність дозволу на відключення від системи центрального опалення, а тому, суд вважає за необхідне у цій частині позов залишити без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання «Єнакієветепломережа»КП «Донецктеплокомуненерго»закрити особовий рахунок і припинити нараховувати оплату за послуги з теплопостачання квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 з моменту складання акту про відключення, тобто з 2 жовтня 2009 року та видати технічні умови на відключення від системи централізованого опалення й гарячого водопостачання, а також довідку про наявність заборгованості за послуги центрального опалення за рішенням суду не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на законі.

Вирішуючи питання щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у частині зробити перерахунок і скасувати всю заборгованість за теплопостачання по особовому рахунку №НОМЕР_1 станом на 2 жовтня 2009 року (з моменту відключення) та зустрічних позовних вимог «Донецьктеплокомуненерго»в інтересах виробничої одиниці «Єнакієветепломеража» про стягнення заборгованості за теплопостачання на 1 січня 2011 року у сумі 9897 гривен 63 коп., яка складається з суми основного боргу 7564 гривни 68 коп., суми інфляційних збитків 1845 гривен 53 коп., суми 3% річних у розмірі 487 гривен 42 коп., суд приходить до висновку, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні було встановлено, що станом на день смерті ОСОБА_2 заборгованість по оплаті за послуги теплопостачання складала 1875 гривен 74 коп., станом на момент відключення від центрального теплопостачання 4256 гривен 50 коп., а тому стягненню підлягає сума заборгованості 2390 гривен 86 коп. з урахуванням загальної позовної давності встановленою тривалістю в три роки, згідно ст. 257 ЦК України.

Щодо стягнення суми інфляційних збитків у розмірі 1845 гривен 53 коп. та суми 3% річних у розмірі 487 гривен 42 коп., суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню, оскільки сума заборгованості на яку нараховано інфляційні збитки та 3% річних виникла до 1 січня 2011 року.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, ст.68 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про захист прав споживачів», Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачання холодної й гарячої води та водовідведения й типового договору про надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної й гарячої води та водовідведения»№630 від 21 липня 2005 року, суд

В И Р І Ш И В :

позов ОСОБА_1 до обласного комунального підприємства „Донецьктеплокоммуненерго” в інтересах виробничої одиниці „Єнакієветепломережа” про закриття особистого рахунку та припинення нарахування оплати за послуги по теплопостачанню, проведення перерахунку та відміну заборгованості за теплопостачання, видачу технічних умов на відключення від системи централізованого опалювання та горячого водопостачання задовольнити частково.

зустрічний позов обласного комунального підприємства „Донецьктеплокоммуненерго” в інтересах виробничої одиниці „Єнакієветепломережа” до ОСОБА_1 про стягнення 9897 гривен 63 коп. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь обласного комунального підприємства „Донецьктеплокоммуненерго” виробнича одиниця „Єнакієветепломережа” р\р 26008255571411 в АКБ Укрсоцбанк Єнакіївське відділення Донецької обласної філії м.Єнакієве МФО 334011 код ЗКПО 05540925 № св-ва платника ПДВ 07282047 ПН 033371105621 (м.Єнакієве, пр.Гірників,33) заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 2390 (дві тисячі триста девяносто) гривен 86 коп., витрати по оплаті інформаційно-технічних послуг у розмірі 120 (сто двадцять) гривен., судовий збір в дохід держави в сумі 51 (п'ятдесят одна) гривна.

В інший частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя