Рішення № 14773518, 29.03.2011, Докучаєвський міський суд Донецької області

Судова справа № 0515/2-10/2011

25 лютого 2011 року м. Докучаєвськ

Докучаєвський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сєліна Є.В.,

при секретарях Кириченко О.О., Паніхіної Г.С.,

з участю: представника позивача Борисова С.І. (за довіреністю),

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача адвоката ОСОБА_3 (за договором),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Докучаєвська справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресної вимоги,

ВСТАНОВИВ:

24.06.2010р. із вказаним позовом до суду першої інстанції звернувся позивач. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 14.06.2008р. о 00.30год. ОСОБА_2 керуючи автомобілем DAEWOO Lanos (державний номерний знак НОМЕР_1) у м.Маріуполь на перехресті пр.Будівельників та пр.Леніна порушивши вимоги п.10.1 та 16.13 ПДР України, здійснив зіткнення з іншим автомобілем марки MAZDA 3 (державний номерний знак НОМЕР_2), під керування ОСОБА_4, чим спричинив останньому механічні пошкодження. Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 06.10.2008р. ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні вказаного правопорушення. ОСОБА_4 в результаті цього зіткнення було завдано матеріальну шкоду у вигляді пошкодження транспортного засобу у розмірі 121288,24грн. За договором № 32-31/38/006431 добровільного страхування наземного транспорту від 30.07.2007р., укладеного між ПАТ «СК «Універсальна»та ОСОБА_4, автомобіль MAZDA 3 (державний номерний знак НОМЕР_2) був застрахований за видом КАСКО. На підставі поданої заяви про страхове відшкодування, страхового акту № 31/09/3471, звіту № 88-Д про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу було здійснене страхове відшкодування у розмірі 88255,24грн. Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 ЗУ «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Оскільки страхова компанія звернулась до ОСОБА_2 з листом-вимогою про відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди завданої ОСОБА_4 та відшкодованою нею, який останній отримав його 18.05.2010р. проте станом на 16.06.2010р. ніяких дій щодо повернення цих коштів, а саме 88255,24грн. не здійснив, він змушений звернутись до суду та в судовому порядку вимагати стягнення цієї суми.

Представник позивача у судовому порядку підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що зазначені у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, зазначивши, що дійсно 14.06.2008р. о 00.30год. він керував своїм автомобілем DAEWOO Lanos (державний номерний знак НОМЕР_1) та знаходився у м.Маріуполі. В результаті значного перевищення швидкості саме ОСОБА_4 під час пересування по крайньому ряду ліворуч пр.Будівельників та порушення ним правил дорожнього руху і сталося зіткнення з його автомобілем. А тому посилаючись на п.2.1.13 договору страхування, згідно якого передбачена відмова у виплаті страхової суми у разі перевищення страховиком обмеженої швидкості руху на 50км/год., вважає цю обставину важливою та такою що тягне за собою анулювання права на отримання страхової суми, а відповідно і вимоги щодо її відшкодування.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала позицію відповідача, виклавши доводи незгоди з позовом у клопотаннях щодо призначення авто-технічної експертизи, що знаходяться в матеріалах цивільної справи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом установлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДО № 815018, 14.06.2008р. о 00.30год. керуючи автомобілем DAEWOO Lanos (державний номерний знак НОМЕР_1) та рухаючись по пр.Будівельників в Жовтневому районі м.Маріуполя на перехресті з пр.Леніна, проявивши неуважність, не стежачи за дорожньою обстановкою і при зміні напряму руху не переконавшись в безпечному маневрі, здійснив зіткнення з іншим автомобілем MAZDA 3 (державний номерний знак НОМЕР_2), під керування ОСОБА_4, який рухався по пр.Леніна з боку вул.Леваневського в бік вул.Зелінського, в результаті чого два транспортних засобів отримали механічні пошкодження, а ОСОБА_4 був травмований, чим порушив вимоги п.п. 2.3б, 10.1 та 16.13 ПДР України /а.с. 80/.

За постановою судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Васильченко О.Г. від 06 жовтня 2008 року ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди, провадження по справі закрито у звязку з витіком строку накладення адміністративного стягнення /а.с. 6/.

Постановою судді Апеляційного суду Донецької області Шапар Ю.І. від 14 грудня 2010 року, постанову судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Васильченко О.Г. від 06 жовтня 2008 року залишено без змін. Дана постанова є остаточною та оскарженню не підлягає /а.с. 136/.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно звіту № 88-Д про оцінку вартості матеріальної шкоди спричиненої власнику дорожнього транспортного засобу від 26.09.2008р., вартість матеріальної шкоди спричиненої власнику дорожнього транспортного засобу легкового автомобіля MAZDA 3 (державний номерний знак НОМЕР_2) складає 121288,24грн. /а.с. 21-26/.

За статтею 979 ЦК України та частиною першою статті 16 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За договором № 32-31/38/006431 добровільного страхування наземного транспорту від 30 липня 2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»та ОСОБА_4, автомобіль останнього MAZDA 3 (державний номерний знак НОМЕР_2) був застрахований за видом КАСКО /а.с. 9-17/.

Страховик відповідно до частини першої статті 990 ЦК України та частини першої статті 25 Закону України «Про страхування», здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

На підставі поданої ОСОБА_4 заяви про страхове відшкодування /а.с. 42/, страхового акту № 31/09/3471 від 22.01.2009р. /а.с.18-20/, звіту № 88-Д про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу від 26.09.2008р. /а.с. 21-32/, йому було здійснене страхове відшкодування у розмірі 88255,24грн., що підтверджується платіжним дорученням № 27037 від 10.02.2009р. /а.с. 1/.

Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 ЗУ «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Листом за вих. № УМ949Р від 12.05.2010р., ПАТ «СК «Універсальна»виставила вимогу ОСОБА_2 про відшкодування грошових коштів у розмірі 88255,24грн., як до особи, відповідальної за завдані збитки ОСОБА_4 /а.с. 43/, яку ОСОБА_2 згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримав рекомендованим листом 18.05.2010р. /а.с. 44/, але в добровільному порядку не виконав.

Виходячи з обставин справи та вимог закону, з ОСОБА_2 на користь ПАТ «СК «Універсальна»підлягають стягненню у рахунок відшкодування шкоди в порядку регресної вимоги (страхове відшкодування) у розмірі 88255,24грн.

Посилання відповідача та його представника в частині порушення саме ОСОБА_4 правил дорожнього руху України, а саме перевищення ним швидкості, в результаті чого на їх думку і сталось зіткнення, при цьому посилаючись на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи від 24.09.2008р., за якою у діях ОСОБА_4 також вбачається порушення вимог п.12.4 та п.12.9 ПДР України, а саме перевищення ним швидкості руху більш ніж на 60км/год., що за п.п. 2.1.13 п.2 Договору за № 32-31/38/006431 добровільного страхування наземного транспорту від 30.07.2007р., виключає страхове відшкодування, не може бути прийняте судом, оскільки:

по-перше, вина ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 14.06.2008р. встановлена судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили /а.с. 6/, натомість факт перевищення швидкості ОСОБА_4 та його вина у даній події не доведена у передбаченому законодавством порядку, оскільки він не був притягнутий до адміністративної відповідальності за дане правопорушення, про що свідчить лист за вих. № 1368 від 07.09.2010р. за підписом начальника відділення з оформлення ДТП та дізнання м.Маріуполя при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області майора міліції Коротаєва С.П., згідно якого в базі обліку порушень ПДР України дані про притягнення ОСОБА_4 за ст.125 КУпАП відсутні /а.с. 107/, що в свою чергу виключає застосування страховою компанією п.п.2.1.13 п.2 Договору № 32-31/38/006431 добровільного страхування наземного транспорту від 30.07.2007р.;

по-друге, як в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що сталося 14.06.2008р., винесеної 24.09.2008р. старшим інспектором відділення з оформлення ДТП та дізнання м.Маріуполя при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області старшим лейтенантом міліції Дженчако Ф.Ф. /а.с. 108/, так і у висновку спеціаліста Сектору авто-технічних досліджень Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України у Донецькій області за № 518 від 08.07.2008р. /а.с. 24-134/ зазначено, що саме водієм автомобілю DAEWOO Lanos (державний номерний знак НОМЕР_1) ОСОБА_2 були порушенні вимоги п.п. 10.1 та 16.13 ПДР України, він мав технічну можливість запобігти дану дорожньо-транспортну пригоду та в нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру, які б перешкоджали виконанню даних вимог, при цьому водій автомобілю MAZDA 3 (державний номерний знак НОМЕР_2) ОСОБА_4 не мав технічної можливості запобігти дану дорожньо-транспортну пригоду, таким чином, дії ОСОБА_2 знаходяться у причинному звязку із шкідливими наслідками, які настали в результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Доказами відповідно до ч. 1 ст. 57 цього ж Кодексу, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б виключали його відповідальність перед позивачем за вказаним позовом.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993р. «Про державне мито», п. 5 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення»ЦПК України із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1% ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більш 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру - 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 882,55грн. згідно платіжного доручення № 10894 від 10.06.2010р., виданого філією ЛРУ АТ «Індекс-Банк»/а.с. 2/.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, за таких обставин ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у тому ж розмірі.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. за № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів»із справ позовного провадження з розгляду спору майнового характеру витрати сплачуються в розмірі 120 грн. При подачі позовної заяви позивачем сплачено саме таку суму, про що свідчить платіжне доручення № 10895 від 10.06.2010р., виданого філією ЛРУ АТ «Індекс-Банк» /а.с. 3/.

Сума зазначених витрат не повязана із сумою задоволених позовних вимог, їх розмір пов'язаний лише з характером спору, який розглядає суд, а тому вони підлягають відшкодуванню позивачу в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 993, 1187 ЦК України та ст. 27 ЗУ «Про страхування», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресної вимоги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», розрахунковий рахунок № 26502378 у Відкритому акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, код ЄДРПОУ 20113829, МФО 300335, у рахунок відшкодування шкоди в порядку регресної вимоги (страхове відшкодування) у розмірі 88255,24грн., судовий збір у розмірі 882,55грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн., а всього 89257,79грн. (вісімдесят девять тисяч двісті пятдесят сім гривен сімдесят девять копійок).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Докучаєвський міський суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя